Операція “Антикорупція”

Боротьба з хабарництвом нагадує битву з міфічною гідрою: щойно їй відрубують одну голову – на її місці відростає інша

Перші детективи НАБ прийняли присягу фото: прес-служба Президента України (2)
Тиждень ще далекий до завершення, але з перших його днів українська громадськість жваво обговорює одне: чи можливо викорінити або принаймні радикально зменшити корупцію у вищих ешелонах влади і що робити з корупціонерами. 
Найбільше про боротьбу з цим явищем на початку тижня говорив Президент Порошенко. На зустрічі з лідерами фракцій парламентської більшості він закликав знайти компроміс усередині коаліції щодо запропонованого ним законопроекту стосовно значного підвищення або ж скасування мінімальної суми застави при обранні запобіжного заходу в низці вердиктів, пов’язаних із корупцією. Таким чином Президент превентивно відреагував на електронну петицію до глави держави, що вимагає скасувати змогу застави для осіб, які фігурують в антикорупційних розслідуваннях.
Тему боротьби з корупцією продовжили в контексті складання присяги першими 25 слідчими НАБ. Дійсно, ця організація може стати революційним органом у питанні боротьби з хабарництвом. Але повноцінно її робота почнеться нескоро, бо спершу потрібно обрати антикорупційного прокурора. Однак і коли всі організаційні аспекти завершаться, ще не факт, що НАБ працюватиме ефективно. 
Як і багато інших хороших задумів в Україні, новостворене агентство може стати “мертвонародженим”. Це вже традиційно для нашої держави: щойно закривають одну неблагонадійну складову – з’являються нові корупційні ризики. Зокрема, не все зрозуміло щодо обрання антикорупційного прокурора – особи, яка зможе розпочати слідство майже проти будь-якого високопоставленого чиновника, що переступив лінію закону. Але про все за порядком.

Антикорупційний прокурор

Сьогодні, 17 вересня, парламентарі повинні затвердити членів конкурсної комісії, що відбиратиме й екзаменуватиме кандидатів на посаду антикорупційного прокурора. Як інформує Центр протидії корупції, парламентські фракції, що входять до коаліції, визначились, кого пропонуватимуть до комісії. Від “БПП” підтримають кандидатури Євгена Нищука (екс-міністра культури), Катерини Левченко (президента Міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла Страда – Україна”) та Володимира Горбача (аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва).
У “Народному фронті” пропонують чотирьох кандидатів: Мері Батлер (чинного прокурора США), Джованні Кеслера (керівника Європейського управління боротьби з шахрайством), Олексу Шалайського (співзасновника видання “Наші гроші”) та Карла Волоха (громадського активіста і блогера).
Фракція партії “Самопоміч” вирішила підтримати кандидатуру антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, а “Батьківщина” делегуватиме до комісії Віктора Шишкіна – екс-суддю Конституційного Суду і першого генпрокурора незалежної України.
Однак не всі запропоновані кандидатури від “Народного фронту” потраплять у комісію. Коаліція делегує сімох членів, із них трьох визначить “БПП”, двох – “Народний фронт”, по одному – “Батьківщина” і “Самопоміч”. Ще чотирьох членів комісії делегує Генпрокуратура.
Зазначимо, що раніше громадські активісти від Центру протидії корупції запропонували Верховній Раді свій список із 10 осіб, які достойні входити до конкурсної комісії. Частина збігається з тими, яких визначила коаліція: Віталій Шабунін, Мері Батлер, Джованні Кеслер і Олекса Шалайський.

Голова НАБ Артем Ситник на церемонії складання присяги детективів
Однак навіть якщо парламент затвердить достатньо авторитетних осіб у комісію,  основна загроза щодо незалежності цього органу і майбутнього антикорупційного прокурора надходить зі сторони Генпрокуратури. 
Раніше громадськість розкритикувала четвірку членів комісії від Генпрокуратури. Нагадаємо, хто до неї ввійшов: заступник Генпрокурора Юрій Севрук, начальник Головного слідчого управління Юрій Грищенко, перший заступник начальника управління нагляду у кримінальних провадженнях Роман Балита і заступник начальника відділу з роботи з кадрами Микола Садовий. Усі члени цієї четвірки мають темні плями у своїх біографіях, а Грищенко був колишнім безпосереднім керівником одного з діамантових прокурорів-хабарників Шапакіна, який нині перебуває під слідством. Зауваження є і до інших делегатів від Генпрокуратури. В одного – незрозумілі суми в деклараціях, інший виступав із нападками на тестування прокурорів, а ще одного неодноразово звинувачували в бездіяльності.
Ризики є і у процесі затвердження майбутнього антикорупційного прокурора. Комісія відбере трьох кандидатів, а останнє слово в затвердженні буде за Генпрокурором. Цілком можливо, що в цю трійку потрапить кандидат, якого активно просуватиме четвірка Шокіна. Чекати, власне, залишилося недовго. Процес відбору кандидатів розпочнеться вже найближчим часом.
Антикорупційний прокурор повинен стати однією з центральних осіб, які боротимуться з корупційною системою. Саме він передаватиме найбільш резонансні справи до судів. Схема роботи  “НАБ – антикорупційний прокурор” повинна виглядати так: слідчі Національного антикорупційного бюро розслідуватимуть діяльність високопосадовців, готуватимуть обвинувачення проти хабарників, однак рішення про початок процесу передачі матеріалів у суд і кримінальне переслідування прийматиме антикорупційний прокурор. Цей посадовець буде достатньо незалежним від Генерального прокурора та всієї системи виконавчої влади, на нього будуть покладені надзвичайно важливі функції. Саме тому велика увага приділена конкурсній комісії, що відбиратиме кандидатів на цю посаду.
Можна лише уявляти, з яким тиском стикнеться новообраний антикорупційний прокурор. Якщо на цю посаду призначать людину, залежну від одного з центрів впливу: Президента, Генпрокурора чи одного з олігархів, то весь цикл резонансних розслідувань ризикує не розпочатися. Наразі корупційних ризиків у процесі обрання нового прокурора достатньо багато.

Закони vs корупціонери

Упродовж 15 – 18 вересня парламент розглядатиме низку важливих проектів законів, які повинні зменшити корупційні ризики. Один із них прийняли 15 вересня. Законопроект №2087, який стосувався реорганізації державних закупівель, прийняли в цілому. Його мета –  значне зниження корупційних ризиків, установлення запобіжних заходів щодо зловживання процедурою оскарження під час проведення державних закупівель, збільшення рівня конкуренції шляхом спрощення участі в процедурах закупівлі для бізнесу, приведення системи державних закупівель до міжнародних стандартів тощо. Вважається, що він дозволить уникнути багатомільйонних зловживань.
На черзі ще кілька голосувань за резонансні законопроекти. Цікавим є проект №2123а, який направлений на те, щоби зробити фінансування політичних партій більш прозорим: зменшити їх залежність від олігархату, встановити санкції за порушення режиму ведення політичних кампаній і передвиборчої реклами тощо. Чи знайдуться такі голоси в парламенті – поки незрозуміло.
Важливим є і прийняття проекту №3040. Він має встановити чіткий механізм керування арештованим майном, а також забезпечити змогу  швидшого розшуку злочинних активів. Від того, чи приймуть ці законопроекти, великою мірою залежить, чи буде успішною війна з цією міфічною корупційною гідрою.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8027 / 4.41MB / SQL:{query_count}