Заради спільної мети

Петраков викликав у збірну Малиновського

Цього тижня Українська асоціація футболу оголосила заявку національної збірної України на товариський матч з Болгарією та вирішальний матч кваліфікації до чемпіонату світу 2022 року Боснією і Герцеговиною. До «списку Петракова» потрапили 25 футболістів, серед яких, звичайно ж, виділяється кілька прізвищ. І хоча до матчів залишається ще близько двох тижнів і у заявці можливі корективи, немає сумнівів, що до гри з Боснією і Герцеговиною, яку наша команда проведе 16 листопада на виїзді, футбольна громадськість України активно обговорюватиме повернення до табору «синьо-жовтих» трьох гравців – Віктора Коваленка, Дениса Гармаша та, звичайно ж, Руслана Маліновського.
Прізвище останнього викликає найбільший ажіотаж у ЗМІ та серед уболівальників. Мабуть, за останні півтора місяця не знайшлося жодної людини, що розуміється на футболі, яка не висловилася б про правильність чи неправильність рішення Петракова щодо відсутності Маліновського в заявці на два попередні матчі збірної України – проти Фінляндії на виїзді та Боснії і Герцеговини вдома.
Епопея навколо Маліновського та Петракова почалася ще на початку вересня, коли футболіст несподівано не знайшов спільної мови з виконувачем обов'язків головного тренера. Тоді, нагадаємо, Руслан вирішив залишити розташування збірної перед товариським матчем проти Чехії, беручи приклад з деяких гравців «Динамо» і «Шахтаря», яких вирішив відпустити заздалегідь сам Петраков. У результаті наставник «синьо-жовтих» виступив на телебаченні, де розповів свою версію події, а хавбек через соціальні мережі доніс дещо іншу правду.
Зрештою, з'ясувати, хто має рацію, а хто винен у ситуації з двома дорослими чоловіками, які відповідають за свої вчинки, не вийшло, але збірна залишилася без Маліновського. Петраков не викликав хавбека «Аталанти» на жовтневі матчі, а у спілкуванні з пресою не хотів коментувати своє рішення, посилаючись на те, що Руслана немає в команді. Можна сказати, що наставник «синьо-жовтих» пішов ва-банк, але результат у вигляді чотирьох очок не став для нього виграшним. Перед завершальним матчем у групі збірна України надто залежить від результатів в інших поєдинках. І, схоже, має вигравати у Боснії, якщо хоче фінішувати на другому рядку.
У зв'язку з цим було цікаво, чи піде Петраков до кінця зі своєю принциповістю. Виявилося, що тренер розумно вирішив відійти від колишніх образ, тим паче, що у нього відбувся прямий діалог з Маліновським. І сторони начебто закопали сокиру війни. Але чи це допоможе Руслану повернутися в основу «синьо-жовтих»? Тут виникають запитання. Ймовірно, Петраков воліє побачити Маліновського у грі з перших хвилин у спарингу проти Болгарії, а вже потім робити висновки, чи здатний хавбек виконувати той обсяг роботи і дотримуватися принципів гри, які сповідує наставник «синьо-жовтих».
Сподіватися на те, що повернення Маліновського кардинально покращить гру збірної України, навряд чи варто. Зрештою, не можна скидати з рахунків той факт, що Руслан нині переживає спад у кар'єрі, і переважна більшість його показників далека від ідеалу.
Інше питання, що Маліновський завдяки своєму досвіду та впливу у збірній може допомогти здобути команді потрібний результат завдяки блискучим індивідуальним діям. І такими виконавцями Петракову було б гріх розкидатися напередодні матчу, в якому для багатьох гравців «синьо-жовтих», та й для самого тренера, вирішуватиметься ледь не все. Наприклад, у останньому поєдинку Серії А проти «Удінезе» (1:1) саме Маліновський забив єдиний м'яч «Аталанти», чим допоміг бергамаскам заробити пункт.
Цікаво, що згодом портал Whoscored виставив українцю найвищу оцінку серед гравців «Аталанти», проте загалом до гри Руслана було чимало питань. Наприклад, за даними Wyscout, у поєдинку з «Удінезе» Маліновський провів на полі 86 хвилин чистого ігрового часу, в яких виконав 85 техніко-тактичних дій. Хороший кількісний показник, але якісна його складова виявилася не настільки привабливою – лише 48% дій українця видалися вдалими. До того ж Маліновський виграв лише 18% єдиноборств (4 з 22) і допустив 21 втрату м'яча (за середнього показника для хавбека у 12-13 втрат за 90 хвилин).
Натомість проти «Удінезе» Маліновський був одним із небагатьох у таборі «Аталанти», хто постійно намагався створювати небезпеку попереду. 5 пасів у фінальну третину (2 точних), 3 – у штрафний (1 точний), 1 розрізний (неточний) і 1 навісний (неточний). Все це свідчить про те, що з точки зору креативу Руслан може бути корисним. Інше питання, що ефективність його дій нині не на звично високому рівні, і це головна проблема для гравця. Якщо Петраков виставить його в основі на Боснію, а Маліновський провалить поєдинок, то основна маса хейту буде вже зовсім не на адресу виконувача обов'язки головного тренера.
Щоб перестрахуватися, Петраков викликав у головну команду країни ще й Дениса Гармаша. Для останнього цей виклик став першим із 2017 року, хоча загалом поява гравця «Динамо» у «синьо-жовтих» не стала несподіванкою. Останнім часом Гармаш справді став неймовірно корисним командним гравцем у моделі Мірчі Луческу. Номінальний хавбек здатен зіграти і на вістрі атаки, й подібний варіант, напевно, тішить Петракова, який попереду, по суті, не має альтернатив Яремчуку. Коли Роман здавав у плані «фізики» наприкінці матчів проти Фінляндії та Боснії, тренерський штаб не мав гідного вибору, оскільки Довбик та Сікан, попри їхні заслуги, ще занадто молоді та недосвідчені на такому рівні, а тому можуть просто «загубитися».
У ситуації з Гармашем дуже цікаво, де бачить Дениса на полі Петраков – у центрі нападу, чи все-таки півзахисту. Важливо, що навіть на позиції центрфорварда футболіст «Динамо» цього сезону виконує величезний обсяг роботи – у перерахунку на 90 хвилин на його рахунку 65 дій, причому чимало виграної боротьби (48%). До безперечних переваг Гармаша можна зарахувати і його результативність – на рахунку Дениса вже 6 забитих м'ячів в УПЛ, або 0,93 у перерахунку на 90 хвилин.
Ще одним «джокером» Петракова теоретично може стати й Віктор Коваленко, який потроху знаходить себе колишнього у «Спеції». Нещодавно українець видав топматч у Серії А проти «Салернітани» (2:1), в якому записав на свій рахунок гол і результативну передачу. Водночас вже в наступній грі проти «Сампдорії» (1:2) Коваленко хоч і не забивав, і не асистував, зате виконав на полі 100 техніко-тактичних дій, з яких 78% були вдалими.
Повернення Коваленка до збірної після піврічної паузи пояснюється насамперед тим, що хавбек почав отримувати стабільну ігрову практику в «Спеції», а також бажання Петракова максимально мобілізувати всіх найкращих. Ще один українець із Серії А в цьому списку явно не повинен бути зайвим, навіть якщо в результаті так і не з'явиться на полі.
Можливо, єдиним суттєвим питанням до Петракова нині залишається невиклик до головної команди країни Івана Петряка, причому хавбека угорського «Фехервара» немає навіть у резервному списку. Після того, як збірна України втратила Євгена Коноплянку, на лівому фланзі атаки в неї майже завжди виникають проблеми. І один лише Олександр Зубков не завжди в змозі їх вирішити. Тому Петряк міг би бути корисним «синьо-жовтим» попри те, що нинішній сезон, як і Маліновський, проводить на дещо нижчому рівні, ніж попередні. До того ж Петряк – це майже завжди загострення, швидкість, користь у контргрі, а ці риси Петраков поважає.
Підбиваючи загальний підсумок вибору Петракова, можна зауважити, що тепер виконувач обов'язків головного тренера закликає під синьо-жовті прапори майже всіх найсильніших нині гравців країни. У вирішальний момент вже немає місця для образ, недомовок чи непорозумінь, і це правильно. Тепер важливо, щоб футболісти справді виявилися об'єднаними навколо спільної мети – виходу в плей-оф, після чого можна буде замислитися і над отриманням заповітної путівки до Катару.

Попередня заявка збірної України

Воротарі: Андрій П’ятов («Шахтар», Донецьк), Георгій Бущан («Динамо», Київ), Дмитро Різник («Ворскла», Полтава).
Захисники: Олександр Караваєв, Віталій Миколенко, Ілля Забарний, Олександр Тимчик (усі – «Динамо», Київ), Микола Матвієнко, Сергій Кривцов (обидва – «Шахтар», Донецьк), Едуард Соболь («Брюгге», Бельгія), Тарас Качараба («Славія», Чехія).
Півзахисники: Андрій Ярмоленко («Вест Гем», Англія), Тарас Степаненко («Шахтар», Донецьк), Сергій Сидорчук, Віктор Циганков, Микола Шапаренко, Віталій Буяльський (усі – «Динамо», Київ), Олександр Зінченко («Манчестер Сіті», Англія), Руслан Маліновський («Аталанта», Італія), Олександр Зубков («Ференцварош», Угорщина), Віктор Коваленко («Спеція», Італія).
Нападники: Роман Яремчук («Бенфіка», Португалія), Артем Довбик (СК «Дніпро-1»), Данило Сікан («Шахтар», Донецьк), Денис Гармаш («Динамо», Київ).
Резервний список: Андрій Лунін («Реал», Іспанія), Анатолій Трубін, Юхим Конопля, Валерій Бондар, Віктор Корнієнко (усі – «Шахтар» Донецьк), Сергій Булеца («Зоря», Луганськ), Ігор Харатін («Легія», Польща), Олександр Піхальонок (СК «Дніпро-1»).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4181 / 4.06MB / SQL:{query_count}