Хто є господарем у вашому домі?

До 1 травня львів’яни повинні обрати нову форму управління для своїх будинків: створити ОСББ, укласти договір із управляючою компанією чи взяти його на самоуправління. Більшість обирає реформовані ЛКП

фото: Олег Огородник
У Львові триває реформа ЖКГ, яка передбачає реорганізацію ЛКП та списання будинків із балансу місцевої ради. Змінюється формат надання послуг для мешканців багатоповерхівок. Мовляв, мешканці матимуть менше побутової мороки. Їх не повинно цікавити, чому не світить лампочка в під’їзді чи не прибрано сходовий майданчик. А будь-який процес, за який сплачуватимуть мешканці, має бути керованим та прозорим, і всі кошти йтимуть на ремонт лише в їхньому будинку.
До 1 травня львів’янам потрібно обрати нову форму управління будинком: утворити ОСББ, взяти будинок на самоуправління чи укласти договір із управляючою компанією (реорганізованими ЛКП або ж приватною).
Більшість львів’ян вже свій вибір зробили: нині 68% львівських багатоповерхівок (це 5646 будинків) обрали нову форму управління. Найбільше обирають реорганізовані комунальні компанії. Лідерами є Шевченківський, Сихівський райони. Та найменше активні містяни в Галицькому районі, де помешкання часто здають в оренду.
Також львів’яни доволі активно створюють ОСББ. Відомо, що на початку 2020-го у Львові було створено 1415 ОСББ (у 1517 будинках). Лише за минулий рік утворили 231 ОСББ. Загалом в Україні минулого року було створено майже півтори тисячі ОСББ. Лідером була Херсонська область.
«Там, де є господар – там є порядок. Коли ми почали створювати ОСББ у місті, побачили, що люди у таких будинках своїми вважають не лише помешкання, а й сходовий майданчик, територію біля будинку. ОСББ – це не тільки форма управління, це зміна стосунків між мешканцями, люди в будинку спілкуються, знають одне одного, разом планують розвиток свого будинку. У Львові максимально сприяємо розвитку ОСББ. Маємо в місті багато прикладів якісного управління будинками ОСББ, де замінені вікна, утеплений фасад, облаштовано ІТП, і мешканці платять за енергоресурси до 50% менше. Так має бути у всіх будинках і в усіх містах. Україна потребує такої комплексної програми. Львів завжди готовий бути пілотним містом для впровадження всіх хороших ініціатив», – зазначав раніше Андрій Садовий, міський голова Львова.
Тож основа реформи у тому, щоб у мешканця з’явилося відчуття співвласності та вагомості власної думки у власному будинку, кажуть співрозмовники. Допоки одні ще не готові брати відповідальність за свій будинок до кінця, у інших будинках діляться досвідом змін.

фото: Олег Огородник

На прикладі одного району

Щодо створення ОСББ Сихівський район є одним із лідерів у Львові. Протягом 2019 року на території району зареєструвалось 55 ОСББ (усього 501 будинок). 15 будинків у районі обрали самоуправління – переважно це малоповерхівки. Сім будинків – приватну компанію, а більшість – управляючі комунальні компанії.
«Реформа ЖКГ уже в дії. Люди міняють форму управління і визначають самі, яку послугу має надавати їм управитель. У договорі на управління прописують витрати: скільки коштів закладають на прибирання сходових майданчиків, ремонтні роботи та окремо скеровують кошти в резервний фонд. Щомісяця з квартири це може бути 50 копійок і більше. Ці кошти відкладають на більші ремонті роботи в помешканні. Назбирають певну суму і вирішують, що за ці кошти робити. Мешканці спільно ухвалюють рішення, як управляти своїм будинком, і це чи не найважливіше у цій реформі. Що далі відкладаєте обирання нової форми управління будинком, то у гіршому стані він буде», – пояснює «Львівській Пошті» Галина Гладяк, голова Сихівської райадміністрації.
До цього часу ще більше 90 будинків у Сихівському районі не визначились із новою формою управління. «Деяким мешканцям ще важко зрозуміти, що вони є власниками не лише своєї квартири, а й будинку загалом. Звісно, його утримання це більші витрати. Проблемними залишаються менші будинки, де є до 10-15 квартир. Там часто не можуть дійти згоди між собою люди, і мало хто готовий ініціювати зміни», – зазначає Галина Гладяк.
Обрати нову форму управління не так складно, каже співрозмовниця. Наприклад, орієнтовно за місяць ви можете утворити ОСББ: «Найперше має бути ініціативна група, якій потрібно зібрати підписи мешканців щодо підтримки такої ідеї. Після того мають відбутись установчі збори, де більшість повинні виступити за створення ОСББ. Тоді етап державної реєстрації, виготовляють печатки, відкривають рахунки в банку. Наступний крок – це передача будинку на управління ОСББ. Якщо постаратись, впродовж місяця можна це зробити».
Консультації щодо того, як створити об’єднання та чому потрібно обрати саме цю форму управління, можна отримати у міському відділі супроводу ОСББ (пл. Ринок, 1, каб. 107; тел.: 297-59-95).
Простіше і швидше взяти будинок на самоуправління.
«Якщо ж мешканці будинку здебільшого не мають часу на те, аби займатися побутовими справами, але хочуть, тим не менш, мати право висловити свою думку щодо певних питань, то вони можуть обрати управлінську компанію – муніципальну чи приватну. Також вони повинні подати протокол зборів до районної адміністрації та обрати уповноважену людину від себе, яка буде посередником між громадою та управлінцем. Опісля потрібно укласти договір. За тиждень можна це зробити. Важливо зібрати підписи саме власників квартир. Бо часто буває, що квартири здають в оренду і його власника непросто знайти», – веде далі Галина Гладяк.
Консультації щодо того, яку управлінську компанію обрати та як це зробити і куди звертатись, якщо щось не так, можна отримати в управлінні житлового господарства Львівської мерії (пл. Ринок, 1, каб. 341; тел.: 297-58-87) або ж у відповідній районній адміністрації.
Зрештою, якщо мешканці хочуть керувати своїм будинком цілком самостійно, укладаючи угоди з різними компаніями про різні послуги, то їм варто обрати самоуправління. Будучи на самоуправлінні, мешканці можуть і укласти договір із управлінською компанією чи будь-якими приватними підприємствами або ФОПами, і обрати уповноваженого й управляти будинком власноруч.
Консультації щодо цієї форми керівництва – в управлінні житлового господарства Львівської мерії (пл. Ринок, 1, каб. 341; тел.: 297-58-87) або у відповідній районній адміністрації.

ОСББ vs управляюча компанія

Асоціація ОСББ «Оберіг», що на вул. Стрийська, зараз об’єднує сім будинків. Перше ОСББ було створено ще у далекому 2009-ому. Починати було нелегко, але результати є, каже «Львівській Пошті» Стефанія Климко, голова асоціації ОСББ «Оберіг»: «Наші будинки за номерами 89, 91 та 93, що на Стрийській, вирізняються з-поміж навколишньої забудови: утеплені та пофарбовані фасади, новенькі вікна на сходових майданчиках та міцні двері з домофонами на під’їздах. Зміни почались більше десяти років тому, коли мешканці вирішили зареєструвати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, а пізніше об’єднатися в Асоціацію ОСББ «Оберіг».Тоді ми почали брати «теплі кредити». Із останнього: в одному з наших будинків завершують встановлення ІТП – індивідуальний тепловий пункт. Це дасть можливість заощаджувати будинку енергоресурси в середньому на 35-40%, і мешканці матимуть тепло в будинках, коли забажають».
З її слів, нині створювати ОСББ, може, й важче, ніж кілька років тому, але  запевняє, що це ліпший варіант, ніж управляюча компанія (реформовані ЛКП).
«Створюється ОСББ – створюється юридична особа, відкривається рахунок і всі кошти акумулюються на рахунок ОСББ. Найважче перших пів року, бо виникають аварійні ситуації, які потребують негайного вирішення. Коли починаємо планові ремонти, тоді легше. Люди починають зауважувати зміни в будинку, вже їхнє відношення змінюється. У нас кожен будинок має своє ОСББ. Велика помилка, коли три-чотири будинки об’єднуються в одне ОСББ. Бо якщо потім є можливість скористатись якоюсь міською програмою, важче більшість людей переконати взяти, наприклад, кредит. Завжди раджу створювати окреме ОСББ і об’єднувати їх в асоціацію», – каже Стефанія Климко.
Співрозмовниця пригадує випадок, коли з двома будинками довелось розірвати договір на обслуговування. «Відмовила їм в продовженні договору. Хоча ми там встигли замінити вікна, інженерні мережі, будинок фактично відремонтували. Проте були постійно невдоволені мешканці, я не захотіла продовжувати співпрацю. Далі один із будинків обрав управляючу компанію, інший – самоуправління. Скажу, що за чотири роки там абсолютно нічого не робилось», – зазначає голова асоціації ОСББ «Оберіг».
Нині квартплата за утримання будинку мешканців цих ОСББ, які об’єднані в асоціацію, складає 6 гривень за метр квадратний. У цей тариф включили заробітну плату, освітлення сходових майданчиків, вивіз сміття, обслуговування ліфтів тощо.
«Практикуємо такий підхід: наприклад, була серйозна проблема з ліфтом в одному із останніх будинків, який ми до себе прийняли. Спочатку збираю збори і пояснюю ситуацію людям. Вирішили в літній період підняти внески на гривню за квадратний метр, щоб відкласти гроші на ремонт ліфта. В опалювальний сезон внески зменшили до 6 гривень. Помалу зміни стають помітними», – рекомендує співрозмовниця.
Оцінювати реформу ЖКГ загалом поки вона не береться. Лише каже, що буде не просто надалі львів’янам, бо більшість львівських багатоповерхівок недоглянуті.

Реформоване ЛКП «Господар» на вул. Пасічна, 49-а,
фото: пресслужба ЛМР

Понад 230 гривень в місяць: за що?

Будинок Ростислава Косюри, що в Сихівському районі, обслуговує управляюча компанія «Житловик-С». Каже, відколи будинок збудували, ніяких робіт там не виконують. Співрозмовник не розуміє, за що сплачує 230 грн 87 коп. щомісяця, які передбачені на утримання будинку.
«Уявіть собі, будинок збудовано в 1971 році, і відтоді ніяких ремонтних робіт не виконувалось. Вхідні двері в під’їзд не зачиняються, електропроводка може в будь-який момент спалахнути, стіни на сходових майданчиках обдерті, індивідуальних контейнерів для сміття наш будинок не має. Зокрема, мою квартиру тричі намагались пограбувати. Викликаю майстра з комунальної компанії, а він просто ігнорує мої повідомлення. Каже, якщо додатково заплачу 100 гривень, то готовий прийти. Питання: за що я сплачую понад 200 гривень щомісяця? А в пенсіонерів, до речі, квартплата ще більша – близько 250 гривень на місяць», – обурюється співрозмовник.
В його будинку 16 квартир. Отже, за рік назбирується кругленька сума, яку сплачують мешканці за так зване утримання будинку – понад 44 тисячі гривень! Щоб змінити ситуацію в своїй багатоповерхівці, він хоче ініціювати створення ОСББ.
«Повернувся з-за кордону, де я прожив 23 роки, і спостерігаю, що всі хочуть змін, але ніхто не хоче братись за це. І це у нас велика проблема! Більшість мешканців нашого будинку – це старші люди. Але запитую молодших мешканців, то вони теж хочуть змін, але бояться щось ініціювати. Тому вирішив взяти відповідальність за створення ОСББ на себе. Іншу форму управління не розглядаю. Вивчаю питання, гуртую сусідів. Не готовий далі продовжувати жити в таких умовах», – зазначив співрозмовник.

«Господарями будинку є люди, які визначають, куди витрачати гроші»

Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства, – про те, як львів’яни обирають нову форму управління для своїх будинків та оптимізацію комунальних підприємств у місті

– У контексті реформи ЖКГ ви розповідали, що після Нового року Львів перейде на кардинально новий формат надання послуг мешканцям. Із управляючих компаній залишаться на ринку найкращі, а всі кошти мешканців скеровуватимуть на ремонт лише у їхньому будинку. Сьогодні це вже працює?
– На цей час уже списано 68% львівських багатоповерхівок (це 5646 будинків) із балансу місцевих рад. Залишилось списати 2443 будинки. Із тих 68% 4877 будинків обрали комунальні управляючі компанії (у минулому – ЛКП.«Львівська Пошта»). 81 будинок перебуває в управлінні приватних управляючих компаній. На самоуправлінні – 387 будинків, створено зараз у Львові 1400 ОСББ. Ми провели реорганізацію управляючих компаній, і з січня у нас працює 17 управляючих комунальних компаній (до кінця грудня їх було 39). Наприклад, у Личаківському районі буде одна управляюча компанія «Господар». Офіс цієї компанії розташований на вулиці Пасічна, 49-а. Це дуже сучасний офіс, де є велика зала для засідань, столи для майстрів, які прийматимуть тут людей та кухня для персоналу. Невдовзі його презентуватимемо для громадськості. Личаківський район був пілотним, де почали проєкт укрупнення ЛКП. Якщо зараз у інших районах є по три-чотири управляючі компанії, то там вже замість трьох компаній залишилась одна. Чи будемо продовжувати цю реформу? Так, будемо! У перспективі в районах залишиться по одній управляючій компанії. У кінцевому результаті матимемо лише шість великих комунальних управляючих компаній у Львові, які надаватимуть різні послуги мешканцям.
– Чи достатньо однієї управляючої компанії на район? Якщо в будинку щось трапиться, де людям шукати майстра і куди звертатись?
– Крім великих офісів управляючих компаній будуть створені філії, щоб людям було зручно отримати певну послугу. Треба зазначити, що управляючі компанії уже працюють для людей і змінюють якість надання послуг. Хочемо налагодити їхню роботу таким чином, щоб не люди ходили в компанію, а управляюча компанія обстежувала будинки заздалегідь, самостійно виявляли недоліки та планували, як їх усунути. Хочемо, щоб людей не навантажувати питаннями заміни лампочки в під’їзді чи його прибиранням. Цю роботу має робити компанія без зайвих питань. Налаштовуємо керівників компаній на такий конструктив.
– Які ще зміни на часі?
– Нині квартирна плата визначається спільно з мешканцями. Проводять загальні збори мешканців, управляюча компанія з людьми визначає розмір квартплати. Люди можуть просити, щоби їм надали додаткові послуги, а також можуть відмовлятись від певних послуг. Крім того, може бути створений резервний фонд, накопичувальний. Завдяки йому можна буде проводити капітальний ремонт, наприклад, даху чи інженерних мереж, облаштувати територію відеокамерами. Є вже ОСББ, які встановлюють сонячні батареї на будинки. Це означає, що господарями будинку є люди, які визначають, куди витрачати гроші! Крім того, люди контролюють витрачання цих коштів. Також ми запроваджуємо побудинковий облік накопичування грошей. Якщо раніше кошти йшли у загальний «котел», а звідти на той чи інший будинок, то тепер кожен будинок матиме свій рахунок.
Львів’янам потрібно визначитись із формою управління будинком і стати повноправними господарями свого помешкання
– У будинках, де є різна форма управління, наскільки різниться квартплата?
– Вона справді різна: від 2 гривень 63 копійок до 8 гривень 24 копійок за метр квадратний. Чому різниться? Бо є згуртовані люди, які хочуть зробити щось більше у плані ремонтів для будинку. Відповідно визначають квартплату більшу. Резервний фонд дає можливість виконати більші об’єми робіт у тому чи іншому будинку. Є мешканці будинків, які мають мінімальні потреби: прибирати прибудинкову територію чи вивезти сміття. Тоді визначається мінімальна квартплата. Середній тариф в управляючих компаніях – 6 гривень 50 копійок. Додам, що у несписаних будинках, їх 32%, залишається квартплата на рівні 2017 – 2018 років, орієнтовно до 3 гривень за метр квадратний. Тобто їхню квартплату ніхто не змінював. Бо нині міська рада не має права регулювати квартплату. Та у цих будинках, які не обрали нову форму правління, вистачає коштів фактично лише на зарплату працівникам управляючих компаній та на першочергові платежі. Але в будинок кошти не вкладають. І це небезпечно, бо він може руйнуватись, якщо не відбувається поступовий ремонт. Тому рекомендую львів’янам визначитись із формою управління будинком, списати будинок із балансу місцевих рад і бути повноправним господарями свого помешкання. Визначайте квартирну плату самостійно, користуйтеся міськими програмами щодо підтримки списаних будинків.
– Які це програми?
– Для будинків, знятих із балансу місцевих рад, діють різноманітні програми фінансової підтримки від міста, якими можна скористатися в 2020 році. Це, зокрема, програма технічної експертизи, модернізації, ремонту, заміни та диспетчеризації ліфтів у житлових будинках та закладах охорони здоров’я. Якщо говоримо про модернізацію та повну заміну ліфтів, у середньому сума вкладень може сягати мільйона гривень. Термін експлуатації ліфта після модернізації – 18 років. Якщо ж мовиться про повну заміну ліфта, то термін експлуатації 25 років. Водночас 10% сплачують мешканці, а решту – місто.
Є ще програма відшкодування частини кредитів, 30%, але до 400 тисяч гривень, отриманих ОСББ на впровадження заходів із енергозбереження, реконструкції та модернізації багатоквартирних будинків «Теплий дім». Окрім того, це програма підтримки співвласників багатоквартирних будинків, ОСББ, що списані з балансу ЛКП, у проведенні невідкладного ремонту, капітального ремонту, реконструкції та ремонтно-реставраційних робіт спільного майна. Ще одна програма – сприяння створенню та забезпеченню функціонування ОСББ у Львові.
– Доки можна добровільно обрати нову форму управління багатоповерхівкою?
– До 1 травня. Згідно Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», люди, які не визначились із формою управління, повинні все-таки ініціювати проведення конкурсу щодо визначення управителя. Тоді орган місцевого самоврядування такий конкурс проведе та визначить управителя. Що довше визначатиметесь, то у гіршому стані будуть ваші будинки. Бо у такому разі гроші в будинки не вкладатимуть ні мешканці, ні органи місцевого самоврядування.
У перспективі в районах залишиться по одній управляючій компанії
– На вашу думку, який метод управління будинком є найбільш ефективним?
– Насправді все залежить від людей. Усі форми мають свої переваги і недоліки. Якщо говоримо про ОСББ , то тут люди беруть свої будинки на самоуправління. Самі визначають, наприклад, компанію, яка їм проводитиме ремонт. Але для цього має бути лідер, керівник ОСББ, який хоче щось змінити. Ми стикаємось під час роботи з тим, що створюють ОСББ, а потім приходять мешканці та кажуть, що керівник неініціативний. Є інші успішні історії, де керівники дуже активні, як-от ОСББ «Сихівчани» чи «Оберіг», що на вулиці Стрийська. Там ініціювали утеплення будинків. Якщо ж обирають управляючі компанії, то тут від мешканців вже потрібно менше ініціативи. Якщо є лідер, то люди радше створюють ОСББ.
– Якщо мешканцям не підходить те, як надають певні послуги управляючі компанії, що їм робити?
– Вони мають право розірвати угоду з управляючою компанією та обрати іншу форму управління. Наскільки швидко це можна зробити залежить від того, що прописано у договорі та наскільки добре він складений.
– Уявімо ситуацію: у певному під’їзді багатоповерхового будинку протікає дах. Допоможе ОСББ вирішити цю проблему, чи це клопоти лише жителів цього під’їзду?
– Будинок є власністю мешканців, які в ньому проживають. ОСББ – це ціла структура, яка створена мешканцями будинку. Якщо протікає дах, то це проблема усіх мешканців будинку, а не окремого під’їзду. Люди разом мають ухвалювати управлінські рішення, акумулювати кошти в резервний фонд, дбати про адекватну квартплату, щоб можна було зробити поточний ремонт даху.
– Що найскладніше в цій реформі та який найбільший міф варто спростувати?
– Найскладніше – це байдужість людей. Люди бояться, що буде з будинком після списання, думають, що надалі ним ніхто не опікуватиметься. Отже, міф №1: будинки після списання є нічийними. Це неправда. Вони залишаються на обслуговуванні управляючої компанії доти, поки не визначаться з формою управління. Міф №2: будинки потрібно капітально ремонтувати, невідомо чиїм коштом це робитимуть. Для цього діють відповідні міські програми підтримки, на які виділяють кошти. Має бути лише ініціатива людей, щоб взяти в них участь. Якусь частину витрат покриє місто, решту – люди. Вони повинні усвідомити, що є співвласниками будинку, і вони за нього відповідають.
– Андрій Садовий зазначав, що 2020-ий проголошено у Львові Роком культури. І мовилось про культуру не лише у її традиційному значенні, а й про культуру комунікації, поведінки, дії. Як змінюватимете відносини між мешканцем і надавачем послуг?
– Знаєте, ми вже отримуємо листи, де люди задоволені роботою тої чи іншої управляючої компанії. Це дуже тішить. Періодично проводимо зустріч із керівниками управляючих компаній. Буквально в середині березня зустрічатимусь із ними. Одне з питань – культура спілкування і якість надання послуг. Ми налаштовуємо людей в управляючих компаніях на те, що їхнє завдання – служити людям і працювати для них. Ті натомість оплачують послуги. Має бути культура спілкування! Вислухати людину, зрозуміти її проблему і вирішити питання, якщо це можливо.
Негативний досвід, який був у ЛКП, склався через те, що мали брак інформації, працівники ЛКП були нетерплячими і справді некультурними. Фактично з такими людьми ми попрощались, коли почали реорганізацію ЛКП. Загалом було звільнено 206 осіб: 139 звільнились за власним бажанням, 67 осіб скоротили. Та усі двірники, робітники залишились і перейшли в інші управляючі компанії. Компанії, де не вмітимуть спілкуватись, втрачатимуть свої рейтинги, будинки і іх ліквідують.
Розмовляла Марія Терендій
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6951 / 4.32MB / SQL:{query_count}