Волевиявлення на місцях

Оголошення результатів місцевих виборів – 2015 виходять на фінішну пряму.

 
Український кризовий медіа-центр
В невеличких містах офіційні результати щодо голів міст повинні оприлюднити до 30 жовтня включно, а офіційні склади місцевих рад знатимемо дещо пізніше. Однак і попередні дані вже можна використовувати, оскільки вони не надто відрізнятимуться від остаточних, хоча деякі зміни таки відбудуться. Проблема тільки у тому, що зараз в багатьох регіонах важко визначити, хто саме здобуде депутатський мандат, але можна говорити про відсоткове представництво конкретних партій у відповідних радах.

12 областей – ”президентські” 

Загалом президентська політична сила “БПП “Солідарність” перемагає в боротьбі за 12 обласних рад. Це Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Рівненська, Житомирська, Він­ницька, Київська, Сумська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська і Херсонська. Однак те, що партія Порошенка перемагає, означає тільки те, що вона набирає лише відносну більшість голосів, але аж ніяк не абсолютну. Ще не до кінця зрозумілою є ситуація і з Одеською областю: там показники партії Порошенка на рівні з “Опозиційним блоком”, але за останніми даними перемогу на Одещині здобуде все ж таки “Опозиційний блок”.
Найбільш міцно “БПП “Солідарність” стоїть на ногах в центрі України, у той час як на сході та на півдні їй створює конкуренцію “Опозиційний блок”, а на заході – УКРОП і “Свобода”.
Як уже  писала “Пошта”, результати партії Порошенка можна назвати відносним успіхом. Але говорити про те, що “БПП “Солідарність” виступає безальтернативною владною силою, не доводиться. Результат партії хоч і високий, проте недостатній для монополізації влади в жодному регіоні України.

У пошуках електорату “регіонів”

“Опозиційний блок” святкує перемогу на виборах до облрад трьох областей – Миколаївської, Запорізької  та Дніпропетровської (і можливо, переможе в Одеській). Проте його електорат  значно порідів, якщо порівнювати з тими виборцями, які голосували колись за Партію регіонів. Потрібно пам’ятати, що вибори до Донецької та Луганської облрад та до Верховної Ради тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим не відбулися. Додатково варто зауважити, що у Харківському регіоні перемогла партія “Відродження”,  також сформована із екс-“регіоналів”, яка взяла в свої лави старого-нового міського голову Харкова Геннадія Кернеса. Загалом електорат у представників колишньої влади залишається, тож здобути переконливу перемогу представники демократичних сил на сході та півдні України навряд чи зможуть…

Одиночні успіхи 

До проектів, що мають тривалу або відносно тривалу історію, належать ВО “Батьківщина”, яка перемагає у Чернігівській області, та ВО “Свобода” (у Івано-Франківській). На Закарпатті найбільше голосів у партії “Єдиний Центр” –  здебільшого регіонального проекту, який, однак, тривалий час є суттєвим гравцем на політичній арені Закарпаття.
Місцеві вибори можна назвати доволі успішними й для політичної партії, близької до дніпропетровського олігарха Ігоря Коломойського, – УКРОП. Так, у Волинській області вона стає переможницею і заходить до ще цілої низки міських і обласних рад.
Ще один проект, успішний у регіональному розрізі, – партія “Конкретні справи” нардепа Олександра Гереги, яка лідирує у Хмельницькій області. 
Також є низка партій, які мають високі результати у окремих регіонах. Окрім згаданих, до них можна віднести партію міського голови Одеси Геннадія Труханова “Довіряй справам”.
Вибори до облрад на звільнений частині Донбасу не проводились. Як уже писала “Пошта”, вибори в цьому регіоні були зірвані у кількох великих містах – Маріуполі, Красноармійську, Сватовому, Лисичанську і Сєвєродонецьку.

“Однотурові”

Серед претендентів на посаду міських голів – кілька “однотурових”. Цей перелік однозначно відкриває Геннадій Кернес, який безальтернативно перемагає в першому турі виборів міського голови  Харкова.
Доповнює цей перелік Геннадій Труханов, який набирає більше 50 відсотків голосів на виборах міського голови Одеси. Але що стосується  Південної Пальміри, то тут ще не все зрозуміло, оскільки в цьому місті команда “БПП” на чолі з керівником області Михеїлом Саакашвілі та кандидатом на посаду міського голови Олександром Боровиком мають намір оскаржувати результати виборів, оскільки, за їхніми даними, під час підрахунку голосів відбувались масові фальсифікації на користь Геннадія Труханова. У Західній Україні “однотуровим” є свободівець Сергій Надал, який перемагає на виборах міського голови Тернополя. Можливо, таким буде й переможець виборів у Вінниці Сергій Моргунов, що балансує на межі 50 відсотків голосів.
У підсумку можемо стверджувати те, що партійний склад місцевих рад в Україні буде вельми строкатим, навіть на рівні областей і обласних центрів. А якщо говорити про райони та невеличкі міста, то партійні преференції в них ще різноманітніші. З негативів – мабуть, у місцевих радах буде складніше дійти консенсусу, тому що зайшло багато різних політичних проектів. З позитивів – заноситься на те, що місцеві вибори дійсно приведуть чимало нових людей у місцеву політику і суттєво оновлять склади міських, районних і обласних рад.
Олексій Гарань, політолог, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва
– Це треті вибори, які пройшли після Євромайдану. У результаті відбулося перезавантаження тих органів влади, які були сформовані ще при Януковичі. Треба розуміти, що коли ми говоримо про місцеві вибори, їх коректно порівнювати з виборами 2010 року. І при всіх проблемах, які були зараз, це “небо і земля”, бо тоді на всю котушку діяв адміністративний ресурс. Служба безпеки і міліція працювали на одну політичну силу, завдяки чому Партія регіонів навіть у тих радах, де вона не набирала більшості, переформатувала ситуацію під себе, забезпечуючи монополію на владу. Зараз нічого подібного не сталося. По-перше, тому що змінилася сама атмосфера, по-друге, тому що правоохоронні органи не працювали на якусь одну політичну партію і, по-третє, завдяки тому, що був прийнятий закон про пропорційну систему. У результаті жодна політична сила не отримає монополію на владу, і в цьому, безсумнівно, плюс. Атмосфера була конкурентною, навіть на Донбасі. Явка, що склала, за попередніми даними, 46,5%, виявилася нижчою, ніж на парламентських виборах, але це відповідає світовим тенденціям і цілком прийнятно. Якщо говорити про труднощі, то, оскільки було багато партій і одночасно з цим партії висували окремих своїх кандидатів, то вийшло, що конкурували один з одним і партії, і кандидати, і лідери списків. Це призводило до технічних складнощів, і деякі комісії, ще не освоїлися з новим законодавством, допускали помилки. У ряді місць це могло вплинути на виборчий процес, тому там було вирішено, що встановити результати виборів неможливо і необхідно повторне голосування. Наприклад, у місті Сватове в Луганській області або в Маріуполі, де олігарх Ахметов монопольно впливає на економічне життя та ЗМІ. Бюлетені там теж друкувалися на його підприємстві, і були допущені серйозні порушення, так само, як і при їх доставці на дільниці. Оскільки це може призвести до спотворення результатів голосування, вибори в Маріуполі були визнані такими, що не відбулися. Це ще одне важливе нововведення – у великих містах, де населення вище 90 тисяч, мерів обиратимуть у два тури. Рішення правильне, на мій погляд, воно перешкоджає тому, щоб якийсь популіст, який не має реальної більшості в місті, міг пройти у владу. Так що при всіх порушеннях минуле голосування – все-таки крок уперед, у тому числі і на Донбасі, де конкурентні вибори пройшли фактично вперше. Швидше за все, демократичні активісти там не отримають більшості, але сам факт, що силові структури не намагалися забезпечувати “правильного” голосування і воно проходило в умовах конкуренції, – вже важливий крок уперед.
Юрій Луценко, керівник фракції БПП у парламенті
– Вибори місцевих депутатів стали останнім етапом перезавантаження влади після Майдану. Попередні результати засвідчили, що: 1. “БПП “Солідарність” зайняла перше місце в 2/3 областей, в інших взяла другий результат. Партія Президента об’єднує країну. 2. Результати “Свободи”, УКРОПу та низька явка сигналізують владі про невдоволення виборців якістю і темпами реформ. 3. Популісти всіх мастей попри скажену кампанію не отримали запланованого результату. Виборці вимагають роботи коаліції, а не піару окремих її партій. 4. Нащадки Партії регіонів програли вибори. В більшості областей вони – в минулому. На сході країни вони не мають і четвертини голосів. Проте результат Харкова вимагає у всіх партій Майдану зробити висновки. 5. У жодній області немає монополії на владу ні олігархів, ні місцевих феодалів. 6. Усі парламентські партії тепер змушені будуть скласти коаліції на місцях. Необхідність злагодженої роботи в базових регіонах змусить тримати спільну позицію і у Верховній Раді. 7. Це були вибори без адмінресурсу. Проблема підкупу хоч і є епізодичною, але потребує різкої реакції силовиків та суспільства.
Олександр Палій, політолог, історик
– Основні підсумки виборів. “Самопоміч” де-факто стала загальнонаціональною партією з пристойним результатом в Одесі, Харкові тощо, суттєво потіснивши “Батьківщину”. “Свобода” взяла дуже непоганий результат у Галичині (у двох областях перше місце, включно з Кошулинським у другому турі у Львові), а також в Центрі. Президентська партія перша в ключових регіонах – Київ, Львівщина, Центр, подекуди Південь. Очевидно, що кожна велика партія має всі можливості доводити українському народові, що вона навіщось йому потрібна, а не є змовою проти нього. За матеріалами: dif.org.ua, facebook.com.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7244 / 4.46MB / SQL:{query_count}