Чия Рада?

Сьогодні повинна розпочатись чергова сесія парламенту. Опозиціонери очікують переформатування більшості, зміни керівництва Ради та відновлення Конституції-2004. От тільки задля цього необхідні союзники-“регіонали”. Президент використає всі важелі впливу, щоб цього не допустити

фото: union.ua
Політична криза в Україні підходить до своєї чергової гарячої точки. Нова сесія ВРУ розпочинається вже сьогодні, а от проблеми залишаються старими. На третій місяць існування в країні Майдану екс-міністр МВС Юрій Луценко заявив, що вулиця зробила майже все, що могла, і тепер черга, власне, за парламентом.
Заради справедливості нагадаємо, що впродовж останнього року опозиціонери неодноразово заявляли  і про те, що парламент залишається єдиним непідконтрольним Януковичу органом влади, і про смерть парламентаризму в Україні. Нині ж вони начебто готові покластись на  низку поміркованих “регіоналів”. Але от, якщо розмови про переформатування більшості у ВРУ залишаться лише розмовами, то програють насамперед люди на вулицях, котрі ще вірять в опозицію.

Важкий початок

Цікаво, що голосно про нову більшість у Раді як майже доконаний факт на цих вихідних заявив Юрій Луценко, який не є парламентарем, але який знову приходить на Майдан не просто як “рядовий учасник протесту”. 
Окрім цього, Юрій Віталійович розповів, що у ВРУ вже серйозно говорять про зміну президії, зокрема відставку спікера Володимира Рибака і першого віце-спікера Ігоря Калетника. Щодо останнього опозиція навіть зареєструвала відповідний проект постанови, щоправда ще невідомо чи підкріпила його 150 необхідними підписами (навіть суто опозиційних голосів для цього мало б вистачити). Учора спікер Рибак заявив, що підписів нема, тому питання зміни керівництва ВРУ поки не розглядатимуть. 
Та й узагалі, вчора депутати не змогли домовитись навіть щодо порядку денного. А після публічної сварки між Олегом Тягнибоком і Олександром Єфремовим керівники фракцій вирішили говорити в кабінеті спікера без преси. Опозиціонери і далі наполягають на тому, що єдиним виходом із політичної кризи залишається повернення до конституційної реформи 2004 року, а відповідно, зменшення повноважень президента.
І якщо Володимир Рибак заявляв, що для цього потрібна конституційна більшість (300 голосів) і дві сесії  (а отже і змінити основний закон можна буде лише до осені), то в опозиції знайшли простіший вихід. Зокрема, опозиція пропонує ухвалити в Раді акт про відновлення Конституції 2004-го, а затвердити його простою більшістю у 226 голосів.
Опозиціонери наполягають на такому голосуванні. Окрім цього, в Раді вже зареєстровано три законопроекти на зміну ухваленого минулого тижня на позачерговій сесії провладного закону про амністію. Але для позитивного голосування за такі питання опозиціонерам потрібні голоси. І не зважаючи на те, що вони надіються на переформатування більшості, ми вже бачили, що президент Янукович може особисто приїжджати і “пресувати” своїх депутатів.

ПРоголосувати зміни


фото: AP
Надію на те, що “регіонали” голосуватимуть із ними, опозиціонери висловлювали ще минулого тижня. Тоді нардеп від “Батьківщини” Леся Оробець у соцмережах писала про начебто півсотні готових на це представників фракції ПР. Окрім цього, колишня “регіоналка” Інна Богословська неодноразово заявляла про розкол у фракції ПР. 
Та й ЗМІ повідомляли, що диктаторські закони Рада скасувала після того, як США натиснули на Ріната Ахметова. Саме депутати, контрольовані цим олігархом, а ще нардепи, близькі до Фірташа, начебто відстоюють у фракції ПР мирне розв’язання нинішнього протистояння в країні. Також їм начебто не до вподоби надмірне зростання “младореформаторів” із “сім’ї”. 
Чи готові “регіонали”, незадоволені “сім’єю”, голосувати із опозицією за настільки важливе питання, як повернення до Конституції-2004, покаже уже найближчий час. Але учора позафракційний нардеп Давид Жванія (також вийшов із фракції ПР) заявив, що у парламенті є більшість, яка проголосує за повернення Конституції 2004 року і сформує коаліційний уряд. 
“У парламенті є більшість, яка проголосує за повернення Конституції 2004 року і сформує коаліційний уряд. “Неминучість цього кроку розуміє опозиція і ті депутати, які вийшли з фракції Партії регіонів чи готові вийти”, – заявив депутат. При цьому Жванія говорив саме про повернення конституційної реформи, а ТСК по внесенню змін до Конституції назвав “шляхом у нікуди”. 
Тим часом нардеп-”регіо­нал” у неділю навіть устиг виступити зі сцени Майдану у Києві. Щоправда із ним трапилась дуже дивна історія. Спочатку ведучий Майдану оголосив, що Грушевський вийшов із фракції ПР, але потім сам нардеп через прес-службу партії спростував цю інформацію. Тож похід “регіонала” на Майдан міг бути і своєрідним зондуванням ситуації, реакції людей, і черговою грою від влади.
Тут лише додамо, що учора Олександр Єфремов сказав, що низка депутатів-”регіоналів”, які проживають у західних регіонах України, відчуваючи “величезний тиск” із боку виборців, можуть вийти із фракції. Але станом на вчорашній день таких заяв про вихід не було. А от позафракційний Володимир Литвин розповів, що володіє інформацією про те, що декілька нардепів можуть бути позбавлені мандатів.
Тож найближчі дні в парламенті обіцяють бути гарячими. Сьогодні, найімовірніше, опозиції ще доведеться боротись за включення своїх питань до порядку денного.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7350 / 4.39MB / SQL:{query_count}