Жовта картка олімпійському боксу

МОК погрожує виключити бокс з програми Олімпіади-2020

Виконком Міжнародного олімпійського комітету (МОК) розглянув питання про стан справ в аматорському боксі та виніс досить скандальне рішення про те, що один з ключових видів може втратити олімпійський статус і бути викресленим з програми Ігор-2020 у Токіо. Як повідомив президент МОК Томас Бах, у виконкомі “вкрай стурбовані тим, як управляється AIBA”. Він нагадав, що претензії до федерації були висловлені ще в грудні 2016 року. Викликані вони були управлінською і фінансовою кризами, в які потрапила федерація. Тодішній президент AIBA Чінг-Куо Ву, який керував аматорським боксом з 2006 року, як вважали в МОК, міг бути причетний до зникнення 10 млн доларів. Вони були видані організації World Boxing Series (командний турнір, що проводиться за змішаними аматорсько-професійними правилами) під гарантії AIBA азербайджанською компанією Benkons.
Але тоді в МОК все-таки не говорили про те, що бокс (вперше представлений в програмі Ігор в 1904 році і з того часу боксери пропустили тільки одну Олімпіаду, в 1912-ому), може втратити статус олімпійського виду. Жорсткість позиції зрозуміла, якщо врахувати, що список претензій тепер значно ширший. Федерації пригадали і моменти вкрай сумнівного суддівства боксерських матчів, і недоліки в боротьбі з допінгом, і все ті ж фінансові складності. За традицією не обійшлося і без російського сліду. Зокрема, в МОК вважають, що низку боїв на Іграх-2016 в Ріо-де-Жанейро судили нечесно. У число підозрілих потрапив фінал, в якому російський важкоатлет Євген Тищенко рішенням суддів обіграв боксера з Казахстану Василя Левіта, а також чвертьфінальний бій в категорії до 56 кг, в якому ще один росіянин, Володимир Нікітін, переміг ірландця Майкла Конлі.
Втім, в новітній історії AIBA траплялися і більш гучні скандали. Так, в Лондоні у 2012 році в 1/8 фіналу в категорії до 56 кг японець Сатосі Симідзу п’ять разів відправляв у нокдаун представника Азербайджану Магомеда Абдулхамідова. Але рефері жодного разу не відкрив рахунок. Більше того, якби не суддя, то Абдулхамід впав би вже після гонга: боксер просто не міг стояти на ногах. Проте саме його оголосили переможцем. Правда, після протесту японської сторони рішення було переглянуте, а суддя, який обслуговував поєдинок, дискваліфікований. Але в цій історії примітно те, що ще восени 2011 року британські ЗМІ, зокрема BBC, стверджували, що AIBA отримала від азербайджанської компанії близько 10 млн доларів як раз на фінансування World Boxing Series. Нібито в обмін на те, що азербайджанські боксери отримають в Лондоні два золота (Азербайджан, щоправда, не отримав жодного).
У AIBA є час до кінця квітня, щоб представити МОК свій план щодо виходу з кризи. Про частковий прогрес у вирішенні проблем федерація розповіла ще в кінці січня, заявивши, що проблемний кредит реструктуровано: виплата частини боргу перенесена на 2021 рік, а ще якась його частина буде оплачена AIBA наданням рекламних послуг.
Але все ж труднощі з фінансуванням діяльності AIBA не належать до числа головних претензій з боку МОК. Там куди більше незадоволені тим, що в кінці січня AIBA вирішила призначити тимчасово виконуючим обов’язки президента узбецького підприємця Гафура Рахімова. До його обрання обов’язки президента виконував віце-президент AIBA Франко Фальчінеллі, який прийняв управління після відставки Чінг-Куо Ву. Але італієць відмовився продовжувати свій мандат, пославшись на втому.
На думку МОК, при обранні Рахімова були допущені грубі порушення. У AIBA у свою чергу впевнені, що це не так. У заяві федерації (МОК вже назвала її невідповідною поставленим питанням) зазначається, що Рахімов був призначений у відповідності з усіма правилами в Дубаї, де в січні зібрався позачерговий конгрес AIBA. За його кандидатуру проголосував виконком AIBA. Вибори постійного президента AIBA призначені на листопад і повинні пройти в Москві.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8250 / 4.37MB / SQL:{query_count}