Похорони “Кривбасу”

Криворізький клуб припинив своє існування

Криворізький “Кривбас” таки зник із футбольної карти України. У понеділок Апеляційний комітет з атестації футбольних клубів Федерації футболу України відхилив апеляцію “Кривбасу” стосовно невидачі атестата клубу для участі у наступному розіграші чемпіонату України. Як зазначено у вердикті АК ФФУ, рішення остаточне й оскарженню не підлягає.
У тексті рішення Апеляційний комітет відзначає серйозні фінансові труднощі “Кривбасу” та відсутність будь-яких гарантій для участі в чемпіонаті української Прем’єр-ліги. Комітет звертає увагу на факт чотиримісячної заборгованості із заробітної плати перед гравцями та персоналом клубу; несплату третього заявочного внеску до Прем’єр-ліги за участь у чемпіонаті 2012–2013 років; невиконання рішень органів футбольного правосуддя щодо сплати цього боргу; невиконання кредитних зобов’язань перед іншими футбольними клубами (“Кривбас” так і не заплатив київському “Динамо” за оренду двох гравців – Кирила Петрова та Дениса Бойка). 
Також комітетом встановлено, що головним джерелом, завдяки якому клуб здійснює свою діяльність, є кредитні кошти, отримані від банківських установ. За цими коштами на початок поточного року також встановлена несплачена заборгованість. Використання кредитних коштів не було забезпечено ні власністю, ні грошима позичальника. 
Президент “Кривбасу” Олександр Лівшиць так прокоментував ситуацію, яка склалася з клубом після позбавлення його атестата учасника Прем’єр-ліги на наступний сезон: “Як не шкода і як не прикро про це говорити, але клубу “Кривбас” вже не існує. У нас забрали ліцензію та позбавили команду статусу професійної. Якось виправити ситуацію виявилося понад мої сили, оскільки борг, що накопичився перед футболістами та працівниками клубу (а це близько чотирьох мільйонів доларів), ми сплатити на цей момент не можемо”.
Вчора на загальних зборах працівникам футбольного клубу “Кривбас” оголосили: у зв’язку з неможливістю подальшого фінансування криворізький клуб розпочне процедуру банкрутства. Місце “Кривбасу” може посісти ужгородська “Говерла”. Але і цьому клубові слід довести фінансову спроможність. Комітет із атестації клубів дав “Говерлі” час до 14 червня, однак має право оголосити своє рішення до вказаної дати. Принаймні віце-президент Олександр Шуфрич запевняє, що всі борги команди до завтра будуть сплачені.
Отже, можна констатувати: ще одна футбольна команда зникла з футбольної карти України. Загалом “Кривбас” став одинадцятим клубом, який виступав в елітному дивізіоні (в різні часи в еліті грали 35 колективів) та припинив своє існування.
Далі – про десять попередніх клубів-примар.
 
СК "Одеса"
СК “Одеса”, більше відомий як СКА (Одеса), у вищій лізі українського футболу виступав недовго, якщо точніше, лише в першому сезоні. Тоді одесити стали аутсайдерами турніру, набравши у 18 матчах лише сім очок (три перемоги й одна нічия). Команда провела п’ять років у першій лізі (найкращий результат – 12-те місце) та два роки у другій лізі. Вигравши чемпіонат другої ліги в групі Б сезону 1998–1999 років, команда... припинила існування, була розформована і стала частиною системи одеського “Чорноморця”.

ФК "Львів"
Як і одеська команда, ФК “Львів” провів в еліті лише сезон, але запам’ятався всім шанувальникам футболу. Фактично, в українському футболі існувало дві команди зі схожою назвою – ФК “Львів”. Перша була створено восени 1992 року, а вже влітку наступного колектив став чемпіоном і володарем Кубку міста та абсолютним чемпіоном області. Цей успіх дозволив клубу представляти Львів у національній першості України. За два сезони 1993–1994 та 1994–1995 років ФК “Львів” подолав два футбольних дивізіони та до 2001 року виступав в першій лізі, де довгий час вважався фаворитом. Цікаво, що “горожани” неодноразово могли підвищитися в класі, однак, розуміючи свої фінансові можливості, спеціально в останніх турах дозволяли конкурентам йти вперед. У 2001 році команда була розформована й отримала назву “Карпати-2”. 
Та на цьому історія ФК “Львів” не закінчилася. У сезоні 2006–2007 років був створений новий колектив, який у першій лізі замінив збанкрутілий ФК “Газовик-Скала” (Стрий). За підсумками чемпіонату 2007–2008 років команда здобула путівку до Прем’єр-ліги. У першому ж матчі сезону 2008–2009 років “Львів” створив сенсацію, обігравши чемпіона України, донецький “Шахтар”, з рахунком 2:0, але потім через серію поразок опустився в турнірній таблиці. Долю місця в Прем’єр-лізі вирішував останній матч – дербі з “Карпатами”. ФК “Львів” у драматичному поєдинку поступився (1:2) і за підсумками чемпіонату посів 15 місце, вилетівши до першої ліги. Клуб змагався за повернення до еліти, фінішувавши четвертим у першій лізі в сезоні 2009–2010 років. А згодом “леви” опинилися у фінансовій скруті, через що клуб залишили всі ключові гравці. Зрештою, влітку 2012-го команда припинила існування.

 
"Борисфен" (Бориспіль)
Бориспільський “Борисфен” для шанувальників статистики є найбільш загадковим клубом. Історія команди свідчить, що він мав кілька розгалужень, у яких було безліч назв. Нині в еліті виступає київський “Арсенал”, який, по суті, був якраз одним із розгалужень “Борисфену”. Але зараз йдеться про команду, що відродилася у 1997-му. Цей клуб три сезони виступав у другій лізі, наступні три сезони (2000–2001, 2001–2002, 2002–2003 роки) – у першій лізі і, нарешті, два сезони (2003–2004 і 2004–2005 роки) провів у вищій лізі. Потім фінансова ситуація клубу погіршилася, і після сезону 2006–2007 команда припинила існування. 
В цілому “Борисфен” здобув славу справжньої кузні кадрів для збірних України всіх часів. Серед понад півсотні гравців, які виступали у синьо-жовтій формі, є унікум – Геннадій Литовченко. Він єдиний, кого до складу національної команди викликали з клубу другої ліги. Кольори “Борисфену” захищали Олег Кузнєцов, Віктор Чанов, Андрій Гусін, Едуард Цихмейструк, Юрій Максимов та Сергій Коновалов. Тренували бориспільців Віктор Колотов, Володимир Безсонов і нинішній наставник збірної України Михайло Фоменко.
 
"Темп" (Шепетівка)
Історія шепетівського “Темпу” більше нагадує твори Ільфа та Петрова. Бізнесмен Джумбер Нішніанідзе створив на базі кооперативу “Темп” футбольну команду, яка, ставши останнім володарем аматорського Кубку УРСР, потрапила до числа учасників першого чемпіонату незалежної України. Шепетівці хоча й фінішували останніми у своїй підгрупі, проте були єдиними серед всіх клубів еліти, хто завдав поразки майбутньому чемпіону – сімферопольській “Таврії”! Вилетівши до першої ліги, шепетівці там не затрималися. Вони повернулися міцним колективом, проте ненадовго. Через два роки “Темп” знову понизився в класі. Почалися переїзди колективу: спершу клуб поїхав у Хмельницький, згодом – у Кам’янець-Подільський, а після цього – взагалі геть з футбольної карти України.

 
"Верес" (Рівне)
Суперник “Темпу” в останньому фіналі Кубку УРСР мав значно багатшу історію, але його епілог був таким же жалюгідним. “Верес” мав свого мецената – Валерія Короткова. При ньому клуб із першої ж спроби пробився з першої ліги в еліту, де став творцем кількох сенсацій. У сезоні 1994–1995 років рівняни розпрощалися з вищою лігою. Лише два сезони вони протрималися і в першій лізі. Починаючи з чемпіонату 1997–1998, “Верес” грав у другій лізі українського футболу. У першому колі турніру сезону 2010–2011 років клуб встановив національний рекорд – програв всі матчі. У другому колі команда вже не брала участі.

 
ФК "Харків"
Якщо свого часу ФК “Львів” отримав місце в першій лізі завдяки фінансовій скруті однієї з команд, то ФК “Харків” відразу ж почав грати в еліті. Команда, створена у 2005-му, стала правонаступником харківського “Арсеналу” і почала виступи відразу ж у вищій лізі 15-го чемпіонату України (сезон 2005–2006). В еліті команда програла у сезоні 2008–2009 років. Тоді вона посіла останнє місце в новоствореній Прем’єр-лізі та залишила її. У сезоні 2009–2010 клуб став 17-м, передостаннім, у першій лізі та вилетів у другу лігу. Проте там команда вже не грала, оскільки її ліквідували.

 
"Нива" (Вінниця)
Вінницька “Нива” минулого сезону пережила свою другу смерть у професійному футболі. Команда, яка провела п’ять сезонів у вищій лізі, грала у фіналі Кубку України (сезон 1995–1996), представляла нашу країну на Кубку кубків, де навіть подолала перше коло, вже зникала з футбольної карти у сезоні 2005–2006 років. Однак через рік “Нива” повернула собі статус професійної команди і за три роки навіть пробилася до першої ліги, проте, як з’ясувалося, ненадовго. Два роки подальшого життя – і знову клінічна смерть як професійного колективу.

 
"Оболонь" (Київ)
Колектив-ровесник футбольної незалежності пройшов шлях від футбольних підвалів майже до вершини. Спонсорська підтримка однойменного концерну дозволила “пивоварам” за підсумками сезону 2001–2002 років завоювати місце в елітному дивізіоні. Найкращим досягненням київського клубу стало шосте місце в 2004-му. У сезоні 2010-2011 років клуб, будучи одним із аутсайдерів Прем’єр-ліги, у зустрічах із грандами, “Шахтарем” та “Динамо”, набрав більше очок, ніж інші команди (10 із 12), що допомогло йому не понизитися в класі. Однак майже через два роки під час останнього зимового міжсезоння “Оболонь” наказала довго жити. Найцікавіше, що причиною стали все ті ж фінансові питання, але йшлося не про брак коштів, а про конфлікт між спонсором та керівництвом клубу. Тож, цілком можливо, найближчим часом “Оболонь” із дещо зміненою назвою знову розпочне свій шлях нагору.

 
"Торпедо" (Запоріжжя)
Заснований при заводі “АвтоЗАЗ” у 1982 році, клуб на старті самостійності українського футболу перебрався із другої союзної ліги до вищої національної та фінішував там вище, ніж земляки із “Металургу”. Протримавшись серед клубів еліти до 1998-го, “автозаводчани” понизилися в класі. А в 2002-му фінансова криза фактично знищила “ЗАЗ”. Нові власники заводу вирішили, що футбол їм не потрібний, тому команда припинила існування.

"Прикарпаття" (Івано-Франківськ)
Івано-франківський клуб став ще одним прикладом того, що в українському футболі помирати можна кілька разів. Перше “Прикарпаття” протрималося до 2007-го. Команда довгий час виступала в еліті (до 2000 року), згодом – у першій лізі. Після сезону 2002–2003 команда вилетіла у другу лігу, але після об’єднання з калузьким “ЛУКОРом”, який здобув перепустку до першої ліги, залишилася в ній під новою назвою НФК “Спартак” (Івано-Франківськ). Одночасно в другій лізі стало грати “Прикарпаття” (Калуш). Після сезону 2006–2007 “Спартак” знову вилетів з першої ліги та був розформований.
Його назву взяв інший івано-франківський колектив, який до цього називався “Факел”. Із 2007-го команда вже мала назву “Прикарпаття”. У сезоні 2007–2008 клуб виступав у першій лізі, де посів 17-те місце. Команда мала опуститися до другої ліги, однак через відмову від участі МФК “Миколаїв” “Прикарпаття” залишилося у першій лізі. Влітку 2011-го клуб опинився на межі виживання. В останній момент одна фінансова структура погодилася фінансувати “Прикарпаття” упродовж п’яти років в обмін на перехід у її власність стадіону “Рух” та прилеглих територій. Згодом, у зв’язку з невиконанням нею взятих на себе зобов’язань, Івано-Франківська міська рада анулювала договір. Влітку 2012 року “Прикарпаття” втратило статус професійного клубу і знову зникло з футбольної карти.

До теми:

Алчевський футбольний клуб “Сталь”, який посів друге місце у першій лізі та завоював путівку до Прем’єр-ліги, відмовився від участі у вищому футбольному дивізіоні. Про це повідомив президент ФК “Сталь” Костянтин Петров. Він зазначив, що відмова від участі у Прем’єр-лізі пов’язана з невідповідністю інфраструктури клубу вимогам елітного футбольного дивізіону, однак підкреслив: рішення залишитися у першій лізі ухвалене керівництвом клубу заради вболівальників. Більшість із них не зможе побачити гру улюбленої команди, якщо вона відбуватиметься на іншому стадіоні.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8256 / 4.49MB / SQL:{query_count}