Сповзання гривні чи паніка?

“Пошта” запитала в експертів, як місцеві вибори-2015 вплинули на національну валюту і чого чекати далі українцям

фото: Марічка Ільїна
У житті нацвалюти знову чорна смуга – за останній місяць ажіотажна девальвація склала в середньому 1,3 грн. Експерти зауважують, що до ослаблення її курсу призвела низка факторів: скорочення пропозиції на ринку, виплати вкладникам неплатоспроможних банків, місцеві вибори у тандемі з панічними настроями щодо їх результатів, а також бажання валютних спекулянтів заробити на ажіотажі. 

Нацвалюта – під впливом

Експерти висловлюють думку, що падіння курсу гривні пов’язане з місцевими виборами, які стали додатковим чинником нестабільності. Як пояснив провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Fоrex Club в Україні Андрій Шевчишин, перед місцевими виборами експортери почали притримувати валютний виторг, чекаючи на результати голосування.
“Додатковий вплив на ринок зробили заяви МВФ за проектом податкової реформи (фонд розкритикував напрацювання як Мінекономіки, так і депутатів. – “Пошта”), що показали наявність розбіжностей і стали ще одним фактором відстрочення за кредитом”, – зауважив Андрій Шевчишин. 
Своєю чергою голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що нині економічних підстав для девальвації гривні не існує.
“Усі основні фактори, які формують курс будь-якої грошової одиниці, зокрема гривні, зараз позитивні. Першим таким чинником є зовнішньоекономічне торгівельне сальдо, експортне й імпортне. Воно зараз позитивне – плюс 1 мільярд 400 мільйонів доларів. Це пояснюється тим, що ми різко скоротили імпорт російських енергоносіїв, відтак у нас імпорт опустився нижче за експорт. Другим фактором є платіжний баланс. Він хоч і невеликий, однак також позитивний. Третій фактор – державний борг. Україна отримала реструктуризацію зі списанням (хоч і незначним) частини державного боргу, і останній зараз не тисне на курс. Усі перелічені фактори безпосередньо впливають на курс і формують його, тому девальвація зараз може відбуватися лише з однієї причини, яка може бути лише штучною, як наслідок продовження валютних спекуляцій”, – зазначив  “Пошті” Андрій Новак. 
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олексій Жолудь певен: ситуація з національною валютою України пояснюється уповільненими темпами розвитку світової економіки.
“Маємо казати не про якусь сталу тенденцію до ослаблення гривні, а радше про коливання. Якщо подивимося на надзвичайно великі світові європейські економіки на кшталт Європейського монетарного союзу і США, то курс євро до долара лише за цей рік коливався двічі на понад 8%. Спершу це сталося в січні, а пізніше й у травні. Навіть у таких потужних економіках спостерігаються коливання, тож зниження курсу гривні – не якась надзвичайна ситуація. Мало місце і значно більше коливання, зокрема в лютому цього року, коли курс на офіційному ринку сягав до 30 гривень за долар, а на чорному – до 42-45. Щоправда, потім він опустився. Ослаблення національної валюти має низку причин. Насамперед мова про ситуацію з нашою зовнішньою торгівлею. В основному Україна експортує продукцію чорної металургії та сільського господарства. Нині у світі ціни на чорні метали впали до мінімуму за останні 15 років. З іншого боку, в Україні починається опалювальний сезон, тож ми збільшуємо закупівлю газу. Це означає, що збільшується попит на валюту для оплати цього газу. Можемо сказати, що в цілому є певне зменшення пропозицій, певне зростання попиту на валюту. Також активно ширяться чутки (навіть офіційні джерела це озвучують), що цілком імовірним є отримання Україною наступного траншу МВФ вже у 2016 році. За таких умов можна було б очікувати певного ослаблення гривні, але я ще раз наголошую: воно не є значним (коливання на 8-9% за місяць)”, – говорить “Пошті” Олексій Жолудь.
Тим часом у Мінфіні запевняють, що нинішні коливання курсу нормальні для ринку з гнучким курсоутворенням і не свідчать про зрив стабільності. 
Міністр фінансів Наталя Яресько вважає, що нинішні коливання курсу є несуттєвими. За її словами, гривня могла ослабнути значно сильніше, якби уряд не домовився з міжнародними кредиторами про списання та реструктуризацію частини державного боргу.
“Ми б випали з програми, і міжнародної підтримки не було б. Це перше. Друге – платіжний баланс не допускає. У нас цих грошей не було і нема. Ми лише наповнюємо діру”, – зазначає Наталя Яресько.
Також міністр фінансів України переконує, що ситуація на валютному ринку стабілізована. 
“Я казала, що курс стабілізований. Я не казала, що він фіксований. Не вірю у фіксований курс! Це стабільний курс”, – заявила міністр. 

Гривню затискає Нацбанк

Економісти розходяться в думках щодо адекватності дій керівництва Нацбанку в умовах коливань обмінного курсу гривні. Одні фахівці піддають центральний банк України критиці за неефективні дії, інші переконані у спроможності регулятора стабілізувати ситуацію з національною валютою. 
Президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий упевнений, що застосування Нацбанком адміністративних методів впливу не вирішує проблеми падіння національної валюти України.
“Нацбанк робить спроби вилучити зайву гривню з обороту, проводить спеціальні операції, вводить заборони тощо. Скажімо, НБУ вважає, що 55 мільярдів надлишкових гривень, які є в комерційних банків, нема куди прилаштувати. Мовляв, підприємство в поганому стані, банки не можуть ризикувати, їм це забороняється, гривні зайві. Зайві вони через їх офіційне кредитування та офіційне друкування! Ті зайві гривні Нацбанк бере собі на депозити, тобто фактично вилучає їх з обігу, робить для них сховище. Як наслідок, банки перетворюються в суб’єктів, які не зберігають грошей і перестають бути банками. Нацбанк трохи притиснув, “заадміністрував” ці потоки, аби вони не тиснули на долар. Тож ми все одно перебуваємо у кризовому стані щодо товарної валютної маси на наших ринках та із зайвою грошовою масою, що підштовхуватиме інфляцію цін і девальвацію гривні. Тимчасово такими адміністративними силовими методами влада притримує ці негативні процеси, але тенденція залишається невтішною”, – переконаний він.
Водночас президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко уникає різкої критики Нацбанку, то той володіє ресурсом і механізмами для згладжування коливань курсу гривні.
“Рішення НБУ від 20 жовтня щодо лібералізації ринку (банкам дозволили купувати валюту не лише за заявками клієнтів, а й собі в резерви) не зробило підтримки гривні. Натомість це показало, що попит перевищує пропозицію. НБУ протестував ринок. Якщо він знову введе обмеження, готівковий долар подешевшає до 23-23,5 гривні, якщо залишить усе як є – побачимо подальше плавне підвищення до 25 гривень за долар. Але обвалу курсу до 30 гривень за долар і вище регулятор точно не допустить”, – упевнений він. 
“Нас коливання валюти не просто влаштовують – це нормально. Потрібно звикати. Минулий тиждень пройшов у дуже нервовій обстановці, навіть на валютному ринку почалися коливання. Зауважте, що вони були в коридорі 21-23 гривні за долар, а це 10%, що є досить великою волатильністю. Подивіться, як ринок до неї звик! Він не непритомніє”, – зазначає глава Нацбанку України Валерія Гонтарева. 
“Нас не влаштовують тільки такі коливання, які були в лютому: з курсу 20 до 30-40. Тоді в нас не було ані програми, ані можливості швидко реагувати. Тепер таких коливань не буде, але ми не фіксуватимемо курс”, – додала Гонтарева, інформують “Гроші в Україні”.

Стабільної гривні не буде

На думку Андрія Новака, прогноз курсу гривні неможливий через відсутність курсової стратегії.
“Прогнозувати зараз курс в Україні неможливо, бо в нас нема головного – бази прогнозування, відсутня курсова стратегія в уряді та Нацбанку. Тобто невідомо, що вони планують робити в курсовій політиці. З цього приводу можна хіба гадати. Також неможливо спрогнозувати й те, коли вдосталь задовольнять свої апетити валютні спекулянти”, – відзначив економіст “Пошті”.
Водночас Олексій Жолудь певен: стабільного курсу гривні не буде. “Тут питання в тому, що саме маємо на увазі під “стабілізацією” курсу гривні. Якщо вважаємо, що стабілізація – це фіксація на певному рівні, то, сподіваюся, ніколи такого не буде. У нас вільне курсоутворення, а це означає, що гривня буде однозначно падати або однозначно зростати. Відповідно коливання матимуть місце, якоїсь стабілізації не буде. Проте курсу, який був, приміром, у кінці 2013 року, не буде, бо те утримання повністю вичерпало українську національну валюту”, – зауважив він.

Нацвалюта торік

На валютний курс будь-якої грошової одиниці впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. До 2014 р. девальвація гривні була пов’язана більше із зовнішніми чинниками: економічною кризою в Росії 1998 р., світовою економічною кризою 2008 р. У ці моменти гривня девальвувала досить сильно – у межах 50%, проте слідом за падінням наступала стабілізація, а іноді й ревальвація (як, приміром, у 2009 р.). Внутрішні причини, які впливали на курс гривні, як правило, зводилися до панічних настроїв на ринку.
Якщо прослідкувати динаміку зміни курсу національної валюти України впродовж 2014 р., то першим антирекордом гривні у 2014 р. стало підвищення курсу долара в лютому. Станом на 28 лютого офіційний курс гривні знизився з 7,99 до 9,98 грн за долар. У кінці березня курс опустився до 10,95 грн за долар. Як писала “Пошта”, у період із квітня по липень гривня наблизилася до позначки 12 за долар, однак вже у серпні вкотре “відзначилась”, закріпившись на рівні 13,6 грн за долар. У вересні – жовтні НБУ спробував зафіксувати курс долара на рівні 13 грн, однак після парламентських виборів знову відпустив нацвалюту у вільне плавання. Як наслідок, часовий відрізок із листопада по грудень ознаменувався черговим стрибком долара в межах 14-16 грн за “зелений”. Тож за минулий рік найнижчим був курс долара в січні – 7,99 грн за “американець”, а піку свого зростання він досягнув у листопаді-грудні – 14-16 грн. 
Чергове ослаблення гривні лише підтверджує сумний факт кризи національної економіки. Навіть незначні коливання курсу української валюти позначаються на житті пересічних громадян, причому виключно негативно. Це проявляється у непідйомних для українців цінах і подорожчанні життя. Також зменшується купівельна спроможність грошей, копійчаної зарплати українцям ледь вистачає на задоволення потреб у предметах першої необхідності. Рівень і якість життя населення невпинно знижуються, країна потравляє в борговий зашморг, а влада тим часом усіх заспокоює, імітуючи реформи. З таким реформуванням очікувані зміни та покращення життя можуть хіба наснитися або з’явитися в рожевих мріях. 


Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ:
– Ослаблення курсу національної валюти має дві причини. Перша – політична, яка носить тимчасовий характер, друга – фундаментальна. Щодо першої причини варто зауважити наступне: НБУ протягом півтора року проводить політику на збільшення золотовалютних резервів, купуючи на ринку долари і випускаючи при цьому в обіг гривню. Відомо, що Нацбанк придбав за дев’ять місяців 1,5 млрд доларів, а це означає, що випустив в обіг більше 30 млрд гривень. На внутрішньому ринку відбувається така ситуація, що Нацбанк є постійним покупцем і, так би мовити, споживачем цього товару валюти, яка надходить на внутрішній ринок. Із цього виходить, що попит більший, ніж був би без участі Нацбанку. А якщо попит більший, то доларів відносно не вистачає і долар стає дорожчим. Люди готові купувати долар за 22-23 грн, а через деякий час вони купуватимуть його і за 24, оскільки доларів обмежена кількість. Причини цього зрозумілі. По-перше, не збільшується експорт, по-друге, не надходять інвестиції в господарський сектор економіки України. Це своєю чергою зумовлено тим, що уряд перехопив на себе зовнішні валютні кредити, тому не надходить те, що мало б іти в господарський чи банківський сектор і на ринок. Я вважаю, що це політична помилка уряду й Нацбанку, тому що в умовах кризи не можна ставити питання про накопичення резервів. Це можна робити лише в надлишкових стадіях, тобто профіцитних – зростаючих – економіках. Лише за умови прибуткового стану прибуткового обміну валюти із зовнішнім світом можна накопичувати золотовалютні резерви Нацбанку. Взагалі золотовалютний резерв потрібен для того, аби в кризових періодах підтримати внутрішній попит на валюту. А тут в умовах кризи накопичуються золотовалютні резерви. Це вимога МВФ, що є абсолютно неприйнятною для України. Я наполягаю на тому, що гривня повинна укріплюватись. Тепер стосовно фундаментальних причин падіння гривні. Однак з них – навіть за умов нестачі іноземної валюти всередині країни проводиться політика збільшення надлишкової грошової маси. Нам відомо, що в країні впав на 22% внутрішній товарообіг, що зменшилися зарплати, пенсії та прибутки підприємств, які стали збитковими. Збитків у країні в чотири рази більше, ніж прибутків. Тобто у цілому стиснувся обіг ВВП, гуртовий і роздрібний товарообіг. Відповідно до цього грошова маса має зменшуватися. На жаль, у нас за рахунок друкування грошей підтримуються різні потреби уряду, “Нафтогазу”, “Ощадбанку”, Укравтодору, Укрзалізниці тощо. Усі вони отримують ті чи інші облігації, для потреб таких суб’єктів випускають зайві гривні. У цьому році Нацбанк, на відміну від попереднього, обмежив друкування зайвих грошей, які б використовувались для рефінансування комерційних банків. Але водночас НБУ активно викуповує облігації на внутрішньому ринку, облігації уряду, НАК “Нафтогазу України”, Фонду гарантування вкладів тощо. За таких обставин гривня є в надлишку, іншого не може бути з урахуванням очікувань, що курс і надалі матиме негативну тенденцію. Нацбанк скуповував валюту, а гривня тим часом чимдалі провалювалась. Коли у США був період Великої депресії, який тривав упродовж трьох років, і половина країни була безробітною, федеральна резервна система не допускала друкування долара, тож він був дуже твердим. Це приклад того, як можна швидко піднятися, дати стимули виробництву, споживанню, праці. Це ключовий момент, який пов’язаний передусім із нормалізацією банківського сектору, з резервною діяльністю центрального банку. З одного боку, необхідно провести цю реформу. З іншого – допоки уряд формуватиме бюджет із дефіцитом у 9-10%, це просто жах стосовно ВВП. Виходить, що третина бюджету в нас дефіцитна. Вона покривається інфляцією та розповсюдженням облігацій. За такого величезного дефіциту не може бути друкування грошей, інфляційних процесів. Це такі речі, які можна робити швидко і раціонально, створити такі ситуації, аби все збалансувати, а не хизуватися тим, що в нас, мовляв, у бюджеті надлишок. Це навпаки лише тисне на стабільність ринку. Думаю, до кінця року валюта послаблятиметься і точно дійде до 25-26 грн за долар. Щодо того, який буде новий бюджет, то уряд утаємничив цей процес. Мені здається, він буде в такому ж режимі, як бюджет у 2015 році. Уряду це сподобалося, тому що виглядає так, начебто є певний профіцит і що це величезне досягнення. Тобто уряд усе повторюватиме, і ми будемо рухатися по колу та нікуди не дійдемо. Це також означає, що буде повторення девальвації та інфляції, але, можливо, у трохи менших темпах (імовірно, щонайменше 25%, а не 12%, як каже уряд). Девальвація буде тенденційна до 30% всередині року. Це мій найоптимістичніший прогноз за чинного уряду і чинної еліти, яка поки не демонструє ані чесності, ані прозорості, ані фаховості. Наразі живемо в загниваючому болотному стані.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8537 / 4.52MB / SQL:{query_count}