Зелене світло для пішоходів

Завдяки Плану сталої мобільності у міськраді пропонують надати пріоритет у русі містом пішоходам та громадському транспорту. Як та коли це реалізовуватимуть

Нині рух містом приватних автівок, громадського транспорту, велосипедистів і пішоходів виглядає хаотичним, як на дорогах Індії, де на правила руху абсолютно не зважають. Впорядкувати цей хаос не допоможе розширення доріг чи закупівля нового громадського транспорту, бо потрібен системний підхід, який би змінив поетапно і докорінно ситуацію на дорогах.
Цього тижня на сесії Львівської міськради повинні затвердити План сталої міської мобільності Львова (ПСММ). Що він означає? Це стратегічний документ, який визначає транспортну політику міста на найближчі 10 років.
Таким чином повинні оптимізувати місто для переміщення мешканців. Щоб це було ефективно з точки зору часу, комфорту, вартості, сприяло здоров’ю та зменшення негативного впливу на довкілля. Тобто львів’яни мали би віддавати перевагу громадському транспорту, ніж приватному або більше ходити пішки.
Плани сталої мобільності в Європі – практика не нова. Львів – одне з перших українських міст, де напрацювали такий план. До слова, торік у вересні його публічно презентували. У його напрацюванні львівську команду експертів та управлінців консультували експерти зі Швейцарії та Німеччини.

Принцип перевернутої піраміди

Отож поступово у міській раді пропонують змінити пріоритет у русі Львовом (зокрема центром міста), аби місто було комфортним для усіх, хто тут живе чи лише працює, навчається. За пріоритетом, на першому місці мають бути пішоходи, на другому – громадський транспорт, який має курсувати без затримок і не стояти в заторах. Менше переваг у русі мали би мати водії приватних автівок. Бо, мовляв, ними користується менша частина львів’ян. Ці речі закладено в основу стратегії мобільності міста.
«Через такий план ми міняємо фокус в русі містом. У плані використали сучасні принципи планування мобільності, щоб комфортно можна було добратись з точки А до точки В різним чином. Побудували план за принципом перевернутої піраміди: спочатку пішоходи, тоді громадський транспорт, велосипедисти і транспорт, який задіяний в логістиці (той, що довозить товари в центральні магазини). В останньому пункті – приватний транспорт», – розповідає «Львівській Пошті» директор ЛКП «Інститут міста» Олександр Кобзарєв.
З його слів, за дослідженням Інституту міста, більша половина мешканців, добираючись на роботу чи у справах, користуються в місті громадським транспортом. Тоді як приватним транспортом – лише 23% львів’ян.
«Маємо в плані мобільності прописані конкретні заходи для розвитку у місті, зокрема, електротранспортної мережі. Бо вважаємо, що за екологічним електричним транспортом майбутнє», – веде далі Олександр Кобзарєв.
Водночас лише 17% мешканців Львова пересуваються містом пішки.
«Аби цей відсоток пішоходів збільшувати, то нам потрібно акцентувати увагу на облаштуванні громадських просторів, хідників, тротуарів. Щоб, йдучи містом, пішоходи почували себе безпечно і комфортно. Бо якщо вулиця неприваблива, то у людей рідко виникає бажання пройтись. Що більше людей захоче ходити пішки, то менше буде навантаження на дорогах», – пояснює співрозмовник.
З його слів, у Плані сталої мобільності Львова приділили увагу й велосипедистам. Зокрема, хочуть більше популяризувати серед львів’ян велосипедний транспорт: «У цьому напрямку добудовуватимуть у місті велодоріжки, облаштовуватимуть закриті велосипедні парковки, щоб безпечно можна було залишати ровер. Також подумаємо про безпеку роверистів на дорогах. Загалом хочемо, щоб більше містян розглядали їзду на велосипедах не як розвагу, а повноцінний транспортний засіб!».

Водіям приватних авто ускладнять рух

Ще в одному із напрямків Плану сталої мобільності мовиться про організацію руху містом загалом. «Ми свідомі того, що низка прописаних заходів у плані ускладнять проїзд містом для водіїв приватних авто. Але це не зовсім наша мета. Мета – зробити доступним та мобільним місто загалом. Усвідомлюємо, що обмежити цілком місто від приватних автомобілів не зможемо. Ми радше говоримо про те, що маємо знизити кількість необов’язкових поїздок через місто. Щодо реорганізації руху Львовом, то розглядаємо такі проєкти як облаштування малого і середнього транспортного кільця. Але основні заходи в плані скеровані на переосмислення: чому, наприклад, їдучи у справах, варто залишати автівку вдома і орієнтуватись на громадський транспорт», – вважає директор ЛКП «Інститут міста».
Щоб покращити мобільність в місті, прописали й окремим пунктом у плані підвищення спроможності міської ради. Мовиться про те, що нині немає  людини на конкретній посаді, щоб відповіла за безпеку руху в місті.
Та є вже певний поступ у розумінні того, що питання мобільності на часі, каже Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради.
«Місто у нас компактне. Це дозволяє робити пріоритет на пішохідний рух.
Коли збалансовано розвиватимуться райони, вам не знадобиться авто, щоб добратись на роботу чи довезти дитину в школу або садочок. Ви зможете від місця проживання за десять-п’ятнадцять хвилин дістатись у інший спосіб у потрібний вам пункт. Коли це стане реальністю? Важко сказати, бо є короткотермінові заходи, як-от виділення окремих смуг для руху громадського транспорту, а є середньотермінові – ремонт хідників, будівництво велодоріжок. Довготривалі – це розвиток збалансованих районів. Це так звані міста в містах. Але треба розуміти, до чого ми йдемо», – пояснює Андрій Білий.

План без конкретних дат

Як швидко зможуть відчути зміни у русі львів’яни чи ті, хто приїжджають сюди у справах, на навчання, роботу, співрозмовники не уточняють.
«Транспортні рішення дуже недешеві. Усвідомлюємо, що, зокрема, фінансові можливості міста не безмежні. В Плані сталої мобільності немає конкретних дат. Там радше запропоновано каталог рішень і принципи для ухвалення рішень», – зазначає Олександр Кобзарєв.
Такі зміни стануть помітними з часом і поступово, додає Андрій Білий: «Нещодавно відремонтували Городоцьку, Мечникова, Личаківську. Але там принципи мобільності в основу не закладено, тож відремонтовані вулиці не зовсім зручні для руху. Але є вулиці Руданського, Римлянина, де вже чітко певні пріоритети застосовано. Вулиці Степана Бандери, Шевченка чи Хуторівка теж ремонтуватимуть за новими підходами. З іншого пригадаю, що на вулиці Свенціцького встановили делініатори. Отже, там, де паркували авто, зробили смугу вільною для руху. Окремою смугою курсують трамваї. Там вже застосовано принципи мобільності. Але такі речі на наших дорогах не є системними. І наше завдання зробити це системно».
«Два роки тому на виконкомі ухвалили тимчасовий план дій зі сталої мобільності. Тоді, згідно опитування, оцінка транспортної мобільності в місті була 2,8 по п’ятибальній шкалі. Мета цього тимчасового плану була такою, щоб вивести з критичної зони нашу мобільність. Маленькими кроками ми це робимо: додатково закуповують громадський транспорт, на вулицях міста працюють інспектори з паркування, розвивається веломережа. Зараз із критичної ситуації ми вийшли. Потрібно досягнути позначки у 4,5, щоб більш-менш усі були задоволені рухом по місту», – резюмує Олександр Кобзарєв.

Львів і європейський досвід 

Перші Плани сталої міської мобільності почали розробляти у містах Європейського Союзу з кінця 80-х минулого століття. Зараз законодавство більшості країн ЄС вимагає від міст розробку таких планів. Цілком скопіювати досвід інших міст не можна, кажуть співрозмовники. Бо кожне місто особливе по-своєму. Але орієнтувались на приклади Лейпцига, Берліна, Цюриха, Амстердама, де вже такі речі давно працюють.
В Україні поки що розробка таких планів не нормується законодавством. Рушієм розробки Плану сталої мобільності Львова є проєкт «Інтегрований розвиток міст в Україні» у співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ GmbH.
Окрім Львова, Плани сталої міської мобільності розробляють у Чернівцях, Вінниці, Житомирі, Полтаві та Подільському районі Києва. Такий документ вже розроблено і затверджено у Миколаєві.
«Але в інших українських містах радше точково впроваджують подібні речі, які покращують мобільність. Так, щоб велись робили системно, можливо, непогано це роблять в Полтаві. Але це місто інших масштабів. Тож якщо говорити про системність, то Львів один із перших в цьому плані», – наголосив Андрій Білий.
Валерій Веремчук, депутат Львівської міськради, член комісії фінансів та планування бюджету:
– Думаю, кожен розуміє, що у Львові потрібно змінювати ситуацію з мобільністю загалом. Бачимо, що кількість приватних авто на дорогах збільшується. За статистикою, орієнтовно щороку на п’ятнадцять відсотків. Окрім зареєстрованих авто, у Львові є десятки тисяч автомобілістів, які в’їжджають у місто. Розуміємо, що особливо розширювати дороги немає можливості. І з огляду на європейський досвід немає в цьому доцільності. Бо ширші дороги сприятимуть збільшенню машин там і посилять тривалість заторів. Акцент давно потрібно робити на громадський транспорт. Зокрема, виділяти на міських дорогах окремі для них смуги. У Львові це почали робити, щоправда, частково. Модель перевернутої піраміди, яку сьогодні пропонує місто втілити, де надається пріоритет пішоходам та громадському транспорту, копіює практично досвід європейських міст. Та там ці ідеї втілені кількадесят років тому. Зрозуміло, що для власників автомобілів така модель є незручною та дискомфортною. Але я теж маю автомобіль і потрібно розуміти, що автобус, який перевозить водночас у час пік до сотні людей, має мати пріоритет у русі. Та щоб водії пересідали на громадський транспорт, він має їздити регулярно, прогнозовано і бути достатньо комфортним. Стає відчутно, що місто закуповує новий транспорт. Зі Сихова трамваєм нині до центру швидше доїхати, ніж автівкою. Надалі якщо ж маршрутки їздитимуть швидше, ніж приватний транспорт, тоді в кожного буде вибір: їхати швидше маршруткою чи повільніше, але комфортніше автомобілем. Якщо ж не міняти пріоритети в русі містом, то з теперішніми темпами автомобілізації Львів через кілька років потопатиме в суцільних заторах, і ніхто нікуди не їздитиме. Та реалізація запропонованого Плану мобільності не відбудеться у найближчі рік-два чи навіть десять років. Але ставити собі цілі потрібно. Відверто кажучи, і не завжди справа в грошах, а в управлінських рішеннях! Важливо, щоб робота була системною. Бо купити новий автобус, який простоюватиме у заторі, не зовсім мудро. Треба продумати, як забезпечити безперешкодний для них рух містом. Тож однозначно нам потрібно вже нині розвивати громадський транспорт, облаштовувати інфраструктуру, аби їздити і ходити, як люди. Та водночас зменшувати кількість поїздок містом приватними автівками.
Всеволод Поліщук, ресторанний маркетолог:
– Запропоноване розташування пріоритетів у русі дорогами Львова – пішохід, громадський транспорт, велосипедист і насамкінець приватне авто – мені видається дуже коректним як львів’янину, який подорожує Європою. Бо сучасна наука про розвиток міст доводить на прикладі, що збільшення потоку авто відбувається через зростання паркомісць, розширення доріг та інші інфраструктурні покращення. Такий принцип перевернутої піраміди потрібно було приймати значно раніше і, можливо, не мали би ситуацій, коли в деяких районах щодня транспорт їздить на межі колапсу. Якщо не хочемо дійти до суцільного колапсу, треба робити зручне місто для ходьби, пересування на електротранспорті чи інших альтернативних засобах, а не на автомобілях. Водночас нам треба покращувати очевидні речі з громадським транспортом: більше закуповувати великогабаритних автобусів, впроваджувати нарешті е-квиток. Добра ідея була з окремою смугою для руху маршруток на проспекті Чорновола. Недавно їхав там, то зауважив, що маршруткою стало їхати швидше і комфортніше. Такі ініціативи треба примножувати. З точки бачення розв’язання транспортної проблеми, як на мене, добрий досвід для нас – це Осло, Стокгольм, Копенгаген. Хоча би тому, що в цих містах нульова смертність від аварій на дорогах. Водночас добре продумана логістика для людей між домом, роботою та місцем відпочинку. Ближчим для нас міг би бути досвід польських міст: Кракова, Гданська та Вроцлава. Ці міста більш схожі на Львів. Питання лише в тому, що там значно раніше почали втілювати плани мобільності і там інші фінансові можливості.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
8.5509 / 4.22MB / SQL:{query_count}