Хто стукає, тому відчиняють!

Львівщина в межах програми «Велике будівництво» пропонує відновити 21 пам’ятку архітектури. Розповідаємо історії людей, які борються за їхнє життя

«Львівська Пошта» вже не раз писала про архітектурні пам’ятки області, зокрема про тих людей, які борються за їхнє збереження та подальше життя. Приміром, Поморянський замок і Тартаківський палац під своє надійне крило взяла команда БФ «Спадщина.UA» на чолі з Ганною Гаврилів, а на проблемі руйнування костелу в Годовиці, у якому просто неба зберігають старовинні фрески Ролінського, постійно наголошує дизайнерка та організаторка проєкту «Під Зорею Пінзеля» Івона Лобан. Ці люди є прикладами небайдужості до свого минулого та майбутнього. Своєю працею вони довели: стукайте, і двері рано чи пізно відчиняться! На заклики активістів відгукнулася й обласна влада.
Узимку цього року на відновлення веж Поморянського замку і Тартаківського палацу область вже виділила 5,3 мільйона гривень. А нещодавно Львівська ОДА скерувала до уряду пропозицію щодо отримання фінансування на реставрацію 21 пам’ятки архітектури в межах програми «Велике будівництво». Серед цих щасливці» Поморянський замок і Тартаківський палац, костел у Годовиці, Свірзький і Старосільський замки, костел у Щирці, палац Гредлів, а також дерев’яні церкви, що входять до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Львівщина має амбіційну мету – 25% передбаченого фінансування на проєкт «Велике будівництво» в культурі отримати на реставрацію та збереження пам’яток нашої області. Чому стільки? Бо в нашій області зосереджена чверть усіх пам’яток культурної й архітектурної спадщини України. Це понад 8 тисяч об’єктів», – зазначив Максим Козицький, голова Львівської ОДА.
Зі слів очільника області, в Стратегії розвитку Львівщини на період до 2027 року серед п’яти стратегічних цілей туристична привабливість. Архітектурні пам’ятки є своєрідними магнітами для туристів, тому їхнє відновлення та збереження є пріоритетними.
«Львівська Пошта» поспілкувалася з тими людьми, які щодня працюють задля цього відновлення. Що означає для них те, що об’єкти, якими вони опікуються, можуть отримати другий шанс на життя, та чому важливо стукати в усі двері, щоб досягти мети.

Місія (не)здійсненна

Засновниця БФ «Спадщина. UA» Ганна Гаврилів каже, що дати архітектурним перлинам України нове життя – місія здійсненна. Можливо, тому 2016 року разом із командою активістка вирішила взятися за порятунок однієї з найпроблемніших пам’яток Львівщини – замку в Поморянах, де навесні 2018 року впала стіна східного крила. Крім того, «Спадщина.UA» дбає про Тартаківський палац і будівлю колишнього спортивного товариства «Сокіл» у Бібрці. Про те, хто має звертати увагу на руйнацію пам’яток, Ганна Гаврилів наголосила в коментарі «Львівській Пошті» раніше:
«Дуже важливо, щоб ініціатива йшла знизу – від громади села чи міста, від громадських організацій чи органів місцевої влади. Якщо бодай хтось із них стукає в двері державного керівництва – ці двері відчиняться. Влада – це керівництво, яке дивиться зверху. Побачити все не так легко. Ми звикли казати, що політики погані, тому в нас усе погано. Але вони насамперед люди, які потребують допомоги».
Серед щасливців Поморянський замок і Тартаківський палац, костел у Годовиці, Свірзький і Старосільський замки, костел у Щирці, палац Гредлів, а також дерев’яні церкви, що входять до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Така позиція і спільна робота дала свої плоди, які ми бачимо зараз, коли обласна влада внесла Поморянський замок і Тартаківський палац до списку тих пам’яток, реставрацію яких вважають пріоритетною.
«Це означає, що влада зверху чує та враховує ініціативи знизу: Поморянський замок і Тартаківський палац – два об’єкти, на яких давно поставили хрест, але вони почали оживати завдяки енергії громадських організацій і локальних громад. Завдяки цьому обласна влада їх підтримала. Варто розуміти: різні об’єкти мають різні шляхи і долі. Об’єкти такого типу – віддалені від культурних центрів, розташовані в малих громадах чи взагалі не мають користувача, не мають іншого шляху відродження, окрім як тісної співпраці влади, громади та експертів. У Тартаків та Поморяни вкладена неймовірна кількість спільних зусиль!» – наголошує Ганна Гаврилів.
З її слів, ці два об’єкти культурної спадщини є пріоритетними для Львівщини та мають переваги, котрі при відборі у Києві мали б бути враховані: перебувають у державній власності, мають статус пам’яток архітектури національного значення, вкрай високу архітектурну, мистецьку та історичну цінність і, що головне, потребують невідкладної реставрації, бо динаміка руйнівних процесів нікуди не дівається. Ще одна перевага в тому, що об’єкти ці вже мають готову проєктно-кошторисну документацію, а це вже пів роботи.

Шляхом культури

Ще один спосіб привернути увагу суспільства та влади до проблеми руйнування архітектурних пам’яток на власному прикладі показала організаторка проєктів «Під Зорею Пінзеля» та «Натхненні Пінзелем», громадська активістка і дизайнерка Івона Лобан.
Уже три роки поспіль щомісяця вона організовує мистецькі акції, виставки картин, конкурси скульптур, велопробіги, концерти органної музики та виступи симфонічних оркестрів на території костелу Всіх Святих, що в Годовиці. Ця пам’ятка унікальна тим, що вже близько 45 років старовинні фрески Олександра Ролінського перебувають просто неба, а проте досі зберегли неймовірні кольори. На роботу активістки звернула увагу обласна влада.
Щодо Поморянського замку є амбіційні плани: розпочали національну фандрейзингову кампанію #врятуйзамок з метою пошуку співфінансування – 600 тисяч гривень на початок реконструкції призамкового парку
«Костел Усіх Святих у Годовиці справді вражає. Навіть у такому сумному стані, як сьогодні. Пам’ятка XVIII століття, яку збудував той самий архітектор, що й собор Святого Юра у Львові, і де творив Пінзель, горіла в 1974 році. Відтоді храм аварійний, без даху, але на стінах досі збережена частина автентичних розписів», – написав на своїй сторінці у фейсбуці Юрій Холод, заступник голови Львівської облдержадміністрації.
 
   Івона Лобан
Івона Лобан каже, що дуже тішиться з того, що цей костел внесли у список пропозицій на реставрацію. Це доказ того, що її робота недаремна. Вдячна за те, що обласна влада скерувала пропозицію відновлення костелу в Годовиці державній владі, бо дні костелу пораховані, щоб його зберегти потрібно докласти щонайбільше спільних зусиль. Активістка ж працює далі. Приміром, уже цієї суботи, 19 вересня, разом із Першим театром організовує показ вистави Pentecost. Нею хочуть розпочати 101-ий театральний сезон і привернути увагу людей до ще однієї цікавої локації – занедбаного костелу Матері Божої в селі Демня.
«Ми хотіли організувати цей захід ще на День Незалежності у Годовиці, але через епідемічну ситуацію плани змінилися. Втім у цьому теж є свої переваги. Коли жителі Демні дізналися, що в занедбаному костелі їхнього села хочуть організувати щось мистецьке і важливе, то відразу долучилися до процесу, організували толоку і розчистили територію костелу. Це і є перший крок до подальшого відновлення костелу і популяризації самої Демні, адже саме звідси родом троє братів Дзиндрів, чиї скульптури відомі не лише в Україні, але й у світі. Тут похований відомий землевласник і меценат граф Станіслав Скарбек: його коштом 1842 року звели перший у Львові і третій за розмірами театр Європи (зараз театр ім. М. Заньковецької«Львівська Пошта»)», – каже співрозмовниця.
Символічно, що сама вистава Pentecost порушує тему збереження культурної спадщини. На жаль, відвідати її зможуть не всі: площа костелу не дозволяє прийняти всіх гостей, тому серед глядачів будуть переважно працівники медіа, щоби розповісти про костели в Демні та Годовиці щонайбільшій кількості людей.

Цієї суботи можна буде переглянути трансляцію дійства на ресурсі «Твоє місто». «Львівська Пошта» також відвідає виставу, матеріал про неї знайдете у розділі «Культура».
Без минулого немає майбутнього. Пам’ятки архітектури – це не лише споруди, які пам’ятають, як жили наші попередники, це відгомін епохи, тенденції архітектурних стилів, чудові туристичні локації та столітні будови, які розповідають історії людей, а тому роблять наші села та міста унікальними, цікавими для всієї України і світу. Ба більше, давні пам’ятки архітектури – це чудова платформа для розвитку сучасних мистецьких проєктів, ініціатив та рухів. Тому кожен із нас має звертати на них увагу, адже навіть якщо маленька ініціативна група почне робити акцент на проблемі руйнації тої чи тої пам’ятки, її рано чи пізно почують і підтримають спершу десятки людей, потім сотні, тисячі. Тож тому, хто стукає, завжди відчинять двері!



Наталія Табака, очільниця управління туризму та курортів Львівської ОДА:
– Ми спільно з департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА брали участь у формуванні того переліку архітектурних об’єктів, які стали пропозиціями програми «Велике будівництво – 2021». Практично всі запропоновані локації є туристичними магнітами: костел у Годовиці, Жовківський та Поморянський замки, Тартаківський палац та інші. Серед них і Свірзький замок. Навіть попри те, що він є закритим для відвідувачів і нині можна оцінити лише його зовнішній вигляд, він залишається туристичним магнітом. Там дуже гарне місце: поблизу озеро, можна зробити гарну фотосесію чи просто прогулятися, там відбуваються культурні події, тому цей замок є тим об’єктом, який має отримати шанс на друге життя, в якому Свірзький замок стане місцем, де проводитимуть виставки, мистецькі школи, там має вирувати творче життя. Туристи зможуть і замок відвідати, і збагатитися культурно. Крім того, дорогою до Свірзького замку є дуже багато фермерських господарств: сироварня, ферма з корівками та овечками, виноробня. Власники виноробні навіть випустили власну марку вина, де на пляшковій етикетці зображений грифон, якого знайдете на фасаді замку в Свіржі. Дегустації, екскурсії, майстер-класи – усе це зацікавлює туристів, локації доповнюють одна одну, і виходять дуже гарні наповнені маршрути. Зараз стрімко розвивається внутрішній туризм. Близько 70% туристичних маршрутів, організованих туроператорами чи самостійно, включають об’єкти культурної й архітектурної спадщини. Така ініціатива міністерства є досить цікавою і креативною щодо економіки, оскільки таким чином культура зможе приносити певні кошти до місцевих бюджетів.
Ганна Гаврилів, засновниця БФ Спадщина.UA»:
– У Тартакові зараз активно триває туристичний сезон: щонеділі з 14.00 до 23.00 запрошуємо «на гостину до Урбанських» – екскурсії, на яких можна приміряти костюми-реконструкції з давньої епохи, відвідати мистецькі виставки в залах палацу та концерти просто неба. Ввечері показуємо надворі кіно та насолоджуємося нічним підсвічуванням палацу, яке мали можливість реалізувати завдяки конкурсу мікропроєктів ЛОР. Цього року хочемо закінчити відновлення в’їзної брами на територію палацу, виконаної львівською слюсарною майстернею Яна Станкевича. Паралельно залучені до розробки проєктної документації на реставрацію палацової вежі та реконструкцію парку. Тож роботи багацько – аби встигнути. Щодо Поморянського замку також маємо амбіційні плани: минулого тижня розпочали національну фандрейзингову кампанію #врятуйзамок з метою пошуку співфінансування – 600 тисяч гривень на початок реконструкції призамкового парку. Принагідно запрошую всіх прихильників замків Львівщини на суботні толоки, впорядкування території! Наступна «Велика поморянська толока» відбудеться 26 вересня.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7243 / 4.21MB / SQL:{query_count}