Діти, куди вас подіти?

Відколи запрацюють дошкільні заклади за умов послаблення карантину та яких санітарних правил мають при цьому дотримуватися

Закриття дитсадків – одна з головних проблем батьків, які найближчим часом планують або й уже повернулися на роботу після послаблення карантину.
«Куди подіти дітей?» – таке запитання найчастіше ставлять собі батьки, котрі вимушені після тривалої «відпустки» йти заробляти гроші на утримання сім’ї. Аби щонайшвидше одержати на нього відповідь, у соціальних мережах люди запускають флешмоби, а під стінами Кабміну проводять акції. Водночас Міністерство охорони здоров’я готує низку протиепідемічних заходів, яких треба буде дотримуватися під час роботи дитсадків.
Остаточну дату відкриття дитячих садків для кожного регіону країни Кабмін має визначити на засіданні сьогодні, 20 травня. Зокрема, міністри прийматимуть рішення, зважаючи на епідемічну ситуацію в Україні.
Як наголосив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, вихід із карантину, який матиме поетапність 10 днів, у регіонах залежатиме від трьох критеріїв. Це: захворювання за останні сім днів на 100 тис. населення, заповненість ліжок у лікарнях, яка не має перевищувати 50%, і кількість тестування у кожному регіоні, яка дає реальну картину.
Якщо регіон відповідатиме визначеним критеріям, то зможе перейти на наступний етап 22 травня, тоді 1-го, 10-го і 21 червня.
«Залежно від епідемічної ситуації і відповідності регіонів критеріям послаблення або відбудеться, або ні. Такий адаптивний карантин – це практика стримування поширення коронавірусної інфекції», – уточнив міністр.
Чи стосуватиметься послаблення карантину Львова та Львівщини, наразі не відомо.
«У тих областях, де на сьогодні є високі показники, не буде подальшого послаблення карантинних обмежень, – зазначила керівниця штабу прийняття оперативних рішень в умовах загрози епідемії коронавірусної інфекції Covid-19 у Львові Галина Слічна. – І власне ми потрапляємо в цю категорію. Маємо другий результат серед усіх областей України за кількістю підтверджених ПЛР-тестів від загальної кількості проведених. А за показниками неділі фактично очолили антирейтинг за кількістю добових підтверджень».
Якщо уряд таки розгляне питання переходу до другого етапу карантину, вже з 25 травня роботу дитячих садків відновлять. Знову ж таки, якщо дозволить епідемічна ситуація. «Тут уже будемо працювати спільно з місцевою владою», – уточнив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
В управлінні освіти Львова «Львівській Пошті» відповіли, що садки в місті відкриють лише тоді, коли буде ухвалене відповідне рішення на рівні держави. «Усю інформацію щодо відкриття садків уряд обіцяв оприлюднити 20 травня. Спочатку будуть рекомендації від держави, на підставі яких зможемо розробити свої», – зазначила головна освітянка Львова Зоряна Довганик.
Учора, 19 травня, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко зустрівся з батьками і повідомив інформацію щодо відкриття дитячих садочків. «З 25 травня буде дозволено відкривати дошкільні заклади. У кожній конкретній області можна буде пом’якшити карантин для певних сфер, якщо будуть досягнуті епідемічні критерії: немає зростання кількості захворювань; незаповнюються ліжка хворими із коронавірусною хворобою; проводиться належне тестування», – зазначив Віктор Ляшко. З його слів, буде надана можливість відновлювати роботу дитячих садочків, які потрапляють у другий етап виходу з карантину. «Ми прив’язали відкриття дитячих садочків та запуск громадського транспорту, для того щоб можна було працювати та було де залишати дітей. Дошкільні заклади будуть відкриватися за певних умов. Вони опубліковані на сайті МОЗ для громадського обговорення. Ми прагнемо зібрати всі слушні рекомендації від батьків, власників дитячих садочків та МОН. Наголошую, що здоров’я батьків та дітей – в пріоритеті», – наголосив він.

Немає садочка – немає роботи

На відкриття садочкових груп чи не найбільше чекають працюючі батьки. А якщо дитину виховує один із батьків, то й поготів.
Мама трирічної донечки Тетяна Турчина вже чула, що найближчим часом роботу садків мають відновити. Каже, що вона одна з перших, хто відразу ж поведе дитину в садок.
«У нас відкривають магазини, перукарні, але ніхто не думає, хто там має працювати. Переважно це матері, яким треба десь залишати своїх дітей. Ми з донькою, наприклад, живемо удвох. Я працюю, тож залишити дитину не маю на кого. Змушена постійно просити доглядати її інших людей – знайомих, колежанок. Інколи наймаю няньку. У день її послуги обходяться в 500-600 гривень. Добре, що частково можу працювати дистанційно, тому щодня користуватися послугами няні не доводиться. Та все одно мені дуже важко, бо скільки ж треба заробляти, аби дозволити собі таку розкіш?» – каже жінка.
Віддавати доньку в садок Тетяна не боїться. «Вірус не зникне ні через місяць, ні через пів року, ні навіть через рік. Так чи інакше ми всі з ним мусимо зустрітися. А сидіти п’ять років у ізоляції я не готова, – додає вона. – Розумію, що будуть певні умови перебування дітей у садках, адже досі триває карантин. Певні зобов’язання і фінансові питання можуть лягти на плечі батьків. Я готова скинутися грішми з іншими батьками навіть на безконтактний термометр. Індивідуальний посуд також можу принести. З моїх побажань – аби діти більше часу перебували надворі. А також, щоб насамперед у групи брали тих дітей, чиї батьки працюють. Навіть підтримую варіант, щоби на підтвердження батьки приносили довідки з роботи. Є, звісно, другий бік медалі: багато батьків не працевлаштовані. Але знову ж таки це велика перевага для легалізації праці».
Жваве обговорення цього питання триває й у соцмережах. Батьки обговорюють усі «за» і «проти» переліку умов перебування дітей у садках, які рекомендує МОЗ та громадські організації, вносять свої пропозиції, відкидають інші. Хтось пропонує купити одноразовий посуд, хтось – посудомийну машинку. Одні просять відкрити садки щонайшвидше, другі вважають, що робити це ще зарано…
«Відкриють садки, почнеться масове зараження всіх – і дітей, і вихователів. Розумію, що протиепідемічні заходи розробляють ті, що приходять у садок лише для піару чи перевірок і не знають, що таке реальна робота з дітьми. Шкода вихователів та дітей. Відкривати садочки ще занадто рано», – пише Ганна.
«Чиїм коштом мають закупити в групи усе необхідне? Самі паперові рушнички на день будуть використовувати пачками, а ще треба купити оці всі термометри, маски, дезінфікувальні засоби. Хтось складав приблизний бюджет, щоб можна було оцінити?» – запитує Мирослава.
«Одноразовий посуд? А що, вже сміттєпереробний завод побудували?» – обурюється Катерина.
«Як на мене, все те, де є контакт із руками і немає посудомийки, треба звести до мінімуму. Процедура миття посуду без посудомийки передбачає його замочування в одному умивальнику і подальше перемивання в другому», – вважає інша Катерина.
«Чому є обмеження щодо кількості дітей? Зрештою, скільки б їх не було, все одно вони бавляться разом і не дотримують дистанції... Що робити батькам, які тимчасово не працюють (в декреті з молодшою дитиною, працюють неофіційно)? Їхні діти також вже шалено втомилися від ізоляції і потребують соціальних контактів», – висловлює свою думку Галина.
«А якщо з 20 дітей у групі 20 батькам дозволено працювати, тоді як вибрати 10? Занести хабара завідувачці?» – питає Ольга
«На жаль, у нас досі садочок «для працюючих батьків», а не для дітей», – додає Мирослава.

Дитячі садки без іграшок і килимів. Що пропонує МОЗ

Міністерство охорони здоров’я винесло на громадське обговорення документ щодо протиепідемічних заходів під час роботи закладів дошкільної освіти.
Пропонують такі умови:
– усім працівникам дошкільних закладів вимірювати температуру перед початком роботи. Якщо температура тіла понад 37,2 градуса, то вважається, що це ознаки вірусного респіраторного захворювання, і вихователь до роботи не допускається;
– вимірювати температуру тіла дітям при вході та що чотири години впродовж дня. Якщо температура тіла понад 37,2 градуса, дитина не допускається до дитсадка. Якщо температуру виявили протягом дня, дитину ізолюють із відповідним інформуванням медиків та батьків; 
– ранкова зустріч дітей має бути організована вихователем поза межами будівлі садочка. Батьки або супроводжуючі повинні мати захисну маску чи респіратор. Очікування на території садочка має бути обмежене; 
– на вході до дошкільного закладу має бути спиртовмісний антисептик для обробки рук.
На період карантину забороняється використовувати:
– тканинні багаторазові рушники;
– м’які іграшки;
– килими з довгим ворсом;
– перебувати у взутті в закритому приміщенні. 
Також рекомендується обмежити вправи та ігри, які передбачають безпосередній фізичний контакт між дітьми та персоналом, використання великої кількості інвентарю та сенсорні заняття.
Вихователів мають забезпечити п’ятиденним запасом масок та дезінфікувальних засобів. 
Вимоги до прибирання приміщень:
– дезінфекція поверхонь не рідше ніж що дві години та відразу після закінчення занять;
– вологе прибирання з використанням мийних та дезінфікувальних (в кінці зміни) засобів не рідше ніж що дві години та відразу після закінчення робочого дня/зміни;
– провітрювання приміщень упродовж не менш ніж 15 хвилин перед відкриттям та почергове провітрювання кімнат протягом дня;
– централізований збір використаних масок, паперових серветок в окрему урну з кришкою та одноразовим поліетиленовим пакетом.
Також рекомендується відсторонити від роботи людей, які перебувають у групі ризику. 
Наприклад, працівників, яким більш ніж 60 років, і тих, що мають хронічні захворювання. 
Працівники повинні:
– регулярно мити руки з рідким милом або обробляти їх спиртовмісним антисептиком не рідше ніж раз на дві години та після відвідування громадських місць, туалету, прибирання, обслуговування тощо;
– утримуватися від контактів з тими, що мають симптоми респіраторних вірусних захворювань: кашель, лихоманка, ломота в тілі тощо;
– самоізолюватися в разі виникнення симптомів респіраторних захворювань.

Проте й у Львові розробляють правила на випадок, якщо карантин завершиться. Зокрема, свої пропозиції вже напрацювала ГО «Батьки в дії». Вони багато в чому перегукуються з тими, що пропонує МОЗ.
Серед основних:
– допуск до навчання не більш ніж 10 дітей у групі – перевага повинна бути за дітьми працівників тих підприємств чи закладів, робота яких дозволена центральною або місцевою владою;
– рекомендоване перебування надворі від чотирьох годин і більше. У дощову погоду прогулянки здійснювати у павільйонах;
– батьки, які приводять дітей у дитсадок, передають їх вихователеві при вході на територію. Діти та батьки проходять температурний скринінг безконтактним термометром;
– перетин потоків дітей із різних груп необхідно звести до мінімуму;
– персонал дитсадка має працювати в медичних масках, діти повинні бути без масок;
– температурний скринінг у групах проводять зранку, в обід та ввечері;
– дітей із температурою понад 37,2 градуса ізольовують до окремого приміщення. Їхні батьки повинні забрати їх упродовж півтори години;
– для повернення до занять обов’язкова довідка про стан здоров’я дитини від сімейного лікаря;
– обов’язкова щоденна дезінфекція і кварцування приміщення;
– рекомендовано заборонити використання м’яких іграшок та килимів;
– рекомендоване регулярне (два рази на місяць) проведення тестування вихователів і працівників дитсадків на наявність коронавірусу методом ПЛР;
– рекомендоване постійне провітрювання приміщень, у якому займаються діти;
– забезпечення посиленого питного режиму для дітей та вихователів;
– здійснення дезінфекції вуличного інвентарю двічі на день та проведення дезінфекції місць для гри щоденно;
– для прийому їжі допускається лише індивідуальний або одноразовий посуд;
– обов’язкове встановлення дезінфекторів ззовні та всередині будівлі дитсадка;
– обов’язкова дезінфекція рук після миття;
– для гігієни рекомендоване використання лише паперових рушників, а не багаторазових;
– не рекомендовано виходити на роботу вихователям та працівникам, які відповідно до свого віку чи стану здоров’я перебувають у групі ризику щодо ускладнень від коронавірусу.
Для вихователів:
– щоденний температурний скринінг;
– обов’язкове носіння маски;
– їда з персонального посуду;
– постійна дезінфекція рук;
– регулярне тестування на коронавірус.
Для дітей:
– щоденний температурний скринінг;
– їда з персонального чи одноразового посуду;
– часті прогулянки на свіжому повітрі та рясне пиття.

А як у інших країнах?

Данія стала першою країною Європи, яка почала відкривати дитячі садки і школи з середини квітня. У дитсадках країни заборонені іграшки, які не миються. У дитячих кімнатах має бути площа шість квадратних метрів на одну дитину і відстань між столиками два метри. Працівники повинні контролювати регулярне миття рук дітей і дезінфікувати поверхні (крани, столи і клямки) хоча б двічі на день.
Працюють дитсадки і в Норвегії. Тут заборонено приносити іграшки з дому, а батькам – заводити малюків до приміщення садочків. Поверхні та іграшки теж ретельно миють, а дітей вчать дотримуватися правил особистої гігієни і дистанції. В одному з дитсадків Осло навіть є куточок, куди можна піти і покашляти. Крім того, діти стали більше часу проводити надворі.
У Франції школи і дитсадки поступово почали відкривати з 11 травня. Зокрема, в дитячих садках у одній групі має бути не більш ніж 10 дітей. Утім навіть в тих садках, де не обмежили присутності дітей, батьки яких не працюють, до груп прийшли лише 30% малюків. Розуміння того, що масові контакти – найбільша небезпека в нестабільній епідемічній ситуації, виявилося для батьків визначальним.
У Фінляндії до відкриття шкіл та дитсадків повернулися 14 травня. Органи охорони здоров’я спільно з міністерством освіти розробили спеціальні заходи безпеки, аби зменшити ризик зараження. Муніципалітетам не дали можливості самостійно вибирати, відкривати школи чи продовжувати дистанційне навчання.
Із понеділка, 18 травня, навчання у школах і дитсадках відновили Швейцарія та Греція.
Португалія з 18 травня вступила в другу фазу плану щодо скасування карантину, відкривши у тому числі дитсадки. Крім того, шкільні заняття поновили для дітей в останніх двох класах старшої школи, щоб дати їм можливість підготуватися до іспитів.
У Литві з понеділка, 18 травня, також запрацювали дитсадки. Досі в них могли ходити тільки діти тих батьків, яким ні з ким було їх залишити. Також із 18 травня діти можуть відвідувати гуртки. Поки в групах має бути не більш ніж десять осіб.
Молдова планує скасувати більшість обмежень, введених для стримування епідемії коронавірусу, з 1 червня. У планах відкриття дитячих майданчиків, дитсадків і шкіл, спортивних і розважальних зон, театрів, кінотеатрів, музеїв.ф
Північна Македонія продовжила надзвичайний стан ще на два тижні.
Польща продовжила закриття шкіл до кінця навчального року – 26 червня. Рішення про відкриття дитсадків керівництво країни дало на розсуд керівників. Утім деякі послаблення все ж будуть: із 25 травня в початкових класах відновлять опікунсько-освітні заняття, крім того, починаюся консультації з учителями для випускників та восьмикласників, які готуються до іспитів. Із 1 червня розпочнуть аналогічні консультації для всіх учнів початкових і середніх шкіл для підвищення оцінок.
Юлія Гвоздович, голова ГО «Батьки в дії», депутатка Львівської міськради:
– Громадська організація «Батьки в дії» об’єднує батьків, у яких підростають діти так званого садочкового і шкільного віку. Тому ми також відчуваємо новий порядок життя – карантин через пандемію. Більшість працюючих батьків були змушені перейти на дистанційну роботу. Зараз помалу карантин послаблюють, дають дозвіл на відкриття певних закладів, відтак щоразу більше людей починає повертатися до роботи. Постає питання, а з ким залишити дітей. Ми стали цікавитися цим питанням, досліджувати практику інших держав і з подивом дізналися, що багато з них навіть на час карантину дозволяли працювати молодшим школам і дитсадкам. Туди водили дітей саме працюючих батьків. Зокрема, таке є в Данії (до речі, динаміка захворювання від того у них не зросла). Насамперед, маємо розуміти, що вірус нікуди не дінеться і точно вируватиме ще з кілька років. Так, як було раніше, вже не буде ніколи! Тож маємо призвичаюватися, спільно шукати виходи, планувати певні заходи безпеки, яких доведеться ще довго дотримуватися. І щоб не казати просто – «відкрийте дитячі садки», наша організація вирішила бути конструктивною і напрацювала певні принципи функціонування їх у межах карантину. Сформувати роботу таких закладів в умовах підвищеної санітарної безпеки нам допомогли в мережі приватних дитсадків «Пташеня. Дитячий простір». Вони запропонували кілька своїх варіантів, а наша громадська організація допрацювала і підготувала ще кілька своїх пропозицій. Усі напрацювання ми виставили на загал – для батьків, зробили своєрідне опитування небайдужих. Відповідь отримали від майже 150 людей. І 90% з них готові віддавати дітей у садок, але, звісно, за умов дотримання певних санітарних норм. Із дописів видно, що більшість батьків розуміють: повної безпеки і стерильності очікувати не варто. До речі, з дня на день підіб’ємо підсумки напрацювань та передамо їх на розгляд в управління освіти Львівської міськради, департаменту гуманітарної політики Львівської міськради, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти та науки. Ми, звісно, не законотворці, але дуже хотіли б, щоб наші рекомендації взяли до уваги. Із найголовнішого, що ми пропонуємо: невелика кількість дітей у групах; ранкове вимірювання температури тіла у дітей; дезінфекція груп; посилення питного режиму, а також максимальна кількість часу, проведеного надворі. Цілком імовірно, що вихователям доведеться переглянути свої програми, щоб можна було менше проводити заняття у приміщеннях і більше на вулиці. Навіть якщо дощить. Це нормальна практика європейських країн. Пріоритет, найімовірніше, буде за дітьми, чиї батьки працюють. Треба розуміти, що тут ніколи не буде справедливого рішення, але батьки, які не працюють, повинні поставитися до цього з розумінням, ще трохи зачекати і не водити дітей у садки. Із приватними дитсадками ситуація набагато простіша. Вони вже готові до відкриття. А ось із державними дещо складніша. Вони керуються виключно наказами управління освіти та залежні від фінансування. Наприклад, коли заходить мова, хто повинен закупити антисептичні засоби, хто має придбати безконтактні засоби вимірювання температури, виникне багато запитань. Місто як мінімум має виділити кошти, провести тендери, все закупити і так далі. Але це не робиться за один день, на це може знадобитися досить багато часу! Крім того, управлінням освіти Львова або відповідного департаменту мав би бути створений контролюючий орган, який не так контролюватиме і штрафуватиме, як максимально допомагатиме закладам втілити перелічені норми. Гадаю, щойно буде наказ уряду про дозвіл на відкриття дитсадків, наше місто розпочне підготовку, і цілком ймовірно, що із середини червня дитсадки у Львові відкриють. Можливо, не всі зразу, а поступово. Але це станеться. За найгіршими прогнозами, якщо епідемічна ситуація погіршиться, вони запрацюють у вересні. А проте управління освіти все ж має готувати освітні та дошкільні заклади до роботи, щоб там були дотримані всі санітарні норми. Точно треба буде закупити безконтактні термометри і тести для працівників закладів освіти.
Христина Шабат, співзасновниця мережі приватних дитсадків у Львові «Пташеня. Дитячий простір», заступниця голови громадської ради при управлінні освіти Львівської міськради:
– Із середини травня спільно з колегами приблизно 40-ка приватних дитсадків ми напрацювали вимоги, яких готові дотримуватися при виході на роботу. Бачили, що й МОЗ подало на громадське обговорення свої пропозиції щодо виходу дитсадків із карантину. Як на мене, там немає нічого особливого, чого б не можна було дотримуватися. Понад те, у пропозиціях МОЗу навіть є менш суворі умови, аніж пропонували ми. Деякі з них не прописані санітарним регламентом. Наприклад, мовиться про використання паперових рушників, а досі цього не було. Із 22 травня приватні дитсадки запросто могли б працювати. Та оскільки це п’ятниця, то раніше ніж у понеділок, 25 травня, ми не відкриємося. Наразі чекаємо новин від МОЗу, МОНу та управління освіти Львова, адже влада на місцях також ухвалює рішення, зважаючи на епідемію. Для нас це дуже важливо. Самодіяльністю ми не займаємося! Загалом уряд не робить різниці між приватними і державними дитсадками і не каже, кому відкриватися першими. Проте всі ми розуміємо, що у приватних закладах є більше можливостей підготуватися до швидшого відкриття. Простіше кажучи, як треба щось докупити для роботи закладу – ми йдемо і робимо це, а не чекаємо фінансування чи проводимо тривалі тендери. Карантин спричинив дуже велике фінансове навантаження на приватні дитсадки, адже ні плати за оренду, ні інших зобов’язань з нас ніхто не знімав. Уже відомо, що чимало закладів скоротили свої філії, деякі повністю закрилися. Так тривати далі не може! Ми маємо відкриватися, приймати дітей, дотримуючись, звісно, усіх санітарних норм. Найперше, чого дотримуватимемося в наших закладах після відкриття, це те, що батькам однозначно не можна буде заходити в приміщення дитсадка. Тож вихователь виходитиме по дітей на вулицю і забиратиме їх у групу. Так само відбуватиметься наприкінці робочого дня: вихователь виводитиме дітей на вулицю, і батьки забиратимуть їх додому. Також у нас буде дотриманий температурний скринінг – на вулиці, коли дитина приходитиме зранку в садок, і упродовж дня вже у приміщенні. Усі килими з довгим ворсом і м’які іграшки приберемо, хоча останніх у нас і так не було, адже вони не рекомендовані в дитячих закладах. Загалом санітарні вимоги до дитсадків є досить строгими, тому, гадаю, усім дитсадкам – як приватним, так і державним – буде нескладно їх виконати навіть у теперішніх умовах. Хоча, на мою думку, державні дитсадки мають набагато більше ресурсів, аби нормально працювати в умовах карантину. Маю на увазі інфраструктурно. Річ у тім, що при державних садках є більші території для прогулянок, а подекуди й приміщення, тож можна розвести дітей у великі групи. Чи не найбільша проблема може виникнути з великою наповненістю груп. Все ж таки скупчення дітей може спричинити проблеми. Доведеться вводити якісь обмеження або майже постійно перебувати з дітьми на прогулянках.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7361 / 4.34MB / SQL:{query_count}