Стратегічне партнерство

Президент Польщі привіз до Києва слова солідарності, гроші на реформи та обіцянку притримати для України місце за столом на саміті НАТО

фото: president.gov.ua (3)
Цього тижня вперше в Україну з офіційним візитом приїхав Президент Польщі Анджей Дуда, який вступив на цю посаду 6 серпня цього року. Він зустрівся з політиками найвищого рангу – главою виконавчої влади Арсенієм Яценюком, спікером Володимиром Гройсманом та Президентом Петром Порошенком. Всі перемовини закінчилися оптимістичними домовленостями поглиблювати співпрацю між двома країнами.
Після розмови глави двох держав мали гарний настрій. Петро Порошенко пояснив: Польща готова не лише вимагати продовження санкцій проти Росії, а й сприяти співпраці України з НАТО. Крім того, Польща привезла українцям фінансову допомогу та слова солідарності й обіцянки консультувати Україну з будь-яких питань, які виникають у процесі реформування. Президенти задекларували взаємне бажання забути про колишні кривди та забезпечити гідне майбутнє нащадкам жертв трагічного ХХ століття. 

“Є одне питання, стосовно якого ми не досягли компромісу, – хто має вийти з групового етапу фінальної стадії Чемпіонату Європи з футболу, що відбудеться влітку 2016-го у Франції”, – жартома підсумував Петро Порошенко.

Консультативні комітети

На брифінгу після перемовин глави держав-сусідів заявили, що відновлюють Консультативний комітет президентів України та Польщі, спільного дорадчого органу. Він організовуватиме діалог між двома країнами в сферах науки, культури та історичної пам’яті. “Щоб ті стереотипи, які існують між нашими народами, а навіть кривди, які мали місце, не кидали тінь на наші стосунки”, – пояснив Анджей Дуда. 
Колись ще Збігнєв Бжезінський резюмував: Польща і Україна можуть формувати політику в цілому регіоні
“Віддаючи глибоку шану жертвам трагічних сторінок, спільним обов’язком і України, і Польщі є забезпечити їхнім нащадкам мирне сьогодення і дружне щасливе майбутнє. Історія добре нас навчила, що коли сваряться українці і поляки, вигоду отримує хтось третій”, – сказав Петро Порошенко. Цю думку він, певно, позичив у знаного політолога Збігнєва Бжезінського. Адже він якось розповідав, що його батько свого часу брав участь у боях за Львів. “Він говорив мені, що для українців і поляків це була братовбивча війна, зиск від якої отримала третя сторона”. 
Консультативний комітет спільно з органами місцевого самоврядування розглядатиме, зокрема, важливе для поляків питання поверненням костелів католицьким спільнотам.  

Військова співпраця

Анджей Дуда упевнено заявив: Польща засуджує російські дії в Донбасі та окупацію Криму. З його слів, суверенітет та незалежність України є для Польщі беззаперечними. “Мирні прагнення України – це ключовий момент для безпеки самої Польщі, регіону і цілої Європи”, – сказав він, запевнивши, що Польща підтримає продовження санкцій проти Росії. 
Проте Анджей Дуда відкинув будь-яку можливість втручання у перемовини, що відбуваються в нормандському форматі, але зазначив, що уважно стежить за тим, як дотримуються мінських домовленостей. 
Проте словами підтримки не обмежився, пообіцявши, що докладе всіх зусиль, аби на саміті НАТО-2016 за столом знайшлося місце й для України. Цей захід відбуватиметься у Варшаві, і на правах господаря Польща може запросити Україну. 

Петро Порошенко зі свого боку наголосив на перспективності діяльності польсько-литовсько-української бригади. Це багатонаціональне військове формування, створене 2014 року збройними силами Литви, Польщі та України, розташоване поблизу Любліна. Його планували сформувати ще з 2008-го, але з різних причин проект не реалізовували. Лише 2015 року ВРУ ратифікувала угоду про створення цієї військової бригади трьох країн. 
Важливим є той момент, що Польща і Литва – члени Північноатлантичного альянсу. “Залучення України до такого формату спів­праці дає змогу досягнути взаємної сумісності збройних сил України та армії країн НАТО”, – пояснив Петро Порошенко. З його слів, Україна вже відібрала перших 500 військово­службовців, яких залучать до польсько-литовсько-української бригади.
Петро Порошенко подякував польській стороні за те, що вже 252 поранені військові отримали допомогу в медичних закладах Польщі. Своєю чергою Анджей Дуда засудив порушення прав людей на окупованих територіях.

Економічна співпраця

“Польща – лідер серед країн ЄС за кількістю віз, які видають українським громадянам. Це має стати прикладом для інших країн-членів Європейського Союзу”, – пожартував Петро Порошенко.
Гарного настрою йому додала й фінансова допомога, яку запропонувала країна-сусід. 100 млн євро піде на облаштування українсько-польського кордону. “Ця межа, яка сьогодні існує між Польщею та Україною, є й кордоном Європейського Союзу. Потрібно, щоби вона була чіткою, але привітною та безпечною”, – сказав Анджей Дуда. Гроші витратять на те, щоби облаштувати міждержавні переходи та прикордонну інфраструктуру. 
100 млн євро піде на облаштування українсько-польського кордону
Ще 1 млрд євро кредиту національний банк Польщі надасть Нацбанку України для того, аби посприяти економічному розвиткові країни, тобто розширити взаємний доступ до ринків обох країн.
Петро Порошенко нагадав, що з 1 січня 2016 року має запрацювати зона вільної торгівлі. Проте все ще потрібно узгодити українські стандарти якості з прийнятими в ЄС. Анджей Дуда запевнив, що Польща готова консультувати українських бізнесменів та урядові структури. Україна ж зможе використати свого західного сусіда як плацдарм, звідки українські продукти потраплятимуть на європейський ринок, поділився планами Петро Порошенко. А Президент Польщі сподівається на те, що становище польських підприємців на території України покращиться.

Децентралізація: Польща “за” 

Анджей Дуда підтримав децентралізацію України і запропонував допомогу польських радників, які консультували б уряд та органи місцевого самоврядування. Також новообраним головам українських місцевих рад дадуть змогу їздити до Польщі здобувати необхідний досвід.  

Парламентська взаємодія

Президент Петро Порошенко повідомив, що, окрім всіх інших видів співпраці, планують організувати й парламентську асамблею, яка запрацює вже у першому кварталі 2016-го. 
“Найближчим часом у польському парламенті з’явиться Група дружби з Верховною Радою. Для нас дуже важливий польський досвід, адже ця країна успішно провела ті реформи, які ми зараз лише започаткували. Врахувавши напрацювання польських партнерів, ми зможемо швидше і якісніше проводити зміни, яких так чекає українське суспільство”, – написав на своїй сторінці у  Facebook спікер ВРУ Володимир Гройсман.

Енергетичні домовленості

Обидва президенти дійшли згоди стосовно того, що “Північний потік-2”, який подаватиме газ по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини, – не економічний, а політичний проект. Він прагне посилити енергетичний тиск Росії на країни ЄС.  “Ми домовилися докладати спільних зусиль, щоби європейська комісія прийняла рішення, які б не допустили збільшення залежності України та Польщі від російського газопостачальника”, – запевнив Петро Порошенко. Про енергетичну складову Анджей Дуда поговорив і з Арсенієм Яценюком, який передусім подякував за гроші, які Польща погодилася виділити на економічний розвиток держави.
Прем’єр привітав Анджея Дуду з тим, що Польща запустила LNG-термінал у польському Свіноуйсце, який працюватиме на газі з Катару і суттєво підвищить енергетичну незалежність від Російської Федерації. Проте цей термінал може підвищити й енергетичну незалежність України, йдеться на офіційному сайті Кабміну. Це стане можливим, якщо Україна та Польща об’єднають свої газотранспортні системи. Компанії GAZ-SYSTEM та Укртрансгаз планують здійснити це до 2020 року, інформує “Дзеркало тижня”. Коли ж інтерконектор між двома країнами збудують, Україна зможе закуповувати в Польщі до 8 млрд кубометрів газу.
Ще один енергетичний проект, який діє між Польщею та Україною, – це постачання електричної енергії до Польщі з Хмельницької атомної електростанції. “Наші державні компанії могли б продовжити переговори щодо будівництва цієї схеми постачання”, – заявив Арсеній Яценюк.

Ложка дьогтю 

Як би не хотілося зачіпати внутрішні проблеми Польщі, гостеві все ж зіпсували настрій. Незручне питання журналіста з Gazeta Wyborzca, здається, змусило його понервуватися: “Від початку революції в Україні ми запевняли, що готові поділитися з нею досвідом розбудови демократії. Пане Президенте, в Польщі виконавча влада не виконує рішення Конституційного трибуналу. Чи це є той досвід, яким ми маємо поділитися?”
Мовиться про те, що Анджей Дуда в спосіб, який суперечить законові, призначив представників судової влади, через що 12 грудня на вулиці польських міст вийшло понад 50 тисяч осіб, які закликали свого президента не порушувати конституцію. 
“У нас були різні ситуації. Варто говорити й про те, що вдалося, і про те, що не вдалося, про те, що не функціонує добре. Якщо ми повинні тут, в Україні, говорити про внутрішні справи Польщі, то я скажу: в нас є поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. До судової належить Конституційний трибунал. Має бути рівновага, тобто і взаємна повага до рішень”, – відповів журналістові Анджей Дуда.

У Польщі критикують його і за ставлення до українського питання, за те, що він так довго не приїжджав до Києва, не пропонував військової та фінансової допомоги.  “Це переконало Петра Порошенка, що підтримки краще шукати в країн, які впливають на рішення Кремля, – в Німеччині та Франції”, – пише газета Rzeczpospolita. Тут зазначають, що погіршення стосунків Анджея Дуди з ЄС не дають змоги трактувати Польщу головним союзником України. 
“Якою б не була напружена ситуація в Польщі, в Україні вона значно гірша, – зауважив 14 грудня Міхал Кацевич, журналіст Newsweek у ефірі польського каналу tvn24bis. – Українці передусім дивляться на польсько-українські відносини, а не на внутрішні справи Польщі та її відносини з Європейським Союзом”. Вони останнім часом погіршилися…
Попри різні зауваження конструктивна спів­праця Польщі та України має чимало перспектив. Колись ще Збігнєв Бжезінський висловив думку, що ці дві країни можуть формувати політику в цілому регіоні. 
“Польща та Україна є критичними гравцями у розбудові нової реальності на європейському континенті, який упродовж цілого століття переживав великі випробування і витворив чимало небезпек, небачених досі в західному світі, – йдеться у статті “Україна-Польща: роль та місце в європейській інтеграції”. – Ми мали дві жахливі світові війни та інші катаклізми. Україна і Польща через наслідування і переосмислення допомагатимуть формувати нову Європу. Своїми зусиллями допоможуть закрити жахливі сторінки історії”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.1267 / 4.19MB / SQL:{query_count}