Час перемовин

Представник Держдепу США з питань України Курт Волкер вважає, що миру на Донбасі можна досягти впродовж 12 місяців. Але, звичайно, потрібно, щоб Путін погодився забрати свої війська

Курт Волкер, Владислав Сурков; фото: glavcom.ua, svobos.ru
У п’ятницю, 26 січня, в Дубаї (ОАЕ) мала відбутися чергова, вже четверта загалом і перша в цьому році, зустріч спецпредставника Держдепу США з питань України Курта Волкера та помічника російського президента Путіна Владислава Суркова. Це один із форматів перемовин щодо вирішення ситуації на Донбасі. Про перебіг цієї зустрічі на момент здачі номера у друк інформації ще не було, але загалом наперед було зрозуміло, що якихось “проривів” від чергових перемовин не варто було чекати. Про це напередодні заявляв сам Волкер, такі настрої озвучували й у Кремлі. То для чого тоді такі перемовини заради самих перемовин? Насправді, як завжди, в геополітиці не все так просто, навіть черговий обмін позиціями може бути важливим.
Напередодні Курт Волкер відвідав Україну, зустрічався, зокрема, із Президентом Петром Порошенком, секретарем РНБОУ Олександром Турчиновим, начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком. Поїздка Волкера на Донбас була скасована офіційно через погодні умови.
“Перш за все, щодо зустрічі з паном Сурковим, я сподіваюся викласти бачення США щодо того, що ми можемо зробити, щоб пришвидшити завершення конфлікту. Це вимагатиме від Росії рішення про відведення своїх сил. А підконтрольні сили, які там є, зрештою мають бути розформовані… Не думаю, що ми домовимося на цій зустрічі, але я вважаю, що важливо вказати, якими є наші очікування. І я також, звичайно, хочу почути, що скаже пан Сурков зі свого боку”, – зазначав Волкер в інтерв’ю Радіо Свобода. Також він розповів, що збирається обговорювати тему подальшого звільнення полонених.

Домовленостей за спиною України не буде

З чим же Волкер та Сурков підходили до чергового раунду перемовин? Американський спецпредставник вчергове заявив, що жодних домовленостей із Росією за спиною України не буде. “Я підтримую тісний зв’язок з усіма – з представниками Франції та Німеччини, що координують Нормандський процес, з українським урядом. Як бачите, я вже шість разів приїжджав сюди за останні шість місяців. Я веду переговори і тоді, коли не приїжджаю до Києва – з президентом, з міністром закордонних справ, з радником із питань національної безпеки. Тож я відчуваю, що ми дуже активно координуємо важливі запитання. Ніхто не веде переговори за спиною України. Я намагаюсь бути посередником, щоб досягти спільних цілей”, – наголошує Волкер, передає Радіо Свобода.
Після третьої зустрічі із Сурковим восени 2017-го Волкер заявив, що відбулось фактично повернення назад до початкового етапу перемовин, зокрема, ніяк не просувалося питання щодо міжнародного миротворчого контингенту на Донбасі. В Росії хочуть, щоб “блакитні шоломи” лише охороняли спостерігачів із ОБСЄ та розміщувались лише на лінії розмежування на Донбасі, а не на україно-російському кордоні. Навряд чи це питання може зрушитися з мертвої точки найближчим часом, зокрема, до президентських виборів в Росії (відбудуться в березні 2018-го).
Зазначимо, що тему миротворців Волкер цього тижня обговорював в Києві на зустрічі із Петром Порошенком. “Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону”, – таке повідомлення поширила прес-служба нашого гаранта.
Ще однією темою, яку Волкер обговорював із Порошенком, і яка, найімовірніше, мала підніматися під час зустрічі із Сурковим – це нещодавно ухвалений нашим парламентом Закон “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”, в якому на нашому законодавчому рівні Росія визнається країною-агресором і на неї покладається вся відповідальність за ситуацію на окупованому Донбасі.
Росії, звичайно, ухвалення такого закону не сподобалося, в Кремлі й надалі продовжують цинічно брехати про те, що вони не є учасниками конфлікту на сході України. Зараз і в Кремлі, і його агенти впливу в Україні, критикують закон за те, що там немає згадок про мінські домовленості. Лунають звинувачення, що Україна виходить з мінського процесу і, вочевидь, саме такий підхід і надалі використовуватиме російська пропаганда.
Станом на день 26 січня, за даними офіційного сайту ВРУ, спікер ще не підписав цей Закон, тому і підпису Президента документ ще не міг отримати. Раніше спікер парламенту Андрій Парубій пояснював ЗМІ, що апарат ВРУ і профільний комітет ще мають суто технічно доопрацювати закон із врахуванням усіх проголосованих правок і після цього він одразу його підпише.
Цей документ довго узгоджувався із західними партнерами України. Прокоментував ухвалення закону і Курт Волкер. “Думаю, що цей закон просто описує стан справ. Він не додав нічого нового. З тактичної точки зору можна сперечатися, наскільки корисним є цей крок. Але фактично він нічого не змінює... Це непотрібний конфлікт. У росіян немає причин воювати з українцями на сході України. По всій Україні російськомовні люди живуть нормальним життям. У них є робота і сім’ї, вони не піддаються дискримінації. Єдине місце в Україні, де російськомовні люди стикаються з труднощами – це ті самі райони на сході країни, де триває конфлікт. І мені хотілося б сподіватися, що замість того, щоб продовжувати постачати, тренувати і контролювати сили сепаратистів на сході України, Росія зробила б кроки для встановлення миру. Наприклад, вивести свої сили, завершити конфлікт і допомогти відновити нормальне життя в регіоні. Тому що всі хочуть нормального життя”, – заявив Волкер в інтерв’ю BBC-Україна.
Загалом він зазначив, що завершити війну і вийти на повне виконання мінських угод можна за рік, але знову ж таки, для цього потрібні відповідні кроки від російської влади.

Козир Волкера

Зрозуміло, що тиск на Росію потрібно продовжувати. І зараз треба звернути увагу на те, що 29 січня у США має бути оприлюднена так звана “Кремлівська доповідь” із оновленим санкційним списком російських чиновників, політиків і бізнесменів із найближчого оточення Путіна.
“Це буде тим батогом в руках Волкера, який він спробує використовувати. Поки списки не опубліковані, є можливість цей список або дещо скоротити, або дещо розширити, або поміняти місцями якісь прізвища. Це досить серйозний предмет переговорів. Волкер може спробувати отримати щось натомість. Списки – це тільки один із факторів. У поточному році очікується низка інших досить серйозних подій, які можуть істотно вплинути на російську політику. Зокрема, щодо розслідування катастрофи пасажирського літака Боїнг над Донбасом”, – зазначає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, інформує Обозреватель.
Щодо “Кремлівської доповіді”, то її у Конгресі США мають презентувати американський мінфін, директор Національної розвідки Ден Коутс і державний секретар США Рекс Тіллерсон. Ця доповідь і оновлення санкційного списку були передбачені законом “Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій”, що вводив нові обмеження проти Росії, Ірану та КНДР. Президент США підписав цей документ у серпні минулого року. Доповідь мала бути опублікована впродовж 180 днів і власне 29 січня цей термін спливає.
До речі, Курт Волкер в інтерв’ю Deutsche Welle заявив, що поки західні санкції проти Росії не спрацювали на повну силу. “Я б не сказав, що санкції не працюють, я б сказав, що вони не спрацювали, але це інше. Думаю, в Росії багато хто усвідомлює, що санкції негативно впливають на їхню країну. І вплинуть ще більше, якщо обмежувальні заходи будуть відновлювати і далі. А це так і буде. ЄС регулярно продовжує санкції, США додадуть до списку нові імена. Я думаю, що всі розуміють, що з плином часу це завдаватиме Росії шкоду, і в Росії хочуть, щоб санкції зняли, але умовою для їхнього виконання є фактичне виконання мінських домовленостей”, – зауважив американський спецпредставник.
Що ще може непокоїти Росію? Рішення США надати Україні оборонну летальну зброю, зокрема протитанкові ракетні комплекси Javeline. Нагадаємо, що ще раніше з’являлися повідомлення про те, що Україна має отримати 35 пускових установок та 210 протитанкових ракет.
У вже згаданому інтерв’ю Волкера для BBC-Україна він також прокоментував питання постачання нам американської зброї й російську істерику щодо можливої ескалації ситуації на Донбасі. “Сумний факт полягає в тому, що рівень насильства на сході України вже істотно зріс 2017 року. Ми бачили різке збільшення кількості порушень пункту про припинення вогню у порівнянні з попередніми двома роками. І це відбувається за участі сил, які контролює й інструктує Росія. Ми запропонували Україні оборонне озброєння. Наприклад, протитанкову зброю. Її можна використовувати тільки якщо на вас йдуть танки. І обсяги поставок досить невеликі в порівнянні з кількістю танків, які Росія розмістила на сході України. Безумовно, все це озброєння не є ефективним для наступальних операцій і ескалації конфлікту. Але я сподіваюся, що наш крок продемонструє існування серйозної політичної підтримки суверенітету й територіальної цілісності України. Україна як самостійна країна має право захищати себе від агресії. І вона має право шукати допомоги у інших країн, щоб закрити прогалини в своїй обороні. І у Києва є такі прогалини. США та інші країни намагаються допомогти їх закрити”, – зазначив спецпредставник Держдепу США з питань України.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9150 / 4.45MB / SQL:{query_count}