Кадровий “договірняк”

Порошенко і Яценюк просунули своїх людей на посади голів Фонду держмайна та Антимонопольного комітету

Юрій Терентьєв та Ігор Білоус (фото: kri.com.ua, sfs.gov.ua)
Парламентарі тривалий час відкладали призначення нових голів Фонду державного майна та Антимонопольного комітету – надважливих відомств, які рік залишались без пов­ноправних керівників.
І ось нарешті 19 травня у Верховній Раді стало справжнім кадровим днем – за призначення Ігоря Білоуса головою Фонду держмайна проголосувало 258 депутатів, за Юрія Терентьєва на посаді голови Антимонопольного комітету – 266. Ніяких несподіванок, бо кандидатури обговорювались політиками. Але багато питань.
Цьому дню передували важкі перемовини та домовляння всередині коаліції, бо ж надто вже престижні відомства стояли на кону. І як за будь-якої іншої нашої влади, працював квотний принцип: немає нічого спільного з обранням найдостойніших. Фонд держмайна був квотою президентської сили, Антимонопольний комітет – прем’єрської. 
Ще в квітні голова фракції “БПП” Юрій Луценко заявив, що особисто запропонував парламентській більшості кандидатуру Білоуса, який перед цим формально добровільно, але зі скандалом і з подачі прем’єра Яценюка покинув посаду голови Державної фіскальної служби. Також у квітні уряд на чолі з Яценюком вніс на розгляд коаліції кандидатуру Терентьєва. Процедура полягала у тому, щоби коаліція визначилась зі своїм ставленням до кандидатів і після погодження прем’єр вносив кандидатури у парламент, після цього – голосування.

Довгі умовляння

Цікаво, що обидва кандидати здобули підтримку депутатських груп “Воля народу” Ігоря Єремєєва та “Відродження” Віталія Хомутинніка. Натомість у “Самопомочі”, “Батьківщині”, а найголовніше у “БПП” та “Народному фронті”, які фактично висували кандидатів, було багато незгодних.
Петрові Порошенку в середині травня навіть довелося зустрічатись зі своєю фракцією у ВРУ, щоби переконати підтримати Білоуса на посаді голови Фонду держмайна. Адже, як уже згадувалось, його робота головним податківцем не склалась, старі схеми далі фришувались, через що величезна кількість підприємців скаржилась на відомство. Ще на початку березня уряд розпочав службове розслідування і відсторонив Ігоря Білоуса від посади. В підсумку двох його заступників у Державній фіскальній службі звільнили, а Білоус пішов у відставку. Тепер йому довірили продавати державне майно.
“Насправді він не був спеціалістом-податківцем, він був призначений не зовсім зважено на ту посаду. А от досвід у інвестиційній діяльності в нього якраз є, і його дуже позитивно характеризують саме в цьому напрямку”, – пояснив уже згаданий Юрій Луценко. Поміж тим ЗМІ повідомляли про те, що кандидатуру Ігоря Білоуса активно просував глава Адміністрації Президента Борис Ложкін. 
Якщо говорити про доходи Білоуса за минулий рік, то він задекларував понад два мільйони гривень (1,8 мільйона – від відчуження майна), володіє чотирма автомобілями (“Ніссан”, “Мерседес”, “Форд” і “Aуді”) та одним мотоциклом. У його дружини також “Мерседес”. Загалом у володінні сім’ї є земельна ділянка площею 1300 кв. м у елітному селі Плюти  поблизу Києва, незавершене будівництво в тих самих Плютах –  570 кв. м, будинок на Франківщині – 249 кв. м, земельна ділянка у Вишгородському районі Київщини – 900 кв. м, а також квартира у Києві – 94,7 кв. м. У графі “сума коштів на рахунках у банку” Білоус вказав три мільйони гривень, але водночас у графі “вкладених у звітному році” зазначив майже п’ять мільйонів гривень. Його дружина тримає у банку два мільйони гривень.
Інтерес до посади глави РП зумовлений тим, що її очільник контролюватиме всіх розпорядників державного бюджету, зокрема й уряд. Якщо якісь політичні сили хотіли “наїхати” на уряд, то завжди підіймали звіти палати і давали свої оцінки
Противників Білоуса в “Народному фронті” зі зрозумілих причин було ще більше, ніж у президентській силі. Але квоти є квоти, і в результаті, як бачимо, хоч із незгодними, але “БПП” зміг домовитись із “Народним фронтом” про голосування за голову Фонду держмайна в обмін на підтримку нового голови Антимонопольного комітету. А ще тиждень тому в президентській силі не могли висловити своєї чіткої позиції щодо кандидатури Терентьєва…
Постає ще одне питання: як Юрій Терентьєв зможе боротись із олігархами? А завдання перед прем’єрським протеже великі. До цього часу він ніколи не працював на державній службі. Останні три роки був заступником генерального директора з правових питань “Криворіжсталі”. До цього працював у міжнародних компаніях. “Українська правда” вже повідомила, про те, що він і його дружина володіють автомобілями марки “Ягуар”.
Відповідно до декларації про доходи, Терентьєв торік заробив 1,2 мільйона гривень (ще 666 тисяч вказав як девіденди). Минулого року новий глава Антимонопольного комітету  купив квартиру в Києві  площею 155,6 кв. м за 2,5 мільйона гривень. На його банківському рахунку – чотири мільйони гривень і ще півмільйона в його дружини.

Обрубаний кадровий пакет

Та насправді кадровий пакет ширший, адже незаповненою ще залишалась парламентська квота у Вищій раді юстиції. Крім того, ще є посада голови Рахункової плати.
Того ж 19 травня нардепи таємним голосуванням обрали членами ВРЮ Олексія Маловацького, запропонованого фракцією “БПП”, та Ірину Мамонтову, висунуту “Народним фронтом”. Три менші фракції більшості так і не змогли домовитись про єдину кандидатуру від себе. Тому ще одного члена ВРЮ парламентарі обиратимуть найближчим часом. 
За голову Рахункової палати нардепи ще взагалі не голосували, торги за цю важливу посаду триватимуть. “Інтерес до посади глави РП зумовлений тим, що її очільник контролюватиме всіх розпорядників державного бюджету, зокрема й уряд. Якщо якісь політичні сили хотіли “наїхати” на уряд, то завжди підіймали звіти палати і давали свої оцінки. Рахункова палата – це інструмент тиску на владу і, паралельно, база для нарощення електоральних балів. Тому за контроль над нею буде жорстка боротьба”, – зазначає економіст, керівник проекту “Успішна країна” Андрій Блінов, повідомляє газета “День”.
ЗМІ вже не раз повідомляли про те, що деякі фракції коаліції вимагали віддати їм Рахункову палату в обмін на голосування за призначення  Білоуса і Терентьєва на вже згадані посади. 
Тут зауважимо, що навіть Президент Порошенко заявляв про те, що призначення членів ВРЮ довгий час не відбувалось через одну з фракцій коаліції, яка “поклала око” на Рахункову палату. “Українська правда” повідомляла, що йдеться про Радикальну партію, яка через свої апетити відмовлялась голосувати як за членів ВРЮ, так і за голів Фонду держмайна та Антимонопольного комітету.
Та, як бачимо, два останні відомства уже з керівниками. І Радикальна партія за них у більшості голосувала. Чи отримає за це Рахункову палату – невдовзі побачимо.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6863 / 4.13MB / SQL:{query_count}