Олімпійський старт з бронзовим полиском

Перші дні Ігор в Сочі принесли Україні першу нагороду

фото: championat.com
Сочинська Олімпіада набирає обертів. У перші дні забулися усі організаційні негаразди, і на перший план вийшла суто спортивна складова. На відміну від літніх Ігор специфіка зимових Олімпіад передбачає можливість спостерігати майже за усіма змаганнями. А це дає змогу сповна насолодитися усім драматизмом боротьби за олімпійські нагороди. 

День перший. Ведмеді взимку сплять

Але перед тим, як перейти до спортивних результатів, варто ще раз пригадати церемонію відкриття Олімпійських ігор. Вона отримала різноманітне висвітлення в зарубіжних ЗМІ. Незважаючи на ряд загальних моментів, в основному статистичного характеру, практично всі видання згадали про те, що Ігри стануть найдорожчими в історії, і виділили ключові моменти шоу; тон відгуків варіював від спокійно-стриманого до неприкрито агресивного, що очевидно, неминуче при тлумаченні грандіозної події з численними підтекстами. 
Враховуючи усі неприємності, з якими зіткнулися організатори змагань, багато хто з побоюванням очікував церемонію відкриття, в тому числі і журналісти американської газети USA Today: “Після декількох тижнів переживань і побоювань за успіх церемонії, хто б міг подумати, що найбільшою невдачею стане несправність одного з олімпійських кілець? 

фото: championat.com
Якби не ця подія, можна було б стверджувати, що ігри, шалено критиковані за астрономічний бюджет у 51 млрд дол. і викликали сильні побоювання з приводу терористичної загрози, почалися з приголомшливого успіху”. Проте газета, чий відгук виявився чи не найбільш доброзичливим, не упускає випадку помітити, що “подібні грандіозні шоу можуть дозволити собі тільки такі країни, як Росія і Китай, тому що ніяка демократія не дозволить витрачати стільки грошей”.
Інша поважна американська газета, The New York Times, робить акцент на змісті церемонії: “Головним її посланням стало: Росія повертається. (Куди вона прямує, враховуючи уповільнення економічного зростання, порушення прав людини, придушення політичного інакомислення – це вже питання майбутнього)”. Поки ж церемонія відкриття продемонструвала, на думку видання, “чисту грандіозність і національну гордість” разом, однак з “доморощеними міфотворчістю і самозвеличуванням”. 
На відміну від американської преси, англійці з Guardian вважають, що головною дійовою особою церемонії відкриття став російський президент Володимир Путін: незважаючи на те, що йому належало вимовити лише кілька фраз, “тріумфуюча посмішка на його обличчі вартувала тисячі слів”. “Для нього ці два тижні мають стати кульмінацією політичної кар’єри”, – вважає видання. Газета також відзначила промовисту відсутність низки світових лідерів на шоу, не втримавшись від іронічного зауваження на адресу президента України Віктора Януковича щодо порожнього крісла поруч, що “ймовірно призначалося для ЄС”.
Однією з найбільш стриманих стала реакція Шведського радіо (Sverigesradio): “радує око повчальна, розважальна, часом помпезна і дещо перенасичена ця церемонія, як і в колишні часи, була проведена з наміром показати приймаючу країну з найкращого боку”. Шведські журналісти також згадали відсутність на відкритті Олімпіади президента Франції Франсуа Олланда, президента США Барака Обами, прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона, як і прем’єр-міністра Швеції Фредріка Рейнфельдта, проте не забули повідомити про майбутній візит короля Карла XVI Густава і королеви Сільвії на Ігри в ролі вболівальників національної збірної. Приїзд коронованих осіб намічений на 14-16 лютого.

фото: championat.com
З думкою скандинавських журналістів різко дисонує відгук The Washington Post. Американська газета не знайшла жодного доброго слова ні для церемонії, ні для її організаторів, ні для Росії в цілому. З самого початку видання бере гранично агресивний тон: “Колосальна церемонія вартістю в 51 млрд дол. – плід деструктивної мегаломанії, ніби робить нас співучасниками нудотного злочину”. 
А в інтернеті головними темами для обговорення стали кілька фактів. Це звичайно, несправність одного з олімпійських кілець, яке не розкрилося, і той факт, що глядачі біля телевізорів цього майже не побачили, оскільки організатори встигли запустити в ефір відео з репетиції церемонії відкриття, де все було гаразд. Окрім цього, окремою темою для численних жартів стала поведінка прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва, який під час церемонії просто заснув. Найдобріші з цих жартів зводяться до тези, що в цьому нічого дивного немає, адже російські ведмеді взимку сплять.

День другий. Король живий

Першим олімпійським чемпіоном Ігор у Сочі став американський сноубордист Сейдж Котсенбург. Він переміг у дисципліні слоупстайл. Уже після першої спроби у фіналі Котсенбург захопив  лідерство з результатом 93,5 бала, інший американець Марк Макморріс розташувався на другій сходинці, третє місце посів представник Великобританії Джеймі Ніколлз. У другій спробі норвежець Столі Саннбек з результатом 91,75 зумів піднятися на друге місце, залишивши Маккморіса з “бронзою”. А тим часом головний фаворит змагань канадець Максенс Перрот залишився без медалі.
Слідом за американським “золотом” головну нагороду Iгор вибороли ще одні головні фаворити Олімпіади – норвежці. Маріт Бйорґен здобула перемогу в жіночому скіатлонi. Протягом усієї гонки лідирувало семеро спортсменок – норвежки Маріт Бйорґен, Хайді Венг і Тереза Йохауг, фінки Айно-Кайса Саарінен і Кертту Нісканен, а також шведка Шарлотта Калла і полька Юстина Ковальчик.
Зміну лиж найоперативніше пройшли Нісканен і Калла, а ось Ковальчик не пощастило: вона впала прямо перед піт-стопом і втратила дорогоцінні секунди. Тріо норвежок Бйорґен – Венг – Йохауг, а також Калла і Саарінен скористалися невдачею польської спортсменки і пішли у відрив. За пару кілометрів до фінішу Шарлотта Калла вирішила відірватися від своїх суперниць, однак її не відпустила Бйорґен, яка зачепилася за шведку. На передостанньому повороті Бйорґен обійшла свою суперницю і відірвалася від інших за пару сотень метрів до фінішу.
У підсумку Бйорґен фінішувала першою з результатом 38.33,6. Другою фінішувала Калла, програвши на фініші 1,8 секунди. Бронзову медаль завоювала Хайді Венг (+13,2). Чотири українки, які брали участь у цьому виді, були далекі від боротьби за нагороди. Валентина Шевченко першу половину дистанції класичним ходом завершила на 31-му місці, але потім істотно додала в швидкості в бігу “коником”. Один з відрізків українка пройшла з третім загальним часом, що говорить про її хорошу фізичну готовність. Фінішувала Шевченко на 27-му місці. Решта українок дистанцію пройшли на своєму рівні і фінішували практично разом: Марина Анцибор – 48-ма, Катерина Григоренко – 49-та, Тетяна Антипенко – 52-га.
Перший комплект нагород розіграли і ковзанярі, серед яких не було рівних представникам Нідерландів. Вони окупували весь п’єдестал пошани. Свен Крамер став олімпійським чемпіоном на дистанції 5000 метрів.  Беззаперечний фаворит змагань показав результат 6.10,76, встановивши новий олімпійський рекорд. Другим і третім фінішували його співвітчизники Ян Блокхейсен (+4.95) і Йорріт Берґсма (+5,90).
Та чи не найголовнішою подією дня стали змагання біатлоністів, де чоловіки провели спринтерську гонку. Біатлонна програма в Сочі стартувала дуже гладко: погодні умови були чудові, що дозволило великій кількості біатлоністів проявити себе у повній красі і продемонструвати плоди своєї підготовки до головного старту чотириріччя.
В ідеальних умовах атлети стріляли солідно: непогані орієнтири встановили представники стартової десятки – Фредрік Ліндстрем і Ондрей Моравець, які закрили всі десять мішеней. Проте вже досить скоро обох затьмарив Домінік Ландертінґер, від якого навряд чи хтось очікував чудового ходу і бездоганної роботи на вогневому рубежі. У той час, як австрієць вже перебував на останньому колі, в боротьбу вступили головні фаворити змагань, а саме Мартен Фуркад і Еміль Хегле Свендсен. Щоправда, обом не вистачило влучності: на вогневих рубежах кожен допустив по одному промаху.
Цей момент вирішив долю олімпійського спринту. 40-річний норвежець Уле-Ейнар Бйорндален чудово пробіг перші два кола, діставшись до другого вогневого рубежу в ідеальній вихідній позиції. Лижі були в повному порядку, а сама гонка йшла точно за планом легендарного норвежця. І один промах не став на заваді. Бйорндален зібрав свою волю в кулак. Йому нічого не залишалося робити. Він  видав блискуче фінішне коло, яке принесло норвежцю свою сьому золоту нагороду Олімпійських ігор. Мрія, заради якої він продовжував кар’єру, стала реальністю.
Насправді, ймовірність того, що Бйорндален повернеться до себе додому мінімум з одним “золотом”, була і без того досить висока. Зрештою, як у чоловічій, так і в змішаній естафеті норвежці належать до числа явних фаворитів. Швидше за все, Уле братиме участь в обох гонках, тому щодо загальної успішності місії в Сочі Бйорндален міг бути відносно спокійний. Проте командні старти – це одне, а особисте “золото” – зовсім інше.
У свої 40 років Бйорндален став найстаршим чемпіоном зимових Олімпіад в історії. Від самої збірної Норвегії Уле давно віддалився: живе в Тиролі, тренується окремо від команди і працює за індивідуальною програмою. Одним із секретів його спортивного довголіття, безумовно, є найвищий професіоналізм Бйорндалена. Схоже, легендарний норвежець навіть не знає, що таке алкоголь, ідеально дотримуючись спортивного режиму.
Характер у Бйорндалена непростий, але у світі біатлону його дуже поважають. Та й чи можна ставитися інакше до того, хто в своєму активі має 93 перемоги на етапах Кубку світу? Це складно собі уявити, але Бйорндален розпочав свій шлях у біатлонній еліті ще в 1992-му році, а свою першу перемогу на етапах світового Кубку здобув у 1996-му році у своєму улюбленому Антгольці. До слова, саме на трасі, яка найбільше нагадує сочинську – як за рельєфом, так і за розташуванням.
Через 16 років після свого олімпійського тріумфу в Нагано, коли Бйорндален виграв спринт і заробив “срібло” в естафеті, через 12 років після абсoлютного тріумфу на Олімапіадi в Солт-Лейк-Сіті, 40-річний Бйорндален повертається в еліту світового біатлону. Мабуть лише він сам знає, як йому це вдається. Уле-Ейнар Бйорндален – приклад багатьом спортсменам, що говорить про те, що вік зовсім не є перешкодою для досягнення високих спортивних результатів. Олімпійська мрія Бйорндалена й далі живе, як далі живе теза, що король живий. 
Щоправда, Бйорндален цілком міг би і не отримати це “золото”, якби не останній промах росіянина Антона Шипуліна. На відміну від Антона, на “нуль” відстрілявся Ярослав Соукуп, який захопив лідерство в гонці, але під кінець дистанції чех, не зміг створити супер-сенсацію. Але навіть третя сходинка в компанії Бйорндалена і Ландертінґера може вже вважатися для Ярослава Соукупа блискучим результатом.
Якщо говорити про українців, то досить довго дарував надію на високе місце уболівальникам Андрій Дериземля, але прикрий промах на стійці не дозволив найтитулованішому біатлоністові України потрапити навіть у топ-20. Решта наші співвітчизники проїхали 10-кілометровий спринт на своєму рівні, допустивши, як і Дериземля, по одній помилці на рубежі, і кваліфікувалися (що вже важливо) в гонку переслідування.
А вже ввечері останній комплект нагород розіграли фристайлісти. Канадські спортсменки Жюстін і Хлоя Дюфур-Лапуант виграли “золото” і “срібло” Олімпійських ігор з фристайлу в могулі.  Фінальний результат сестер – 22.44 і 21.66 відповідно. “Бронзу” завоювала американка Ханна Кірні – 21.49.

День третій. Українська радість


фото: noc-ukr.org
Ветеранську тему, яку в Сочі започаткував Бйорндален, підтримали ще три спортсмени. І хоча вони не зуміли здобути “золото”, проте їхня присутність на п’єдесталі пошани викликає лише повагу. 
33-річна британка Дженні Джонс  здобула “бронзу” в змаганнях сноубордистів у  дисципліні слоупстайл. Окрім того, що вона стала найстаршою медалісткою в сноубордингу, британка вписала своє ім’я і в історію збірної Великобританії, як перша спортсменка цієї країни, яка виграла медаль у зимових дисциплінах просто неба.  А перемогла в цих змаганнях американка  Джеймі Андерсен.  “Срібло” завоювала фінка Енні Рукаярві.
Ще більш вражаючi результати показали росіянин Альберт Демченко та італієць Армін Цоггеллер. 43-річний росіянин, для якого ця Олімпіада була сьомою (!!!), здобув срібну олімпійську медаль, що стала для нього вже другою в його  кар’єрі. Не меншу повагу викликає досягнення 40-річного італійця Цоггеллера, який виборов “бронзу”. Це вже шоста Олімпіада в кар’єрі Цоггі і щоразу італієць фінішує на подіумі. У 1994 (Ліллегаммер) і 1998 (Нагано) роках Армін був третім, а у Ванкувері-2010 посів друге місце.
Обидва спортсмени поступилися лише німцю Феліксу Лоху, який став дворазовим олімпійським чемпіоном. Він показав найкращий результат у трьох з чотирьох заїздів, вкотре підтвердивши реноме найкращого саночника планети. Щодо українців, то львів’янин Андрій Кісь показав сумарний час 3:32.796 і посів 28-ме місце, а його тезка Мандзій з Кременця Тернопільської області виконав чотири заїзди за 3:33.602 хвилини, посівши 31-ше місце.
У гірськолижному спорті Маттіас Майер приніс збірній Австрії першу золоту медаль Олімпійських ігор-2014, ставши переможцем змагань у швидкісному спуску. “Срібло” дісталося Крістофу Іннергоферу з Італії, “бронза” у норвежця К’єтіл Янсруда. Швейцарець Даріо Колонья святкував успіх у чоловічому скіатлоні на 30 км. Прискорившись на останньому підйомі, він відірвався від переслідувачів і фінішував з результатом 1:08.15,4. Швед Маркус Гельнер програв Колонії 0,4 секунди, Мартін Йонсруд Сундбю з Норвегії – 1,4 сек. Варто відзначити, що для швейцарця це вже друге олімпійське “золото” в кар’єрі.
На ковзанярських доріжках і далі збирали нагороди голландці. Ірен Вюст тріумфувала у змаганнях на дистанції 3000 метрів. Вигравши “золото”, вона стала триразовою олімпійською чемпіонкою. Друге місце посіла Мартіна Саблікова з Чехії. “Бронза” у росіянки Ольги Граф. У фігурному катанні в командних змаганнях прогнозовано не було рівних росіянам, для яких це перше “золото” домашніх ігор. Збірна Росії випередила спортсменів з Канади (“срібло”) і США (“бронза”). Українська команда в підсумковому заліку посіла дев’яте місце з десяти команд. 
Перше “золото” здобула і польська збірна у змаганнях зі стрибків з середнього трампліну. Поляк Каміл Стох  показав блискучу стабільність і високий клас. Набравши 278 балів, він випередив срібного призера словенця Петера Превца на 12,7 бала. “Бронзу” здобув норвежець Андерсом Бардаль (264,1).

фото: noc-ukr.org
А для українських уболівальників без сумніву головний старт був на біатлонній трасі, де жінки розігрували комплект нагород у спринті. І  ці змагання перервали восьмирічну медальну засуху для України на зимових Олімпіадах. А людиною, яка безперечно вписала своє ім’я в історію вітчизняного спорту, стала Віта Семеренко.
Цікаво, що Віта через хворобу дещо погіршила собі закінчення передсезонної підготовки, пропустивши перший етап Кубку світу, і досить невиразно виглядала  впродовж цього сезону. Але у вирішальний момент Віта проявила кращі зразки своїх бійцівських якостей і зуміла скористатися сприятливими обставинами спринту. Запасні фаворити гонки несподівано багато помилялися на безвітряному стрільбищі стадіону “Лаура”. Так, без штрафу не змогли пройти дистанцію Дарья Домрачева, Тура Берґер, Габріела Соукалова та Кайса Макаряйнен – ніхто з лідерів Кубку світу не зумів навіть потрапити в квіткову церемонію нагородження.
Єдиною з фавориток зуміла пройти рубежі з нулями словачка Анастасія Кузьміна, яка завоювала “золото” Сочі і підтвердила невипадковість свого успіху чотирирічної давнини. З п’яти перемог у кар’єрі словацької біатлоністки дві припали на олімпійські старти. І вона, до речі, стала єдиною біатлоністкою у світі, яка змогла перемогти на двох поспіль Олімпіадах у тій самій дисципліні.
Віта Семеренко стартувала в останній групі. До підходу на стійку на попередньому п’єдесталі пошани красувалися сенсації – Карін Обергофер з Італії та француженка Анаіс Бескон. Але в підсумку обидві змушені були задовольнятися місцями на підступі до медалей.
Спочатку на друге місце піднялася росіянка Ольга Вілухіна. І тут підійшла черга Віти. Її стрільбу всі вітчизняні вболівальники дивилися стоячи із завмиранням серця. Не додавав оптимізму і той факт, що усі інші українки виступили не найкращим чином. А найкраща на той момент серед українок Валя Семеренко, за десять хвилин до приходу Віти на рубіж, з останнім пострілом втратила надії на гарантовану медаль. Але Віта зуміла уникнути помилки, трохи відклавши останній постріл і закінчивши спринт зі стовідсотковою точністю.
Залишалося випробування останнім колом, на який Віта вийшла п’ятою і з перемінним успіхом боролася в першу чергу з Вілухіною. Спочатку динаміка бігу складалася на користь нашої біатлоністки: ще за півкілометра до фінішу Віта була попереду росіянки. Але останні метри дистанції суперниця пройшла з більшим запасом.
Проте слідом за трьома особистими бронзовими нагородами чемпіонатів світу Віта Семеренко додала до свого блискучого персонального активу, а заодно – і в зал слави українського біатлону, бронзову нагороду Олімпійських ігор.
Валя Семеренко після промаху в стійці фінішувала 12-ою, але це аж ніяк не означає припинення боротьби в персьюті: від третього місця Валю відокремлює всього 16 секунд. Не зовсім склалася гонка у Олени Підгрушної: також з одним промахом торішня чемпіонка світу на цей раз фінішувала 26-ою. У Юлії Джими 42-ге місце.
Тепер, сподіваємося, цей успіх додасть усім спортсменам нашої команди віри у власні сили і допоможе вже в гонках переслідування показати найкращі результати.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2697 / 4.55MB / SQL:{query_count}