Абсолютний шанс

Василь Ломаченко та Теофімо Лопес посперечаються за звання абсолютного чемпіона світу з боксу

У ніч проти 18 жовтня в американському Лас-Вегасі відбудеться один з найважливіших боксерських поєдинків у 2020 році. Чемпіон світу за версіями WBA, WBC і WBO українець Василь Ломаченко (14-1, 10 KO) зустрінеться з володарем титулу IBF американцем Теофімо Лопесом (15-0, 12 KO). Двобій між Ломаченком та Лопесом приречений стати вагомою подією у світі боксу. По-перше, на кону буде рідкісний в боксі ранг – абсолютний чемпіон світу. По-друге, статус суперників. 32-річний Василь Ломаченко не просто є серед найяскравіших і найбільш популярних серед публіки суперзірок сучасного боксу. Більшість ресурсів, які складають неофіційні класифікації кращих бійців незалежно від вагової категорії, включають Василя Ломаченка у трійку лідерів. У рейтингу ESPN він перебуває на першому місці, а в рейтингу The Ring, найбільш авторитетному, – на другому місці за Саулом Альваресом.
Теофімо Лопес є серед найяскравіших висхідних суперзірок, хоча насправді його зірка вже фактично зійшла. До 22 років Лопес прославився ефектним, агресивним стилем і цілою серією переконливих – ранніми нокаутами, що рідкість для його категорії – перемог над міцними противниками. Його послужний список поки абсолютно чистий – в ньому 15 виграшів без жодної осічки. Тож усі очікують неймовірного видовища.

Мрія Ломаченка

Для Василя Ломаченка цей бій – насамперед можливість реалізувати власну мрію, хоча сам українець вважає, що це не найважливіший двобій.
«Це не найголовніший бій у моїй кар’єрі, але він важливий, оскільки в ньому я можу досягти своєї мети – завоювати чемпіонський титул. Мені неважливо, з ким битися – з Лопесом або кимось іншим.
Зараз у наших вагових категоріях є дуже цікаві топові бійці. Говорячи «наші вагові категорії», я маю на увазі другий напівлегкий і легкий дивізіони. Тут є великі імена та топові боксери. В майбутньому ми можемо влаштувати великі поєдинки», – сказав Ломаченко в інтерв'ю ESPN.
Хай там як, статус абсолютного чемпіона світу дуже вагомий. З 2007 року зібрати повну колекцію титулів вдалося лише чотирьом боксерам: українцю Олександру Усику (крузервейт) та американцям Бернарду Хопкінсу, Джермену Тейлору (обидва – середня вага) і Теренсу Кроуфорду (перша напівсередня вага). Звісно, що Ломаченку хочеться повторити досягнення свого кума. А Лопесу – миттєво увійти в історію.
Василь з першого дня в професіоналах був націлений на абсолютний статус, адже лише так можна довести, що саме ти є найкращим бійцем дивізіону, а не просто одним із чотирьох чемпіонів. Це в українця вже закладено на підсвідомому рівні топаматора – там звикли, що чемпіон може бути лише один.
А ще статус абсолютного чемпіона – це шанс випередити мексиканця Сауля Альвареса та посісти першу позицію в рейтингу найкращих бійців світу незалежно від вагової категорії. І це також майже гарантія того, що після завершення кар’єри Василь отримає почесне місце у Міжнародному залі боксерської слави. І, звісно, додаткові бали до «ринкової вартості» бренду Ломаченка – тобто вищі гонорари в майбутньому.
Через конфлікти промоутерів/телеканалів свого часу так і не визначили абсолютного чемпіона у напівтяжкій вазі Сергій Ковальов та Адоніс Стівенсон, а також суперважковаговики Ентоні Джошуа та Діонтей Уайлдер. Ця проблема досі стоїть на заваді очікуваного суперпоєдинку в напівсередній вазі між Ерролом Спенсом та Теренсом Кроуфордом і, найімовірніше, не дасть змоги замахнутися на всі чотири пояси нокаутеру із легшої ваги японцю Наої Іноуе.
Бій за звання абсолютного чемпіона – зовсім не звичайна подія. Це апріорі один із найочікуваніших поєдинків року.
А ще не варто забувати про те, що бій із Лопесом для Ломаченка – то справа особиста. Дуже вже кортить українцю поставити на місце нахабного та балакучого молодика.

Молодий та зухвалий

Американцеві гондураського походження Теофімо Лопесу лише 23 роки. За його плечима один чемпіонський бій, та й той тривав менше ніж два раунди. Переважна більшість його суперників в профі – маловідомі або перспективні боксери. Любительська кар'єра Лопеса, звісно, вражає – 170 поєдинків і перемога на турнірі «Золоті рукавички», кращій американській першості. Однак на тлі колосальних аматорських досягнень Ломаченка це зовсім не виглядає вагомим аргументом. І все ж переважна частина боксерської спільноти наразі бачить в одіозному чемпіоні IBF потенційно небезпечне випробування для Ломаченка в професіоналах.
Про переваги Лопеса можна говорити багато. Звичайно, він і близько не настільки досвідчений, як, скажімо, Хорхе Лінарес, якого Ломаченко перемагав, але набагато жорсткіший і майже, напевно, на порядок міцніший. Можливо, він не настільки вишколений і технічний, як інша жертва Василя, тріумфатор лондонської Олімпіади Люк Кемпбелл, але значно ударніший, агресивніший і абсолютно точно вийде не перегравати за очками, а перемагати достроково. І, звичайно, він не такий талановитий і майстерний, як кубинський унікум Гільєрмо Рігондо, але натомість Теофімо на 17 років молодший, на кілька вагових категорій фізично більший і прагне перемоги, а це дуже важливо.
Лопес – яскраво виражений панчер з відмінними навичками, хорошим таймінгом і досить великий для легкої ваги. Швидкісний, вибуховий, міцний. Все це окремо Лома вже, здавалося б, встиг зустріти на профі-рингу. Але в жодному з його суперників всі ці риси так успішно не компонувалися. А настільки потужний удар і зовсім ніхто з переможених Ломаченком опонентів не мав. За стилем Лопес здебільшого контрпанчер, ніж шанувальник роботи «першим номером». Він не прагне великого обсягу роботи в ринзі, надаючи перевагу якості та акценту в кожній атаці. Контратакує переважно на зближенні та чимало ухиляється від ударів суперника. Одного разу Василь ледь не постраждав від подібного стилю, коли загрався затяжною атакою – його спіймали коротким ударом у бою з Лінаресом. Важливо зауважити, що американець найчастіше відправляє суперників на настил рингу приблизно схожим чином. І Ломаченку доведеться бути більш обачними. Начебто проблем зі «скляним підборіддям» у Ломаченка немає, але великокаліберні «постріли» Лопеса, якщо йому таки вдасться щільно влучити, можуть і нокаутувати. Водночас українець, попри маневровість та технічність – точно не боєць захисного плану. Ініціативою він переважно жадає володіти сам, і хоч постійно змінює кути, але перебуває майже завжди на ударній дистанції, а не очікує шансу. З таким стилем він в будь-якому випадку буде пропускати удари, а це вже чимала інтрига. І що точно не буде, то це бою, в якому суперники будуть дотримуватись дистанції.
Що дещо напружує шанувальників українця, то це факт, що в легкій вазі (третій за рахунком для Ломаченка в профі-кар’єрі) Хай-тек виглядає вже не так моторошно, як в попередніх двох. Перемагає все ще впевнено, деколи навіть яскраво, але вже без того ефекту загального домінування. До слова, сам Василь зізнавався, що конкурувати з топами в цьому дивізіоні йому значно складніше, і в майбутньому він планує повернутися в другу напівлегку вагу, де знову не поступатиметься в габаритах і бойовій вазі потенційним опонентам.
Втім, переоцінювати Лопеса теж не варто. Можна сказати і про далекий від ідеалу захист, і про слабку тактичну варіативність, і про те, що ноги Теофімо аж ніяк не настільки швидкі, як його руки. Ба більше, не варто дивуватися, якщо вперше в кар’єрі зустрівши рухомого суперника, Лопес перестане «блищати» влучністю.

Битва родин

Бій Ломаченко – Лопес цікавий не лише протистоянням самих боксерів, а й тим фактом, що бійців тренують їхні батьки. І цю тему навіть використали в офіційному постері до поєдинку, додавши до зображення і Анатолія Ломаченка, і Теофімо Лопеса-старшого. Роль батьків в житті  боксерів яскраво показана у документальній стрічці Blood, Sweat and Tears: Lomachenko vs Lopez, яка присвячена поєдинку.
Василь Ломаченко акцентував на тому, що для нього Анатолій Ломаченко – це насамперед батько: «Я ніколи не бачив різниці між тим, що це мій тренер або батько. Для мене він завжди залишається батьком. На тренуваннях, вдома і в житті він завжди для мене просто батько. Точніше, не просто батько, а тільки батько.
Це не моя заслуга. Батько зробив мене тим, ким я є. Він пояснював мені та працював зі мною. Коли я почав кар’єру в профі, то хотів закінчувати свої поєдинки нокаутом. Але батько пояснив мені: «Агов, припини. Це не твій стиль. У тебе інший стиль, в бою в тебе є інші сильні сторони». Я задумався над його словами, тож тепер маю три титули.
У мого батька є план і стратегія. Це його гра. Я просто гравець. Я тільки роблю те, що він мені каже. Річ в тому, що я вірю йому. Я довіряю йому на 100%. Я вірю йому, і ми робимо це».
А ось Теофімо Лопес навпаки мріє, щоб його батько став для нього насамперед батьком: «Я до смерті люблю свого батька. Він не ідеальний, але хто з нас такий? Мої стосунки з нимне такі, як раніше. Не такі. Я, як і раніше, люблю його, але наші відносини не такі. Я думаю, що він занадто захопився цим боксерським світом. У мене ж не випадково є тумблер.
Не зрозумійте мене неправильно: я до смерті люблю батька, але в боксерському світі необхідно приносити жертви. Доводиться жертвувати, це точно. І я вражений. Ми намагаємося вичавити максимум з наших відносин, принаймні я. Але я б хотів, щоб мій батько іноді був татом, замість того, щоб завжди бути тренером».
Цікаво, що на початку кар’єри Лопеса Ломаченко доволі позитивно ставився до американця і неодноразово фотографувалися разом з ним. Але все змінилося після того, як Лопес-старший розпочав словесну війну.
Теофімо Лопес-старший згадує, з чого все почалося: «Я випадково побачив Ломаченка в холі готелю. Підійшов привітатися і потиснути руку, а він удав, що мене і зовсім не помічає. Ви ж знаєте, я чувак простий, з вулиці. І тоді я завівся і сказав йому: «Чуєш, ти, му**ло! Спершу мій малий вкраде шоу, виступить яскравіше, ніж ти. А потім ми доберемося до тебе. Дочекайся!». Знаю, він не звик, щоб з ним так спілкувалися. Тому це стало особистим з того  найпершого дня. Так і почалася наша війна. Я знаю, що йому страшно. Знаю, що він шахраює. Ми використовуємо все це. Бій не триватиме більш як п’ять раундів».
Сам Ломаченко по-іншому згадує цей епізод: «Перша зустріч з Лопесом-старшим? Мені здалося, що чувак трохи п’яний. Він почав щось тріщати про свого сина. Мені було не дуже цікаво. Мабуть, його це зачепило. Він кричав: «Мій малий тебе зробить, він зжере тебе з нутром!» Він підійшов надто близько, але його відтягнули свої ж. Думаю, все це виглядало не надто. Ніякого виховання, ніяких манер. Та й взагалі якось нерозумно. Ти ж дорослий мужик, ти ж батько. Що ти витворяєш?».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.6012 / 4.17MB / SQL:{query_count}