Знову двійка

Українські клуби продовжили серію без перемог у єврокубках

фото: UEFA (3)
Другий тур групових турнірів Ліги чемпіонів та Ліги Європи став для українських клубів не зовсім втішним. Команди майже повністю повторили результати стартового туру. Окрім того, всі три представники України не змогли втримати переможних рахунків. “Шахтар” і “Динамо”, маючи перевагу в два м’ячі, зіграли внічию 2:2 (такий самий результат донеччани і кияни показали в першому турі), а полтавська “Ворскла”, забивши першою, програла з рахунком 1:2 (не обійшлося без магічної “двійки” і тут, оскільки в першому турі полтавці поступилися з рахунком 2:4).

Провал за дві хвилини

Донецький “Шахтар” у другому турі Ліги чемпіонів грав у гостях проти французького “Ліона” і продовжив свою магічну серію “двійок”, розпочату ще в матчі проти “Хоффенхайма”. Спершу були два м’ячі від Жуніора Мораеса, який напевно зіграв наразі найкращий матч у футболці “Шахтаря”.
“Гірники” вийшли вперед наприкінці першого тайму. Жуніор Мораес переправив м’яч у сітку після прострілу з флангу від Ісмаїлі. Подвоїли перевагу донеччани в другій половині зустрічі. Чудова контратака вийшла у “Шахтаря”, кінцевою фазою якої став обвідний удар Мораеса в дальній кут.
Однак “Ліон” відіграв два м’ячі, причому зробив це за дві хвилини. Мусса Дембеле на 70-й і Лео Дюбуа на 72-ій хвилині принесли команді нічию.
“Шахтар” міг як вирвати перемогу (Кайоде з перспективної позиції влучив у поперечину після паса п’ятою Карлоса), так і програти (моментів у французів було вдосталь). 
Загалом цей матч показав, що “Шахтар” перебуває на піку форми і демонструє гру зразка минулого сезону. 
“Гірники” чудово виходили з-під пресингу і вибігали в контратаки, не даючи особливого простору гравцям “Ліона”, і діяли позиційно в захисті. Їхні атаки були швидкими, цікавими та гострими. Ісмаїлі знову не раз виходив на зручну позицію для прострілу, Жуніор Мораес був у потрібному місці в потрібний час, Марлос і Тайсон своїми зміщеннями до центру заплутували опонентів, а втручання Майкона з глибини узагалі вводили “Ліон” у ступор – минулого сезону було все те ж саме, хіба що прізвища дещо відрізнялися.
Вихід Майкона із перших секунд та його впевнена гра стала одним із головних чинників. Звичайно, він ще не остаточно замінив Фреда – недарма в початковій стадії атаки м’яч був переважно у Степаненка. Але його гра в пас у чужому штрафному майданчику і позиційні ривки вперед були хороші. Залишилося дочекатися остаточної появи в основі лівого вінгера Фернандо, якого, до слова, вважають більш різностороннім футболістом, аніж Бернард. І тоді “Шахтар” не тільки вийде на свій рівень зразка минулої Ліги чемпіонів, а й, цілком імовірно, перевершить його.
І якщо попереду було все гаразд і “гірники” впевнено йшли до перемоги в цьому матчі після другого гола Мораеса, то із 70-ої хвилини все перевернулося з ніг на голову, і головна проблема була в центральній зоні захисту. Все було більш-менш нормально до того часу, поки Тарасові Степаненку вдавалося стримувати Набіла Фекіра і компанію. Варто було французам опанувати опорну зону української команди, як починалася паніка.
Візуально були програні майже всі верхові дуелі з Дембеле, і в одному з епізодів це завершилося взяттям воріт. Ну а дії Кривцова при другому пропущеному м’ячі, коли йому тричі не вдалося розрядити ситуацію, це фіаско.
Не можна сказати, що “Ліон” запропонував щось нове у своїй грі. Судячи з усього, “гірникам” потрібно нарікати на самих себе. Впевненість команди Паулу Фонсеки переросла у самовпевненість, і перший пропущений м’яч вибив весь переможний дух.
Замість того, щоб довести гру до переможного кінця, “Шахтар” ледь не програв. Так, Оларенваю Кайоде на останніх хвилинах влучив у поперечину, але ж і в “Ліона” більш ніж вистачало моментів, щоби забити третій гол... 

До дна недалеко

Перевагу в два м’ячі не втримали і київські динамівці. Щоправда суперник у “синьо-білих” був із зовсім іншої категорії. Ставити знак рівності між “Ліоном” та чеським “Яблонцем” може хіба що затятий фанат чеського клубу. 
Кияни чудово почали матч, забивши два голи суперникові. Спочатку Віктор Циганков проштовхнув м’яч у сітку після передачі Миколи Морозюка. А потім помилкою при передачі скористався Денис Гармаш, який скерував м’яч точно в кут. Однак “Яблонець” ще в першому таймі скоротив відставання. Після подачі зі штрафного Давид Говорка замкнув м’яч в один дотик, пробивши ногою. 
Тривалий час у другій половині зустрічі спостерігалася рівність, допоки знову не забив “Яблонець”. Помилка Пиварича привела до контратаки, внаслідок якої відзначився Травник.

“Динамо” намагалося відігратися під кінець матчу. Однак у результаті чергові 2:2.
Аналізуючи матч, можна сміливо говорити про абсолютний провал господарів на початку гри. Чехи дуже помилялися позиційно у захисті, даючи занадто багато свободи в своїй опорній зоні, а також допускали “обрізки” на рівному місці. М’яч для Дениса Гармаша під час другого гола був, фігурально висловлюючись, загорнутий у подарунковий папір.
Можливо, “Яблонець” перегорів психологічно, адже такі прості помилки простежувалися в господарів тільки в дебюті поєдинку. Проте й “Динамо” слід віддати належне – поганим станом суперника воно скористалося сповна, дуже швидко зробивши рахунок 2:0. Більше киян похвалити нема за що. 
Але після гола Гармаша “Динамо” чомусь зупинилося. Замість контролю м’яча і домінування на полі команда Олександра Хацкевича вибрала гру від оборони, що було дуже нелогічно: суперник і так нервово почав матч, а після такого сумного відрізка міг остаточно розсипатися.
Судячи з усього, інакше “Динамо” просто не могло і не може. Футбол, який зараз ставить тренерський штаб, при єврокубковій грі на виїзді не передбачає іншого розвитку подій. “Динамо” не має ігрового запасу, щоби спокійно контролювати м’яч і проводити одну атаку за другою, тому в гостьових матчах команді нічого не залишається, окрім як діяти прагматично.
Тому й вийшло так, що суперник, який був на межі краху, не просто отямився, а й відчув свою силу та увірував у свої шанси. Часу для цього вистачило. Гравці-кияни дозволяли супернику спокійно підходити з м’ячем до свого штрафного майданчика. Тому й не дивно, що незабаром небезпечні моменти почали з’являтися саме біля воріт Дениса Бойка.
Що гірше, пропустивши, “Динамо” не змогло виправити хід поєдинку і забрати собі м’яча. Команда й далі працювала з акцентом на обороні й утриманні рахунку. І, звичайно, пропустила ще раз. Навіть якби не було помилки Йосипа Пиварича, хід гри всіляко натякав, що “Динамо” дуже ризикує не втримати перемогу. В підсумку так і сталося, а спроби киян повернути собі перевагу вже були марними.

Вище голови не стрибнеш

“Ворскла” програла другий матч поспіль. Цього разу лісабонському “Спортінгу” (1:2), щоправда, дорікати за це полтавцям важко. 
Команда відкрила рахунок уже на 10-ій хвилині: красивим потужним ударом з-за меж штрафного гол забив нападник Владислав Кулач. Португальці володіли перевагою, хоча майже не створювали гольових моментів, проте все-таки зуміли вирвати перемогу, забивши на 90-ій і 93-ій хвилинах. Голи забили Фреді Монтеро, який обіграв у штрафному захисника і відправив м’яч у кут, та Жоване Кабрал, який завершив контратаку гостей.
Загалом полтавці провели дуже хороший перший тайм, опинившись у найбільш придатному для себе середовищі – контратаки і гра від оборони. До того ж фізична перевага була за господарями: “Спортінг” дуже погано діяв при переході з атаки у захист.

Виникали питання й щодо готовності португальської команди в цілому. Вона справді не очікувала, що зіткнеться з такою щільністю і з такими потужними випадами суперника. Полтавці грали за рахунок довгих передач вперед і великої кількості навісів на завершальній стадії (знову ж таки це стихія, в якій команда Василя Сачка почувається відмінно).
І “Ворскла” майже ідеально працювала в цих умовах. В’ячеслав Шарпар і Дмитро Кравченко моментально підключали партнерів, причому не просто вибивали м’ячі вперед, а грамотно переводили їх на фланги. Владислав Кулач провів феноменальний у фізичному плані тайм, надаючи постійну підтримку партнерам і відкриваючись по всьому фронту. Павло Ребенок без винятків виходив на позицію для кросу, а Юрій Коломоєць незмінно пропонував себе для подачі.
Не можна не відзначити й надійність “Ворскли” в обороні. Підопічні Сачка не опускалися просто в глибину, не “сідали” всім складом у своєму штрафному майданчику, а навпаки – намагалися зустріти суперника далеко від воріт. 
Після перерви розстановка сил на полі помітно змінилася. “Спортінг” активізувався, а “Ворскла” втомилася. І вистояти до фінального свистка їй так і не вдалося... Підопічні Сачка припустилися однієї з нечисленних грубих помилок у своєму штрафному майданчику, дозволивши завдати удару з дуже перспективної позиції. Ну а за рахунку 1:1 “Ворскла” побігла вперед з надією все ж таки вирвати перемогу і… пропустила другий гол.
Полтавцям має бути дуже прикро, але аж ніяк не соромно. Навпаки, за спробу знову вийти вперед вони заслуговують тільки оплесків уболівальників.
Попереду – спарені матчі: “Шахтар” двічі зустрінеться з “Манчестер Сіті”, “Динамо” – з французьким “Ренном”, а “Ворскла” спробує реабілітуватися в матчах із азербайджанським “Карабахом”. 
Найголовніше тут, щоби після критики в стилі відомої картини Федора Решетникова “Знову двійка” команди не провели ці матчі як учасники американського серіалу “Двійка” (про історію зародження американської порноіндустрії).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.3937 / 4.45MB / SQL:{query_count}