Місія: уберегти життя

Кількість смертей під час автокатастроф на Львівщині більша, ніж торік. Чому водії порушують правила, як знизити аварійність на дорогах та як контролюють дотримання правил дорожнього руху та дбають про безпеку за кордоном?

Щороку у світі фіксують понад мільйон жертв автокатастроф. Ще від 20 до 50 мільйонів травмуються, такі цифри озвучила Організація Об’єднаних Націй. Щодня у світі в аваріях гине понад три тисячі людей та близько 100 тисяч отримують важкі травми. Більша частина загиблих та постраждалих – молодь.
Торік в Україні трапилося 160 675 ДТП. Понад 26 тисяч із потерпілими, а загинуло на дорогах майже три з половиною тисячі людей (!), травмовано понад 32 тисячі, інформує пресслужба Патрульної поліції України. Смертність на дорогах України становить 8-9 людей на 100 тисяч населення. Отже, ми посідаємо шосте місце у Європі за коефіцієнтом смертності після Боснії і Герцеговини, Албанії, Литви, Білорусі та Молдови, йдеться на сайті worldlifeexpectancy.com. Головною причиною трагічних аварій є не лише інфраструктура, як здебільшого зазначають учасники ДТП, а й відсутність культури безпечного водіння і навичок надання першої медичної допомоги (майже 90% постраждалих у автокатастрофах не встигають живими довести у медзаклади).
На Львівщині за чотири місяці цього року зафіксували менше ДТП, ніж за аналогічний період 2019-го. Проте смертей у автокатастрофах більше, ніж торік. Серед причин автопригод на першому місці – порушення правил маневрування, далі недотримання дистанції та перевищення швидкості. Чому водії порушують правила, як знизити аварійність на дорогах та як контролюють дотримання правил дорожнього руху та дбають про безпеку за кордоном?

У Польщі на дорогах безпечніше і спокійніше

Відсутність культури водіння, незнання правил дорожнього руху, мало контролю з боку патрульних та недотримання безпечної швидкості – такі причини автокатастроф та відсутності безпеки на дорогах у Львові, області та Україні, здебільшого так вважають водії.
Водій Володимир за кермом уже десятки років. Працював таксистом у Львові, нещодавно поїхав працювати водієм у Польщу. «Працюю водієм категорії «В» на фірмі. Культура водіння у Польщі значно відрізняється. На дорозі відчуваю себе безпечніше, ніж в Україні. У Польщі водії завжди пропускають пішоходів, роверистів, на світлофорах не стартують, на перехрестях обережні, дотримуються обмеження швидкості до 50 кілометрів на годину у населених пунктах. Працюю у Катовіце, перед тим мав роботу у Вроцлаві. Там зовсім інша система штрафування за перевищення швидкості. На рік водієві видають певну кількість пунктів. Якщо поляк перевищив швидкість, то йому нараховують штраф (до 500 злотих, а це понад 3000 гривень) і знімають пункти. Якщо всі пункти зняли, то позбавляють права водіння, треба перездавати. За проїзд на червоне світло – до 500 злотих штрафу, за несправність світла, денних ходових вогнів – від 100 до 300 злотих (приблизно від 600 до 1800 гривень). За водіння у стані алкогольного сп’яніння – у районі 1000 злотих (йдеться про суму понад 6000 гривень), – розповідає «Львівській Пошті» Володимир. – У Польщі є кілька видів контролю на дорогах. Окрім патрульної поліції, за дотриманням правил слідкують і стражі міські, є тайна поліція та Інспекція дорожнього транспорту. До слова, помітив тенденцію, що українці в Польщі сумлінніше дотримуються правил дорожнього руху, ніж вдома. Ймовірно, через те, що за кордоном із правоохоронцями «домовитися» не вдається».
До слова, в Україні перевищення встановленої швидкості менш ніж на 20 км/год вважається порушенням, за яке штраф не передбачений. За перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год передбачений штраф у 255 грн. Більш ніж на 50 км/год – 510 грн. За керування автомобілем у нетверезому стані передбачено  від 10,2 до 40,2 тисячі гривень штрафу і позбавлення прав від одного до 10 років.
Зі слів співрозмовника, небезпечні ситуації на дорогах в Україні найчастіше спричиняють через недосконале знання Правил дорожнього руху, недотримання дозволеної швидкості, а ще через… маршрутки. «У Польщі є два види громадського транспорту – трамваї та автобуси. Вони мають виділені смуги для руху і правильно облаштовані зупинки, наприклад, для автобусів – кишеня, куди вони заїжджають повністю і не заважають руху іншого транспорту. До того ж вночі дороги та пішохідні переходи освітлено. А ремонтні роботи на дорогах виконують лише у нічну пору, вдень – лише аварійні дозволено».

Автопригоди і карантин

Сотня автопригод із потерпілими трапилася на Львівщині лише у квітні. Другий місяць карантину, здавалося би, мало поменшати авто на дорогах, бо всім рекомендують за можливості залишатися вдома. Втім картина вимальовується зовсім інша. Загалом за чотири місяці 2020-го сталося понад три тисячі дорожньо-транспортних пригод, із них 490 з потерпілими, в яких травмувалося 658 осіб і загинуло 77 людей, розповіли «Львівській Пошті» у пресслужбі Патрульної поліції Львівської області.
Лише у квітні трапилося понад пів тисячі аварій, де травмувалося 119 осіб та загинуло 17 людей. Серед причин ДТП на першому місці – порушення правил маневрування (понад 1200 автопригод), далі – недотримання дистанції (понад 800), перевищення безпечної швидкості (понад 800), керування в нетверезому стані (понад 200 аварій). «Причинами автопригод із потерпілими є перевищення безпечної швидкості – 170, порушення правил маневрування – 97 ДТП, недотримання дистанції – 38, керування в нетверезому стані – 28 (стільки ж автопригод сталося через порушення правил проїзду пішохідних переходів, – йдеться в повідомленні пресслужби Патрульної поліції області. – За чотири місяці 2020-го на території області зареєстрували 183 ДТП за участю пішоходів. Із них 170 ДТП із постраждалими, в яких загинуло 37 та травмовано 148 осіб. Нагадуємо, учасниками дорожнього руху є не тільки водії, а й пішоходи. Проте громадяни нерідко про це забувають, а до власної безпеки ставляться абияк, що може призвести до трагічних наслідків».
Найчастіше ДТП трапляються у Залізничному, Франківському, Шевченківському, Сихівському районах Львова та на Пустомитівщині. Найбільше загинуло внаслідок ДТП у Пустомитівському, Яворівському, Кам’янка-Бузькому та Червоноградському районах Львівщини.
«Найбільшу кількість ДТП реєструють по п’ятницях – це 16,25% від усіх ДТП (у середньому 492 автопригоди з початку року припало саме на п’ятницю). Постраждалих також найбільше саме у цей день. Якщо порівняти чотири місяці цього року і минулого, то кількість ДТП знизилася, а кількість загиблих –  збільшилася. У 2019-ому зі січня по травень загинуло 63 людини, цього року за аналогічний період – на 14 осіб більше. Якщо торік зафіксовано 3072 аварії, то цього року на 44 ДТП менше», – зазначила «Львівській Пошті» Катерина Рибій, речниця Патрульної поліції Львівщини.
З її слів, на початку карантину автомобілів на дорогах поменшало, але така тенденція тривала недовго. Навіть на спорожнілих вулицях міста водії могли «знайти» один одного і скоїти автопригоду.
«У Львові ДТП із потерпілими трапляються рідше, ніж в області. Часто автопригода трапляється через стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння або через неправильний переїзд на перехрестях і на великій швидкості. Більше 30% ДТП сталися за участі пішоходів», – додає Катерина Рибій.

Мільйони на безпеку

В області уже третій рік поспіль діє цільова програма, у межах якої на заходи підвищення безпеки дорожнього руху з обласного бюджету виділяють чималі кошти. На програму цього року виділили 20 млн грн, продовжили її до 2025-го, активна співпраця області з правоохоронцями триватиме, щоб надалі кількість трагічних ДТП була якнайменшою.
«Те, що стосується доріг загального користування і місцевого значення – фінансовий ресурс, який ми маємо цього року – це є 20 мільйонів гривень, їх  передбачено у Державному дорожньому фонді на заходи з організації безпеки дорожнього руху . Йдеться про заміну та встановлення нових дорожніх знаків на дорогах місцевого значення, встановлення бар’єрного огородження в місцях небезпечних, на поворотах і нанесення дорожньої розмітки. Також передбачено 15 мільйонів гривень в обласному бюджеті. Наприкінці минулого тижня на засіданні комісії погодили переліки об’єктів: буде два нових світлофорних об’єкти у Бібрці, де є місце концентрації ДТП. Перехрестя двох доріг, які нині ремонтують і планують завершити цього року – Східниця – Пісочна і дорога Львів – Пустомити – Меденичі. Також будемо освітлювати дві транспортні розв’язки: у Рясне-Руському перехрестя за кільцевою дорогою на Львів – Краковець і друге перехрестя – це виїзд зі Львова по вулиці Зелена перед Давидовим, де є нове кільце. Плануємо його освітити для безпеки дорожнього руху. Також буде декілька пішохідних переходів облаштовано на дорогах загального користування і місцевого значення. Маємо співфінансування від Пустомитівської міськради, облаштуємо три освітлені пішохідні переходи у Пустомитах. Також буде кільцева розв’язка у Стрию, де збудована нова автостанція, яка почне діяти після карантину, коли уряд відновить регулярні обласні перевезення», – розповів «Львівській Пошті» Роман Кокотайло, заступник директора департаменту-начальник управління ремонтів та експлуатаційного утримання автодоріг департаменту дорожнього господарства ЛОДА.
Як зазначив співрозмовник, на дорогах загального користування і місцевого значення на 10% зменшилася кількість ДТП порівняно із аналогічним періодом 2019-го (було 994 – стало 897 ДТП). Всього автокатастроф із постраждалими на цих дорогах стало на 15% менше. Що стосується кількості загиблих, то статистика негативна – їх побільшало на 44%. Було торік 32 загиблих, цього року – уже 36. Кількість травмованих зменшилась на 22%.
Ще 1885 км доріг в області обслуговує Служба автомобільних доріг. Зі слів Віктора Шикули, заступника начальника з експлуатаційного утримання Служби автомобільних доріг Львівської області, найбільше ДТП трапляється на дорозі  М-06 Київ – Чоп, на західному обході Львова та дорозі Львів – Краковець. «Причина автокатастроф – перевищення швидкості та недотримання правил дорожнього руху під час обгону. Там, де є місця концентрації ДТП, вже виставили відповідні знаки із флуоресцентною плівкою для кращого візуального сприйняття. Розмітка є практично на всіх дорогах», – зазначив «Львівській Пошті» співрозмовник.
З його слів, у рік на дорогах встановлюють більше двох тисяч знаків, поновлюють в середньому 1300 км розмітки, встановлюють від двох до чотирьох світлофорів та освічують пішохідні переходи.

Світлана Крижанівська, водійка, відкриває автошколу:
– Я водій-новачок, маю посвідчення з вересня. Власне погана ситуація в наших автошколах наштовхнула мене на рішення створити власну автошколу. Поведінка на дорозі водіїв, культурно кажучи, дивна. За останні два дні нам різко виїхали під авто, машина підрізала, двічі таке трапилося. Вони вирішили повернути ліворуч, не пропускаючи нас. Кожні вихідні спостерігали таке з іншим автомобілями. Дуже багато людей порушують швидкісний режим у місті. Тому в містах і ввели обмеження – не більше 50 кілометрів на годину. Саме за такої швидкості є більше шансів вижити людині, яка потрапила в ДТП. У нас є велика концентрація на дорогах некультурних водіїв. Якщо заглибитись, чому ж у нас так небезпечно на дорогах, переконана, що вся причина в автошколах, а не в поліції чи інфраструктурі. Їздять не машини – їздять люди. Скільки б ям не було на дорозі, якою би складною не була розв’язка, коли всі знають і дотримуються правил, то нічого поганого не трапиться. Помітила, що у нас правила знають дуже погано. Наприклад, на перехресті вулиць Липинського – Богдана Хмельницького були ДТП із постраждалими. Там є наказовий знак «рух прямо», але немає трикутничка з перекресленим рухом наліво, який здебільшого знають водії. Там за останні два місяці відбулось два складних ДТП через те, що кермувальники повертали ліворуч. В автошколі не вчать добре правил, тому ми і маємо на дорозі бій без правил. Люди себе легковажно поводять, а карантин цьому тільки посприяв, бо як на мене, їм стало ще вільніше. Наприклад, на початку травня, на вихідні, помітила багато нетверезих водії. Таку інформацію і в стрічці новин патрульних опублікували. Можливо, через карантин люди шукають різні типи розваг, хочуть розслабитися. Щойно ми їдемо до Перемишля за парувками, сиром чи просто погуляти, то спостерігаю парадоксальну картину. От перетнули кордон, ще села ближчого не видно, але тільки є знак, що починається село, всі їдуть чемно 50 кілометрів на годину, ніхто і не думає перевищувати, слідкують за знаками. Тому що є високі штрафи і купа проблем. Одного разу була свідком ситуації: на в’їзді у Хорватію 100% водіїв автомобілів на кордоні перевіряли на стан алкогольного сп’яніння. Думаю, що таке посилення контролю, штрафи, мали би змусити задуматися всіх водіїв про обережність на дорогах. У нас, наприклад, є складна ситуація з дитячими автокріслами. Люди мають 5, 15, 40 тисяч доларів на автомобіль, але не мають дві тисячі гривень на вживане чи чотири тисячі на нове автокрісло для дитини. І вважають, що нормально, коли дитина не пристебнута чи кермує з татом, спереду сидить. Штрафи ввели, але чи достатньо це все контролюється? Певна, було би правильно робити рейди на конкретних ділянках. Спершу, наприклад, упродовж тижня у медіа пояснювати, як правильно перетинати перехрестя , бо там змінилися правила. Припустимо, дали водіям місяць, аби звикнути до цього, а потім упродовж двох днів контролювати, чи дотримуються нових правил водії. Також вважаю, що автошколи мають об’єднуватися. Наприклад, організували би форум і проаналізували, через які порушення правил дорожнього руху трапляються автопригоди, страждають люди. І на цьому робити акцент у навчанні водії-новачків. Що стосується досвідчених водіїв, то нам бракує просвітницьких інформаційних проєктів у легкому форматі. Ніде цікаво про правила дорожнього руху не розповідають. Наприклад, щойно в інстаграмі з’явилося тисячі б’юті-блогерів, всі довідалися, що таке хайлайтер і як ним користуватися. Людей це надихнуло, аби довідатися. Вчуся зараз, як би цікаво та доступно навчати правил дорожнього руху.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
12.5468 / 4.22MB / SQL:{query_count}