Професія пекар: з глибини століть до сьогодення

У Львівському вищому професійному училищі харчових технологій вшановували давні традиції хлібовипікання та вчилися готували обрядову випічку до великодніх свят

Сьогодні ми наближаємося до Світлого Воскресіння Христового. Ми намагаємося зустріти торжество із торжеств – Великдень, духовно очищеними, прибираємо нашу оселю, готуємося накрити для родини святковий стіл. 
З давніх-давен необхідною складовою пасхальних ритуалів є приготування великодніх страв, зокрема випікання обрядових виробів із тіста. Випікання пасок чи писання писанок завжди було священнодійством, під час якого людина морально оновлювалася, очищалася від гріховних думок та намірів, наче піднімалася до світлих врат великоднього храму.
Кажуть, скільки господинь, стільки й пасок. Щоб навчитися правильно випікати обрядові вироби, хліб, кондитерські смаколики, необхідна майстерність та творчі здібності. Володіють цим мистецтвом пекарі та кондитери. 

Історія хлібопекарської справи

Професія пекар виникла у сиву давнину. За свідченнями істориків, перші згадки про пекарів зустрічаються у рукописах періоду 1200-1300 років до нашої ери. Масово випікати хліб у громадських пекарнях і продавати його у крамницях вперше почали у Давньому Єгипті. Єгиптяни були вправними пекарями. Їх випічка різноманітних розмірів та дивовижних форм, зокрема у вигляді риб, тварин, міфічних сфінксів, була справжнім мистецтвом.
Процвітало хлібопечення і в Стародавньому Римі. Про повагу до пекарів у цих краях нагадує пам’ятник майстру хлібопечення Марку Вергілію Еврісаку. Він досконало володів своєю професією та побудував у Римі великі пекарні, які годували хлібом усе місто. В епоху Середньовіччя кращі майстри випічки жили при монастирях. Виготовлення хліба вважалося праведною справою, що наближує людину до Бога.
У містах того часу ремісники об’єднувалися у професійні союзи, які називалися цехами. У середньовічному Львові цех пекарів був одним з найшановніших. Члени цеху не лише пекли хліб, а й опікувалися охороною міста, постачали зброю та несли варту на Пекарській вежі (поблизу нинішнього Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької).

Адреса: м. Львів, пл. Данила Галицького, 8
Тел. (032) 235-46-12, 235-53-30
e-mail: lplcht@ukr.net
У цьому історичному місці, де у давнину селилися пекарі і навіть була вулиця Пекарська, нині розташовується навчальний заклад, де готують фахівців для харчової промисловості та сфери громадського харчування, зокрема пекарів та кондитерів. Львівське вище професійне училище харчових технологій засноване 1967-го. Спочатку це було Львівське професійно-технічне училище хлібопекарської промисловості, згодом навчальний заклад неодноразово реорганізовували, але завжди головним пріоритетом була та є підготовка кваліфікованих фахівців для харчової галузі.
В училищі випускники 9-х та 11-х класів можуть вивчитися на пекаря, кондитера, кухаря, офіціанта-бармена. Дівчата та хлопці можуть також набути актуальних спеціальностей продавця, касира-контролера, агента з постачання, обліковця (реєстрація бухгалтерських даних), флориста. Статус вищого професійного училища, наданий навчальному закладу 2014 року, дозволяє готувати фахівців вищої робітничої кваліфікації, зокрема з професій пекаря, кондитера, майстра ресторанного обслуговування. 
Директор навчального закладу Наталія Склярчук розповідає: “Навчання у нашому училищі стає для молоді потужним стартом успішної кар’єри та забезпеченого життя. Наших випускників завжди охоче беруть на роботу. Роботодавці приходять до училища на майстер-класи, кваліфікаційні іспити, конкурси з професій, вивчають рівень підготовки учнів та запрошують їх до себе на підприємства. Багато наших випускників успішно працюють у різних підрозділах ПАТ “Концерн “Хлібпром”. 
До речі, концерн є постійним партнером училища, там наші учні навчаються майстерності під час виробничих уроків та практики. Представники приватних закладів громадського харчування також приходять до нас по фахівців. До прикладу, при підготовці до відкриття кафе “Юрашки” звернулися до нас, аби відродити давню традицію випікання пряників, які продавалися на перших ярмарках біля собору святого Юра”. 

Вшанування давніх традицій

У Львівському вищому професійному училищі харчових технологій учнів навчають професії та виховують, ґрунтуючись на високих ідеалах і традиціях українського народу. Заради зберігання та відтворення кращих традицій у 1992-oму стараннями учнів, викладачів та майстрів ліцею створено Музей хлібовипікання. 
Після реконструкції 2010-го він був офіційно зареєстрований та почав діяти з новою перспективою. Викладач-методист училища Любов Білоруська, котра опікується музеєм, розповідає: “Учні та майстри навчального закладу постійно оновлюють експонати. Зібрана старожитність, яка використовувалася при створенні хліба: сівалки, нецки, качалки, лопати для виймання хлібин із печі. Тут можна побачити й макет печі, є старовинний плуг та народне вбрання середньовічних галичан. 
Найкращі студентські роботи – взірці хліба, булочок, святкових баранців, короваїв, законсервовані способом лакування, стали також експонатами музею. У музеї проводиться посвята у професію пекаря, відкриті уроки, виховні заходи, екскурсії для школярів. Молоді прищеплюється шанобливе ставлення до хліба як найбільшого набутку людства та святині нашого народу, повага до ремесла”.

Сьогодення училища

Нині професії пекаря, кондитера є почесними та водночас складними. Так, сучасний пекар повинен мати гарну теоретичну підготовку з органічної хімії, основ мікробіології, математики. Кваліфікованому спеціалістові необхідні професійні навички та досконале знання будови та принципів роботи машин і механізмів.
Пекарі мають бути фізично витривалими, спостережливими, охайними. Це творча професія. Хлібобулочні вироби треба пекти з любов’ю та натхненням.
Споріднена професія кондитера вимагає також неабиякої вправності, витривалості, художнього смаку, пунктуальності, акуратності. Ця професія передбачає як ручну, так і механізовану роботу. Кондитери мають вміти ліпити та малювати.

Усім необхідним знанням та професійним навичкам можна навчитися у Львівському вищому професійному училищі харчових технологій. Запорукою якісної освіти та практичної підготовки є натхненна освітня та виховна робота педагогічного колективу, викладачів і майстрів виробничого навчання. Директор ЛВПУ ХТ Наталія Склярчук акцентує: “Училище пишається майстрами виробничого навчання та викладачами. Наші фахівці визнані на найвищому рівні. Вони передають свій досвід, проводять різноманітні майстер-класи, беруть участь у всеукраїнських та міжнародних проектах”. 
Варто зазначити, майстер виробничого навчання Ольга Ганущак була єдиною представницею нашої країни в журі шоу “Великий пекарський турнір” на одному з провідних телеканалів, а змагатися за це право їй довелося з іменитими майстрами зі столиці й інших областей України. Окрім зйомок 10-ти програм, Ольга Василівна провела ще й чимало майстер-класів для відомих людей.
Нещодавно делегація Львівського вищого професійного училища харчових технологій у складі двох майстрів та трьох учнів I-ІІ курсів проходила стажування у партнерській Середній професійній школі гастрономії та готельних послуг у м. Братислава (Словаччина). 
За час перебування вони набули досвіду роботи в шкільному технологічному центрі, ресторані інтернаціональної кухні Carlton**** (мережі ресторанів Reddison bluе), а також одержали сертифікати, які засвідчують право роботи на сучасному обладнанні фірми Rational. Незабаром задля продовження співпраці між навчальними закладами делегація з Братислави відвідає львівських партнерів. 

Естафета поколінь

У Львівському вищому професійному училищі харчових технологій приділяють велику увагу профорієнтації школярів. Любов до робітничих професій прищеплюють з раннього віку. Так, 2 квітня в училищі презентували професії пекаря, кондитера учням сьомих класів однієї з львівських шкіл. 
Учні училища розповідали про історію хлібопекарської справи, знайомили з перевагами фаху. І треба було бачити захоплення школярів, коли до них вийшов сам засновник нашого міста король Данило та благословив на цю давню почесну професію. Хлопці та дівчата подивилися також навчальний фільм, відвідали Музей хлібовипікання. Найцікавіше відбулося у навчально-практичному пекарському центрі училища. 
Школярі власноруч оздоблювали паски та змагалися між собою, чия робота буде найкращою. Більшість з них це робило уперше в житті. За декілька років вони можуть прийти навчатися до Львівського вищого професійного училища харчових технологій, адже це прекрасна інвестиція у майбутнє.

Паска Великодня по-львівськи

Рецепт від викладача-методиста ЛВПУ ХТ Любові Білоруської
Рецептура: борошно пшеничне в/ґ – 800 г, дріжджі – 80 г, сметана – 100 мл, масло вершкове – 200 г, цукор-пісок – 250 г, яєчні жовтки – 20 шт., родзинки – 200 г, ванільний цукор – 1 г, сіль – 5 г.
Вказівки з виготовлення. Борошно пересіяти, частину його додати до кип’яченого молока, заварити на малому вогні при температурі 65-70 градусів Цельсія, добре перемішуючи до однорідної маси. Одержану масу охолодити до кімнатної температури та додати до неї дріжджі, розтерті зі сметаною, маслом, цукром і жовтками.

Наприкінці додати залишок борошна, вимиті та підсушені на рушнику родзинки, сіль і ванільний цукор. Одержане тісто перекласти у форми, прикрити чистою бавовняною серветкою та залишити при кімнатній температурі, щоб підросло. Об’єм тіста повинен збільшитися в 1,5-2 рази. 
Форми попередньо змастити маслом чи маргарином і застелити дно і боки папером, котрий також змастити. Випікати при температурі 200-205 градусів С упродовж 50-60 хв. Готові вироби вийняти з форм, накрити серветкою та залишити, щоб остудились. За бажанням паски посипати цукровою пудрою або полити помадкою.
З даної кількості сировини виходить 2-3 паски залежно від місткості форм і маси тіста.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7951 / 4.45MB / SQL:{query_count}