Євросервіс по-львівськи

Тільки у Львові... можна піввечора шукати пристойну кнайпу, а нарешті знайшовши її, замість замовленого лікеру отримати пляшку пива.

Тільки у Львові... можна піввечора шукати пристойну кнайпу, а нарешті знайшовши її, замість замовленого лікеру отримати пляшку пива.

Нещодавно мала нагоду приймати у Львові молодих польських дипломатів. Увечері ми вирішили відпочити за філіжанкою доброї кави, тож вирушили на пошуки пристойної кнайпи. У перших п'яти або шести нам не пощастило: вільних місць не було. Коли ж ми таки знайшли кав'ярню, у її хорошій репутації довелося розчаруватися. Щоб зробити замовлення, нам довелось чекати добрих чверть години і ще стільки ж поки його виконали. До того, замість лікеру "Старий Таллінн" офіціант приніс  пиво "Старе місто". Останній штрих - вже о десятій годині, коли влітку надворі щойно починає сутеніти, нам виставили рахунок і повідомили, що кафе зачиняється. Іншої кнайпи ми так і не знайшли. Поляків, що й казати, наш сервіс вразив. Та найприкріше, що для самих львів'ян така ситуація є абсолютно банальною.

Львів, постійно декларуючи наш європейський вектор і відкритість для світу, водночас не може забезпечити елементарної інфраструктури. У місті є лише 915 об'єктів ресторанного господарства (ресторанів, кафе, барів та ін.), які в основному зосереджені в центрі міста, і з кожним роком їхня кількість... зменшується (!). Якщо торік у Львові з'явилося 94 нових кафе, то за п'ять місяців цього - лише 23.

- У розвинених країнах ресторанів та кафе у три-чотири рази більше, ніж у нас. У Львові є традиція спілкуватися у кав'яр­нях, тому, з одного боку, місць там суттєво бракує, а з іншого - цьому бізнесу складно виживати у нашому місті, бо дуже високою є орендна плата за приміщення, зарплати персоналу і ціна на продукцію. Тому відкриваються нові кафе, і водночас закриваються ті, які вже є, - розповів "Пошті" Марк Зархін, директор ресторанної групи "Система швидкого харчування".

- Якщо ми вирішили, що Львів відкритий для світу, має бути відповідна політика міської влади на підтримку готелів, ресторанів, сувенірних крамниць, туристичних фірм тощо. Місто мало б підтримати підприємців, передусім спростивши дозвільну систему, адже зараз збирати всі дозволи треба близько року... За цей час приміщення простоює. Потрібно створити чіткі правила гри для цього бізнесу. Адже не нормально, що рішення про літні майданчики приймають лише 29 травня.  За таких умов законно більшість майданчиків зможуть запрацювати лише в серпні.

У міськраді вважають, що закладів громадського харчування у нас достатньо. За словами Галини Заяць, начальника відділу торгівлі Львівської міської ради, щороку посадовці намагаються спростити отримання дозволів для підприємців. Якість же обслуговування у львівських кнайпах теоретично мали б контролювати самі споживачі. Останнім часом на це питання таки звернула увагу Гільдія рестораторів Львова. За словами Вардкеса Арзуманяна, голови Гільдії рестораторів, власники ресторанів вирішили самотужки навчати персонал.

- У нас є проблема з тим, що більшість персоналу кав'ярень і ресторанів у центрі міста не знають іноземних мов. Крім того, бракує фахової підготовки менеджерів різних рівнів. Тому ми вирішили створити свою навчальну базу для персоналу. Там готуватимуть кадри для членів Гільдії рестораторів, - розповів "Пошті" пан Вардкес. - Сьогодні у спальних районах потрібні нові формати закладів харчування. Думаю, найближчим часом вони з'являться. Досі ресторатори не ризикували вкладати гроші в кафе у "спальних" районах, але зараз вже є певні проекти.

Кожен крок, звісно, наближає львівські кав'ярні до світових стандартів. Однак мріяти про європейський сервіс поки що не доводиться. Не варто сподіватися, що найближчим часом з'являться цілодобові ресторани та кав'ярні, оскільки це регулюється багатьма обмеженнями міської ради та необхідністю охорони, що не завжди фінансово вигідно підприємцям. Особливо загострюється питання, зважаючи на велику кількість туристів та нагоду проведення фінальної частини Євро-2012 у Львові. Однак у місті досі немає конкретного плану збільшення кількості закладів громадського харчування та поліпшення якості  обслуговування. І хоча це передусім клопіт підприємців і їхній заробіток, стан львівських кав'ярень серйозно впливає на імідж міста, яке би мало бути відкритим для світу...

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.0384 / 4.11MB / SQL:{query_count}