Кубковий драматизм

Львівські команди знову не дійшли до фіналу Кубка України

Нині в українському футболі рідко можна побачити справжню напругу на полі, але матчі 1/4 фіналу Кубка України подарували чотири дуже напружених поєдинки, в яких переможець не був відомим до останньої секунди. На жаль, зайвими на цьому святі виявилися обидві львівські команди. І “Карпати”, і ФК “Львів” не змогли пробитися далі, а елітний дивізіон українського футболу у півфіналі буде представлений тільки двома командами. Тож вперше в історії турніру у 1/2 фіналу зіграють відразу два представники Першої ліги. Відзначитися непересічним досягненням змогли “Інгулець” і “Дніпро-1”.

Кубок без Львова

Уже скільки часу гасло “Кубок – Львову” ніяк не може втілитися у життя, однак знову львівські клуби зазнали невдач. Звичайно, головна надія була покладена на “Карпати”, які зустрічалися з “Інгульцем”.
Однак саме в цьому матчі відбулася головна сенсація 1/4 фіналу. Матч пройшов в Олександрії, оскільки “Інгульцю” заборонили грати на своєму полі через припис Міністерства внутрішніх справ України. “Силовики”, мабуть, побоювалися, що в невеликому містечку не зможуть сповна впоратися з солідним десантом львівських уболівальників, які могли б перевернути з ніг на голову життя в Петрові. Керівники клубу допомогли вболівальникам дістатися до Олександрії, але, звичайно, не всі охочі змогли відвідати історичну зустріч. Так що на “Ніці” більшою мірою господарями поля себе почували львів’яни, які не зуміли належним чином налаштуватися на звітний поєдинок.
Звідси і досить слабка гра гостей з чіткою впевненістю в тому, що вирішити поставлене завдання все одно вдасться. Ситуація погіршувалася ще й тим, що “Карпатам” довелося грати “першим номером”, до чого підопічні Фабрі Гонсалеса не були готові. Зазвичай у Прем’єр-лізі “зелено-білі” практикують контргру, а тут цим “козирем” скористався суперник, який за статусом мав би діяти саме в такому стилі. Правда, формулювання “скористався” є явним перебільшенням, бо і у господарів поля попереду нічого не виходило. Перший тайм, напевно, був найдовшими 45-ма хвилинами в житті вболівальників... “Карпати” не могли довести справу до акцентованого удару, а суперник, який відзначився високим відсотком браку в передачах, саме з цієї причини не міг нормально вийти на чужу половину поля.
У другому таймі “Інгулець” все-таки організував кілька контратак, одна з яких завершилася голом. Ілля Коваленко з правого флангу добре прострілив на лінію штрафного майданчика, де чергував Артем Щедрий, який поклав м’яч точно в кут воріт. Це ж повинен був робити пізніше Олександр Мішуренко, але він не використав відразу дві гольові нагоди. Спочатку Олександр з лінії воротарського майданчика головою не влучив у ворота, а потім він же з ідеальної позиції міг пробивати в будь-який кут воріт, але Мішуренко примудрився запустити “сферу” в голкіпера.
Переважно ж підопічні Сергія Лавриненка оборонялися і відчайдушно тягнули час, але рефері уважно дивився на секундомір, додавши чимало хвилин. І коли господарі вже готувалися святкувати перемогу, Мар’ян Швед зрівняв рахунок ударом з меж штрафного майданчика. Тут же Карім Йода прагнув повністю шокувати суперника, але хавбек трохи не влучив у ближній кут воріт.
Овертайм жваво почали гості, у складі яких міг забивати Родріго Варгас, але після пасу Шведа болівієць потрапив в штангу. Атакуючий порив “Карпат” випадково зупинив Роман Толочко, який отримав другий “гірчичник” за фол поблизу своїх ворота проти Олександра Козака. Після цього стало зрозуміло, що “лотереї” не уникнути: львів’яни удесятьох не хотіли ризикувати, а господарі самі прагнули серії пенальті.
Всі польові гравці пробивали з одинадцяти метрів без шансів для воротарів, однак у “Карпат” був Йода, який запустив м’яч набагато вище воріт. “Інгулець” вперше у своїй історії пробився в півфінал Кубка країни!
А львівські вболівальники “довели”, що правоохоронці недаремно перенесли матч. Так звані “фанати”, добираючись до Олександрії, розгромили 3 вагони у поїзді №120 Львів – Запоріжжя. Дебошири розбили скло у вікнах та тамбурах вагонів – загалом 12 вікон, викинули з поїзда 21 матрац, 25 подушок, 25 постільних комплектів, одну зимову ковдру та три вогнегасники.

“Львів” без тренера

Більшу частину матчу без особливої експресії билися ФК “Львів” та “Зоря”. Гості діяли з позиції сили, а хлопці Юрія Бакалова прагнули використовувати вільний простір на чужій половині поля. Але знову у львів’ян майже нічого не виходило, щоправда, і луганчани досить довго обмежувалися лише перспективними атаками. Підопічні Юрія Вернидуба прагнули виманювати на себе суперника, іноді отримуючи можливості для швидких випадів.
Перший хороший шанс організували Максим Луньов і Богдан Лєднєв: Максим асистував, а Богдан пробивав, але ще один Богдан на лінії львівських воріт не дрімав. Ближче до антракту Сарнавський знову виручив свою команду, коли після навісу Олександра Караваєва пробивав Луньов. Намагалися гості здалеку “стріляти”, але і ця “зброя” давала одні лише осічки. Що ж стосується “Львова”, то цю команду можна було помітити тільки в оборонних діях, а ось виходити в атаку хлопцям ніяк не вдавалося.
Навіть неприємний рахунок жодним чином не вплинув на продуктивність господарів поля, які прокинулися тільки в останні 15 хвилин. Мабуть, футболісти “Зорі” трохи втомилися, а в складі “Львова” несподівано розбігався вчорашній резервіст Шина. Бразилець проводив перший матч в поточному сезоні, маючи передумови для дуже помітного прориву. На фініші другого тайму південноамериканець отримав три хороші гольові можливості, але спочатку Шина не влучив у ворота, потім з його найнебезпечнішим ударом впорався Луїс Філіпе, а наостанок півзахисник не зміг дотягнутись до м’яча, намагаючись замкнути небезпечний простріл.
До того моменту “Зоря” вже мала гольову перевагу, причому гості могли не обмежуватися одним забитим м’ячем. У другому таймі забійний гольовий момент занапастив Караваєв, якому асистував Будківський. Хавбек все робив правильно, але м’яч пройшов у сантиметрах від дальнього кута воріт. Сілас багато працював, але і йому не пощастило запам’ятатися забитим м’ячем (знову біда з влучністю). Навіть захисник Олександр Тимчик міг подвоїти перевагу своєї команди, але каркас воріт був проти такого розвитку подій.
Тож, як виявилося, доля протистояння вирішилася у дебюті другого тайму, коли Сергій Борзенко перед своєю штрафною площею збив Будківского. Фол насправді можна вважати неоднозначним, адже нападник почав падати ще до контакту з суперником, але Ярослав Козик без особливих коливань призначив штрафний удар. Бездоганно цим шансом скористався Лєднєв, який в той день святкував 21-ий день народження. Хавбек, витончено перекинувши “стінку”, ідеально поклав м’яч у ближню “дев’ятку” львівських воріт.
А після матчу здивувало керівництво ФК “Львів”. І тут можна казати, що вкотре здивувало, звільнивши головного тренера Юрія Бакалова. Так було вже на початку сезону, коли  після непоганого старту в УПЛ команду залишив бразилець Жилмар. Але тоді хоча б були якісь адекватні пояснення, хоча й виникали запитання до їхньої часової актуальності: Жилмар пропрацював чотири поєдинки, і лише потім, – якраз перед грою з “Шахтарем” – виявилось, що працювати права не має.
З вибором нового наставника “Львів” довго не зволікав, довірившись амбіційному Юрій Бакалову. “Шахтар”, зрештою, Юрій Бакалов у своєму першому поєдинку на новій посаді не здолав, однак у наступних 18-х поєдинках чемпіонату України львів’яни зазнали лише 4 поразок.
Це – гідний результат, зважаючи на той факт, що впродовж серії вдалося відібрати очки у того ж “Шахтаря” на його полі, обіграти “Динамо”, не програти “Олександрії” та “Зорі”, і що не менш важливо – залишити за спиною принципового суперника – львівські “Карпати”. Можливо, “Львову” десь не вистачало стабільності, але загальне враження від гри команди було хорошим.
І справа не лише у результатах. Недаремно на фінішній прямій першої частини сезону про ФК “Львів” говорили як про команду, яка, ймовірно, найбільше заслуговує скласти компанію грандам і визнаним авторитетам у першій шістці. У щільній групі бійців за елітну групу львів’яни виділялися не лише налаштованістю на результат і вмінням, власне, той результат здобувати, але й непоганим малюнком гри. Попри свої недоліки “Львів” намагався грати у футбол, чого деколи так не вистачає іншим середнякам УПЛ.
Родзинки додавали бразильці, гра яких базувалася на швидкості, проникаючих передачах, винахідливості. Сформована з гравців з українським паспортом лінія оборони намагалася не відставати, високо висуваючись вперед і застосовуючи широкий пресинг, що приховувало проблеми з переходом від атаки до захисту, стримувало розриви в лініях. Бакалов розумів, як керувати цією командою. Тому його звільнення дійсно стало громом серед ясного неба.
Поразка від “Зорі” в Кубку України стала неприємністю, однак виконати завдання потрапляння до Ліги Європи все одно простіше через чемпіонат. Адже на четверту-п’яту сходинку УПЛ не претендує “Шахтар”. Як одну з ймовірних причин такого рішення називають невдоволення результатами роботи Бакалова з львівськими бразильцями. Особливо дивно чути це на тлі потенційних наступників Юрія Михайловича – Калініченка, Заварова, Грозного… Тут навіть про заміну шила на мило говорити недоречно, бо це – гірше. Бакалов пройшов з командою зимові збори і вже, як зазначалося вище, заклав основи фірмової гри “Львова”. Тепер же все доведеться розпочинати з чистого листа.

“Дніпро” плюс “Шахтар”

Ще один представник нижчого дивізіону також пройшов стадію 1/4 фіналу, але “Дніпро-1” подібним досягненням відзначився ще в минулому сезоні, будучи клубом другої ліги. Тепер команда Дмитра Михайленка повторила успіх, для чого знадобилося здолати “Ворсклу”. Щоправда, нині “Ворскла” – це колектив, який перебуває у жорсткій кризі. Зміна тренера, відсутність гри і, як результат, провали в чемпіонаті та Кубку. Тож перемога “Дніпра” була цілком закономірною.
А ось в центральному матчі чвертьфіналів Кубка зустрічалися “Шахтар” і “Динамо”. По суті, це був майже фінал турніру, оскільки переможець цього протистояння отримував легку дорогу до трофею. Основний і додатковий час матчу завершився внічию – 1:1, а команди догравали у неповних складах (червоні картки побачили перед собою Гармаш і Мораес). А в серії пенальті два сейви воротаря Андрія П’ятова, після ударів “динамівців” Миколенка і Шепелєва, принесли перемогу “Шахтареві” – 4:3. “Гірники” вийшли у півфінал Кубка України.
Жеребкування 1/2 фіналу Кубка звело кривдників львівських команд (“Інгулець” знову вдома гратиме проти “Зорі”) і ностальгічну пару “Дніпро” – “Шахтар”, у якій лише диво дозволить дніпрянам вийти у фінал.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9505 / 4.46MB / SQL:{query_count}