Тимчасовий союз?

Львівські “Карпати” знайшли чергового тренера, який навряд чи залишиться в клубі надовго

фото: ФК “Карпати“
Львівські “Карпати” призначили нового головного тренера. Ним став 63-річний іспанець Фабрісіо Гонсалес (Фабрі). Здавалось, досвідчений фахівець, однак його кар’єра натякає, що у Львові і він надовго не затримається.
Кількість тренерів, які попрацювали в “Карпатах” останнім часом, вже давно вийшла за межі добра і зла. Відразу й не назвеш всіх, хто пройшов через технічну зону клубу після вдалої співпраці з Олегом Кононовим. Ситуація не змінилася й після того, як в крісло віце-президента сіл Олег Смалійчук. У нову посаду він вступив, намагаючись позначити новий вектор розвитку “Карпат”, повідомляє портал Sportarena.
Так, Смалійчук зробив ставку на фахівців, які в український футбол повинні були привнести частинку іспанської культури. Першим таким виявився Серхіо Наварро (“Вільярреал”), а за ним підтяглися Даріо Друді (“Вільярреал”) і Жозе Мораїш (“Реал”). Їхні призначення супроводжувались заявами про нові проекти, але в підсумку з ними прощалися, загалом без якогось жалю. Запрошення Фабрісіо Гонсалеса не вибивається із загальної тенденції. Ба більше, воно якраз підтверджує слова Смалійчука про те, що “Карпати” не збираються сходити з обраного курсу. Втім, давайте будемо відвертими: яка ймовірність того, що Фабрі хоча б допрацює поточний сезон? Не кажучи вже про те, щоб почати наступний і через передсезонну підготовку закріпити свої ідеї з командою, яка стрімко змінюється.
Немає ані найменшого аргументу на користь того, що Фабрі в змозі побудувати в “Карпатах” щось дійсно серйозне. Він явно не той, хто протягом короткого часу готовий поставити футбол, здатний не тільки тішити око, але й приносити очки в турнірній таблиці УПЛ.
Кількість клубів, де працював Фабрі протягом усієї своєї професійної кар’єри, виглядає якоюсь фантастикою. Він розпочав тренувати ще у 80-х роках, однак яскраво не проявив себе ні на батьківщині, ні за кордоном. За кар’єру змінив понад 25 команд. З жодною не працював навіть 2 повні сезони, жодну не виводив хоча б на 100 матчів, тричі протягом одного року змінював по 3 клуби. Найвідомішими з величезного списку є “Луго”, “Ельфе”, “Мусія”, “Альмерія”, “Алавес”, “Гранада”, “Расинг” і, власне, “Панатінаїкос”. Його роботу правильно вимірювати навіть не роками, а місяцями, подекуди й тижнями. Він втрачав роботу після 3, 6, 7 матчів у клубі. Очоливши вдруге “Уеску”, не встиг зіграти з нею бодай один офіційний матч – ще до початку сезону подав у відставку. В цьому плані Фабрі є справжнісіньким мандрівником, який не залишає після себе ніякого фундаменту.
Найкраще його характеризує проект в скромному “Логроньєсі”, який з 1987 по 1995 роки виступав в рамках вищого дивізіону Іспанії, і в якому свого часу грав Олег Саленко. Саме після того, як цього гравця з невизначеним громадянством (він має і російський, і український паспорти, грав як в збірній України, так і в російській національній команді) продали в “Валенсію”, в “Логроньєсі” почались проблеми. Керівництво, аби врятувати клуб, запросило Фабрі, який провів три матчі, здобув одне очко, а його команда пропустила 10 голів. Звичайно, не тільки новоспечений тренер “Карпат” був винен у провальному сезоні, але він допоміг “Логроньєсу” без шансів знизитися в класі. Десять років потому клуб і зовсім припинив своє існування.
Здавалося, що після настільки оглушливого провалу про Фабрі забудуть. Принаймні в межах країни. Але він не тільки повернувся до роботи, продовживши міняти прописки із завидною постійністю, але і через довгий час домігся історичного успіху з “Гранадою”. Вона переживала жахливі часи, поки на тренерському містку не відбулися зміни.
Справа в тому, що Гонсалес підняв “Гранаду” спочатку в Сегунду, а потім і в Прімеру, де клуб не грав протягом тридцяти п’яти років. Масштаб такої події переоцінити було неможливо, тому на “Лос Карменес” Фабрі згадують з радістю. Однак продовжити переможну ходу вже на елітних полях не вдалося: команда валилася на всіх фронтах, в результаті чого на місце Фабрі прийшов Абель Ресіно, що зберіг їй прописку на наступний сезон.
Проте багато експертів погоджуються, що “Гранада” – це швидше виняток з правил, ніж підтвердження тренерських талантів Фабрі. Міркуйте самі: після “Гранади” він трудився в “Уесці”, “Расінгу”, “Панатінаїкосі”, “Понферрадіні”, “Петролеро” та “Лорці”. І знаєте, скільки 63-річний фахівець присвятив усім їм свого часу? Страшно сказати: цілих 18 місяців. 18 місяців на 6 клубів, де він нічим не запам’ятався.
Просто перерахуємо останні “досягнення” цього наставника. 8 січня 2013 року його призначили головним тренером грецького “Панатінаїкоса”, але був звільнений від виконання своїх обов’язків вже 31 березня того ж року. Причиною звільнення послужила різка критика гравців своєї команди після поразки вдома з рахунком 0:1 від новачків Суперліги, клубу “Платаньяс”.
16 лютого 2016 року, провівши 3 роки без роботи, Гонсалес прийняв клуб “Понферрадіна” з Сегунди, проте був звільнений 26 квітня того ж року після трьох поразок поспіль, що завершилися гостьовим розгромом від “Леганеса” (0:3). Під його керівництвом команда провела 9 ігор, в яких тричі перемогла, один раз зіграла внічию і чотири рази програла. Робота тренера посприяла вильоту “Понферрадіни” до Сегунди Б.
21 березня 2017 року Фабрі став тренером клубу болівійських нафтовиків “Петролеро”, що виступав в болівійській Прімері. 23 травня 2017 року він був звільнений, причина – незадовільні результати (7 ігор, в яких 1 перемога, 2 нічиїх і 4 поразки).
Останнім місцем роботи для Фабрі була “Лорка”, з якою вони разом страждали на полях Сегунди. Звичайно, варто робити акцент на тому, що Гонсалесу дістався пацієнт, який перебував в стані клінічної смерті. Але він підписував контракт не з заплющеними очима. Він знав, що береться за вкрай проблематичний проект, який не подавав ознак життя. Як би не було, “Лорка” через фінансові проблеми понизилася в класі відразу до дивізіону Терсеро, минаючи Сегунду Б.
Єдиний позитив в цьому всьому, що Фабрі береться навіть за найсумнівнішу роботу. Іншими словами, він нічим не нехтує і якимось неймовірним чином ще підтримує в собі ентузіазм, з яким біжить назустріч численним труднощам. Подібної риси насправді не вистачає багатьом його колегам, які перебувають в пошуку найоптимальнішої пропозиції.
Але оптимальної пропозиції не буває. Це Фабрі точно знає. І спочатку буде важко позбутися думки, що Гонсалес – це людина на короткий термін. По-іншому і бути не може, з огляду на любов сторін до регулярних змін. Адже львівський клуб після успішного періоду Олега Кононова (2008 – 2011 роки) змінив 15 тренерів за понад 7 років.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1465 / 4.14MB / SQL:{query_count}