Пентхаус замість вілли

На місці будинку XIX століття на вул. Погулянка, 4а, планують спорудити чотири п’ятиповерхівки. Громадськість обурюється, міська рада мовчить, а забудовники уже почали підготовчі роботи

На місці будинку XIX століття на вул. Погулянка, 4а, планують спорудити чотири п’ятиповерхівки. Громадськість обурюється, міська рада мовчить, а забудовники уже почали підготовчі роботи

Забудову парку “Погулянка” почали у 90-х роках XIX століття. Це була паркова зона із розкішною вілловою забудовою. Однак невдовзі про неї може залишитися лише спогад. Будівельники зазіхнули на знесення будівлі, з якої власне і починалася забудова цієї території – вілли Куницького, яка датується ще 1893 роком. На місці триповерхової споруди запланували побудувати відразу кілька багатоквартирок. Уже зараз на ділянці  ведуть підготовчі роботи.

За словами Михайла Федика, архітектора та ке­­рівника архітектурно-планувальної майстерні ТзОВ “Укрдизайнгруп”, замість історичної вілли у парковій зоні інвестори планують спорудити чотири п’ятиповерхові будинки, висотою 17,4 метра.

– На 5-му поверсі буде пентхаус, який грамотно “втоплять” у конструкцію. Крім того, для злиття з довкіллям будинки виконають зі скляних поверхонь, а навколо планують посадити зелені насадження, – переконує пан Федик.

При цьому, за планами забудовника, яким є ТзОВ “Компаньйон-Плюс” з німецькими інвестиціями, віллу, в якій у радянський час був дитячий садок, мають знести, оскільки “вона в аварійному стані, а на стінах грибок, що не підлягає виведенню”. На початку цього тижня будівельники розпочали реалізовувати свої плани. Розбирати віллу почали з того, що вибили столярку.

Жителі цієї та довколишніх вулиць інвестору не вірять. За словами Богдани Бачун, мешканки будинку на вул. Погулянка, 7, у 1998 році провели капітальний ремонт цієї будівлі, тож аварійний стан та цілковиту непридатність для проживання мешканці ставлять під сумнів. На їхню думку, прикриваючись такими висновками, інвестор хоче здобути ласий шматок землі під забудову, адже нові квартири в цьому районі коштують чимало, тоді як на відреставрованій віллі багато не заробиш. Водночас, львів’яни переконані – якщо забудову Погулянки, де вже і так є кілька багатоповерхових новобудов, продовжити такими темпами, – парк невдовзі перетвориться на спальний район.

На сполох б’ють і па­м’ят­ко-охоронні організації Львова, адже із знищенням такої історично важливої споруди місто втратить ще одну частинку своєї неповторної історії.

– На жаль, ми зараз маємо справу із системним точковим руйнуванням культурної спадщини Львова. Найчастіше інвестори намагаються в будь-який спосіб обійти законодавство, замість того, аби просто йо­го дотримуватися. Звичайно, що у випадку з Погулянкою інвестор може знайти безліч аргументів за знесення вілли – йому це простіше і фінансово вигідно. Таку прикру тенденцію ми матимемо доти, доки у нас не буде інвесторів, які люблять Львів, – прокоментував Андрій Салюк, голова ЛОО “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури”.

Головним аргументом забудовників у можливості знесення історичної вілли є те, що вона не внесена до переліку пам’яток архітектури, а отже, нібито і не є цінною будівлею. Однак те, що пам’ятка не є в реєстрі, ще не означає, що вона не є цінним історичним об’єктом.

– Будівля на Погулянці, 4а, справді не є пам’яткою архітектури. Але півтора року тому управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, зважаючи на історико-архітектурну цінність цієї вілли, запропонувало внести її в перелік об’єктів культурної спадщини України. Тому зараз ця вілла має статус щойно виявленої пам’ятки і на неї поширюються ті ж норми законодавства, що й на пам’ятки архітектури, – розповів “Пошті” Ігор Сьомочкін, керівник відділу пам’яткознавства інституту “Укрзахідпроект­реставрація”.

А, відповідно до законодавства, якщо пам’ятка навіть перебуває в аварійному стані, зносити її не можна. Будівлю треба спершу вивести з аварійного стану, а потім відреставрувати. Однак на цю норму інвестор, здається, зважати не хоче. Дивно лише, що про неї не згадали і в міській раді, коли погоджували містобудівне та історико-містобудівне обґрунтування на будівництво нових будинків.

Своєрідним “відкупом” за знесення вілли та забудову Погулянки має ста­ти  будівництво ТзОВ “Компаньйон-Плюс” дитячого садка за німецькими стандартами на вул. Новознесенській, 69. Очевидно, мешканці вулиці Новознесенської, де катастрофічно не вистачає дитячих дошкільних закладів, таку ідею сприйняли із захопленням. Вони вважають, що новий дитячий садочок значно важливіший за стару напівзруйновану віллу. Натомість архітектори та громадські діячі вважають такий бартер неспівмірним.

– Я чудово розумію позицію мешканців, адже мікрорайон росте, а дітей немає куди віддати. Але не можна розглядати це питання з такого боку, як пропонують інвестори, мовляв, ми історичну віллу зруйнуємо, а вам натомість побудуємо садок, – прокоментувала Віра Лясковська, депутат Львівської міської ради.

На цьому справа історичної вілли завмерла. Мешканці Погулянки не можуть знайти спільної мови з мешканцями Новознесенської, бо у них різні пріоритети – одні борються за збереження свого райського куточка, інших цікавить майбутнє дітей. Охоронці пам’яток говорять про вандалізм, але нічим не можуть зарадити. А прокуратура пише протести у міську раду на рішення виконкому щодо цієї ділянки, на які поки що не отримала жодної відповіді. Єдиною рухомою ланкою в усій історії залишаються забудовники, які планують розпочати будівництво уже найближчим часом.

 

27.05.2016 20:15
http://vk.com/id226870000

Я народилась і виросла у Львові. В 11 років ми з сімєю переїхали в інше місто. В травні 2016 року випала можливість побувати у Львові. Давно вже хотіла побачити місця де пройшло моє дитинство. Ми колись жили у колишньому маєтку по вул. Левицького, а в дитячий садок ходила на Погулянку 4а. З тих часів у мене залишились самі світлі і приємні спогади. Дитинство яке пройшло у старих маєтках Львова не могло не вплинути на особливу любов до вишуканої старовинної архітектури. Все життя коли згадую про дитинство перед очима той особливий садок 100. З великою надією вчора йшла побачити на яву ті приємні спогади. А садка нема. А ж сльзи на очі стали. Як можна було вчинити таке варварство? Таке можливо тільки в Україні.


Для того щоб залишити коментар необхідно
9.0717 / 4.25MB / SQL:{query_count}