Як сплачувати, щоб не переплачувати

Нова модель відносин між споживачами та надавачами комунальних послуг, пеня для боржників, абонплата за комуналку. Що ще передбачає новий закон “Про житлово-комунальні послуги”

Тепер краще не затягувати зі сплатою житлово-комунальних послуг, бо з 1 травня в Україні набув чинності закон, що передбачає нарахування пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг розміром 0,01% від суми боргу. Наприклад, за борг розміром 1000 гривень вам щодня додатково “капатиме” по 10 копійок до основної заборгованості. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. До слова, загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Окрім нарахування пені закон “Про житлово-комунальні послуги” передбачає, що споживачі зможуть вирішувати, які договори – індивідуальні чи колективні – укладати з надавачами комунальних послуг, а також усім, хто укладе з постачальниками індивідуальні договори, доведеться щомісяця платити абонплату.

“Цей закон необхідний, щоб надати якісні послуги споживачам”

Закон набув чинності внаслідок двох років великої командної роботи, яка тривала від моменту подання у 2015-ому до парламенту законопроекту “Про ЖКП” до ухвалення його у листопаді 2017-го, зазначив на своїй сторінці у Facebook віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
“Закон стосується мільйонів мешканців будинків та величезної галузі ЖКГ. Це спільний продукт роботи великої команди – Мінрегіону, народних депутатів, міжнародних партнерів та експертів, ОСББ, представників тепло- та водопостачальних підприємств, фахівців комунальної сфери, громадськості та профільних асоціацій – тих, кому не байдужа якість житлово-комунальних послуг та галузь ЖКГ, де працюють сотні тисяч інженерів”, – наголосив Геннадій Зубко.
З його слів, цей закон є одним із ключових у реформі енергоефективності, яку нині активно впроваджують в Україні.
“Насправді закон “Про ЖКП” вкрай необхідний для того, щоб надати якісні послуги споживачам, щоб рухатись до європейських стандартів та енергоефективності. Закон запускає ринок житлово-комунальних послуг, встановлює чіткі правила відносин між споживачами та надавачами послуг, дає споживачам механізм захисту своїх прав. Наразі продовжуємо роботу над методиками та додатковими правилами, аби закон запрацював правильно і на повну силу”, – зазначив Геннадій Зубко.
“Певен, що кожен повинен керувати своїм помешканням, будинком. Також важливо, щоб люди дбали про свої будинки. Зокрема, створювали ОСББ і далі розвивались. Тим паче, що Львівська міськрада ухвалила програму підтримки співвласників багатоквартирних будинків, і усі мешканці, які оберуть одну із форм управління, можуть брати участь у цій програмі. Зокрема, програма стосується ремонтних робіт. Тож вважаю, що закон “Про ЖКП” передбачає лише позитивні зміни для мешканців. Що ж стосується заборгованості зі сплати комунальних послуг, то боржники є завжди. Однак комунальні підприємства проводять відповідні роботи, і мешканці сплачують борги або самостійно, або ж у примусовому порядку через виконавчу службу”, – розповів “Львівській Пошті” начальник управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Владислав Іванов.

Переваги та недоліки для ОСББ

Для ОСББ закон “Про житлово-комунальні послуги”  передбачає кілька справді важливих і хороших моментів, розповів “Львівській Пошті” голова ОСББ “Барвінок 47” Максим Філіпішин.
“Закон чітко пояснив поняття житлово-комунальних послуг, визначив мінімальний перелік послуг, які повинні надавати. Раніше за вивіз сміття кожен сплачував суму, яка розраховувалась відповідно до кількості квадратних метрів помешкання. І це обов’язково повинен був робити балансоутримувач будинку – ОСББ. Наприклад, у квартирі на 60 квадратних метрів проживала одна пані, яка сплачувала за вивіз сміття орієнтовно одну гривню за кожен квадратний метр. Водночас у сусідній квартирі на 40 квадратних метрів жила сім’я з чотирьох осіб. Звісно, що перша пані продукувала у кілька разів менше відходів, але була змушена сплачувати за їхній вивіз значно більше”, – каже Максим Філіпішин.
З його слів, тепер згідно із законом “Про житлово-комунальні послуги”, який набув чинності з 1 травня 2019-го мешканці зможуть визначити вивіз сміття окремою послугою, укласти персональний договір і самостійно сплачувати за вивіз сміття. Сума залежатиме, скажімо, від кількості осіб, що проживають у помешканні.
“Ще один позитив у цьому законі – абонплата. Ми, як ОСББ, свої загальнобудинкові мережі будемо обслуговувати самостійно. Зрештою, раніше ми так і робили. Але все одно якимось чином це було включено у тариф, бо саме таким чином він формувався. Тепер закон це відокремлює, тож можемо заключити необхідні угоди з постачальниками води, тепла, і таким чином зможемо зменшити загальну вартість обслуговування”, – розповідає Максим Філіпішин.
З його слів, також Закон “Про ЖКП” визначає кілька форм обслуговування будинку – починаючи від персональних договорів, закінчуючи колективними.
“Наприклад, є варіант, що за воду кожен мешканець сплачуватиме окремо за своїм лічильником, або ж усі надсилатимуть кошти на рахунок ОСББ, і ОСББ розраховуватиметься по загальнобудинковому лічильнику. Вважаю, що це величезна перевага, бо ОСББ, яке має у своєму складі чотири-п’ять будинків, може стати гуртовим споживачем води, і купувати її не за тою ціною, що пропонує ЛКП “Львівводоканал” для населення, а спробувати домовитись про певні знижки, що дозволить зекономити кошти усіх мешканців”, – наголошує Максим Філіпішин.
З його слів, що ж стосується нарахування пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, то це справді важливе і потрібне рішення.
“Та, на жаль, у тому вигляді, що нині прописує закон, це не працюватиме. Наприклад, ОСББ не може нараховувати пеню, бо ОСББ не є надавачем комунальних послуг. Мешканці сплачують ОСББ за утримання будинку, і можуть не оплачувати комунальні послуги. При цьому такі монополісти як ЛМКП “Львівтеплоенерго” зможуть з цього скористатись. Тому вважаю, що це рішення прагматичне, але з такими популістичними підходами до стягнення пені ми нічого не виграємо. Загалом у нашому ОСББ небагато боржників – лише три квартири, але їхні мешканці заборгували понад кілька тисяч гривень”, – каже Максим Філіпішин.

Майже 70 мільярдів боргів за комуналку

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на кінець лютого 2019-го заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг становила 69,4 млрд грн. Зокрема, заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 33,0 млрд грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 22,0 млрд грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 4,4 млрд грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 3,3 млрд грн, за вивезення побутових відходів – 0,6 млрд грн, за постачання електричної енергії – 6,1 млрд грн.
До слова, середні нарахування за житлово-комунальні послуги, з урахуванням електроенергії, на одного власника особового рахунку в лютому 2019-го становили 2660,6 грн. Загалом рівень оплати українцями житлово-комунальних послуг у лютому 2019-го склав 69,4%, зокрема у Львівській області цей показник становив 82,9%.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0196 / 4.42MB / SQL:{query_count}