Прийдімо, вшануймо, помолімось

Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові – перший унікальний та сучасний простір, де пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя під час Революції Гідності. Що символізує цей проєкт та коли будуватимуть другу частину комплексу

фото: пресслужба ЛМР
Про офіційне та урочисте відкриття меморіалу на пагорбах вулиць Кривоноса-Замкова нині хіба що нагадують зів’ялі квіти та пов’язані синьо-жовті стрічки до портерів Героїв, які прикріпили до начебто поржавілої стели. Сюди ще не приходять натовпи туристів і, якщо говорити правду, не усі місцеві чи жителі області знають про це місце пам’яті. Проте є багато львівських екскурсоводів, які готові знайомити гостей міста з цим простором.
На початку цього тижня для львівських гідів провели екскурсію, де автори проєкту розповіли про символізм меморіалу, як виникла ідея, у чому полягає його концепція, а також про технічні подробиці будівництва. Ті ж зі свого боку кажуть, що вражені задумом і втіленням проєкту, навіть прогнозують, що це місце може стати невдовзі місцем паломництва. На що автори проєкту відповідають, що більш цілісно та вражаюче це місце виглядатиме, коли добудують другу чергу меморіалу – міст-музей через вулицю Кривоноса.
Як писала “Львівська Пошта”, концепція проєкту меморіалу – це створення мінімалістичного простору, який передає дух сучасності та увіковічнює пам’ять про Небесну Сотню. Меморіал складатиметься з двох частин: площі зі стелою на верхній терасі, яку вже відкрили, та з пішохідного моста між пагорбами вздовж вул. Кривоноса.

Три оглядові майданчики, з яких видно понад 10 церков

Нині біля відкритого меморіалу робітників уже немає. Хіба що біля підніжжя входу, де є пішохідний перехід, доробляють тротуари. Всі інші роботи першої черги будівництва, за словами авторів проєкту Андрія Лесюка, Марії Яструбчак та Христини Пундак, виконано на 95%. Залишилось доставити бетонні куби, лавки, смітники та досадити дерева, кущі.
Екскурсію, де побували близько 30 львівських екскурсоводів і я як журналістка газети “Львівська Пошта”, Андрій Лесюк розпочинає з екскурсу в минуле, про те, що раніше було на місці меморіалу.
“Раніше тут завершувались львівські мури. Перед мурами були рови, тому рельєф сформувався насипом. Згодом їх назвали Губернаторськими валами.   На вигляд він був подібним до муру, який є біля Арсеналу зброї на Підвальній. Пізніше це були тераси, де росли дерева, і з-поміж яких виднілись найкращі краєвиди Львова. Далі територія була занедбаною. Важливо, що нашим проєктом було передбачено відтворити фрагментарно саме ці тераси і відкрити панорами міста. Звідси можна побачити більше десяти церков Львова. Наприклад, собор Святого Юра, церкву святих Ольги та Єлизавети, Домініканський собор”, – зазначає Андрій Лесюк.
На території меморіалу є три оглядові майданчики, кожен з яких виконує різну функцію: перший (найдалі від входу) оглядовий, другий – наполовину оглядовий і третій виконує інформаційну функцію. На третьому майданчику зробили отвір для тематичних композицій. Там буде інфобокс – на сенсорному екрані відображатимуть інформацію про Героїв, коли і за яких обставин вони загинули. Автори кажуть, що хотіли, аби біля меморіалу постійно були люди, яким є на що подивитись.

Стела, яка змінює колір

Та в центрі уваги втіленого проєкту – стела, покрита кортеном, яка має особливу символічність боротьби та вогню, що палає. “Цей метал раніше використовували у промисловості на заводах. Термін його експлуатації складав 600-800 років. Згодом дизайнери почали використовувати кортен у своїх роботах. Кортен утворює кірку іржі, яка унеможливлює корозію металу. Ця сталь має певну особливість: коли на вулицях літо і мінімальна кількість вологи у повітрі, стела набуває мутного відтінку. Тоді, коли більш вологе повітря, то сталь стає яскравішою”, – веде далі Андрій Лесюк.
До Львова сталь привезли зі Швеції. Доповнюють стелу невеликі 107 портретів тих, хто загинув на Майдані. Чому 107? Бо проєктанти відштовхувались від указу 5-го президента України, де мовиться саме про 107 Героїв. “Кожен портрет погоджували з родинами Героїв Небесної Сотні. Усі малювали вручну в електронній графіці, опісля гравіювали на сталі. Під портретами вказано ім’я, дату народження та смерті, а також гасло кожного Героя. Портрети розташували за датами смерті. Було запитання, чи не могли ми зробити більшими ці портрети… Могли! І це не було проблематично, але не хотілось перетворити це місце на цвинтар. А зберегти ідею меморіалу. Зараз родичі в захваті від втілення задуму, і ті, хто були на відкритті, дякували нам, це приємно”, – веде далі співрозмовник.
Це і справді так. Як писала раніше “Львівська Пошта”, родичі Героїв, які загинули на Майдані у 2014-ому, з нетерпінням чекали на офіційне відкриття меморіалу. “В Україні давно облаштували такі меморіали пам’яті. А на Львівщині, зокрема у Львові, звідки родом стільки Героїв, досі не було місця, де можна було б вшанувати пам’ять про наших близьких”, – казав тоді Микола Жеребний, батько загиблого на Майдані Героя Небесної Сотні Володимира Жеребного.
Тепер біля новозбудованого меморіалу зможуть часто збиратись родичі Героїв, які постійно комуні кують.
Також доповнюють стелу навколо висаджений газон та рослини, які тільки приймаються та розростаються. Ввечері, коли прожектори освітлюватимуть територію меморіалу, на бетоні відображаються ті ж висаджені рослини – це створюватиме ефект, що нібито ходять люди.
Саме замощення площі переважно бетонне. Де-не-де є рівчаки з гравієм, під яким передбачили систему водовідведення, та окремі ділянки замостили бруківкою, як ще одним символом Майдану.

Пішохідний міст-музей і тематичні виставки

Продовженням проєкту буде будівництво пішохідного моста через дорогу довжиною 45 м, шириною 4 м і висотою 3,5 м. Ліворуч буде пандус, яким особи з інвалідністю зможуть дістатись до підніжжя Високого Замку, а праворуч – сходи.
“Це буде закритого типу міст, і не просто міст, а міст-музей. Ззовні його обшиють знову-таки кортенівською сталлю, а зсередини трохи іншим металом. На даху цього накриття будуть вирізані імена Героїв, крізь які у дощову погоду стікатиме вода, що символізуватиме “вічні сльози” за загиблими, а у сонячну погоду ці літери мають підсвічуватися природнім світлом. Відповідно до архітектурного проєкту, на мості також будуть розташовані п’ять плит, що символізують п’ять днів, у які загинула найбільша кількість людей під час Революції Гідності, а також є символом барикад та щитів, що були невід’ємною складовою тих подій. Всередині пішохідного моста-музею виставлятимуть тематичні експозиції. До речі, до нас уже звернулись чотири художники, які хочуть виставляти тут свої роботи”, – розповідає Андрій Лесюк.
Отже, стела і мур символізуватимуть барикаду в часи Майдану і створюватимуть музейний багатофункціональний простір, що виконає громадську функцію і функцію пам’яті, відкриє нові панорамні видові точки й вирішить проблему пішохідного та велосполучення через вул. М. Кривоноса.
Зараз проєкт з будівництва моста на завершальній стадії – на експертизі в Києві. Далі оголошуватимуть тендер і вирішують питання, хто фінансуватиме втілення цієї ідеї. Зі слів авторів проєкту, спочатку у міській раді шукали інвестора, а тепер начебто самостійно виділятимуть кошти з міського бюджету. Мовиться про близько 40 млн грн. Тоді як будівництво першої частини меморіалу обійшлось місту у майже 20 млн грн.
Додамо, що замовником робіт виступило ЛКП “Зелений Львів”, а підрядником – львівське ТзОВ “Т.В.Д”, організація якого виконувала роботи з будівництва УКУ у Львові.
Поки в міській раді обговорюють, на чий баланс передати територію і який кошторис виділити на його догляд. Нині меморіал під наглядом “муніципалів” та самих же авторів проєкту. Там вже облаштували відеонагляд, згодом кількість камер збільшать до десяти.

Дилема: для кого простір?

Та після відкриття меморіалу самі ж львів’яни у соцмережах почали обурюватись, мовляв, це місце пам’яті, а не майданчик для інтерактивного відпочинку чи розваг молоді. То як бути далі? У розмові з “Львівською Поштою” автори проєкту зазначили, що надалі розраховують на свідомість людей, які повинні зрозуміти первинне значення цього місця.
“Так, ми спостерігали, коли, наприклад, хлопці святкували тут освідчення дівчині. І це насправді викликає не дуже приємну емоцію, бо розуміємо, що насамперед це простір пам’яті. Але навіть на цвинтарі бувають речі, які ти не завжди проконтролюєш. Ми могли б наклеїти певні наклейки про відповідну заборону, щоб гучно не говорити або не спиратись на ту чи ту стінку... Та якщо у випадку неадекватної поведінки людини інші не реагуватимуть, тоді ми безсилі”, – зауважує Марія Яструбчак.

Екскурсоводи готові приводити сюди туристів

Гід Надія майже 30 років знайомить туристів зі Львовом. На екскурсію прийшла, щоб ближче ознайомитись з історією будівництва і вже згодом розповідати про це місце гостям міста. “Задум і виконання меморіалу дуже цікаве, сучасне, креативне і мене як екскурсовода захоплює те, що звідси відкривається новий погляд на панорами Львова. Треба зауважити, що для будівництва простору обрали дуже гарне місце і зручне. Бо поряд завжди паркуються автобуси з туристами, з цього місця починаються піші екскурсії. Запрошуватиму сюди українських гостей та іноземців”, – розповіла Надія.
З її слів, досі вона теж не оминала під час своїх екскурсій період Революції Гідності. Особливо згадувала, коли вулицею Героїв Майдану екскурсійним автобусом проїжджали біля Академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного.
Тоді як Наталя, яка теж прийшла на екскурсію, лише недавно закінчила курси екскурсоводів і тільки починатиме працювати з туристами. Від самої ідеї та реалізації простору пам’яті дівчина у захопленні. Проте, каже, є моменти, які викликають додаткові запитання: “Як на мене, зараз сама стела виглядає не дуже. Можливо, як говорили автори проєкту, і справді, коли погода у місті значно зміниться, вона стане більше пломенистого кольору і виглядатиме цікавіше. Та загалом мені подобається задум авторів, коли на місці виникає відчуття певної небезпеки. Відсутність у певних місцях поручнів посилюють ці відчуття, а коли стаєш на бетонні конструкції, то з’являються відчуття, ніби ти завис у повітрі. Якщо завершать проєкт і добудують міст під накриттям зі скляним простором – це посилить відчуття небезпеки. І це насправді заворожує”.
Фото: прес-служба ЛМР, Олег Огородник

Як будували Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові:

– У 2014– 2015 роках було створено робочу групу з розробки завдання для конкурсу на кращу ідею вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові. У робочу групу ввійшли представники різних громадських організацій, члени родин учасників Революції Гідності. Результатом роботи цієї групи стало оголошення конкурсу на найкращу ідею вшанування Небесної Сотні.
Проєктанти запропонували облаштувати новий громадський простір з обох боків вул. Кривоноса. Вони вирішили поєднати ідею створення пішохідного мосту над вул. Кривоноса та облаштування меморіальної площі.

– З 1 листопада 2016-го до 1 лютого 2017 року відбувався Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу концепцію громадського простору з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові.
Було подано 25 конкурсних проєктів, серед яких журі вибрало переможців – авторський колектив зі Львова: Андрій Лесюк, Марія Яструбчак, Христина Пундак. Переможці отримали 90 тис. грн та можливість реалізувати свій проєкт, інформує пресслужба міськради.

В УКУ, за участі хорової капели “Дударик”, духовенства і родин Героїв Небесної Сотні було проведено урочисте нагородження переможців (призовий фонд із міського бюджету розміром 180 тис. грн, тобто 90, 60 та 30 тис. грн для першого, другого та третього місць відповідно).
Після проведення конкурсу розпочалися роботи з документацією. Львівська міськрада отримала робочий проєкт авторів, підписала угоду з проєктантами, погодила і затвердила на виконкомі міськради детальний план території, а згодом й містобудівні умови та обмеження. Окрім цього, було проведено процедуру виділення землі на ЛКП “Зелений Львів”, це підприємство обслуговуватиме цю ділянку.

– 17 квітня 2018 року відбулось урочисте закладення пам’ятної капсули на місці будівництва Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні на Губернаторських валах.

– Із вересня 2018 року ЛКП “Зелений Львів” розпочало будівельні роботи зі проєкту “Реконструкція скверу на вулиці М. Кривоноса з облаштуванням громадського простору та встановленням Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні” – будівництво верхньої тераси, площі та безпосередньо меморіальної стели.

Андрій Садовий, міський голова Львова:
– Коли Бог створив людину, він дав їй два вміння – пам’ятати і забувати: пам’ятати добро і забувати зло. Часто людина ці речі плутає і довго пам’ятає зло, а швидко забуває добро. Для того і є пам’ятні знаки, щоб ми вертались до цієї Божої ласки. Сюди, до меморіалу, приходитимуть люди з різним настроєм, але йтимуть із добрим, їхній сум мине. Приходитимуть школярі, гості нашого міста, ми з вами, щоб подивитись на фотографії наших Героїв, на їхні обличчя, щоб подумки запитати, чи передбачали вони свою долю та чому віддали себе. А вони просто любили життя, свою країну, відчували несправедливість, тому першими пішли в бій. Їх нема. Але є ми. І ми маємо незалежну Україну. Нам Бог подарував диво: ми незалежність здобули без краплі крові, та сьогодні цієї крові забагато. Нація жива доти, доки пам’ятає своїх Героїв. Цей монумент про любов. Це буде місце зустрічі, куди приходитимуть сотні й тисячі львів’ян та гостей нашого міста. Таке перевтілення закинутого простору на відкритий простір просто фантастичне. Це перша частина проєкту, другу ж частину – пішохідний міст – реалізовуватимуть згодом. Зараз фінальна стадія експертизи. Щоб збудувати міст, треба пройти всю бюрократію. Перевіряють тисячу разів. Плануємо, що вже наступного року буде збудований міст, який стане початком великого простору. Його можна буде побачити, піднявшись на Високий Замок канатною дорогою. Це буде наступний великий проєкт. Ми будемо його використовувати як і транспорт, щоб люди могли не їхати вулицями, а просто сісти тут на фунікулер, піднятися і бути вже в районі Знесіння. Так, до речі, у багатьох європейських містах і роблять.
Юліан Чаплінський, начальник міського управління архітектури та урбаністики:
– Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні – новий громадський простір, який приваблюватиме львів’ян та туристів. Це нетипове рішення для України, коли пам’ятник інтегрований у ландшафт, створений новий громадський простір, який засобами архітектури буде приваблювати багато людей. Це не пам’ятник, який працює на одну дату чи один день у році, а пам’ятник, який працюватиме щодня. Передбачаю десятки тисяч відвідувачів, які будуть приходити подивитися і відчути цю атмосферу. Я дуже задоволений тим, що ми все ж провели архітектурний конкурс. Перший тур був провалений, адже були представлені дуже слабкі роботи, тому довелося його повторити. Власне, багато було незадоволених таким перебігом подій. Багатьом здавалось, що ми не хочемо будувати, проте ми робили це заради результату. Сьогодні ми маємо дуже вдалий ландшафтний проєкт, який точно нетиповий щодо сприйняття пам’ятника. Тут особливий матеріал та немає образів. Це не залишить нікого байдужим.
Андрій Шульський, заступник директора ЛКП “Зелений Львів”:
– Особливість цього меморіального комплексу полягає у тому, що це не лише пам’ятник, а й громадський простір. Є оглядові майданчики, є сама стела. На тлі розміщені портрети Героїв Небесної Сотні, яких 107. Це був складний рельєф, тому ми якраз використали його складність для встановлення Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні. Тут є три оглядові майданчики, з яких відкриваються нові оглядові точки на місто. Також тут посаджені злакові рослини: віскантус, вістаниця. У листопаді плануємо висадити 16 великих дерев. Раніше це місце було захаращене, нам довелося вивезти дві машини сміття, аби його розчистити.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7439 / 4.27MB / SQL:{query_count}