Пізно і делікатно

Україна нарешті ввела санкції проти Росії. У чорному списку – 105 підприємств і близько 400 осіб. Щоправда, цей перелік викликав чимало запитань

фото: Reuters
Західні партнери України дуже довго дорікали нам, мовляв, вони водять санкції проти Росії, посилюють і  продовжують їх, а наша країна надзвичайно мляво рухається в цьому напрямку. Так, упродовж останніх півтора року були окремі рішення щодо санкцій, які стосувались окремих бойовиків-сепаратистів, деяких російських політиків і діячів культури, але вони виглядали не зовсім серйозно.
Цього тижня Президент Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО від 2 вересня поточного року, що передбачає санкційний перелік, який складається зі 105 російських компаній і 388 фізичних осіб. Кількість останніх уже зменшилася до 382 після того, як під тиском міжнародної спільноти з чорного списку виключили шістьох західних журналістів. Але про це трохи згодом. 
Загалом же й без журналістів в українському санкційному списку є кілька ляпів і відвертих прогалин. Перелік, так би мовити, делікатний, бо повністю припиняти економічні зв’язки з Росією Україна не поспішає.
Також зауважимо, що фактичним приводом до введення санкцій стало оголошення лідером терористичної “ДНР” Захарченком своїх псевдовиборів на окупованій території 18 жовтня. Російські маріонетки в Донбасі після семи місяців перемовин із моменту підписання “Мінська-2” плюнули на ці угоди. Українській владі не залишається нічого іншого, як ще сильніше вимагати від Заходу нових санкцій проти Росії. Зрозуміло, що для ефективності такої дипломатичної боротьби потрібно принаймні потрохи самим наздоганяти ЄС і США в санкційному питанні…

Хто потрапив?

Україна ввела санкції на один рік. Вони передбачають блокування активів, тимчасові обмеження користування належним майном, запобігання вивозу капіталів за межі України, а також візові обмеження.
“Це рішення ухвалили в чіткій координації з нашими партнерами із Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших країн, що забезпечують належну реакцію на анексію Криму та агресію в Донбасі”, – заявив Петро Порошенко.
Якщо говорити про когорти осіб, які потрапили до санкційного списку, то серед них є міжнародні спостерігачі, що приїжджали на псевдовибори в Донбас, іноземні журналісти, російські діячі культури та урядовці, керівники російських підприємств оборонно-промислового комплексу, бойовики з “ДНР” і “ЛНР”, а також терористичні батальйони. 
Серед найбільш одіозних осіб вирізняються міністр оборони Сергій Шойгу, начальник Генштабу Валерій Герасимов, командувач ВДВ Володимир Шаманов, голова Держдуми Сергій Наришкін, голова комітету з міжнародних відносин Держдуми Олексій Пушков, голова Конституційного суду Валерій Зорькін, глава Чечні Рамзан Кадиров і гендиректор інформагенції “Россия сегодня” Дмитро Кисельов.
Знайшлося місце в чорному списку сепаратистам і бойовикам Захарченку, Плотницькому, Пушиліну, Гіркіну, Губарєву, Царьову та іншим. Також згадується один із лідерів луганських бойовиків Олексій Мозговий, що загинув ще у травні цього року. В оновленому санкційному списку ЄС його вже нема. Цей ляп не останній – радник Путіна Сергій Глазьєв у переліку згадується двічі. 
Як уже згадувалося, скандали виникли з іноземними журналістами, які потрапили під санкції. Серед них виявилося троє представників “Бі-Бі-Сі”, а ще один німецький журналіст із  Die Zeit та Frankfurter Allgemeine Міхаель Рутцен, як повідомляють ЗМІ, узагалі не бував в Україні. 
У санкційному списку опинилися російська “Лабораторія Касперського” та ТОВ “Доктор Веб”, які створюють антивірусні програми
“Ясно, що в РНБО були свої причини створити цей список, але також зрозуміло, що його зробили абияк. Деякі журналісти в переліку мають очевидні прокремлівські нахили, але інші (наприклад, з Естонії), здається, не демонстрували упередженості. Складається враження, що уряд просто обрав закордонних журналістів-етнічних росіян і припустив, що вони прокремлівські”, – заявив редактор Kyiv Post і фрілансер на “Бі-Бі-Сі радіо” Юан МакДональд, інформує Еспресо.TV.
Зрештою, після того, як рішення української влади щодо іноземних журналістів розкритикували в Раді Європи, а світова медіа­спільнота почала говорити, що Україна йде шляхом Кремля, РНБО вирішила виключити з чорного списку шістьох журналістів: трьох представників “Бі-Бі-Сі”, вже згаданого Міхаеля Рутцена і двох журналістів з Іспанії. Учора, 18 вересня, Порошенко підписав ці правки.
Зазначимо, що санкційний список щодо іноземних журналістів усе одно виглядає непереконливим. Зокрема, латвійські ЗМІ повідомили, що серед чотирьох журналістів із їхньої країни, що увійшли до українського чорного списку, лише один є реальною людиною. Решта –  лише псевдоніми. 
Усе це не могло не вдарити по іміджу України. І справді, здається, що список складали ніби на коліні, хоч він з’явився ще 2 вересня. Його що, ніхто не перевіряв? В українській владі відповідальність перекладають із відомства на відомство, та обіцяли розібратися.

Про що і про кого забули

Із журналістами ще розбиратимуться, Захарченко і Ко сидять в окупованому Донбасі (їх  підтримує російська зброя), Шойгу і Наришкін також навряд чи полетять нині в Київ, тому найцікавішим є список санкцій проти юридичних осіб. Це те, що називають економічними санкціями.
До нього потрапило аж 17 російських авіакомпаній. Їм загрожує річне “обмеження, часткова або повна заборона транзиту ресурсів, польотів і перевезень на території України”. І тут багато нюансів, адже різні експерти зазначають, що не до кінця зрозумілим є втілення таких санкцій – російським авіакомпаніям закриють  транзит через Україну чи загалом буде припинене сполучення між двома країнами? Станом на вчора було відомо, що жодних заборон на перельоти не застосовували. В Державіаслужбі пообіцяли все пояснити в понеділок.
Також до санкційного списку потрапила ціла низка компаній російського військово-промислового комплексу, наприклад, концерн “Алмаз – Антей”, “Вертолеты России”, “Вертолетная сервисная компания”,  Кумертауское авиа­ционное производственное предприятие, Улан-Удэнский авиационный завод та інші, а ще російські банки: “Банк Москвы”, Газпромбанк, банк “Россия”, банк “АК БАРС”, “СМП Банк” і низка інших. Багато серед них не представлені в Україні, а деякі навіть в окупованому Росією Криму. Ще деякі – на межі банкротства. А от щодо російських банків-гігантів, “Сбербанку” та ВТБ, які працюють в Україні, санкцій не ввели.
Ці санкції є не так інструментом тиску на Росію, як певним моральним і символічним інструментом 
Та забули не тільки про них. “Введення санкцій показало: ми теж згодні піти на економічний збиток для себе, припинивши економічні відносини з країною, яку самі називаємо агресором. Але ось невдача: у списку російських компаній ми не бачимо комерційної структури РФ, яка є, мабуть, єдиною російською компанією, що без усяких застережень подає допомогу терористам. Мова про ОАО “Российские железные дороги” (РЖД), що регулярно забезпечує доставку в Донбас озброєння, техніки, боєприпасів, спорядження та амуніції, тобто всього того, що вже багато місяців допомагає бойовикам і російським військовим вбивати українців… У випадку з РЖД безпосередні співробітництво з терористами і  підтримка агресії проти України доведені. Хотілося б зрозуміти логіку авторів переліку, бо наразі вона не дуже простежується”, – пише на своїй сторінці у Facebook нардеп, координатор групи “Інформаційний опір” Дмитро Тимчук.
Роблячи висновки, розуміємо: українські санкції потрібні, але запізнілі. З одного боку, ми готові до економічних втрат, з іншого – лише до не надто великих. 
У Росії вже відповіли, що шукатимуть шляхів завдання удару у відповідь, а також скаржитимуться на Україну європейцям. При цьому російські чиновники не забувають нагадувати, що товарообіг між двома країнами і так значно скоротився, тож великого впливу на РФ українські санкції не матимуть.
Україна намагалася вводити санкції так, аби не зашкодити і самій собі
Але ми розуміємо, що їх і вводили не для цього. “Ці санкції є не так інструментом тиску на Росію, як, я би сказав,  певним інструментом моральним і символічним. Ще з минулого року в суспільстві постійно виникає питання: чому Україна вслід за країнами Заходу не запроваджує своїх санкцій? Однак ще торік були, зі зрозумілих причин, обмежувальні заходи щодо припинення співпраці у військово-технічній сфері. Але санкцій, подібних до тих, які запровадили країни Заходу, досить довго не вводили, і це було темою великої критики. І не тому, що вони завдадуть якоїсь величезної шкоди Росії. Як це не парадоксально, але скорочення двосторонньої торгівлі між Україною і Росією  відбувається передусім з ініціативи самої Росії і не внаслідок санкцій. Хоча Росія ніби запроваджувала свої обмеження, сам факт війни, факт такого кризового протистояння України і Росії,  призвів до скорочення двостороннього товарообігу”, – каже Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”, повідомляє “Бі-Бі-Сі-Україна”.
Насамкінець зазначимо, що в санкційному списку опинилися російська “Лабораторія Касперського” і ТОВ “Доктор Веб”, які створюються антивірусні програми. При цьому відомо, що наші уряд, парламент, СБУ та низка інших структур користуються послугами саме цих російських компаній для забезпечення захисту своїх офіційних сайтів. От і настав час це змінювати! І як тут не згадати різноманітних давніших повідомлень наших ЗМІ про те, що українські міністерства і їхні чиновники масово далі використовують електронні скриньки на російських ресурсах…
Олександр Палій, політолог, історик:
– Так, можна говорити, що Україна запровадила санкції пізно. Але зараз такий період, що обмежувальні заходи проти Росії продовжують Євросоюз та Сполучені Штати Америки. Тут наше слово буде дуже доречним! Росія вже не казатиме, що вона сміється з цих санкцій. Тож скажемо, що краще пізно, ніж ніколи. Мета цих заходів – не тільки покарати тих, що винні в діях проти України, а й показати іншим, що може бути, якщо вони підтримуватимуть сепаратизм. Окрім того, це і змога нашим власним виробникам витіснити росіян із вітчизняного ринку в окремих сферах. Санкційний перелік достатньо довгий. Щодо самого списку, зокрема відсутності в ньому назв великих російських банків, то маємо розуміти, що Україна намагалася вводити санкції так, аби не зашкодити і самій собі. По-перше, якщо зараз навіть луснуть російські банки в Україні, то це буде не дуже добре для нашої банківської системи. По-друге, російські фінансові установи, які працюють тут, платять податки в Україні, які йдуть і на АТО. Багато дорікань, що Ліпецька фабрика Roshen платить податки в Росії, хоча так само російські банки платять податки тут. Це треба теж розуміти. Думаю, необхідність розширювати санкційний список є. Чим ширшим він буде, тим краще, адже потрібно розуміти, що жодна економічна діяльність із Росією не є раціональною. Така співпраця не має сенсу.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8450 / 4.47MB / SQL:{query_count}