Покинуті напризволяще: сім’я бійця без помешкання

Контужений ветеран АТО з Львівщини, його дружина з інвалідністю та хвора місячна донечка поневіряються по орендованих квартирах без опалення. Як і чим допомогти сім’ї бійця?

Павло Бой отримав повістку про мобілізацію у червні 2014-го. До війни чоловік працював в охороні, тому одразу подався на схід не роздумуючи. Павло служив у складі третьому батальйоні 24-ї окремої механізованої бригади. У цьому ж 2014 році він був контужений неподалік від міста Щастя. Після важкого ураження його госпіталізували до Львова, де він проходив реабілітацію та вже згодом отримав третю групу інвалідності. Проходячи реабілітацію, учасник бойових дій познайомився із своєю майбутньою дружиною – Лілею, яка також має третю групу інвалідності. Жінка родом із Кривого Рогу і є шостою дитиною у батьків.
Цього року у вересні в подружжя народилась донечка. Втім, і тут на них чекало ще одне випробування – доньці Лілії і Павла, Вікторії, поставили страшний діагноз – гідроцефалія. Це захворювання, при якому відбувається суттєве збільшення головного мозку. Тому немовля потребує постійного нагляду нейрохірурга.
Після народження дитини сім’я Павла якийсь час винаймала невелику кімнатку на Підзамчі, де навіть не було повноцінного ліжка, тому втрьох спали на надувному матраці. Згодом Павло з дружиною та донечкою переїхали у Броди, де зараз орендують житло, яке також в не найкращому стані – квартира потребує ремонту, тут також нема опалення. Але на щось дорожче родині бракує коштів.

Прогодувати дитину на пенсію з інвалідності

Павло виріс у селі Попівці, Бродівського району. Зі слів вояки, він неодноразово звертався до сільської ради із проханням виділити житло для його сім’ї, адже і Павло, і дружина Лілія мають інвалідність, і до того ж виховують дитинку, яка має серйозні проблеми із здоров’ям. Однак наразі сільська рада погодились виділити тільки стареньку “шевченківську” хатину у плачевному стані. Для того, щоби відремонтувати це житло потрібно, по-перше, чимало часу, по-друге, солідну суму коштів. Ні першого, ні другого сім’я не має…
“Втрьох ми живемо на мою пенсію у розмірі близько 3000 гривень, дружини пенсію – близько півтори тисячі гривень та виплати для дитини. Звісно, оренда житла та постійні витрати на лікування нас трьох – це дуже велике навантаження на наш і без того скромний бюджет. Зараз оббиваю усі пороги, щоби добитись житла від держави. Та наразі мої зусилля марні. Поселитись у старенькій хатині без умов із маленькою дитинкою ми не можемо. Адже скоро зима і донечка повинна бути в теплі. Також дитина потребує постійного нагляду лікаря”, – розповів “Львівській Пошті” Павло Бой.
Важливо додати, що про історію цієї сім’ї нашому виданню повідомили небайдужі люди, які зустрілись на їхньому шляху – це сусіди квартири, де вони мешкали у Львові, та медперсонал лікарень, куди Павло із дружиною привозили доньку.
“З Лілею та Павлом ми познайомились, коли вони винаймали квартиру на Підзамчому, де я проживаю. Допомагали їм чим могли, адже тоді вони спали втрьох на надувному матраці. Вони дуже хороші люди, повз яких просто не можливо пройти. І просто душа розривається, адже людина воювала за державу, була контужена. А коли зараз захиснику потрібна допомога від тої країни, яку він захищав, нічого не може добитись”, – розповіла “Львівській Пошті” львів’янка пані Наталя.

Чи буде допомога від держави?

Почувши про історію Лілі та Павла, ми  звернулись у департамент соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації. Уляна Дорош, начальник управління з питань праці та сімейної політики цього департаменту запевнила “Львівську Пошту”, що зробить усе можливе, аби допомогти сім’ї контуженого учасника АТО вирішити питання із житлом.
“Вже наступного тижня чекатиму дзвінка від Павла, і вже тоді домовимось про те, щоби він прийшов в департамент із усіма необхідними документами на вулиці Митрополита Андрея, 10 у наше управління. Можливо, для цієї сім’ї спочатку знайдемо кімнату в гуртожитку у Львові, щоби вони із дитинкою мали можливість їздити у лікарню. У будь-якому випадку обіцяю зробити від себе усе можливе, аби вони не залишились на вулиці і не почувались покинути та непотрібними державі”, – зазначила Уляна Дорош.
Співрозмовниця також наголосила, що усі сім’ї, які перебувають у схожій ситуації, або ж мають інші проблеми, повинні без роздумів звертатись до їхнього управління чи департаменту і там їм обов’язково допоможуть.
Додамо, що Уляна Дорош є також депутаткою Львівської обласної ради та регулярно їздить на схід із волонтерською допомогою. У 2015 році на Донбасі загинув її чоловік – Тарас Дорош.
“Постараюсь максимально розібратись у ситуації Павла Боя і допомогти його родині”, – додала на завершення розмови Уляна Дорош.
Якщо ви маєте бажання і можливість допомогти сім’ї Павла та Лілії,
надсилайте кошти на банківську карту – 5167 4900 9008 8684
(Бой Павло Володимирович).

Рука допомоги сім’ям бійців

Уже не перший рік Неля Васюта, волонтерка, координатор Центру допомоги сім’ям учасників АТО допомагає сім’ям бійців та багатодітним родинам, які потребують помочі.
“До нашого центру можуть  звертатись безпосередньо учасники бойових дій, їхні рідні та близькі. Також ми помагаємо багатодітним сім’ям, у яких є хворі дітки, і людям з інвалідністю – зокрема, інвалідними візочками, які ми часто отримаємо гуманітарною допомогою”, - повідомила “Львівській Пошті” Неля Васюта.
Волонтерка запевняє, що рідні бійців мають можливість звернутись до центру і отримати там все необхідне – від одягу, підгузок до канцтоварів та дитячих меблів.
“Сьогодні у нас є практично все: дитячий та дорослий одяг, м’які іграшки, постіль, рушники, канцтовари, підгузки чи інші засоби гігієни, дитячі візочки та ліжечка, велосипеди тощо. Для того, щоб отримати це все, потрібно попередньо прийти до нас із документами та зареєструватись. Із собою треба мати копії паспорта, ідентифікаційного коду, посвідчення УБД,  свідоцтва про народження дитини. Якщо є захворювання, то варто також додати ксерокопії посвідчення інваліда та медичних довідок”, - пояснює Неля Васюта.
З її слів, усі небайдужі можуть також приносити до центру речі, які вже їм непотрібні, однак, які можуть знадобитись рідним ветеранів.
“Маємо лише прохання, щоб одяг чи взуття були охайними та чистими. Зараз є велика потреба у чоловічому, жіночому та дитячому одязі”, - зазначила вона.
Неля Васюта принагідно наголошує: якщо ви хочете допомогти  комусь цільово, але не знаєте, хто саме потребує вашої помочі, то можете телефонувати чи приходити у Центр, і там вже вам все підкажуть.
“Є багато людей, які хочуть допомагати тільки адресно. Вони звертаються до нас, повідомляють, що хочуть помогти сім’ям учасників АТО, де є, до прикладу, троє-четверо діток. І тоді ми їх зводимо між собою, і вони вже там собі визначають, чим саме хочуть підтримати цю сім’ю. Є небайдужі люди, що перед школою діток учасників АТО одягають, купують їм канцтовари. Є такі, що допомагають сім’ям важкопоранених – купують підгузки тощо. Тобто небайдужі люди є, і ми дуже тішимось, коли надходять такі ініціативи від благодійників”, – наголосила Неля Васюта.
Усі, хто має потребу у допомозі або ж хоче помогти учасникам АТО, можуть звертатись у Центр допомоги сім’ям учасників АТО, що на вул. Каховській, 27. Телефон для довідок: +38-098-953-29-83 (Неля Васюта).

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7868 / 4.43MB / SQL:{query_count}