Залишилося 12 днів до місцевих виборів

“Пошта” підбила проміжні підсумки виборчої кампанії по Україні та по Львівщині зокрема

Менше двох тижнів залишилося до початку виборчої кампанії. У суботу, 24 жовтня, коли вступає в силу “день тиші”, зникне основний масив політичної агітації, спустіють білборди і ситіла йти, а вже пізно ввечері, 25 жовтня, кандидати в місцеву владу знатимуть, кому відкорковувати шампанське, а кому – щось міцніше, аби заспокоїти нерви і притлумити розчарування.
Однак у деяких містах (можливо, і у Львові) виборча кампанія 25 жовтня не завершиться: частина населених пунктів, кількість виборців у яких перевищує 100 тисяч осіб, голосуватиме за одного з двох претендентів на посаду міського очільника в другому турі.
Загалом передвиборча кампанія характеризується відносним безладдям. Часу на агітацію законодавець надав обмаль (хоч деякі політичні діячі і партії почали піаритися задовго до офіційного старту кампанії). Звідси й результат – політичні сили змагаються у стилі “хто кого перекричить” замість того, щоб пропонувати конструктивні рішення та проекти для вирішення місцевих проблем.
Зауважимо, що ставки на місцевих виборах цього разу високі. Незважаючи на те, що процес децентралізації планують закінчити у 2017 році, коли, за планом, повинні відбутись установчі вибори до оновлених місцевих органів влади, перші паростки децентралізації вже проросли. 
Хоча частка грошей, оперування якими віддали місцевій владі, ще незначна, бюджети міст і сіл стали трохи повнішими. А більше коштів – це більше можливостей реалізовувати важливі проекти: інфраструктурні, соціальні, бізнесові, освітні. У поєднанні з тим, що кількість депутатів місцевих рад суттєво скоротилась у зв’язку з новим законом, претендентів на “святі місця” є вдосталь, тож боротьба за них точиться не на жарт.
Уже тепер можна аналізувати проміжні підсумки виборчої кампанії. Звісно, ще рано говорити про переможців, але виборцям потрібно знати, як поводяться політичні сили, для того, щоби віддати свої голоси розумно.

Україна: у бій іде молодняк, але “генерали” на місці

Попри значну частку нових облич у списках усіх партій, лідери виборчих списків здебільшого належать до “старої гвардії” (представники місцевого самоврядування та органів державної влади). Загалом 60% лідерів виборчих списків – старі обличчя. 
При цьому половина формально нових облич серед лідерів – ставленики старих сил. Це насамперед особи, що не були раніше при владі, проте пов’язані економічними чи іншими інтересами з представниками старих облич. Тож нових осіб, які очолюють виборчі списки по Україні, і справді відносно небагато – лише кожен п’ятий. Такими даними оперує Комітет виборців України.
Серед рядових претендентів, які закріплені за округом, а не очолюють виборчих списків, дійсно багато нових облич. Однак є партії, що вирішили покластися на перевірених кадрів. Найбільше “стариків” у бій по Україні кидає “Опозиційний блок”. Згідно з дослідженням Комітету виборців України, таких там 42%. Інші партії більше дають шанс тим, що ніколи не були при владі. У середньому частка політичного молодняка становить близько 80%.
Наразі незрозуміло, скільки нових прийде в місцеві ради, але логічно припустити, що ця цифра буде значно меншою за згадані вище 80%. 
Також варто зазначити, що значна частина політичних сил вільно протрактувала вимоги закону про місцеві вибори, який встановлює мінімальну квоту в 30% для представників обох статей. Якщо у списках партії все-таки намагаються дотримуватися допустимої частки, то жінок, які претендують на посади міських голів, небагато – всього 13% із усіх кандидатів по всій Україні.
Значна частина виборців досі не розуміє, як відбуватимуться вибори за новим законом
Якщо говорити про ідеологічне наповнення виборів, то складається враження, що ми нібито обиратимемо всеукраїнський парламент, а не місцеві ради. Так, із білбордів політичні актори виголошують важливі слогани про контрактну армію та “паркетних” генералів, але дуже мало говорять про проблеми конкретного міста, села, району чи області.

Галицький колорит, або про Львівщину

Львівщина має свої особливості. Перше – у Львівську міську раду претендує найменша кількість нових облич серед усіх міських рад обласних центрів (таких лише 67%). Аналогічний показник тільки в Чернігівську міську раду. Враховуючи те, що старі обличчя мають більші впізнаваність і шанси перемогти у своїх округах, кількість нових депутатів у Львові буде ще меншою. 
Відносно непогано у Львові та Львівській області з представництвом обох статей у списках. Не вписались у квоту до Львівської обласної ради тільки “Наш край” (12% жінок) і “Батьківщина” (29%). У списку “Опозиційного блоку” узагалі нема жінок, і загалом він складається “аж” із чотирьох осіб.
У списках до міської ради Львова не дотримуються гендерної квоти ті ж: у партії “Наш край” – 20% кандидатів-жінок, у “Батьківщині” – 29%. А от “Відродження” та Аграрна партія взагалі вирішили обійтися без жіночого товариства. Щоправда, їхні виборчі списки не такі вже й довгі.
Якщо говорити про конкретні порушення, то їх на Львівщині немало. Активні громадяни та громадські організації зазвичай не можуть нічого з тим вдіяти – у законі не передбачені конкретні санкції за порушення ведення передвиборчої агітації. Таким чином, ті партії і кандидати, які розміщують свою рекламу в маршрутках або без вихідних реквізитів, ніякого покарання не несуть.
“КВУ фіксував випадки прямого підкупу виборців. Наприклад, на День пенсіонера людям похилого віку роздавали буханці хліба в подарунок від одного з кандидатів і компанії “Галицька здоба”. Щодо непрямого підкупу виборців, то такі випадки є частішими в області (наприклад, безоплатний Wi-Fi від “Самопомочі” в деяких районних центрах), аніж у Львові,  – резюмувала в коментарі “Пошті” прес-секретар відділення Комітету виборців України у Львові Олександра Чоловська.
В КВУ також говорять і про інші брудні виборчі технології. Наприклад, у Золочеві реєстрували “двійників” (кандидатів із однаковими прізвищами). З інших попередніх висновків уже говорять про те, що політичні партії забули про село. Так, більшість кандидатів у сільські депутати – самовисуванці, а тих, кого висунули партії, – обмаль.
Ще одна проблема виборчого процесу, якої досі ніхто не вирішив, – функціонування територіальних виборчих комісій, значна частина членів яких – без попереднього досвіду роботи. Внаслідок цього тривають пертурбації, заміни членів ТВК, що ставить під загрозу нормальну організацію виборчого процесу.

Ще раз про те, як не заплутатись

Громадські організації вже неодноразово відзначали, що значна частина виборців досі не розуміє, як відбуватимуться вибори за новим законом, як виглядатиме бюлетень і як визначатимуть переможців. Ба більше, і не всі кандидати розуміють, що відбувається.
Система “зв’язаних” списків, яку ми використовуємо на цих виборах, має кілька особливостей. Голосування в багатомандатних округах (на виборах міських, районних і обласних депутатів) відбувається за партію і за конкретного кандидата, який закріплений політичною силою на окремому окрузі. Відповідно ваш голос перейде в актив партії (її загальний результат складатиметься з усіх голосів, які віддали за неї в багатомандатному окрузі) і конкретно за кандидата від політичної сили, який закріплений за вашим округом.

фото: akcent.org.ua
Якщо партія долає бар’єр у 5%, то вона отримує право на представництво в конкретній раді. Але хто ж до неї пройде? Припустимо, партія “А” набирає на виборах до Львівської міської ради 10% голосів. Без урахування розподілу голосів виборців, які віддали за партії, що не подолали виборчого бар’єру, це дає право на 6,4 місць (нагадаємо, що в міській раді Львова тепер засідатиме не 90, як раніше, а лише 64 депутати). Якщо ж розподілити ще ті голоси, які виборці віддали за сили, що не подолали бар’єру, то партія “А” буде представлена приблизно сімома депутатами. Однозначно отримає мандат лідер списку, який не закріплюється за конкретним округом і прізвище якого буде у всіх бюлетенях. Окрім нього в раду пройде ще шестеро осіб. Це будуть ті представники, на округах яких партія “А” назбирала найбільшу кількість голосів (у відсотках до кількості людей, що скористалися правом голосу). Виборцям потрібно розуміти, що передусім ми обираємо не кандидатів у раду напряму, а політичні партії. Тільки от список конкретної політичної сили тепер не чітко зафіксований, а формується після виборів на основі рейтингу окремих кандидатів.
Також виборцям потрібно знати: така система не передбачає, що на кожному окрузі буде свій депутат, представлений у раді. Оскільки переможці визначаються не шляхом перемоги на конкретному окрузі, а через рейтинговий список партій, то один конкретний округ теоретично може забезпечити мандат або кільком депутатам, або ж нікому. 
Як це виявляється на практиці? Припустимо, на вашому окрузі партія “А” та партія “Б” – їхні кандидати – отримали по 31% і 30% голосів. Цілком імовірно, що цей округ делегує до ради одразу двох представників. І дзеркальна ситуація: на іншому окрузі кілька партій набирають по 5% голосів виборців максимум, тож усі результати роздроблені. Такий округ, найімовірніше, не матиме свого представника у відповідній раді.
І про бюлетені. Рядовий житель Львова отримає на руки три бюлетені. Перший – для голосування за міського голову (тут немає особливих нововведень, бо серед усіх кандидатів потрібно обрати одного). Другий – для голосування за кандидатів до міської ради. У ньому голосуватимемо за партії; не дивуйтесь, якщо бюлетень, який ви отримали, міститиме інакший текст, аніж, скажімо, у вашого колеги. Це означає тільки те, що ви живете в різних округах, на яких політичні сили висунули різних представників. Така ж ситуація і з бюлетенем для голосування за кандидатів до обласної ради. 
Раніше “Пошта” писала: залежно від округу виборець може отримати на руки до п’яти бюлетенів. Додатковий бюлетень буде в містах Львівщини, окрім Львова (за ним голосуватимуть за кандидатів у районні ради). Ще один бюлетень може бути в тих населених пунктах, які добровільно об’єдналися й утворили об’єднані територіальні громади. Там відбуватиметься голосування ще й за старост.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7244 / 4.46MB / SQL:{query_count}