Скарб Підкарпатського воєводства

У польський Жешув приїжджають туристи з різних країн, щоби познайомитись із автентичним містом та водночас відчути динамічний розвиток наших західних сусідів

Після запровадження безвізового режиму навіть ті, що раніше тільки мріяли про можливість подорожувати світом, задумалися над мандрівкою. Для власників “біометрики” від червня цього року відкрилися горизонти тридцяти країн, кожна з яких точно має чим нас здивувати. Однак починають українці переважно з поїздок до найближчих сусідів. Зокрема, сьогодні популярними стали відвідини Польщі. “Львівська Пошта” вже писала  про те, як, по суті, за копійки можна провести вихідні в чудовому прикордонному містечку Перемишлі (“Львівська Пошта”, №55 (1965) за 15 липня 2017 року).
Цього разу ми розповімо про ще одне не менш привабливе місто в південно-східному регіоні Польщі, яке розкинулося вздовж річки Віслок – Жешув. Сьогодні це місто має ще й статус столиці Підкарпатського воєводства. Історія Жешува налічує понад шість з половиною століть, однак вік для цього міста – його справжнє багатство. Адже нині Жешув розвинуте, привабливе і цікаве містечко, в якому можна  не лише доторкнутись до історії та відчути благородний дух минулих епох, а й переконатись у стрімкому розвитку міського життя у Польщі.

Зі Львова до Жешува: далі летимо лоукостом

Сучасний Жешув розташований недалеко від кордону з Україною і Словаччиною, на перехресті старовинних торгових шляхів, які у давнину з’єднували багато частин Європи. Через теперішній Жешув проходить важлива міжнародна траса. У кількох кілометрах від середмістя є модерновий аеропорт Жешув-Ясьонка (Rzeszow-Jasionka), куди полюбляють їхати львів’яни, аби далі летіти дешевше. Тут приземляються авіалайнери навіть з Нью-Йорка, Лондона і Дубліна. Летовище використовують переважно лоукост-авіаком­панії, які надають досить затребувані послуги за низькими цінами. До прикладу, в лоукосту Ryanair рекордно низька ціна на рейси з Польщі у Німеччину: авіаквитки з Жешува до Берліна можна купити від 17 злотих (4 євро) в один бік. Крім того, Жешув є важливим залізничним вузлом Підкарпаття і має пряме сполучення з такими містами, як Гданськ, Київ, Львів, Щецин, Варшава, Вроцлав і Зелена Гура.
В перші хвилини прогулянки Жешувом одразу ж відчуваєш, що ти у Європі. Доглянуті газони, охайні вулички, відремонтовані дороги – все в ідеальному стані. Жителі міста дуже сімейні люди, тож у неділю на вулицях їх рідко можна зустріти – всі переважно вдома, з родиною. Навіть крамнички не працюють. Лише деякі. Загалом неділя в цьому місті – вихідний практично для всіх.
Сьогодні місто переживає друге народження. Постійне демографічне зростання і покращена інфраструктура привертає увагу насамперед молоді. Зокрема, багато абітурієнтів вибирають саме жешувські виші для навчання. Мовиться Жешувський університет чи Жешувський Політехнічний інститут імені Ігнатія Лукашевича. Це, до слова, єдиний заклад в країні, де можна здобути спеціальність цивільного пілота. Близько 50 тисяч студентів навчаються в цих університетах та приватних вищих школах інформаційного та економічного профілю, а також у місцевій духовній семінарії.
У Жешуві та на його околицях регулярно проводять велику кількість культурних і спортивних заходів, чимало з них – міжнародного значення. Особливу популярність має організований Підкарпатської філармонією Музичний фестиваль в Ланцуті. А кожні три роки організовують фольклорний фестиваль, який об’єднує регіон із польськими громадами в усьому світі. Окрім вищеназваних фестивалів, у Жешуві регулярно проводять чимало оригінальних ярмарків і виставок, зокрема Підкарпатські ярмарки краси, здорового способу життя, весільних послуг тощо.
Сучасний Жешув є розвиненим промисловим центром. Тут успішно працюють підприємства, які випускають побутову техніку, авіаційні двигуни, а також двигуни для сучасних марок автомобілів. Діє й завод, який спеціалізується на виготовленні технічного фарфору. Розвинена тут і легка промисловість. Харчова галузь представлена м’ясокомбінатом і плодоконсервним заводом.
Одна із родзинок Жешува – розвинена мережа торговельних центрів: галерей, крамниць, магазинчиків. Українці, вибираючись на закупи до Польщі, часто планують свій маршрут таким чином, аби піти на шопінг у Жешуві.

Куди піти в Жешуві?

Щоби краще пізнати історію цього міста, треба побачити його пам’ятки. Саме вони найкраще розкажуть, що відбувалося в Жешуві упродовж століть. Головною визначною пам’яткою є середньовічний ринок з перебудованою в XIX столітті Ратушею і дуже старим колодязем. До важливих архітектурних пам’яток належать парафіяльний костел XIV століття, древній Піарський конвент, бернардинський костел і монастир, замок та невеликий літній палац Любомирських, а також дві синагоги.

Сецесійною оздобою міста є кам’янички і міщанські вілли. На одній з них написано: “Бачиш годину – не знаєш години”.
Унікальною є мережа підземних галерей і багаторівневих підвалів, розташованих під Жешувським ринком і прилеглими будівлями. У них купці тримали свої товари, а в часи воєн тут ховалися місцеві жителі. Ще до недавнього часу в Жешуві існували так звані земляні магазини – підвали під підлогою кам’яниць. Усі ці лабіринти і підземелля сьогодні є частиною міського музею протяжністю 340 метрів, який складається з півсотні підвалів. Найглибший з них має глибину близько десяти метрів.
Варто також відвідати Етнографічний музей, який налічує колекцію з більш ніж 10 тисяч експонатів (до слова, тут зберігається одна з найбагатших етнографічних колекцій в Польщі). Найціннішими з них є колекції античної скульптури і живопису, народні костюми, вишиванки. Якщо ви все-таки вирішите їхати до Жешува, то напевно захочете щось привезти додому рідним і близьким на пам’ять. Сувенірні крамнички можна знайти в старій частині міста. Їх тут декілька. Вибір сувенірів тут доволі великий, але й ціни не надто низькі. До прикладу, магнітик на холодильник коштує в середньому 10 злотих, тобто 70 гривень. Також у середмісті Жешува працюють книгарні з великим асортиментом книжкової продукції.

Місцеві смаколики

В будь-якому прикарпатському ресторані вас чекає привітний прийом і чудова національна кухня. Її особливістю є використання простих і корисних місцевих продуктів. Супи на основі молочної сироватки, сир, зокрема овечий, домашні копченості. Навіть хліб місцеві пекарі роблять за старовинним переписом, загортаючи буханки в листя хрону або капусти. Рецепт приготування такого хліба передається з покоління до покоління вже понад триста років. Справжнім скарбом Підкарпатського воєводства є цілющий мед, зібраний бджолами у лісах і чистих гірських луках.
Обід у місцевих закладах харчування обійдеться вам в середньому у 20 злотих (приблизно 140 гривень). А в закладах швидкого харчування можна замовити дешевшу їжу.
Місцеві жителі завжди раді гостям та охоче запропонують вам смачні страви підкарпатської кухні. Гарантуємо, що ви не зможете відмовити собі у бажанні повернутися сюди ще раз!
Львів – Жешув – Львів

Фото: Ірина Цицак, Олена Петришин,
step.elsa.org, bi.gazeta.pl, outsourcingportal.eu,
upload.wikimedia.org, edd.nid.pl, i0.wp.com,
pbs.twimg.com.

Мовою історії

Багате історичне минуле, чудова природа, численні пам’ятки архітектури Жешува не залишають байдужим нікого. Історики переконують, що місто це як прикордонне, торгово-ремісниче, можливо, заснували останні князі з династії Романовичів – внуки короля Данила  Андрій чи Лев ІІ. У 1354 році місцеве поселення різів отримало міський статус, з тих пір почалося літочислення Жешува, в якому злилися культури численних поселенців з Європи.
Середньовічні стіни міста зберігають у своїй пам’яті безліч подій минулих років. Колись до Жешува з’їжджалися заморські купці, польські королі, австрійські імператори та російські бояри. Місто пережило численні війни і кілька пожеж, проте щоразу відновлювався, розширювався і ставало могутнішим – насамперед завдяки мудрим і вмілим правителям.
У XIV століття главою Жешува був дипломат і лицар Пакославіца, який згодом почав підписуватись Жешувський (Ряшівський), від якого, імовірно, й походить назва Ряшів, а згодом – Жешув. Микола Спитег Лігенза, що правив пізніше, став засновником ремісничих і купецьких цехових громад у місті. Вкладав свої кошти у будівництво замку і костелів. У цей час Жешув став місцем проведення ярмарків, відомих далеко за межами міста. Купці з усієї Європи та Азії приїжджали до місцевих ювелірів та ремісників, щоби придбати самобутні вироби їх авторства.
Наступними володарями Жешува стали брати-магнати Любомирські. Їхній рід прославився меценатською щедрістю. Пожертви братів сприяли розвитку освіти, мистецтва і культури. Вони запрошували сюди найвідоміших майстрів, і згодом невеличке містечко стало другим після Варшави центром саксонського мистецтва в Польщі. У 1658 році Себастьян Любомирський відкрив в Жешуві середню школу. Цікаво, що на той час вона була другою школою в усій країні. Доки рід Любомирських перебував при владі, місто істотно розширило свої землі, посилилось його регіональне значення.
Наприкінці XVIII століття Жешув почав занепадати і втрачати колишню привабливість, а з часом став центром національно-визвольних рухів. Саме тут, в Жешуві, в 1895 році утворилася перша народна польська партія. Наприкінці жовтня 1918-го, після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь у Галичині, Володимерії, Буковині, український синьо-жовтий стяг підняли над українізованою військовою частиною Жешува. Але польська влада за допомоги підрозділів польських легіонерів змогла захопити цю частину. Під час нацистської окупації в Ряшеві було гетто, в якому тримали понад 25 тисяч осіб. 1 січня 1999-го місто стало столицею новоствореного Підкарпатського воєводства Польщі.

Жешувські автобуси: мрія для львів’ян!

У місті ідеально налагоджена система руху міського транспорту

Зупинки через кожні двісті-триста метрів, комфортабельні великогабаритні автобуси, які курсують, чітко дотримуючись графіка, електронні табло, що повідомляють про час прибуття транспорту, жодної штовханини, жодних криків або з’ясування стосунків  у салонах, вільні місця для сидіння, зручна система оплати проїзду – все це нам, львів’янам, звиклим до протилежного, видається казкою. Натомість для Жешува це – звичайна практика.

Місцеві жителі добираються на роботу і з роботи без витрачання нервів і сил. Бо навіть вранці, коли всі, здавалося б, поспішають на роботу та в університет, автобуси приїжджають на зупинки напівпорожні. І ви, заплативши за проїзд 2 злотих (14 гривень), заходите до салону, обираєте собі зручне місце і в тиші та гармонії їдете, куди вам треба.
Придбати квиток можна в спеціально обладнаних терміналах на зупинках громадського транспорту чи безпосередньо в автобусі. Знову ж таки на ваш вибір: можете купити проїзний  і лише сканувати його під час поїздки, а можете купувати квиток кожного разу, коли сідаєте в автобус.
До речі, в салонах жешувських автобусів, які навіть язик не повернеться назвати маршрутками, встановлені інформаційні табло про напрямок руху та ваше місцезнаходження. Це дуже зручно для туристів, які погано знають місто і можуть запросто переплутати зупинки. Цікаво, що такі табло пропонують вам за потреби перекласти інформацію німецькою, англійською чи російською мовами.
За час перебування в Жешуві журналіста “Львівської Пошти” тамтешні  автобуси жодного разу не спізнилися, жодного разу не поламалися дорогою – все справне, навіть колеса, як у наших маршруток, не відлітають. Тільки уявіть собі: в салонах ідеально чисто, жодних неприємних запахів. Одне слово, не транспорт, а мрія пасажира! Навіть якщо матимете багаж і їхатимете, наприклад, на вокзал, не доведеться витрачатися на таксі, бо ви цілком реально можете скористатися послугами місцевого низькопідлогового громадського транспорту, в якому почуватиметеся комфортно навіть із кількома валізами.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.4434 / 4.49MB / SQL:{query_count}