Збірна України і першості світу: від невдач до успіхів

Цієї суботи збірна України зіграє перший матч плейоф чемпіонату світу 2010 року проти команди Греції. Для нашої команди це вже четверта спроба потрапити на світовий форум і лише раз "синьо­жовті" таки досягли поставленої мети. Як не дивно, на відміну від кваліфікації до європейського чемпіонату, саме світові відбірні цикли вдаються українцям досить не погано. Українці вже вчетверте долають груповий турнір, проте саме стадія плейоф стає на заваді на шляху до мундіалю. Спробуємо згадати всі визначні етапи боротьби українців за право грати на чемпіонатах світу з футболу.

 

Цієї суботи збірна України зіграє перший матч плейоф чемпіонату світу 2010 року проти команди Греції. Для нашої команди це вже четверта спроба потрапити на світовий форум і лише раз "синьо­жовті" таки досягли поставленої мети. Як не дивно, на відміну від кваліфікації до європейського чемпіонату, саме світові відбірні цикли вдаються українцям досить не погано. Українці вже вчетверте долають груповий турнір, проте саме стадія плейоф стає на заваді на шляху до мундіалю. Спробуємо згадати всі визначні етапи боротьби українців за право грати на чемпіонатах світу з футболу.

Згадуючи Педерсена

Після першого у своїй історії континентального відбору, в якому українці виступили, відверто кажучи, провально (4 місце у групі і цілковита відсутність гри), кваліфікацію до першості світу чекали з нетерпінням. Згідно з жеребом, у суперники "синьо­жовтим" дісталися команди Німеччини, Португалії, Вірменії, Північної Ірландії та Албанії. Прогнозували, що головну суперечку за право грати у плейоф (німці вважалися беззаперечними фаворитами) поведуть саме португальці та українці. Так і сталося. Після вимученої гостьової перемоги над північними ірландцями (1:0) до України завітали португальці. Фактично цей матч, хоч і був лише другим, став визначальним у подальшій боротьбі. Підопічні Йожефа Сабо швидко відкрили рахунок (на 4й хвилині відзначився Попов) і згодом майже весь матч тримали натиск атакувальних дій португальців, проте за сім хвилин до фінального свистка захисні редути таки дали збій, дозволивши Жоао Пінту відновити рівновагу. Гості побігли вперед і... отримали "смертельний" постріл від Максимова. Перемога 2:1, яка у той момент стала найвизначнішою в історії української команди.

Після цього зі страшенним скрипом українці почали набирати потрібні очки, програючи там, де й очікувалося. Поступившись у гостях португальцям (0:1) і німцям (0:2) та перемігши ірландців (2:1) і албанців (1:0), наша команда видала дві "валідольні" нічиї. Перша - в матчі проти вірмен (1:1), до речі, саме після цієї зустрічі в Києві, матчі проти кавказької команди стали проводити в інших українських містах і подібних осічок уже не було. На щастя, вірменський провал дещо компенсувала нічия з німцями (0:0). А потім звитяги над албанцями (1:0) та вірменами (2:0) дозволили українцям посісти другу сходинку турнірної таблиці, відстаючи від лідера - збірної Німеччини - на два очки і випереджаючи португальців на одне.

Аби потрапити на мундіаль у Францію, українцям потрібно було перемогти у плейоф збірну Хорватії. Перший двобій, у Загребі, наші програли 0:2. На 11й хвилині забив нинішній керманич хорватів Славен Білич, тоді центральний захисник. На 49й ще раз засмутив Шовковського Горан Влаовіч. Той матч запам'ятався доволі сумнівним суддівством Алена Сара, який в останній момент замінив відомого П'єрлуїджи Коліну. Багатьох здивувало, чому Сар не зарахував чистий гол Максимова. Було це за рахунку 2:0 не на нашу користь.

Але про рефері матчу в Загребі швидко забули, адже на авансцену вийшов норвезький суддя Руні Педерсен. У матчівідповіді збірна України провела фантастичний початок матчу. Вже на 4й хвилині Шевченко зробив рахунок 1:0. А на 12й Косовський, здавалось, подвоїв перевагу нашої команди. Однак норвезький суддя Руні Педерсен гол скасував, побачивши в цій ситуації положення "поза грою", якого не було... Це збило атакувальний порив українців. Потім Бокшіч відквитав один м'яч - 1:1, з таким рахунком і закінчили.

Хорвати поїхали на ЧС у Францію, щоб стати там "бронзовими" призерами, а в Україні стала популярною лайка "Ну ти й педерсен!"

Бенефіс Олісадебе

Після Педерсена Україну очікувало ще одне потрясіння. Відбір до Євро­2000, вихід у плейоф і ганебна невдача зі словенцями. Проте здавалось, що саме відбір до першості світу 2002 року принесе нам успіх. Для цього були реальні підстави. В суперники українцям дісталися команди Польщі, Норвегії, Білорусії, Вельсу і традиційні вірмени. Група, в якій саме Україна, вважалася фаворитом. Але вже перший матч проти поляків став діжкою холодної води на розпалені надією серця віт­чизняних уболівальників.

Нігерійський нападник Олісадебе, який лише за кілька місяців до матчу прийняв польське громадянство, забезпечив сенсаційну перемогу поляків, забивши у першому таймі два м'ячі. Це був другий матч за збірну Польщі Олісадебе, а в першому товариському матчі з румунами він також забив гол. Напередодні двобою Олісадебе зазнав неприємної травми ноги, і його включили у стартовий склад на матч в останні хвилини після наради лікарів польської збірної. Як бачимо, це виправдало себе на всі сто. Саме він і став запорукою успіху поляків з рахунком 1:3.

Здавалось, що ця невдача не мала особливо вплинути на подальші події, але нашу команду буквально вразив нічийний синдром. Українці поділили очки з норвежцями, білорусами, валійцями (двічі) та тими ж поляками. Для того, аби посісти друге місце, очкового багажу вистачило, проте розраховувати на щось більше не було жодного сенсу.

Знову плейоф і знову невдача, цього разу без усіляких "але". Німці були просто на голову сильнішими за нашу команду. І якщо перший матч у Києві, який завершився внічию 1:1, дав мінімальну надію, то у відповідному матчі в Дортмунді все вирішилося у перші 15 хвилин, коли німецькі футболісти роздавили оборону української команди й легко забили три голи. У другому таймі автор нічийного гола в Києві Міхаель Баллак оформив дубль, і лише Шевченко в доданий арбітром час дозволив українцям забити гол престижу. Гол Андрія приніс нам невеличку втіху, як і той факт, що Шевченко з десятьома голами став найкращим бомбардиром європейського відбірного циклу.

Блохін сказав -
Блохін зробив

А далі був спад. Відбір Євро'2004 хотілося забути. Цілковита невдача в матчах проти греків та іспанців, третє місце в групі і паніка в рядах уболівальників, коли черговий жереб "подарував" нам чемпіонів Європи збірну Греції, бронзових призерів першості світу збірну Туреччини, традиційно сильних данців, до того ж "міцних горішків" -збірні Албанії, Грузії та Казахстану. Тоді заява керманича збірної Олега Блохіна про те, що "наша мета - напряму потрапити у фінальну частину чемпіонату світу" виглядала просто смішно. Але ці слова виявилися пророцтвом.

Почали українці доволі сутужно: майже сенсаційна (якщо зважати на якість гри) нічия проти данців у Копенгагені (1:1), вирвана перемога в гостях з казахами (1:2) і домашній поділ очок з греками (1:1). А потім "синьо­жовтих" прорвало. Звитяги штампувалися одна за одною, і це при тому, що якість гри нещадно критикували, але був результат. Було подолано збірні Грузії (2:0), Туреччини (3:0), Албанії (2:0), Данії (1:0) і Казахстану (2:0). 8 червня 2007 року українці зіграли внічию з грузинами (2:2) і достроково, першими серед усіх європейських збірних, забезпечили собі путівку на німецький мундіаль. Це була справжня сенсація і шок для усього континентального футболу.

Виступ українців у фінальній частині вийшов доволі неоднозначним. З одного боку, ганебні розгроми від збірних Іспанії (0:4) та Італії (0:3) залишили вкрай неприємний осад, адже саме "синьо­жовті" стали єдиною командою мундіалю, яка двічі програла з розгромним рахунком. З іншого боку, це не завадило підопічним Блохіна пробитися у чвертьфінал і увійти у вісімку найкращих збірних світу. А героєм першості, без сумніву, став Олександр Шовковський. Серія пенальті в 1/8 фіналу в матчі проти швейцарців увійшла в історію світових форумів, адже досі жодний голкіпер "всуху" не вигравав футбольну лотерею.

Залишилися греки,
або Слід ламати традиції

Про нинішній відбір уже сказано досить багато, тому описувати перипетії не варто, адже загальний результат залежить від матчів з греками. Варто лише зазначити, що перемога над збірною Англії стала першою в історії для "синьо­жовтих" над командами топ­рівня і зламала неприємну традицію. Далі слід зламати ще одну традицію, а саме - вперше перемогти у плейоф, адже картина вимальовується не дуже райдужна - збірна України жодного разу не перемогла у стиковому матчі! Насамперед впадає в око брак характеру. У матчі з хорватами опустили руки після суддівської помилки. Словенці переграли нас завдяки своїй налаштованості і прагненню боротьби. До того ж підопічні Катанеца краще пристосувалися до важких погодних умов, а це знову­таки характер. Німців же злякалися до виходу на поле. Так само, як свого часу й італійців у чвертьфіналі першості світу. На щастя, сумний досвід двоматчевого плейоф мають лише Шовковський, Шевченко й Тимощук, отож, вантаж минулого на збірну України не тиснутиме. А головне, забути все, що було у відбірному циклі й грати з чистого аркуша. Колишні перемоги й заслуги у плейоф ролі не грають: потрібно, зціпивши зуби, вхопитися за наданий шанс і міцно за нього триматися 180 і більше хвилин. З огляду на "швидкоплинність" розіграшу, часу на виправлення тренерських прорахунків просто не буде.

Слід зазначити, що, як і ми, не може перебороти останній рубіж і збірна Ірландії, якій тричі не вистачало зовсім трохи. А от словенці - найбільші аси в цих матчах. Двічі, будучи аутсайдером пари, балканці за рахунок лише одного м'яча проходили своїх опонентів. Причому, як і ми, румуни на виїзді відкривали рахунок. І лише збірна Хорватії змогла вибити колючих сусідів.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
12.2874 / 4.2MB / SQL:{query_count}