Приазов’я: подорож крізь віки

Як дістатися, на що подивитися і де зупинитися на ночівлю під час мандрівки степовими кам’яними горами на Донбасі

Активний відпочинок із багатокілометровими мандрами та незабутніми враженнями – ось що потрібно для того, щоб літня відпустка асоціювалась у нас не лише з морем чи звичними Карпатами. Обов’язково подорожуйте Україною! Це надзвичайно цікаво: побачити історичні, культурні, архітектурні та природні пам’ятки, розташовані за тисячу кілометрів від дому, познайомитись із земляками з різних куточків України, набратися сил і натхнення на цілий рік у неймовірно красивих місцях. Варто відпочивати так, щоб яскраві спогади з відпустки залишились у вас надовго, а фото нагадували про пригоди і вразили усіх друзів, принаймні в соціальних мережах.
Не лише терикони, металургійні заводи і шахти можна побачити на східних теренах України. Донбас значно цікавіший, аніж багатьом здається. Приазовські степи – це місцевість, яку важко з чимось порівняти. Степ, здається, безкраїй, але є в ньому кам’яна гірська “країна”, оповита легендами про скіфське золото, яка колись зустрічала і проводжала кіммерійців, скіфів, готів і сарматів. Саме тут стіна гранітних скель розділяє степ на Донецьку та Запорізьку області. Мовиться про заповідник “Кам’яні могили”, розташований за 50 кілометрів від Маріуполя, а отже, й від Азовського моря.
Назва заповідника походить від вигляду скелястих пагорбів, на яких його створили і які справді здалека нагадують могили. А також від того, що колись це місце було культовим для племен, які проживали там сотні, тисячі років, тому й ховали у курганах неподалік скель своїх доблесних воїнів і царів. Вчені вважають, що скелясті пагорби серед степу – це застигла вулканічна лава, якій два мільярди років. Сьогодні “Кам’яні могили” може відвідати кожен турист, аби побачити степову красу і велич на власні очі.

Гранітні вершини, кам’яні баби і степове озеро

У заповіднику “Кам’яні могили” цікаве все! Туристам тут розповідають про сам заповідник, пропонують екскурсію або ж самостійну мандрівку довколишніми горами та алеєю кам’яних бабів. А ще мандрівників частують медом із місцевої пасіки, пропонують придбати сувеніри та запрошують приїжджати до заповідника знову – навесні, у травні, коли там організовують фестиваль “Легенди степу”, а вся місцевість рясно вкривається польовими квітами.
Прибувши до заповідника, найперше варто відвідати садибу завідувача, на якій є єдиний будиночок на всьому масиві скелястих пагорбів. Саме тут, біля садиби, можна розрахуватися за відвідування заповідника (вартість вхідного квитка для дорослих – 100 гривень), домовитися про екскурсію, послухати мінілекцію про заповідник тощо.
Починати похід степовими горами радять із алеї скіфських та половецьких кам’яних бабів та давніх кам’яних жертовників, які височіють у травах вздовж вузької стежки, що веде до одного з пагорбів. Уже звідти можна починати маршрут підкорення інших скелястих вершин заповідника. У “Кам’яних могилах” є п’ять високих пагорбів. Їх ще називають Беш Таш ( з тюркської – “п’ять каменів”). Кожна гора має свою назву: Південна, Панорама, Гостра, Витязь і Жаба. Є й менші вершини: Скорботна Вдова, Ворота Сонця, Ведмедиця з Ведмежам та Динозавр. Найближчою до згаданої вище садиби є одна з найвищих вершин – Жаба, з неї відкриваються наймальовничіші краєвиди. Також обов’язково підіть на гору Гостра. На її маківці найбільшу увагу привертає плита з рожевого граніту, прикрашена загадковими письменами. За найпоширенішою версією дослідників, ці письмена позначають місце вівтаря скіфського бога війни Ареса.
Удосталь находившись горами, на перепочинок можна спуститися до великого озера, що утворилося в долині. А ще у заповіднику б’ють три джерела. Зі слів завідувача “Кам’яних могил”, вода з цих джерел найчистіша та найсмачніша на всьому Приазов’ї.
Цікаво те, що висота пагорбів тут не перевищує 318 метрів над рівнем моря, проте на абсолютній степовій рівнині хребти скелястих пагорбів справді здаються високими і суворими горами.
Оглянути можна й каплицю преподобного Іллі Муромця, а також меморіальний хрест, встановлений на території заповідника на честь воєнних дій сивої давнини. Відома з історії десятиденна битва на річці Калка 1223 року між русичами та монголо-татарською ордою, згідно з версією багатьох дослідників, точилася саме неподалік “Кам’яних могил”.
До того ж кожному туристові цікаво буде побачити дуже багатий рослинний і тваринний світ степу на території заповідника, який ніби демонструє, що господарем “Кам’яних могил” є природа. Польові квіти цвітуть біля скель від ранньої весни до середини осені, тому біля садиби заповідника зробили вже згадану пасіку, мед з якої можна придбати у завідувача. А за цілющими травами на “Кам’яні могили” приходять місцеві мешканці ближнього села Назарівка.
Степ – ніби живий: із кожним кроком дорогою до заповідника і під час сходжень на вершини чутно шурхіт у траві. Це можуть бути польові миші, степові гадюки, ящірки, жаби, їжаки або куріпки. Біля стежок чимало заячих і лисячих нір. Поблизу згаданого озера можна побачити червонокнижну чорну чаплю, яка приходить сюди в пошуках їжі, та ще чимало рідкісних тварин і птахів.
Домовитись про екскурсію заздалегідь можна з директором заповідника Віктором Сіренком, зателефонувавши на номери +38 050 975 53 97 або +38 096 32 29 817.

Шлях до “Кам’яних могил”

Розташований заповідник “Кам’яні могили”, як уже мовилося, поблизу села Назарівка Нікольського району, що в Донецькій області. Така подорож ідеально підійде тим, що їдуть відпочивати на Азовське море. Найзручніше дістатися до села з Маріуполя або із залізничної станції в селищі Розівка. Та все ж із добиранням до локації можуть виникнути проблеми, тож найкраще присвятити подорожі цілий день або й два, якщо маєте можливість заночувати в наметі.
Хоч і довше, але комфортніше починати шлях із Маріуполя, оскільки там легше придбати все необхідне в дорогу та знайти житло для ночівлі, ще й біля Азовського моря, щоб відпочити після подорожі. Вирушати потрібно автобусом запорізького напрямку із Автостанції №2. Найкраще це робити вранці, адже тоді їздить більша кількість автобусів, аніж в обід. За селом Новокраснівка біля вказівника “Назарівка” потрібно виходити з транспорту. Далі чималий відтинок дороги доведеться йти пішки: три кілометри до села, а звідти ще майже десять кілометрів ґрунтовою дорогою до “Кам’яних могил”. Найважливіше стежити за вказівниками і не сходити з туристичного маршруту! Іноді туристам хочеться скоротити шлях і піти пшеничними чи соняшниковими полями навпростець. Проте так ви не зекономите час, а витратите ще більше, ідучи високими травами, у яких не протоптана стежка.
Шлях із Розівки відрізняється від описаного вище лише тим, що вирушати запорізьким автобусом потрібно в напрямку Маріуполя. Виходити з транспорту варто на тій же зупинці та йти тим же маршрутом.
Час на дорогу назад треба спланувати так, щоби встигнути на автобус, який їде до Маріуполя близько 20.00 із Новокраснівки. Прийти на зупинку потрібно завчасу! Також можна залишитися ночувати у “Кам’яних могилах”, попередивши про це дирекцію заповідника. Вранці автобус до Маріуполя їде через Новокраснівку о 09.00.
Із ночівлею в цій подорожі все просто: готель біля Азовського моря чи намет під зорями – обирати вам. Вартість житла біля моря в Маріуполі цілком прийнятна: від 100 гривень за добу з особи. Напнути намет можна в будь-якому місці, пристосованому для ночівлі в польових умовах (із наявністю дров та питної води).
Покидати “Кам’яні могили”, відверто кажучи, не дуже хочеться, адже тут поєднуються спокій і краса, оповиті давньою історією. Взагалі у заповіднику панує тиша, лише в траві шарудять миші. Вітер то здіймається, то вщухає. А коли сідаєш перепочити на кам’яному пагорбі посеред безкрайого степу, почуваєшся скіфським царем.
Львів –  “Кам’яні могили” – Львів
Фото:Дзвенислава Сіра,
zotic.zp.ua, photographers.ua

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.1427 / 4.43MB / SQL:{query_count}