Виборча дуель

22 листопада обиратимемо, хто керуватиме нашою громадою найближчі п’ять років – Андрій Садовий чи Олег Синютка

Місцеві вибори в Україні тривають. 15 листопада вже відбувся так званий другий тур виборів міських голів у семи містах, ще на низку громад повторне голосування очікує 22 листопада. Зокрема, це стосується й Львівської міської територіальної громади. За перемогу змагаються чинний міський голова, представник партії «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий та нардеп від «Європейської солідарності» Олег Синютка.

Львівщина: два другі тури

Садовий є міським головою Львова ще від 2006-го і зараз прагне залишитися на четверту каденцію. Синютка до 2014-го впродовж семи років був першим заступником Садового, однак стільки років їхньої співпраці перетворилися на подальше жорстке політичне протистояння. Перехід на особистості під час виборчої кампанії та звинувачення один одного мало не у всіх бідах нашого міста не прикрашають ні одного, ні другого. Але чомусь насправді якісного змагання ідей ці два кандидати не спромоглися запропонувати виборцям. Нагадаємо, що Андрій Садовий у першому турі набрав 40,09% голосів (91 131 голос), Олег Синютка – 31,1% (70 682 голоси).
У 2018-ому Андрій Садовий заявляв, що більше не балотуватиметься на посаду міського голови, але згодом передумав. І зараз підсумковий результат виборів для нього є важливим не лише з огляду на те, чи він і далі буде головним у Львові, але і чи залишиться в нього плацдарм для ймовірного «відродження» політичної кар’єри на національному рівні (якщо, звичайно, Андрій Садовий не втратив великих політичних амбіцій). Свій президентський рейтинг він швидко встиг розгубити, його партія «Об’єднання «Самопоміч» мала фракцію у минулому скликанні парламенту, але після цього знову ж таки швидко перетворилася на місцеву львівську політсилу.

У ситуації боротьби Олега Синютки за Львів також включається загальноукраїнська політика. Для «Європейської солідарності» вкрай важливо «зацементувати» за собою Львів і Львівську область як базовий регіон. І перемога, і поразка у Львові кандидата від партії п’ятого президента Порошенка матиме значне символічне значення для подальшої діяльності «Європейської солідарності». От тільки поки ще невідомим залишається, чи цей своєрідний «символізм» буде зі знаком плюс чи мінус.
Якщо говорити про нашу область, то 22 листопада також відбудеться повторне голосування за голову Дрогобицької міської територіальної громади. Там у другий тур вийшли чинний міський голова Тарас Кучма та підприємець Андрій Веселий. Обоє балотуються як самовисуванці. Кучма у першому турі отримав 41,48% голосів (12 906 голосів), Веселий – 26,05% (8106 голосів).

Проблема дебатів

Цікаво, що у Громадянській мережі ОПОРА, яка традиційно веде спостереження за виборами в Україні, говорять про одинакові проблеми виборчих кампаній перед другим туром у Львові та Дрогобичі. Йдеться про суттєве збільшення використання брудних технологій на виборах, як-то поширення чорного піару щодо кандидатів. І також майже однаковою є ситуація із організацією дебатів між кандидатами перед повторним голосуванням. І у Львові, і у Дрогобичі кандидати робили все можливе, щоб дебати не відбулися, хоча публічно заявляли, що дуже хочуть «подебадувати» з опонентом.
У Львові дебати між Садовим і Синюткою таки можуть пройти сьогодні, 18 листопада. Принаймні, про це повідомляв Суспільний мовник UA: ЛЬВІВ. Андрій Садовий сам запропонував провести дебати саме на Суспільному. Олег Синютка, як повідомляв мовник, відповів, що «зацікавлений взяти участь у проєкті» на Суспільному. Як все буде насправді – побачимо. Координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області Тарас Радь у розмові з «Львівською Поштою» звернув увагу на те, що насправді обоє кандидатів мали б прийти на дебати 18 листопада, якщо хочуть уникнути репутаційних втрат. Однак якість дебатів, якщо вони таки відбудуться, під великим сумнівом.
Тут потрібно розуміти, що насправді вся та істерія, яка вже не один тиждень продовжується в інформпросторі щодо теми ймовірних дебатів між Садовим і Синюткою, є лише частиною їхніх виборчих дебатів. Кожен виборець може зробити свої висновки, стати на бік одного чи другого, повірити, хто більше, а хто менше хоче проведення цих дебатів, який формат є кращим, який є «законним» тощо. Але розмови про дебати не мають жодного значення, так само як не матимуть значення і дебати, на яких кандидати просто сваритимуться один з одним. Дебати – це про ідеї від кандидатів, це змагання програм і бачень розвитку громади. От тільки навіть у західних «супердемократичних» країнах дебати між політиками інколи перетворюються на треш. А з нашим розвитком політичної культури такий сценарій є ще ймовірнішим. Залишається лише сподіватися, що наші кандидати нас здивують. Якщо, звичайно, дебати таки відбудуться.

«Непопулярні» вибори

Ми вже знаємо, що місцеві вибори є менш «популярними», аніж президентські чи парламентські. Цього року також зіграла свою роль епідемія коронавірусу – явка виборців 25 жовтня була найнижчою в історії виборів у незалежній Україні. В експертів були сподівання на те, що у другому турі виборів міських голів явка зросте, однак, до прикладу, повторні голосування в семи містах, що вже відбулися 15 листопада, показали нам ще гнітючішу картинку. Середня явка виборців (Луцьк, Краматорськ, Українка, Одеса, Суми, Херсон, Кам’янець-Подільський) склала лише 24%. І це на 8% менше, ніж була явка в цих містах 25 жовтня, повідомляє Центральна виборча комісія.
Щодо порушень, зафіксованих 15 листопада, то за повідомленнями Громадянської мережі ОПОРА, загалом ситуація не надто відрізнялася від показників, зафіксованих 25 жовтня.
«Найбільш частим процедурним порушенням у день повторного голосування були спроби незаконної видачі дільничною виборчою комісією та отримання виборцем бюлетенів для голосування, зокрема без пред’явлення належних документів (наприклад, на підставі закордонного паспорта). Такі факти не носили масового і повторюваного характеру, але були зафіксовані на 8,39% ДВК у межах всієї України (похибка становить 4,56%). Поширеність таких зловживань не значно зменшилася у порівнянні з першим туром (фіксувалися на 10,04% ДВК), незважаючи на те, що частина членів ДВК вже мають додатковий досвід проведення виборів, а сам процес голосування є спрощеним. Лояльне ставлення учасників виборчого процесу до ситуацій, в яких ідентифікація виборця з метою видачі бюлетеня відбувається на підставі неформальної комунікації та досвіду знайомств між виборцями і членами комісій (а не паспорта громадянина України), стимулює зневагу до закону і безвідповідальну поведінку з боку самих виборців, а також містить ризики цілеспрямованих спроб сфальсифікувати вибори, використовуючи таку практику», – мовиться на сайті мережі ОПОРА.
Що ж, львів’янам треба відповідально підійти до дня повторного голосування за голову нашої громади. Не забувайте паспорти та про необхідність дотримання протиепідемічних задів.

У Львівській облдержадміністрації нагадують, що виборцям під час проведення голосування необхідно:
1) обробити руки дезінфекційними (антисептичними) засобами перед входом до приміщення для голосування та після виходу з нього;
2) перебувати у респіраторі або захисній масці, зокрема виготовленій самостійно, таким чином, щоб були прикриті рот та ніс. Члени виборчої комісії можуть звернутися до виборців з проханням тимчасово зняти маску для підтвердження особи;
3) мінімізувати час перебування у приміщенні для голосування;
4) утриматися від відвідування приміщень для голосування разом з дітьми;
5) після виходу з приміщення для голосування залишити одноразові рукавички, інші одноразові засоби індивідуального захисту в контейнерах/урнах для централізованого збору та утилізації використаних засобів індивідуального захисту;
6) за можливості для здійснення голосування використовувати особисту ручку.
Підрахунок голосів має бути швидшим, аніж це відбувалося після 25 жовтня. «Офіційні результати голосування мають бути встановлені не пізніше, ніж на п’ятий день з дня повторного голосування, тобто до 27 листопада включно», – повідомила очільниця відділу адміністрування Державного реєстру виборців апарату Львівської облдержадміністрації Зоряна Павлів.

«Перед другим туром суттєво зросла кількість так званого чорного піару і брудних технологій»

Перед повторним голосуванням 22 листопада «Львівська Пошта» поспілкувалася з координатором спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області Тарасом Радем про проблеми у виборчому процесі та якість кампаній кандидатів на посаду міського голови

– Пане Тарасе, в інформпросторі з’являються повідомлення про те, що львівські ДВК мають труднощі у своїй роботі, бо начебто багато членів комісій відмовляються далі працювати. Чи відомо вам про таку проблему і наскільки вона масштабна?
 – Ми знаємо про цю проблему і чули про такі ситуації в окремих ДВК, але не можу зараз сказати про масштаб цієї проблеми. Насправді це очікувано і було зрозумілим ще до початку повторного голосування. Проблема пов’язана з тим, що згідно з Виборчим кодексом, члени дільничних виборчих комісій, які утворені ще перед першим туром, продовжують свою роботу під час повторного голосування. Тоді їх висували різні суб’єкти виборчого процесу, депутатські групи, фракції, місцеві осередки партій, кандидати на посаду міського голови, яких було тоді 17.
Зараз залишилося лише два кандидати і відповідно виникає питання: яким чином забезпечити роботу комісій в умовах інших суб’єктів виборчого процесу. Виборчий кодекс дивиться на членів ДВК як на людей, які виконують суспільно важливу функцію, які є незалежними від партій та кандидатів, які їх делегували. На практиці воно так не працює, тому що члени комісій розглядають це як спосіб додаткового заробітку. Відповідно, якщо вони не знають, хто має заплатити їм кошти, що в принципі не є передбачуваним Кодексом, але, на жаль, така практика є, вони тоді не особливо виявляють бажання продовжувати свою роботу. Бо в мене є сумнів, що Андрій Садовий чи Олег Синютка, штаби цих двох кандидатів, зможуть реально надати «гонорари», оплатити роботу всіх членів ДВК. Тому і виникає ця проблема, що багато членів ДВК просто відмовляються працювати.
Але хто їх має замінити? Заміни має проводити той же суб’єкт виборчого процесу, що делегував членів ДВК перед першим туром. А вони вже не є суб’єктами виборчого процесу, партії вже зараз не беруть участі у виборах. Тому і виникає така ситуація. Тут треба домовлятися. Щоб, умовно кажучи, штаби Синютки та Садового домовлялися з партіями, щоби вони, до прикладу, провели низку замін по своїх поданнях.
– Як можна охарактеризувати виборчу кампанію перед повторним голосуванням? Чи багато порушень фіксуєте?
 – Після 25 жовтня агітаційна кампанія не є такою інтенсивною, як була раніше, фактично все звелося до зовнішньої реклами. Але суттєво зросла кількість так званого чорного піару і брудних технологій. Вони спостерігалися і перед першим туром голосування, але на тлі іншої великої кількості активностей вони були не настільки помітними. Зараз, перед повторним голосуванням, кількість активностей суттєво зменшилася, а кількість брудних технологій навпаки суттєво зросла, тому чорний піар став дуже помітним загалом у кампанії. Вважаю це дуже поганим для нас усіх: і для виборців, і для кандидатів.
Адже якщо штаби кандидатів не можуть запропонувати нічого конструктивного, а тратять стільки зусиль і грошей на деструктивне, то очевидно, що якість кампанії залишає бажати кращого.
Така проблема спостерігається не тільки у Львові, але й у Дрогобичі. Там так само останнім часом фіксують факти поширення газет без вихідних даних, в яких є дискредитуюча інформація про кандидатів й інші подібні факти. Тож загалом, якщо оцінювати перебіг кампанії перед повторним голосуванням, то якість цієї кампанії стала ще нижчою, аніж було під час першого туру.
– Як ви оцінюєте всі ті сварки кандидатів щодо проведення дебатів перед другим туром?
 – Дебати стали заручниками кампанії. І у Львові, і в Дрогобичі кандидати використовують саме обговорення щодо дебатів як предмет агітації. А самі обговорення демонструють, що кандидати не надто хочуть брати участь у цих дебатах. Три тижні ми спостерігали за словесними перепалками і звинуваченнями кандидатів у бік один одного, що, мовляв, опонент не хоче йти на дебати. Кожен з них пропонував власний «найкращий» формат.
Мені здається, що це була свідомо неправильна стратегія штабів, оскільки цю тему заговорили, і ця дискусія про дебати триває в ракурсі загальної негативної чорної кампанії, яку ведуть кандидати один проти одного. І навіть якщо дебати між кандидатами посаду міського голови у Львові відбудуться, а вони мають відбутися 18 листопада, то в мене є певний скепсис щодо якості самих дебатів.
До прикладу, дебати між кандидатами на посаду голови Дрогобича, які мали відбутися 11 листопада, так і не відбулися. Бо кандидат Андрій Веселий відмовився прийти, натомість запропонував власний формат дебатів у Дрогобичі, який мав відбутися 17 листопада, на який відмовився приходити Тарас Кучма. Бачимо, що ситуація у Львові та Дрогобичі дуже подібна і дебати стали заручниками кампанії.
– Чи можна робити прогнози щодо явки виборців у Львові 22 листопада?
 – Як показали результати повторного голосування 15 листопада, явка у другому турі виборів міських голів була катастрофічно низькою. Хоча я після першого туру голосування був оптимістом і все ж таки сподівався, що явка виборців зросте і що вона буде понад 38%. Хоча б тому, що був переконаний, що кандидати закликатимуть своїх виборців, так зване електоральне ядро, обов’язково прийти проголосувати, бо від цього залежить їхня перемога. Натомість я не чую таких закликів, навпаки кандидати розповідають про недоліки опонента, це ніяк не сприяє бажанню виборців йти на дільниці голосувати.
Окрім цього, зросла кількість хворих на коронавірус, статистика дуже негативна. Це так само суттєво впливає на явку виборців. Тому якщо спробувати перед повторним голосуванням 22 листопада спрогнозувати явку, то, думаю, вона буде нижчою, ніж була 25 жовтня. Боюся, що вона може коливатися в межах 30% виборців, що є дуже погано для нас всіх.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
12.0384 / 4.22MB / SQL:{query_count}