Українські політичні ігри. 8 сезон 8 серія

Одразу після відкриття нової парламентської сесії нардепи, всупереч своїм обіцянкам, не спішили братися за питання антикорупційного суду. І далі триває епопея із оновленням ЦВК

фото: golos.com.ua (2)
Цього тижня, 6 лютого, розпочалась восьма сесія Верховної Ради VIII скликання. Завдань перед нардепами багато, обіцянок вони роздали ще більше.
Щодо рішень, які парламентарі змогли ухвалити за два дні роботи нової сесії, то вони розблокували так званий закон про “реінтеграцію Донбасу” (відхилили зареєстрований “опоблоківцями” проект постанови про скасування цього документу і тепер спікер, а після цього й Президент, зможуть його підписати), засудили ухвалення польськими сеймом і сенатом так званого “антибандерівського закону” і закликали західних сусідів разом “повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність та доброзичливість”, врегулювали питання будівництва меморіалу Героям Небесної Сотні у Києві, схвалили створення Кредитного реєстру НБУ та ухвалили закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (довелось розглядати близько півтисячі правок).
Та загалом два дні парламентарі мучились у сесійному залі і все це виглядало відверто жалюгідно. У середу, 7 лютого, спікер Андрій Парубій достроково закрив ранкове пленарне засідання, бо в залі просто було замало депутатів.

Страх перед антикорупційним судом

Поки “зависла” низка важливих питань, вирішення яких представники влади обіцяли одразу із початком нової сесії. Так ні 6, ні 7 лютого питання включення до порядку денного законопроекту про антикорупційний суд не виносилось на голосування. Уже давно всім зрозуміло, що наші політики не хочуть розблоковувати процес створення спеціалізованого суду для корупціонерів. Але західні союзники України, зокрема фінансові донори, продовжують тиснути. І продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом зараз напряму залежить від ухвалення нашим парламентом закону про антикорупційний суд.
“Попереду – місяці відповідальних рішень. Але що просив би народних депутатів зробити негайно, так це у строгій відповідності з усіма регламентними процедурами розпочати розгляд внесеного мною законопроекту “Про Антикорупційний Суд”, – така заява з’явилась 6 лютого на Facebook-сторінці Президента України Петра Порошенка. Публічно гарант зараз намагається прискорити нардепів, але не можна забувати, як довго він тягнув із внесенням свого законопроекту, і що зрештою в цьому документі не було враховано усіх рекомендацій Венеційської комісії. “Пошта” про це вже неодно­разово писала. Зокрема, замість того, щоб залучати незалежних іноземних фахівців у конкурсну комісію з добору антикорупційних суддів, в президентському законопроекті пропонується, щоб іноземні фахівці мали лише дорадчу функцію у цьому процесі. А ще прописані надзвичайно високі вимоги до претендентів на посади антикорупційних суддів, і юрисдикція такого суду може не повністю охоплювати справи, підслідні НАБУ, і навпаки, охоплювати випадки, які не пов’язані з корупцією як такою. Все це вкупі створює проблеми для створення справді незалежного і дієвого антикорупційного суду.
Цікаво, що в Адміністрації Президента хвалились тим, що у розробці відповідного законопроекту брали участь засновник Фонду інновацій та розвитку Георгій Вашадзе та директор цієї громадської організації Роман Яковлєв. А зараз, як повідомляють ЗМІ, із фінансового звіту партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” стало відомо, що президентська партія влітку минулого року заплатила Фонду інновацій та розвитку понад мільйон гривень.
Недоліки у внесеному Президентом законопроекті є, але їх можна виправити між розглядом документа у першому та другому читаннях (також зазначимо, що у парламенті зареєстровано чотири альтернативні депутатські законопроекти). От тільки виникає питання: чи готова владна команда покращувати внесений Президентом законопроект чи зараз просто відбувається пошук голосів для проштовхування цього документа із “підводними каменями”? Хотілося б вірити, що влада розуміє усі небезпеки реалізації другого сценарію.
“Законопроект про створення антикорупційного суду, скоріш за все, ухвалений буде, але питання полягає в іншому. Який це буде закон? В чому полягатимуть компроміси, що буде враховано в ньому, а що ні”, – зауважив в ефірі телеканалу Eспресо професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду “Демократичні ініціа­тиви” Олексій Гарань.
У будь-якому випадку спершу потрібно хоча б включити законопроект про антикорупційний суд до порядку денного ВРУ. Коли це може відбутись? “Раніше було прийняте рішення, в черговий раз, що включення законопроекту про антикорупційний суд в порядок денний пройде на цьому тижні. Я сподівався, що це буде зроблено у вівторок чи четвер, але розуміючи ситуацію, коли вчора ми не встигли, сьогодні в залі не вистачає депутатів, а завтра багато нардепів поїдуть снідати в США. Тому, на жаль, я думаю, що цього тижня ми не включимо цей документ в порядок денний. Хоча, можливо, завтра ці спроби будуть – все залежить від кількості парламентарів у сесійній залі”, – заявляв учора, 7 лютого, нардеп від БПП Ігор Артюшенко, повідомляють УНН. Що ж, подивимось, чи будуть сьогодні такі спроби. А поки вчергове зазначимо, якщо наш парламент і зможе найближчим часом ухвалити закон про антикорупційний суд навіть у цілому, то чекати на початок роботи  такого суду цього року не варто. Хіба що вже у 2019-ому.

Маневри навколо ЦВК

Ще довше, аніж на закон про антикорупційний суд, ми чекаємо на оновлення Центральної виборчої комісії. Нагадаємо, що ще в червні 2014-го завершився термін семирічних повноважень 12 із 15 членів ЦВК, а ще одного – у лютому 2017-го. “Пошта” також неодноразово писала про цю ситуацію, як і про те, що 23 січня Президент Петро Порошенко хвалився тим, що підписав подання на призначення нових членів Центрвиборчкому і лист про звільнення членів виборчої комісії у зв’язку із закінченням терміну їхніх повноважень. Але як зрештою виявилось, Президент знову не спішив вносити подання до парламенту і зробив це тільки 5 лютого. І тепер ще потрібен час на спецперевірку кандидатів. “Згідно із законом, спецперевірка триває до 20 днів. Я розумію, що цей термін може бути коротшим, тому я попросив апарат Верховної Ради звернутися до всіх органів, які проводять спецперевірку, щоб максимально цей термін скоротити наскільки це можливо”, – заявив спікер Андрій Парубій, передає Цензор.НЕТ.
Загалом навіть смішно зараз чути від різних представників влади про те, як усі вони спішать оновлювати ЦВК, якщо все це потрібно було робити ще три з половиною роки тому.
Зазначимо, що між нинішнім поданням і списком кандидатів до ЦВК, оприлюдненим Адміністрацією Президента наприкінці січня, є відмінність. (Детально про попередній список із 14 кандидатів ми вже писали). Зі списку зникла кандидатура Надії Синиці. У ЗМІ та в експертів не було впевненості в тому, яка парламентська фракція пропонувала цю кандидатуру. Натомість Президент в оновленому поданні вже врахував кандидатуру від фракції “Батьківщина”. Це доцент кафедри екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Євстігнєєв. Не враховано тільки пропозиції “Опоблоку”, але представник Президента у парламенті Ірина Луценко заявила, що і це питання ще додатково узгоджується.
Зараз же маємо знову список із 14 кандидатів на 13 місць. Виходить, що одного Президент пропонує так би мовити “про запас”. Зауважимо, що за кожного нового члена ЦВК, відповідно до законодавства, нардепи повинні голосувати окремо. І питання не тільки в тому, чи відбуватиметься якесь рейтингове голосування,  адже кандидатів більше, аніж треба, а насамперед в тому, чи взагалі наш парламент зможе оновити ЦВК. Існує ймовірність, що оновлення буде лише частковим.
“Мова йде про 13 членів ЦВК, у яких закінчився строк повноважень. Навіть для того, щоб ЦВК могла працювати в новому форматі, буде достатньо обрати принаймні вісім із них. Якщо вісім із 13 буде обрано, то це означатиме, що у складі ЦВК працюватиме 10 із 15 осіб, а це вже кворум, тобто можливість ухвалити рішення”, – пояснював ситуацію аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок, повідомляє Громадське радіо.
Та питань залишається дуже багато. Адже зараз немає впевненості й у тому, що в парламенті проголосують принаймні за вісьмох кандидатів. Або якщо і назбирається голосів тільки за вісьмох кандидатів, то за яких? Від БПП і “Народного фронту”? (але коаліція насправді не має 226 голосів, а якщо їх шукати то треба чимось поступатися).
Тут зауважимо, що відповідно до аналізу списку кандидатів до ЦВК, який провела Громадянська мережа ОПОРА, у цьому списку п’ять претендентів, запропонованих фракцією БПП і троє – “Народним фронтом”. Плюс ще юрист Олег Конополський, чия кандидатура внесена чи то від президентської сили, чи то від “народнофронтовиків”. Достеменно не було відомо. А ще в ЦВК вже працює Олег Діденко, призначений в комісію у квітні 2014-го за квотою УДАРу.
Як бачимо, нинішня коа­ліція, яка тільки на папері, може отримати повний контроль над новою ЦВК. Для ухвалення рішень в комісію потрібно вісім голосів.
Коли відбуватиметься призначення нових членів ЦВК – знову ж таки зараз важко спрогнозувати. Але варто було б встигнути до 31 березня, принаймні за рік до чергових президентських виборів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8016 / 4.45MB / SQL:{query_count}