Загрози видобутку сланцевого газу

Сім моментів, на які мають зважити депутати, коли ухвалюватимуть рішення щодо нетрадиційних вуглеводнів

фото: garthlenz.com
Олеська ділянка охоплює територію площею близько 6,2 тис. кв. км. Сланцевий газ тут планують отримати з відкладів силуру потужністю 600 м, що залягають на глибинах 2 – 5 км.
У тектонічному відношенні територія Олеської ділянки розташована в межах південно-західної Волино-Подільської околиці Східноєвропейської платформи, де широкого розвитку набули розривні порушення, які за напрямом розділені на дві системи: північно-східну і північно-західну. Простіше кажучи, наявність регіональних розривних порушень на Олеській ділянці і пов’язаної з ними тріщинуватості порід усієї осадової товщі є природним негативним чинником реальної загрози якості питних прісних і мінеральних підземних вод.
Технологія видобування сланцевого газу за допомогою свердловин відома у США із 1821 року. Сланцевий газ видобувається із горючих сланців. Горючі сланці – це тверда корисна копалина (руда), що складається зі сланцю та керогену (твердої органічної речовини). Кількість керогену у руді коливається від 10–15% до 60–80%. Сланцевий газ продукують з горючих сланців (сланець + кероген) хімічним методом.
При розчиненні керогену в бензолі і толуолі отримують метан (власне природний газ), діоксид вуглецю і воду. Водночас у меншій кількості утворюються також оксиди сірки, азоту та фосфору. Екзотермічна хімічна реакція відбувається під тиском 3,5 МПа і температурі 380–500° С. Калорійність сланцевого газу удвічі менша, ніж чистого природного газу, добутого свердловинним способом. Щоб відбулася реакція розчинення керогену у бензолі, необхідно відділити кероген від породи (сланцю). Велике значення має те, у якому вигляді знаходиться кероген у породі: якщо він знаходиться у вигляді прожилків, то відділити його від породи досить легко, якщо ж у вигляді тонких вкраплень, то це – практично неможливо. 
Сланцевий газ на Олеській та Юзівській ділянках за існуючими у світі технологіями добути практично неможливо через низький вміст твердої органічної речовини, її тонковкрапленої текстури та великої глибини залягання порід
Якщо у США вміст керогену у сланцях у середньому становить 35% (потужність покладу – 50-250 м), у Польщі – 3% (потужність опробуваного інтервалу – 5-10 м), то на Олеській ділянці – 0,5% (потужність опробуваного інтервалу – 5-10 м). У США ділянки із вмістом керогену менше 10% навіть не розробляються. В Польщі американська компанія ExxonMobil та інші 4 роки працювали, випробували 4 із 46 пробурених сланцевих свердловин і жодна свердловина не дала промислового видобутку сланцевого газу. ExxonMobil залишила Польщу, інші – ще працюють, у тому числі працює і Chevron (на південному сході Польщі). Всього планується пробурити і випробувати в Польщі 90 сланцевих свердловин.
Сланцевий газ на Олеській та Юзівській ділянках за існуючими у світі технологіями добути практично неможливо через низький вміст твердої органічної речовини, її тонковкрапленої текстури та великої глибини залягання порід. У США набув поширення процес переробки керогену з отриманням сланцевого газу за допомогою свердловин методом гідророзриву. Він є надзвичайно екологічно небезпечним.
Метод гідророзриву для сланцевих свердловин об’єднує три процеси: 
1. Проведення вибуху у свердловині – щоби в руді утворилися тріщини і кероген відділився від породи.
2. Закачуванням у свердловину під тиском суміші (20 000 куб. м розчинів з прісної води, піску, хімічних реагентів (2 % або 400 т)  (переважно бензол, метилбензол, етилбензол та толуол) здійснюється розкриття утворених вибухом тріщин, закріплення їх піском і підведення до керогену хімічних речовин. 
3. Відкачування сланцевого газу і зворотних вод на поверхню. 
На американських неглибоких родовищах (до 1,5 км) вибухи викликають землетрус потужністю до 4,7 балів за шкалою Ріхтера, для Олеської ділянки (глибина залягання сланців 2-4 км) необхідно здійснити вибух, що викличе  землетрус потужністю більше 4,7 балів за шкалою Ріхтера. Під час вибуху тріщини утворюються не тільки в породах сланцю, але і у всій товщі, що покриває пласт сланцю до поверхні землі.
Свердловини на сланцевий газ розташовують на перетині розломів, тобто використовують наявну природну тріщинуватість. Але гідрогеологи знають, що на перетині розломів знаходяться великі артезіанські родовища питних підземних вод. На Заході України, і зокрема на Олеській площі, знаходяться сотні водозабірних свердловин.
На американських неглибоких родовищах (до 1,5 км) вибухи викликають землетрус потужністю до 4,7 балів за шкалою Ріхтера, для Олеської ділянки (глибина залягання сланців 2-4 км) необхідно здійснити вибух, що викличе  землетрус потужністю більше 4,7 балів
Свердловини в Польщі не дали промислового видобутку сланцевого газу не тільки тому, що там переважає тонковкраплена текстура і низький вміст органічної речовини в сланцях (3,0%), але й тому, що вибух, на щастя, в сланцях був невеликий і кероген не відділився від породи. Проведення вибуху у свердловині небезпечне ще тим, що він може спричинити і природний землетрус.
Як відомо, в Кривому Розі в ніч з 23 на 24 червня відбувся землетрус. За словами сейсмолога Сергія Вербіцкого, цей землетрус носив природний характер, хоч і не  виключено, що поштовхи могли активізуватися через активне використання надр в регіоні. Він також підкреслив, що землетрус, який відбувся, буде далеко не останнім в регіоні. На нашу думку, природний землетрус у Кривому Розі спровокували вибухи в сланцевих свердловинах на Юзівській ділянці, що розташовані на віддалі 300 км від цього міста.
Вибухові роботи в сланцевих свердловинах, які плануються проводити незабаром компанією Chevron на Люблінській ділянці в Польщі, яка є продовженням Олеської ділянки, можуть спричинити техногенний землетрус у шахтах Стебника (Львівська обл.), природний землетрус в м. Івано-Франківськ (місто знаходиться на перетині розломів). Є ризик, що може постраждати газосховище в Дашаві (Львівська обл.) та інші стратегічні об’єкти. Тобто, вже в недалекому майбутньому можуть бути непередбачувані катастрофічні наслідки на Заході України від діяльності компанії Chevron в Польщі.
Закачування під тиском у свердловину на сланцевий газ хімічного розчину, безсумнівно, спричинить отруєння питних підземних вод. Слід зазначити, що наявні природні розломи, які розбивають товщу на окремі блоки, сприяють інфільтрації хімічних розчинів і забрудненню підземних вод не тільки на ділянці свердловини, але і далеко за її межа. У зв’язку з тим, що на Підляшші (Польща) компанією ExxonMobil здійснено випробовування декількох свердловин на предмет видобутку сланцевого газу, виникає потенційна загроза міграції хімічних забрудників, які по глибинних розломах можуть досягти артезіанських водозаборів Західного регіону України. 
 До теми                                        
Чиновники, депутати та інші особи, які зараз приймають рішення щодо видобутку неіснуючого на Україні сланцевого газу, мають знати наступне:
1. На стадії вибору Олеської ділянки Корпорація Шеврон проігнорувала вимоги положень екологічного законодавства України, державних санітарних правил і норм, Постанов Кабінету Міністрів України. Вимоги санітарних норм у США на один порядок нижчі, ніж на Україні, зокрема на Україні санітарно-захисна зона для сховищ промислових відходів становить 3 000 м, в США - 300 м. 
2. Цілий ряд європейських держав заборонив технологію фрекінгу у зв’язку з ризиком забруднення води, ініціюванням землетрусів і зсувів. 
3. Рішення про сланцеву програму приймалося без Академії наук України. Але ж це новий напрямок використання надр, потенційно пов’язаний зі значним впливом на навколишнє середовище. У майбутньому таке лобіювання сланцевої програми може бути кваліфіковано як злочин проти держави.
4. Прибічниками розробки сланцевого газу не береться до уваги яскраво виражений негативний результат таких робіт у Польщі в тій же геологічній структурі, що і Олеська ділянка (жодна випробувана свердловина не дала промислового видобутку сланцевого газу). Може метою є зовсім не сланцевий газ, а українські надра як полігон для закачування в них небезпечних речовин?
5. Олеська ділянка заходиться у зоні з високою сейсмічністю, яка фіксується численними сейсмічними станціями в Європі. Тож від початку гідророзривів до землетрусів, з цим пов’язаних, пройде небагато часу. У зв’язку з ймовірністю такого розвитку подій нічого не передбачено в угоді з Шеврон.
6. Карпатському регіону притаманні високі гідравлічні градієнти в глибинних розломах. То ж комбінація гідророзривів і глибинних розломів загрожує проникненню токсичних фрекінгових розчинів у зону активного водообміну, де знаходяться прісні питні води. 
7. Чиновники, депутати та інші особи мають діяти в правовому полі законодавства України, інакше ситуація може вийти з-під контролю і розвиватись по врадіївському, воронезькому чи якомусь іншому неправовому сценарію.
На теперішній час, з червня 2013 р., розвивається гостре протистояння між селянами і американським концерном Chevron на південному сході Польщі. Село Журавлов в Люблінському воєводстві (100 км від Львова) розташувалося серед полів і лугів. Американський концерн з успіхом провів там розвідувальні роботи. Пані Стопа, місцевий фермер, запевняє: відколи Chevron розпочав сейсмічну розвідку, вода в криницях стала схожа на нафтову рідину. А раніше  була кришталево чистою.
Нафтоподібна рідина у колодязях села Журавлова – це є доказ того, що випробовування свердловин на предмет видобутку сланцевого газу в Підляшші (біля 150-200 км від Журавлова на північний захід), спричинило міграцію хімічних забрудників по глибинних розломах. Сейсмічні (вібраційні) роботи компанії Chevron в Журавлові посприяли підняттю по глибинних розломах вгору хімічних забрудників, що закачувались під великим тиском у Підляшші. В с. Журавлов вода за вмістом катіонів і аніонів відповідає нормативам, але вміст бензолу і толуолу не визначався. Щоб зрозуміти, чи отруєна вода, треба всього лиш зробити аналіз на вміст бензолу, толуолу та інших хімічних речовин або провести біотестування проби води. Жодна лабораторія у Львові не має сертифікату на проведення таких досліджень.
Глибинні розломи, що проходять через Люблінську ділянку (Польща), продовжуються і на Львівщині, тож є великий ризик, що проведення вибухів на Яворівському полігоні спричинить струси землі і прискорить підняття по розломі (зоні тріщинуватості) вгору хімічних забрудників, що прийшли з Підляшшя (біля Варшави). Тож слід очікувати, що незабаром виникнуть проблеми зі здоров’ям у дітей від вживання води з артезіанських свердловин поблизу полігону.
Утворені в результаті хімічних реакцій в рудному пласті метан і діоксид вуглецю створюють “ефект Ерліфта”, завдяки якому зворотна вода і сланцевий газ піднімаються вгору. Крім реагентів (переважно бензол та толуол) у воду потрапляють розчинені важкі метали, природні радіоактивні компоненти, метан. Зворотна вода в об’ємі більше 2 000 куб. м закачується в ставки-накопичувачі. Накопичувачі промислових стічних вод також не є надійними сховищами забруднень. Поліетиленова плівка накопичувача через рік-два зруйнується і він пропускатиме воду.
Накопичувач зворотних вод біля с. Яремівка (Юзівська ділянка) не має поліетиленової плівки, тому вже зараз пропускає зворотну отруєну воду в ґрунтові води, яка далі фільтрується до криниць та до річки. Отруєна вода в ставках зворотних вод небезпечна ще і тим, що при випаровуванні утворюються дуже токсичні стійкі тумани, від яких при вдиханні може настати навіть раптова смерть. Тож все живе (комахи, птахи, тварини, люди та ін.) наражається на небезпеку не тільки поблизу ставка, але і в околиці кількох кілометрів. Біля с. Яремівка (Юзівська ділянка) вже при наближенні до бурової відчувається дуже різкий неприємний хімічний запах.
Володимир Харкевич, геолог, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології геологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7941 / 4.47MB / SQL:{query_count}