ЗНО з української: скандали й апеляції

Кому варто звертатися до регіональних центрів оцінювання якості освіти з приводу заниженої оцінки. Поради викладача Франкового вишу щодо апеляційних заяв

фото: sovetclub.ru
Не встигло найбільш масове за кількістю учасників і новаторське ЗНО з української мови та літератури завершитися, як його результати шокували українське суспільство. 
Виявляється, не всі випуск­ники шкіл дали собі з ним раду – відмінно українську мову знають лише 158 із 300 тисяч абітурієнтів, 19% майбутніх вступників знають українську мову лише на початковому рівні! Як уже писала “Пошта”, на Львівщині ситуація дещо інша. За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, з 288 тисяч 428 абітурієнтів в Україні 165 отримали 200 балів. Зокрема у Львівському РЦОЯО – 40 (із них 33 з Львівщини).
“Рівень знань більшості випускників загальноосвітніх навчальних закладів з української мови та літератури задовільний. Лише 0,06% загальної кількості тих, що проходили тест базового рівня, отримали 200 балів”, – зазначає директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк. З її слів, ЗНО з української мови пройшло успішно – всі роботи перевірені, розпізнані, ідентифіковані. Не було зафіксовано жодного витоку інформації про зміст тестів, фактів корупційних дій, всі абітурієнти отримали доступ до результатів. Але прикро те, що більш ніж 23 тисячі українських школярів взагалі не пройшли тест з української мови та літератури!
“Майбутні вступники не вміють письмово висловити свою думку: 20% не написали жодного слова. 334 набрали 20 балів. І лише 15 з тих, що обрали тест поглибленого рівня, отримали 200 балів. Найбільша кількість учасників серед тих, що проходили тест базового рівня, набрала 34 тестові бали зі 104 можливих. Ні­хто з тих, що обрали тест поглибленого рівня, не набрав максимальну кількість тестових балів”, – веде далі Лариса Середяк.
Рівень знань більшості випускників загальноосвітніх шкіл з української мови та літератури задовільний
Не подолали так званий пороговий бал 8,4% учасників ЗНО з української мови та літератури (22 тисячі осіб), тобто набрали менш ніж 22 тестові бали. Проте не всі випускники згідні з низьким рівнем своїх знань рідної мови – до Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти вже надійшло 36 бланків відповідей учасників тестування з української мови та літератури, які перевірятимуть повторно. 
Невдовзі після завершення тестування соцмережі буквально вибухнули зауваженнями педагогів і самих учнів про неодно­значні відповіді на питання тестів. Тому ті, що упевнені в своєму знанні рідної мови, наважилися подати апеляції.
“Заяву абітурієнти подавали в Український центр оцінювання якості освіти до 17 травня. Тепер кожен бланк читають три екзаменатори, описують усі помилки і роблять свої зауваження. Потім ці результати відправляють в УЦОЯО і вже там звіряють їх із першим результатом”, – пояснює директор центру. І додає, що оскаржених результатів, очевидно, буде більше, адже в Українському центрі оцінювання якості освіти їх опрацьовують та відправляють у регіони в міру надходження.
Наостанок Лариса Середяк зазначила, що ЗНО виконало свої функції як державна підсумкова атестація. Результати за рівнями навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів такі: високий рівень – 11%, достатній – 29%, початковий – 19%. Всі результати учасників містяться на їхніх інформаційних сторінках на сайтах УЦОЯО чи ЛРЦОЯО. 

Коментар
Богдан Тихолоз, кандидат філологічних наук, в.о. завідувача кафедри теорії і практики журналістики ЛНУ ім. І. Франка:
– Процедуру апеляції регламентує Порядок визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання (наказ МОН від 16 березня 2015 року №300). Згідно з цим документом, “у ході розгляду апеляційних заяв здійснюються технічна та предметна перевірки. 
Технічна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи проводиться з метою встановлення правильності визначення результату зовнішнього незалежного оцінювання під час автоматизованої комп’ютерної обробки. Предметна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи передбачає встановлення об’єктивності оцінювання відкритих завдань сертифікаційної роботи шляхом проведення повторного оцінювання завдань”.
Де-юре це означає, що “відвоювати” свої бали можна лише у двох випадках:
перший – якщо машина неправильно відчитала варіант відповіді, позначений у бланку А (тобто учасник позначив правильну відповідь, а комп’ютер її чомусь не сприйняв); другий – якщо повторна перевірка власного висловлення на бланку Б засвідчить упереджено занижене оцінювання творчої роботи абітурієнта, а йому (чи його представникам) вдасться довести, що його твір заслуговує більшого.
Щодо першого випадку, то таке буває рідко. Варто апелювати, коли ви точно упевнені, що зазначили правильну відповідь, а кількість тестових балів за закриті завдання чомусь замала (за точними підрахунками).
Найімовірніше, апеляційна комісія УЦОЯО з властивою останньому безапеляційністю просто відкине всі ці аргументи і питання та не дасть жодних роз’яснень з цього приводу
У другому випадку варто апелювати тоді, коли оцінка вашої роботи видається вам не просто трохи занизькою, а кричуще невідповідною вашим титанічним креативним потенціям та бездоганному рівню грамотності. Це більш реалістичний сценарій, оскільки, за свідченнями багатьох фахівців та учасників ЗНО, цього року перевірка в багатьох випадках була досить упередженою та приблизною (особливо щодо змісту, лексичних та стилістичних помилок). Однак повторюю: на мою думку, справа варта заходу лиш тоді, коли ви твердо упевнені в своїх силах та здатності довести свою правоту!
Щодо завдань на читання й аналіз тексту особ­ливо “пручатися” не бачу сенсу, оскільки УЦОЯО й так уже наступило на горло власній пісні, вимушено увімкнувши (ввімкнувши?!) “задню передачу”. Розумному досить. Проте де-факто у власне тестовій частині ЗНО з української мови (це завдання 1 – 28, тобто ті, що передують тексту Г. Пагутяк) залишилось чимало проблемних завдань із неоднозначними “правильними” відповідями, які викликали істотні застереження фахівців.
Суто формально оскаржувати їх нібито й нема сенсу, оскільки “предметна” перевірка завдань бланка А не передбачена Порядком. Однак, на моє переконання, особ­ливо затяті борці за справедливість можуть все-таки спробувати щастя в нерівному поєдинку з Левіафаном, додавши в апеляційній заяві окремий абзац після слів: “…прошу повторно визначити результат зовнішнього незалежного оцінювання з цього предмета”.
УВАГА: робити відчайдушну спробу “відвоювати” свої бали є сенс лише тим, що зробили помилки саме в цих завданнях! І тільки в тому випадку, якщо як правильні ви зазначили відповіді, щодо яких маєте раціональні аргументи (з числа наведених вище)!
Якщо ж сформується група людей, готових ризикнути, думаю, знайдуться й фахівці, готові представити їхні інтереси в апеляційній комісії у відкритій дискусії з її членами
Зрозуміло, згадувати варто лиш ті завдання, у яких ви не “вгадали” з правильною відповіддю. А якщо “вгадали” – біс із ними. Сливе риторичне питання: чи варто взагалі це робити? Формально ні. Найімовірніше, апеляційна комісія УЦОЯО з властивою останньому безапеляційністю просто відкине всі ці аргументи і питання та не дасть жодних роз’яснень з цього приводу, посилаючись на те, що предметна та експертна комісії вже остаточно затвердили правильні відповіді, а Порядок визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання передбачає лише технічну перевірку бланка А. Одначе… 
Якби я або моя дитина були учасниками (жертвами?) цьогорічного ЗНО, я б обов’язково спробував добитися від УЦОЯО бодай якоїсь реакції на висловлені критичні зауваження щодо вказаних завдань. Спроба грошей не коштує, особливо якщо на “очну ставку” в УЦОЯО ви не поїдете. Якщо ж сформується група людей, готових ризикнути, думаю, знайдуться й фахівці, готові представити їхні інтереси в апеляційній комісії у відкритій дискусії з її членами.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6599 / 4.15MB / SQL:{query_count}