Працюватимемо по-новому?

“Пошта” запитала експертів, чого чекати найманим працівникам і роботодавцям від нового Трудового кодексу

фото: huffingtonpost.com
Верховна Рада України цього тижня ухвалила в першому читанні новий проект Трудового кодексу, що входить до так званого “безвізового пакета” законопроектів. За відповідне рішення проголосували 258 парламентарів.
Передбачається, що Трудовий кодекс у разі його прийняття набуде чинності 1 січня 2016 року. Також депутати проголосували за те, щоби дати три тижні для внесення поправок до його розгляду в другому читанні.
Чинний, прорадянський Трудовий кодекс захищає радше право роботодавця, натомість новий повинен стати інстанцією, яка братиме до уваги інтереси як найманого працівника, так і роботодавця.

Якими будуть основні новації?

Головною особливістю “свіжоспеченого” законопроекту є те, що він містить низку норм, які пропонують нову концепцію визначення механізму правового регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником.
Ключовими новаціями документа є те, що в разі можливих суперечностей норм різних законів про працю всі неточності трактуються на користь працівника. Також новий проект Трудового кодексу запроваджує порядок укладення письмового трудового договору, його дії та припинення, уточнюються порядок оплати праці за різних обставин виконання робіт, відповідальність роботодавця за несвоєчасну виплату зарплати працівникам тощо.
Прийняття законопроекту і його реалізація сприятимуть впорядкуванню та процесу детінізації трудових міграцій, а також посиленню соціального та правового захисту громадян України, які працюють за кордоном.
Зі слів екс-міністра соц­політики Людмили Денисової, ухвалення закону передбачає письмову форму всіх трудових договорів, що дасть змогу вивести зарплати з тіні. 
“Щодо умов оплати праці, то в документі встановлена заборона роботодавцю змінювати умови праці в односторонньому порядку, збільшена з 20-ти до 30 відсотків доплата за роботу в нічний час. Зросла з подвійного до потрійного й доплата за понаднормові години праці, підвищений розмір вихідної допомоги працівника у разі скорочення залежно від стажу”, – пояснила депутат. 
Якщо профспілки, які стежать та домагаються виконання трудових договорів, не працюють, то жоден Трудовий кодекс не замінить їх і не зможе гарантувати працівнику робоче місце та належну оплату праці
Водночас позиція фракцій Радикальної партії та “Батьківщини” щодо проекту Трудового кодексу критична. Зі слів Юлії Тимо­шенко, “документ є однобоким та написаним на користь роботодавців”, оскільки до його розробки не залучалися профспілки і представники найманих працівників.
“Профспілки делегували на засідання фракції своїх представників, які зазначили, що цей Трудовий кодекс розроблявся під час керування Януковичем, розроблявся  роботодавцями без залучення профспілок”, – сказала вона, заявивши, що фракція “Батьківщини” прийняла рішення підтримати в першому читанні цей законопроект, а щодо другого читання в Раді депутати зобов’язані врахувати всі зауваження представників профспілок.

Трудовий кодекс: реалії

Голова Комітету економістів України Андрій Новак певен: Трудовий кодекс потрібно розглядати в нерозривному зв’язку з діяльністю профспілок.
“Я не можу сказати, що Трудовий кодекс зможе кардинально вплинути на процеси працевлаштування, забезпечення працею, гарантією оплати праці. Захист прав найманих працівників в усьому цивілізованому світі здійснюють профспілки, – зауважив у розмові з “Поштою” експерт. – Якщо профспілки, які стежать та домагаються виконання трудових договорів, не працюють, то жоден Трудовий кодекс не замінить їх і не зможе гарантувати працівнику робоче місце й належну оплату праці. Звичайно, потрібно відходити від радянських умов праці, однак Трудовий кодекс є необхідною, а не достатньою умовою. Достатньою умовою є ефективна робота профспілкових організацій на підприємствах, в галузях, у державі в цілому”.
На думку Андрія Новака, прерогативою нового проекту Трудового кодексу є наближення української економіки до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів.
“Перевагою нового Трудового кодексу є те, що він переводить відносини з комуністичних стандартів тотальної державної власності до встановлення ринкових стандартів. Мають місце потреби роботодавця і потреби найманого працівника, які завжди протилежні. Трудовий кодекс дає зрозуміти, що ми повинні працювати в умовах ринкової економіки, що потрібно балансувати між інтересами роботодавця та найманого працівника”, – каже експерт.
У документі встановлена заборона роботодавцеві змінювати умови праці в односторонньому порядку, збільшена з 20-ти до 30 відсотків доплата за роботу в нічний час
Крім того, Андрій Новак додає, що від одного лише Трудового кодексу мало що залежить.
“Недоліком цього кодексу, як, зрештою всіх інших кодексів, є їх виконання. Сам по собі Трудовий кодекс не гарантуватиме беззаперечного виконання прав найманих працівників. Це щоденна поточна робота, за якою повинні стежити профспілкові організації”, – певен він. 
Економіст вважає, що Трудовий кодекс не є способом вирішення основної проблеми ринку праці – безробіття. 
“Будь-який кодекс, у тому числі й трудовий, не виступатиме гарантією робочого місця. Збільшення кількості робочих місць відбувається лише в одному випадку – при зростаючій економіці. Якщо економіка країни розвивається, то така країна потребує більшої кількості робочих місць і, як наслідок, зростає зайнятість та зменшується рівень безробіття. Якщо економіка не зростає, роботодавці змушені скорочувати робочі місця або зменшувати платню на існуючих робочих місцях, або ж поєднувати одне з іншим, що зараз відбувається в нашій країні. І жодні законодавчі акти не можуть змусити роботодавця тримати когось на роботі, встановлювати своїм працівникам плату, окрім передбаченого законом розміру мінімальної зарплати. Все відбувається на ринкових умовах. Роботодавець наймає працівників, створює робочі місця та збільшує їх кількість лише тоді, коли у нього росте виробництво. Коли ж виробництво падає, він змушений зменшувати кількість працівників, оскільки “обдурити” закони економіки неможливо”, – резюмує Андрій Новак.

Неєвропейський напрямок

Разом із тим українські парламентарі відмовилися вносити до Трудового кодексу України поправку про заборону трудової дискримінації для сексуальних меншин. Пропозиція розглянути можливість включення такої поправки в Трудовий кодекс набрала всього лиш 117 голосів. 
Суть норми про заборону трудової дискримінації за сексуальною орієнтацією полягає у тому, що вона забороняє будь-яку дискримінацію в сфері праці, зокрема, порушення принципу рівних прав і можливостей, пряме чи непряме обмеження прав залежно від раси, політичних, релігійних чи інших переконань, гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації. Варто наголосити, що ця поправка є одним із пунктів Плану дій з візової лібералізації та обов’язковою умовою для скасування Євросоюзом віз для громадян України. 
Водночас депутати проголосували за те, щоби прийняти за основу проект нового Трудового кодексу, який не містить сексуальної орієнтації в переліку ознак, дискримінація за якими заборонена. 
Трудовий кодекс у разі його прийняття набуде чинності 1 січня 2016 року
Те, що прийняття народними обранцями заборони дискримінації сексуальних меншин не увінчалося успіхом, викликало однозначну, причому критичну реакцію експертів. 
На думку директора компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communications Тараса Березовця, провал поправки про заборону дискримінації сексуальних меншин свідчить про неготовність до визнання сучасних європейських цінностей.
“Народні депутати показали, що вони дійсно не готові сповідувати європейські цінності поваги вибору своїх співгромадян, зокрема їх сексуального вибору. “Пергідрольні” тітоньки бальзаківського віку й чоловіки з обвислими животами з Верховної Ради вважають, що мають право диктувати багатьом успішним українцям, з ким їм спати. На щастя, усвідомлення того, що ця “еліта” несправжня, стало зовсім очевидним. Вітаю, це був ваш камінг-аут, панове депутати. В Європу – без вас, однозначно”, – пише політолог на своїй сторінці у Facebook.
Як зазначив у розмові з “Поштою” директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, невдача з прийняттям поправки про заборону трудової дискримінації для сексуальних меншин пов’язана з тим, що ця норма не сприймається через різні причини і фактори як у територіальному вимірі, так в суто політичному та ціннісному. 
Провал поправки про заборону на дискримінацію сексуальних меншин свідчить про неготовність до визнання сучасних європейських цінностей
“Тут усе зрозуміло, тому що ми – суспільство досить консервативне, патріархальне. І хоча Україна є європейською країною, ми дуже відрізняємося від західноєвропейських ціннісних стандартів як у правовій та морально-етичній площинах, так і в площині побутової поведінки. Невипадково, коли тільки починалося обговорення цих можливих законопроектів ще за часів Януковича (адже ця історія з’явилася не лише після Майдану, а й до Майдану), полярні політичні сили, і націоналісти, і комуністи, виступали категорично проти цієї норми та її затвердження в українському законодавстві. А це свідчить про те, що навколо тієї головної проблеми в Україні є певний консенсус щодо її прийняття як на рівні еліт, так й на рівні пересічних людей, і що головне – як на заході України, так і на сході. Якщо в Західній Україні ця норма не сприймається в силу фондованих консервативних релігійних традицій, то в Східній Україні вона не сприймається як суто європейська в силу відрази до європейських цінностей та незнання європейського життя”, – вважає політолог і додає, що норму про недискримінацію сексуальних меншин потрібно розглядати в площині прав людини.
“Потрібно роз’ясняти, що це не проблема гей-практик, ЛГБТ-спільнот, одностатевих шлюбів, натомість проблема прав людини. Але, очевидно, ми ще не дозріли до такого розуміння і взагалі до життя на основі прав людини. Нам би для початку утвердити права громадянина, політичні права і свободи, щоб вони не були формальні, а змістовні. А права людини – це, очевидно, завдання не на сьогодні, а на завтра та післязавтра”, – пояснив експерт.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7848 / 4.45MB / SQL:{query_count}