У що вірять науковці, коли бракує доказів

Книжка про докази, гіпотези, істину, впевненість і, звичайно ж, віру

Брокман Дж. Во что мы верим, но не можем доказать: Интеллектуалы XXI века о современной науке / Джон Брокман; Пер. с англ.. – М.: Альпина нон-фикшн, 2011
Чи є віра у науку схожою до віри у Бога? Яких доказів ми потребуємо, аби відділити істину від помилки?
У стресових ситуаціях, як доводять психологи із Оксфордського університету, люди схильні більше покладатися на науку. Це нічого не говорить про правдивість якоїсь теорії, але допомагає нам зрозуміти, як виникає віра. Зокрема – віра тих, які намагаються довести, що Бог існує. Або – що його нема. Або ж тих, які переконані, що довколишній світ – це лише вигадка нашої свідомості.
У 2005 році на сайті проекту Edge, який об’єднує сучасних інтелектуалів та науковців, виникло запитання: “У що ви вірите, але не можете цього довести?” Книжка, яку уклав американський видавець і популяризатор науки Джон Брокман, є підбіркою найцікавіших відповідей на це питання. Це книжка про докази, гіпотези, істину, впевненість і, звичайно ж, віру. Наукову віру.
“Я б сказав, що ці відповіді демонструють, як ми справляємося із надмірною визначеністю. Ми живемо в еру пошукової культури, коли Google й інші пошуковики ведуть нас до майбутнього, сповненого точних відповідей і наївної впевненості. У ньому ми зможемо відповісти на усі запитання, але чи вистачить нам розуму їх собі поставити?” – запитує Брокман. Насправді у цій книжці більше оптимістів, яким не вистачає кількох деталей, аргументів, аби довести, що життя – феномен, який міг з’явитися лише на Землі, або тих, які переконані, що це тривіальна річ, яку ми скоро відшукаємо ще десь. Тут є палкі прибічники релігії і ті, хто переконує, що Бог якщо і був, то давно зник. Тут науковці пояснюють, чому вірять у справжнє кохання, зміну клімату, прогрес…
Я б сказав, що ці відповіді демонструють, як ми справляємося із надмірною визначеністю
Астрофізики, винахідники, філософи, психологи, нейрофізіологи, еволюційні біологи, археологи, антропологи, лінгвісти, математики – 109 осіб пояснюють, чим переймаються сьогодні і про що писатимуть наукові журнали завтра. Річард Докінз, Джаред Даймонд, Брюс Стерлінг, Ніколас Хамфрі, Стівен Пінкер, Говард Гарднер, Нассім Ніколас Талеб, Говард Рейнгольд… Це дуже схоже на збірник афоризмів і, будьмо відверті, не всі з них рівні перу Леца, але це корисний приклад відвертої дискусії, намацування пояснень власної віри, безсилля перед невідомим.
“Вони розуміють, що їхнім гіпотезам необхідна критика. Як наслідок, виникає гостра дискусія, присвячена важливим питанням цифрової ери. Це проходить у дуже напруженій атмосфері, в якій уміння думати по-справжньому бере верх над анестезіологією мудрості”.
До речі, доклавши незначних зусиль, книжку можна знайти і у Львові.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2657 / 4.36MB / SQL:{query_count}