Перший в історії

Олімпійські ігри в Пхьончхані наближаються до завершення. Не можна сказати, що загалом для української команди вони вийшли вдалими, але... Але і на цьому спортивному святі ми не були зайвими. Україна таки отримала свою олімпійську медаль і яку!!!

фото: noc-ukr.org (2)
“Золото” Олександра Абраменка перекрило усі невдачі й зробило його справжнім героєм країни. І найголовніше – ця медаль прийшла попри усі негаразди у спортсмена і стала справжньою казкою, яку можна поставити в один ряд із “золотом” австралійця Стівена Бредбері у Солт-Лейк-Сіті – 2002. Але в медалі представника Зеленого континенту було більше вдачі, а українець насправді заслужив цю нагороду своєю працею. Історія останнього олімпійського циклу Олександра Абраменка одна з тих, про які рекомендують знімати фільми та писати книги.
“Усе буде залежати від виступу на цій Олімпіаді. Якщо виступлю добре, можна залишитися і ще пострибати, а якщо ні – за це мені ніхто нормально платити не буде, і доведеться йти працювати”. Перед Іграми в Пхьончхані Олександр Абраменко всерйоз ставив під сумнів продовження спортивної кар’єри, повідомляє sportarena.com.
А одразу після виступу на Олімпіаді він став новим українським спортивним героєм. Тепер, схоже, сумнівів щодо продовження кар’єри більше не виникатиме.
Він фінішував шостим на Олімпіаді в Сочі, зупинившись в кроці від потрапляння у головний фінал, а за рік – відсвяткував першу перемогу на етапах Кубка світу. Пройшов ще рік – і Олександр здобув Малий кришталевий глобус в акробатиці, тричі підіймавшись на подіум за один сезон. Олімпійський цикл йшов за планом: далі мала бути участь у чемпіонаті світу та поступова підготовка до Пхьончхану.
Однак в один момент усе змінилося – Олександр зазнав серйозних травм на літньому турнірі з водної акробатики. “На останньому стрибку мені трохи не вистачило висоти. Але оскільки це було не тренування, а змагання, я хотів максимально зберегти стрибок і отримати хорошу оцінку. Намагався не згинатися в повітрі, але це вплинуло на приземлення. При вході у воду я не встиг напружити м’язи, плюс лижа трохи розвернулася, і коліно пішло всередину. Моментально відчув біль і одразу зрозумів: сталося щось серйозне”, – так згадував той момент сам спортсмен. Коли ж він приїхав до лікарні, лікарі підтвердили здогадки Абраменка – пошкодження хрестоподібної та бокової зв’язок, а також травма меніска.
Далі на акробата чекала операція та довготривале відновлення: сезон довелося пропустити, а разом з ним і чемпіонат світу, де розігрувалися перші ліцензії на Олімпіаду.
Абраменко, втім, розумів, що його доля в його руках – для здобуття ліцензії треба було просто вдало виступити на старті нового, уже олімпійського, сезону. Два тріумфи на етапі Кубка Європи, а потім невдале повернення на Кубок світу – ще в грудні Олександр був досить далеким від завоювання путівки.
Олімпійська доля Абраменка вирішувалася в США, де відбувалися три останні етапи Кубка світу перед Олімпіадою. Олександр разом із тренерським штабом поїхав туди раніше, аби мати час відточити стрибки та акліматизуватися. І недарма – сьоме та друге місце дозволили українцю спокійно готуватися до останнього етапу. Путівка на четверту Олімпіаду в кар’єрі уже була в нього в руках. “Срібло” на етапі в Лейк-Плесіді стало для Абраменка першим за два роки: тоді він і показав, що готовий змагатися за медаль.
Виступи українця помітили і в усіх олімпійських прогнозах, він вважався фаворитом на нагороду. Не на “золоту”, але за “бронзу” і “срібло” точно мав боротися. Загалом в акробатиці, аби правильно усвідомити, проблематично бути постійно на вершині – кожен стрибок фактично залежить від випадку. Чим вищий клас акробата, тим рідше він помиляється і тим стабільнішим він є.
На січневих етапах Олександр Абраменко показав неабияку стабільність – він невдало виконав лише фінальний стрибок на останньому етапі Кубка світу, коли ризикнув стрибнути елемент з коефіцієнтом складності 4,525 бала. Не вийшло – погано приземлився.
На Олімпіаді Олександр не помилився жодного разу і саме стабільність дозволила йому піднятися на подіум. Неймовірна виконавча майстерність та ризик – це символи золотої медалі Абраменка. Але успіх йому принесла якраз стабільність.
Між першою спробою в сезоні виконати стрибок з коефіцієнтом 4,525 бала і наступними трьома (двічі той же стрибок, ще одного разу – інший) пройшов місяць. Місяць важкої підготовки і відповідальних тренувань. Абраменко разом із тренерським штабом під керівництвом Енвера Аблаєва відточував саме найскладніші стрибки. Стрибки, які він не дуже підготував і не дуже знав через рік простою.
І щоденна робота таки далася взнаки – на Олімпійських іграх Олександр Абраменко ідеально виконав усі п’ять своїх стрибків. “Ні, я ще не розумію, що сталося”, – казав Олександр Абраменко після виграшу “золота”. Першого чоловічого (!!!) “золота” в історії України на Зимових Олімпіадах. Очевидно, він досі перебуває в шоці й не розуміє, що з ним трапилося. Хоча українець давно вважається одним із найкращих акробатів, та в його активі була лише одна перемога на етапах Кубка світу. Три Олімпіади, шість чемпіонатів світу – і усе без нагород. Аж ось, перша медаль на змаганнях подібного рівня. І одразу золота.
Вже згодом в інтерв’ю XSPORT.ua Абраменко спокійно проаналізував усі складові свого успіху. Згадуючи травму коліна, він зазначив: “Найскладніше – це те, що довелося пропустити цілий сезон підготовки і сезон змагань. Але в принципі, після травми я добре відновлювався і добре набирав форму. В цілому все, що я планував, вийшло добре. Періодично травма, звичайно, турбує. Це, так би мовити, нерідне. Коліно вже ремонтоване, тому бувають проблеми, але з ними можна справлятися”.
Стосовно фінального стрибка, то тут українець не приховує, що йому пощастило: “Ми обговорювали фінальний стрибок разом із тренером дуже давно. У мене, в принципі, не було вибору. Мені обов’язково потрібно було його виконувати, інших варіантів не було. Якби я вибрав легший стрибок, то з ним було б неможливо набрати таку суму балів. Спочатку план був такий, що цей стрибок був заготовлений на фінал. Я переживав, щоб він вийшов, тому що я його настрибав не так багато. В принципі, мені пощастило, адже він вийшов досить добре”.
Розповів Абраменко і про погодні умови в Пхьончхані: “Вітер – це окрема історія. Коли ми вийшли тут на перше тренування, то це було щось з чимось. Дуже сильний вітер, плюс прохолодно. Тренування тривало дві з половиною години і за цей час ми стрибнули тільки три рази. Кожен чекав відсутності вітру. На контрольних тренуваннях вітер був меншим, а на змаганнях щось сталося, і вітру не було зовсім. Тому спортсмени і отримали можливість стрибати чисто, отримувати високі бали, тому ми побачили таку щільність оцінок і такі високі бали”.
Також він поділився враженнями про нагородження, своїми думками стосовно закриття Олімпіади і подальшими планами: “Було дуже хвилююче стояти на п’єдесталі, слухати гімн, дивитися, що піднімається прапор своєї країни. Можу сказати, що я ніколи в житті не забуду цих відчуттів. Коли стоїш там, то відчуваєш гордість за свою країну, за те, що ти все-таки підніс свою країну на спортивній арені.
Тепер думаю, що логічно, щоб я поніс прапор на закритті Ігор. Але особисто мені цього ще ніхто не пропонував. Думаю, що нести прапор завжди приємно.
Стосовно майбутнього, то для мене, однозначно, цей сезон закінчився. У мене заслужений відпочинок, відновлення сил, стартів у мене вже ніяких не заплановано”.
Тим часом Міністерство молоді та спорту України відразу відрапортувало, що  оперативно переведе гроші на рахунок фристайліста Олександра Абраменка. А про підписання указу про виплату 125 тисяч доларів призових Абраменку в соціальних мережах звичайно ж повідомив міністр Ігор Жданов, який, нагадаємо, вважає Україну “незимовою державою” і вкотре відзначив, як багато платять українцям за нагороди.
“За моїм дорученням в Міністерстві молоді та спорту підготовлено та видано указ про виплату новоспеченому олімпійському чемпіону з фристайлу Олександру Абраменку державної грошової винагороди, яка становить 125000 доларів США в гривнях за курсом НБУ. Тобто близько 3,37 млн грн. Кошти будуть оперативно виплачені спортсмену на картку. Дякую за видатну перемогу в ім’я України на Зимових Олімпійських іграх в Пхьончхані!
Нагадаю, за даними Eurosport, Україна входить у топ-5 країн за розміром олімпійських призових. Так, за золото ОАР передбачено лише 56 400 євро, Франція виплачує 50 000 євро, Німеччина – 20 000 євро, США – 33 200 євро, Польща – 28 800 євро, Китай – 25 800, Австрія – 17 000, Канада – 12 900. У Норвегії, Великобританії та Швеції виплати призових за олімпійські нагороди не передбачені”, – написав Жданов.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7341 / 4.44MB / SQL:{query_count}