Тест на соціальну відповідальність

Центр опіки сиріт збирає гроші, щоб викупити на аукціоні приміщення на вулиці Короленка, 7 у Львові. Стартова ціна – понад 29 мільйонів гривень

Аби діти-сироти мали у Львові свій дім, де їх вислухають, нададуть допомогу та шанс реалізуватися в житті, Центр опіки сиріт оголосив збір коштів, щоб спробувати поборотися на аукціоні за приміщення колишньої школи-інтернату №2 на вулиці Короленка, 7 у Львові.
Ця будівля до 1939 року належала товариству ремісників “Зірка”, після війни  тут був Інститут народної творчості, згодом школа-інтернат. У 2014 році школу переселили в сусіднє приміщення. Того ж року за наказом управління майном спільної власності ЛОР його передали на баланс школи-гімназії І – ІІІ ступенів Блаженних Климентія та Андрея Шептицьких. Через рік вона відмовилася від цього приміщення через непридатність для навчання. Тоді будівлю передали баланс КП Львівської облради “Нерухомість і майно”. 25 жовтня 2018 року сесія Львівської облради підтримала рішення продати нежитлові приміщення на вул. Короленка, 7 з аукціону, який призначили на січень. Площа приміщення становить 2 929,9 кв. м. Також є 0,5 га прибудинкової території, де був стадіон та зруйновані нині господарські приміщення. Початкова вартість – 29 млн 233 тис. грн.

фото: Центр опіки сиріт (4)

У служінні дітям

Як розповів “Львівській Пошті” керівник Центру отець Роман Прокопець, Центр опіки сиріт діє вже десять років і охоплює своєю діяльністю понад два десятки інтернатів та дитячих будинків сімейного типу не тільки у Львові, а й в області, навіть за її межами, у тому числі на сході України – в Дніпропетровській і Луганській областях. Це мобільна група капеланів та волонтерів, які їздять по цих закладах і працюють з дітьми та сім’ями.
У різних закладах тривають різноманітні проекти, зокрема кулінарна школа “Казанок”, іконописна майстерня, діє дві футбольні команди. Ідея кулінарної школи зродилася тоді, коли побачили, що випускник інтернату не може приготувати собі їжу. Адже він не мав змоги отримати хоч якісь навички, як інші діти, які допомагають удома батькам. Знайшлися волонтери, готові працювати з дітьми-сиротами. Навіть провідні шеф-кухарі нашого міста, які проводять дорогі майстер-класи і безкоштовно навчають дітей-старшокласників готувати їжу.
“Наразі одночасно в нас може займатися до десяти дітей, бо бракує місця. А так могло б займатися втричі більше. Вже маємо пропозиції створити таку професійну кухню для навчання дітей. Діти навчаються безкоштовно у найкращих кухарів, можуть не тільки піти на екскурсію в ресторан, а й самі спробувати приготувати щось особливе. Торік завершили проект “ІТ-школярик”, завдяки якому діти мали змогу пізнавати можливості новітніх технологій, займатися з провідними фахівцями АТ-сфери. Це були справді “дорогі” спікери, навчання в яких може собі дозволити не кожен працюючий. А вони приходили, і наші діти мали безкоштовні заняття, компанія брала видатки на себе. Хочемо зробити кабінет, де діти могли б повноцінно займатися, – каже керівник Центру. – Маємо дві футбольні команди, які десь повинні тренуватися. Потребуємо кімнат для навчання, реабілітації, реколекцій. Кілька разів на рік проводимо масштабні акції, на які збираємо понад 700 дітей з усієї України, тож кожного разу шукаємо місце, де їх поселити. Під час канікул організовуємо табори, і перша проблема – де їх проводити. Якщо вдасться отримати приміщення, розвиватимемо й інші напрямки роботи з дітьми”.

фото: Олег Огордник

Місце, де почують і допоможуть

Ще одна проблема полягає у тому, що випускники інтернатів та дитячих будинків сімейного типу не мають де жити. Є у Львові й соціальний гуртожиток, не завжди ті діти готові до самостійного життя, потребують підтримки й соціалізації. Тож у цьому приміщенні можна було б облаштувати тимчасові помешкання, які стали б перехідним етапом від системи опіки до самостійного життя.
Центр працює з усіма категоріями дітей, які потребують соціальної опіки, а отримавши приміщення, зможе допомогти значно більшій кількості дітей. “Наразі співпрацюємо зі службою у справах дітей міста, тож отримуємо від неї інформацію, хто потребує нашої підтримки. Створення такого стаціонарного Центру дасть змогу не тільки нам іти до дітей, а й дітям до нас. Окрім того, зможемо охопити значно більше дітей, які не можуть дозволити собі платні заняття. Хочемо, щоб діти, які вже попри свій юний вік пережили у своєму житті якусь трагедію, війну чи насилля, могли хоча б тут отримати духовний спокій, знали, що є люди, які бажають їм добра і можуть допомогти, що життя може бути набагато кращим, аніж було до цього. Незалежно від того, вдасться отримати приміщення для Центру чи ні, ми не перестанемо відвідувати дітей у місцях їхнього навчання і проживання. Але стаціонарний центр потрібен, аби люди, які потребують допомоги знали, куди вони можуть прийти, що є місце, де їх почують і допоможуть!” – наголосив співрозмовник.
Створення такого закладу, на його переконання, відповідає ідеї деінституалізації, щодо якої нині чимало питань. Власне такий Центр міг би допомогти в реалізації реформи інтернатної системи, стати опорою як для дітей, так і для прийомних чи патронатних сімей та дитбудинків сімейного типу.
Тож Центр опіки сподівається на підтримку свідомих львів’ян, соціально відповідального бізнесу, міських та обласних обранців і посадовців. У перший день, 29 січня, вдалося зібрати трохи більше ніж 119 тис. грн. 30 січня Центр провів “Теплий вечір на Короленка, 7”, щоби підбити підсумки проведених торік заходів, подякувати волонтерам і благодійникам. Також провели аукціон робіт учнів іконописної школи, під час якого вдалося зібрати 32 346 грн і 51 долар.

Без конкретики і відповідей

 “У цій будівлі Центр розпочав роботу, коли тут ще діяла школа-інтернат. Продовжив роботу й тоді, коли школу закрили: тут залишився наш склад – база Святого Миколая, яку ми донині використовуємо. Проте, на жаль, якогось договору ми не мали. Після того, як наша футбольна команда виборола перемогу на чемпіонаті світу з футболу серед дітей під опікою, представники облради пообіцяли збудувати майданчик для тренувань. Ми мали обрати місце. Наш найперший варіант – Короленка, 7 – вони відкинули. Були й  інші розмови, але без жодної конкретики. Так тривало з півроку. Тоді ми звернулися з петицією про передачу цього приміщення нам у довгострокове користування. Як виявилося, за два тижні до того було прийняте рішення про продаж з аукціону будівлі школи-інтернату. На наші звернення та звернення митрополита Ігоря Возьняка ми отримували відповіді, що вже нічого не можна змінити”, – розповідає отець Роман.
В обласній раді кажуть, що “відкручувати назад” уже пізно. Виручені від продажу кошти зарахують у дохідну частину обласного бюджету і спрямують на капітальні видатки в соціальній сфері – заклади культури, охорони здоров’я, освіти, соцзахисту.
“Всі звернення до різноманітних інстанцій розпочалися лише тоді, коли було прийняте рішення сесії обласної ради про виставлення цих об’єктів на приватизацію. До цього це питання не порушували – ані щоб надати їм у користування, ані передати на баланс. Лише після того, як була конкретно визначена подальша “доля” цих приміщень, почалися звернення Центру опіки сиріт. Зараз через обставини, що склалися, ми виходимо з ними на діалог. Їм явно не потрібне приміщення площею майже 3000 квадратних метрів. Для забезпечення діяльності громадської організації, на мою думку, вистачить кількох сотень квадратних метрів. І ми будемо намагатися вживати всіх заходів для пошуку таких приміщень. Беремося надати їм інше приміщення, яке відповідало б необхідним критеріям і щодо площі, і щодо інших вимог, одна з яких – наявність стадіону. Адже Центр проводить спортивні заходи. Будемо над цим працювати, і я певний, що знайдемо вирішення цієї проблеми, – зазначив у коментарі “Львівській Пошті” виконувач обов’язків начальника управління майном спільної власності Львівської облради Віктор Кусий. – Центр опіки сиріт є громадською організацією. Тож щодо можливості викупу нею цього приміщення – три запитання. Перше: звідки громадська організація може взяти кошти на викуп цього приміщення – більш ніж 29 мільйонів? Друге: приміщення потребують ремонту, а це також великі суми. Третє: приміщення потребують утримання – опалення, електроенергія і вся решта не обходиться дешево – 150 – 200 тисяч щомісяця. Тож маю великі сумніви, що громадська організація спроможна взяти на себе такі витрати, наскільки це доцільно”.

Знайти мудрий вихід

Водночас у Центрі кажуть: якщо є бажання і мета, то спільно можна дати раду. Вже задекларували свою підтримку депутати міськради. Під час сесії 55 із 56 присутніх підтримали ідею спільно з облрадою облаштувати такий простір для дітей-сиріт та спільними зусиллями міської й облради, а також громадськості утримувати його.
На жаль, такого порозуміння можна тільки сподіватися… Щодо цього на своїй Facebook-сторінці висловився отець Юстин Бойко, закликавши представників місцевого політикуму різних рівнів проявити мудрість.
“Я переконаний, що навіть у такій ситуації, яка склалася, можна знайти мудрий, людяний вихід. Тільки варто охолодити емоції, згадати, що я є християнином, і те, що при владі людина залишається недовго, а Людиною варто залишатися до кінця своїх днів. Адже коли ми станемо перед обличчям Божим, Господь не буде питати нас про те, до якої партії ми належали, але що ми зробили для нашого ближнього, особливо найбільш незахищеного”, – написав священик.

Реквізити для допомоги:
Р/р 26003053749934
ПАТ “ПриватБанк”,
МФО 325321,
ЄДРПОУ 37527309.
Призначення платежу – “добровільна пожертва”, отримувач – місія “Центр опіки сиріт” УГКЦ (Львів, пл. Святого Юра, 5).
Контактні телефони: 097 295 36 06; 096 749 79 80.

“Час проявити доброту і милосердя”

Степан Сус, синкел Львівської архиєпархії УГКЦ у справах капеланства військових, сиріт, студентів і в’язнів, – про опіку над дітьми-сиротами, збір коштів і перспективи Центру опіки сиріт

– Чому Львову потрібен такий стаціонарний Центр опіки сиріт?
– Праця з дітьми-сиротами, опіка над ними і душпастирство серед них є важливими для всіх нас, щоб ми пам’ятали про дітей-сиріт не тільки 19 грудня, у День святого Миколая, а щодня. Адже кожен день у них є потреби, проблеми, виклики і переживання. Вони потребують нашої уваги, опіки. Ми хотіли б, щоб вони знали, що у Львові є місце, куди вони можуть звернутися, де їх вислухають, зрозуміють. Тим паче, що в кожного з цих дітей вже є свої особисті життєві травми, переживання, своя сумна історія. І ми, як Церква, як середовище міста Львова і області, маємо подбати, щоб ці діти мали такий Центр у Львові.
– А чим саме займатиметься такий Центр?
– Центр опіки сиріт вже робить багато проектів для того, щоб діти із особливими соціальними потребами чи складною ситуацією в родині мали належну підтримку і шанс реалізувати себе, щоб почувалися задіяними. Намагаємося створити середовище, де вони мали б змогу займатися, набувати соціальних навичок, вчилися спілкування і співпраці одне з одним. Це і футбольна команда “Копа”, яка діє при Центрі опіки сиріт, і кулінарний гурток “Казанок”, і іконописна школа, інші проекти, які будуть розвиватися, якщо у Львові буде таке місце, куди діти зможуть приходити, чимось займатися чи просто бути серед інших. Такий Центр потрібен не лише для дітей-сиріт. Такий Центр потрібен усім дітям міста! На жаль, інколи трапляється так, що, живучи разом із батьками, діти почуваються сиротами більше, аніж ті, що не мають батьків… Соціальне сирітство – один із викликів нашого часу, і ми не можемо стояти осторонь, бо дуже легко загубити віру дитини в добро.
– Які шанси зібрати потрібну суму?
– Почувши, що будівлю колишнього інтернату на вулиці Короленка виставили на продаж, ми не могли скласти руки і чекати, поки її продадуть. Розпочали збір коштів. Не маємо права просто здатися! Вдасться зібрати необхідну суму – добре, а ні, то ці гроші все одно будуть використані на потреби дітей. Мусимо спробувати. Якщо обласна рада вирішила продати це приміщення, чому тільки багачі, бізнесмени мають право його викупити? Будемо пробувати й ми, бідні. Звичайно, у нас нема таких великих ресурсів, але ми маємо з ким працювати і для кого жити. Тож будемо боротися, щоб це приміщення продали саме нам.
– Які заходи плануєте провести, щоби зібрати ці 29 мільйонів?
– У перший день вдалося зібрати майже 120 тисяч. 30 січня відбувся аукціон робіт учнів іконописної школи. Плануємо організовувати аукціони,  різноманітні концерти та заходи, під час яких проводитимемо збір коштів на цю потребу. Також ведемо перемовини з різними бізнесменами, які можуть викупити це приміщення і передати його для потреб Центру опіки сиріт. А раптом з’явиться такий успішний бізнесмен, який захоче стати меценатом, який просто – без політики, без якихось пафосних речей – викупить це приміщення і передасть його для потреб дітей-сиріт?! У такий спосіб він безперечно поставить собі пам’ятник милосердя і доброти на багато поколінь.
Ситуація, що склалася, є індикатором – наскільки зріле наше суспільство і наскільки соціально відповідальними є ті, що завдяки нашому суспільству стали успішними, заможними людьми. Бо без людей, без середовища не може бути успішного бізнесу. Зараз маємо такі обставини, коли треба проявити доброту і милосердя.
Розмовляла Ольга Хворостовська
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0450 / 4.51MB / SQL:{query_count}