Комфорт ціною життя?

Від початку року у львівських квартирах від отруєння чадним газом загинуло вісім осіб. Як осучаснити помешкання, не наразившись на небезпеку, та як влітку підготуватись до наступного опалювального сезону, аби уникнути біди

Жити в старих будинках, зокрема в центрі Львова, завжди вважалось престижно. І аби не мати неприємностей, краще не змінювати їхній зовнішній вигляд – фасади, то заборонити перепланування квартири ніхто власнику не може. Щоб осучаснити своє помешкання, люди вирішують замінити п’єци на котли чи добудувати каміни, водночас часто нехтують правилами безпеки. Внаслідок цього люди стають заручниками тихого вбивці – чадного газу.
Цього тижня львів’ян сколихнула новина про смерть Оксани Бондарук, засновниці відомої школи мистецтв. За даними рятувальників, ймовірною причиною смерті є отруєння чадним газом. Від початку 2019-го у Львові зафіксували 25 подібних випадків, де загалом півсотні потерпілих осіб та вісім загиблих.
Співрозмовники констатують, що статистика з року в рік залишається невтішною і додають, що вирішити цю проблему безсилі, поки мешканці не зрозуміють, що їхня безпека у їхніх руках! Бо більшість отруєнь трапляються з вини мешканців, які неправильно експлуатують газові прилади та легковажать перевірками. “Львівська Пошта” з’ясувала, як осучаснити у теплу пору своє помешкання в старих будинках і підготуватись до наступного опалювального сезону, щоб не нашкодити собі та сусідам.

Найчастіші порушення

Хтось вже запланував, інші ближче до літа починатимуть ремонтні роботи у своїх помешканнях. Та понад 80% власників квартир у Львові роблять ремонт із переплануванням чи будують помешкання з нуля із порушенням, каже Павло Сербан, технічний директор ПАТ “Львівгаз”.
“Під час перевірок найпоширеніші порушення – це встановлення пластикових вікон без провітрювачів і встановлення електричних вентиляторів у вентиляційні канали, які створюють зворотну тягу. Вентиляція має бути чистою. Також часто фіксуємо плутанину з коминами під час перепланування, коли підключають газові котли чи пічки. Окрім того, буває, що в квартирах зносять перегородки і облаштовують собі кухню студіо, що категорично заборонено! Бо спати в приміщенні, де розташовується котел і змінюється тяга небезпечно, одного ранку можна і не прокинутись”, – пояснює він.
Найбільше порушників проживає в старій частині міста, тобто в Галицькому та частині Личаківського районів. “Це пов’язано з тим, що перевірка часто на місці не може застати квартиронаймачів або власників квартир. Вони ж здають житло в оренду або організовують незаконні хостели”, – каже “Львівській Пошті” Владислав Іванов, начальник управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівськoї міської ради.
З його слів, за ухиляння від перевірок як таких штрафів власникам квартир не передбачено. Та зізнається: єдине, що в силах чиновників міської ради – це відключити квартиру від мережі газопостачання, і то лише після того, як скерують результати перевірки в ПАТ “Львівгаз”.
Нагадаємо, що за правилами безпеки, перевірку димовентиляційних каналів та витяжок у квартирах, які обладнані пічним та газовим опаленням, у львівських будинках проводять двічі на рік: перед та після опалювального періоду. Тоді й фіксують найбільше випадків отруєння чадним газом. Огляд квартир здійснюють ті, хто обслуговує будинок. Раніше це були працівники ЛКП. А після обрання нової форми управління будинками – представники ОСББ, управляюча компанія або самоуправлінці.

З чого починати ремонт

Якщо ж підходити до перепланування у своїй квартирі згідно усіх норм та правил, це займе трохи часу, кажуть у Львівгазі. Зате надалі ви буде спокійні, що одного вечора не станете жертвою чадного газу.
“Якщо ж відважилися робити ремонт, то найперше потрібно звернути увагу на інженерні комунікації – світло, воду, опалення, комини. І якщо маєте у ванній кімнаті встановлену колонку, то одразу на початках у переплануванні потрібно перенести її на кухню. Для цього зверніться до власника будинку, який має надати розріз димових вентиляційних каналів, тобто інформацію про те, хто із сусідів до яких каналів підключений. Якщо ж власник цього не має, він повинен викликати спеціалізоване підприємство, що має відповідні дозволи на виконання таких робіт. У Львові насправді їх чимало, в Інтернеті є докладніша інформація. Тоді їхні спеціалісти повинні намалювати схему розміщення підключення газових приладів до димових каналів і розміщення вентиляційних каналів. Після цього власник квартири має визначити вектор роботи у переплануванні і у будь-якому разі треба звернутись у Львівгаз за адресою: вулиця Золота, 42, написати заяву із проханням прислати нашого працівника, щоб отримати заключення”, – веде далі Павло Сербан.
З його слів, після отримання висновку власник квартири має визначитись, чи міняє місце розташування газового приладу. А після цього йому потрібно написати заяву про виготовлення ПТД (проектно-технічна документація. – “Львівська Пошта”) і виконати роботи з реконструкції газової мережі. “Коли говоримо про заміну газового приладу, це вже розцінюється як реконструкція мережі. Виконавши цю роботу, виписується будівельний паспорт і акт прийняття в експлуатацію цієї роботи. Наш інженер складає цей акт, питання з документацією вважається вирішеним. Тоді можна сказати, що перепланування в квартирі провели згідно з правилами”, – зазначає технічний директор ПАТ “Львівгаз”.

Не чекайте планових перевірок

Співрозмовники певні: будинки, де є пічне опалення, газові колонки, двоконтурні котли, димовентиляційні канали потрібно перевіряти насправді часто, бо від цього залежить безпека людей.
“Саму ж перевірку проводять сажотруси ЛКП. Якщо ж не має сажотрусів, балансоутримувач заключає угоду зі спеціалізованою організацією, яка має відповідні дозволи і ліцензії на виконання таких робіт. Потім у ЛКП складають графіки перевірки, які можна відслідкувати на дошках оголошень. Після завершення перевірки інформацію узагальнюють і скеровують у Львівгаз”, – пояснює Владислав Іванов.
У міській раді зазначають, що загалом у місті нараховують 133 тисячі димових і близько 300 тисяч вентиляційних каналів. Всі вони мають бути пронумерованими. У Львові в комунальних підприємствах офіційно працює 35 сажотрусів. Тоді як за штатним розписом має бути 82 особи! “Зараз професія сажотруса неактуальна, мало охочих працювати в цьому напрямку. Але є фірми, які мають відповідні ліцензії і цілеспрямовано займаються цим напрямком роботи. Тому за потреби балансоутримувач може укласти угоди з ними”, – пояснює Владислав Іванов.
Та львів’янка Марія, яка мешкала в старому будинку біля Стрийського парку, пригадує, як зіткнулась із непрофесійним штатним сажотрусом. Через певні побоювання вона навіть змінила місце проживання. “ЛКП, яке обслуговувало наш будинок, скерувало нам дуже непрофесійного коменяря: спершу він не в той канал пустив вихід каміну, а наступного разу гільзували котел і так вийшло, що сусідам загільзували їхній канал. Могло закінчитись все трагічно, бо коли ми запалили камін, у сусідів через ванну кімнату пішов дим. Змушені були домовлятись з приватним коменярем, який вже професійно почистив канал і визначив вільний”, – розповідає у розмові нашому виданню пані Марія.
З огляду на свій досвід, жінка радить львів’янам не економити на проектній документації і не обманювати нікого. Бо, каже, через неправильний підхід до перепланування бувають випадки, коли будинки навіть розсипаються.  Тож куди ще можна звернутись за допомогою, аби за найменшої підозри перевірили димовентиляційні канали та витяжки у квартирах, які обладнані пічним та газовим опаленням?
“Коли відчуваєте, що щось не так із системою опалення у вашому помешканні, звертайтесь до власника будинку, який має забезпечити вам спеціаліста, який розуміється на димових та вентиляційних каналах. Будь-який власник будинку повинен мати розгорнутий документ усіх вентиляційних каналів в тому чи тому будинку. Або знову-таки звертайтесь до фірми, які мають відповідні ліцензії”, – резюмує Павло Сербан.

Іван Щурко, архітектор:
– Як архітектор-практик скажу, що сьогодні, на жаль, культура і якість обслуговування димовентиляційних каналів у старих львівських будинках дуже низька. Фахівців, тобто сажотрусів, у Львові можна порахувати на пальцях однієї руки. Це люди, які повинні розуміти систему вентиляції і димовідведення, будову димових каналів у будинках австрійського періоду чи початку 20 століття, де, власне, найбільше фіксують проблем. Не хочеться робити негативні прогнози, але мені здається, що питання стоятиме щораз гостріше. Бо стан житлового фонду і його обслуговування здається слабким. Мешканці ніякої відповідальності за самовільне пошкодження димовентиляційних каналів не несуть. У чому складність? Раніше у старих історичних будинках під час будівництва фактично не застосовували цемент і цегляну кладку у вентиляційних чи димових коминах. Вона є на вапняному розчині. Цей розчин є доволі ніжний, а сучасні котли продукують значно агресивніші викиди і руйнують структуру комину зсередини. Тому треба шукати варіанти гільзування, коли в кам’яний комин вкладається металева труба чи фартух, який захистить стінки комина від агресивного впливу сучасних газових приладів. Складність й у тому, що часто димові і вентиляційні канали у старих будинках є не вертикальні, а з певними відхиленнями, і не дослідивши це попередньо, можна наробити багато дурниць. Бо канали на поверхах можуть бути зміщеними. Є негативна тенденція і у тому, що львів’яни самовільно переобладнують горища під мансарди і перекривають будь-який доступ до димовентиляційних каналів. Технічно до них добратись неможливо. Під час перепланування у квартирі важливо не наробити біди комусь. Бо принцип коминів і вентиляційної системи такий, що пошкодження роблять в одному місці, а постраждати може сусід за стіною. Моя порада: за можливості димовентиляційну систему в принципі не чіпати. Та якщо є технічна необхідність втрутитись, наприклад, підключити котел, знайдіть фахового сажотруса. Їх небагато, але зазвичай вони працюють приватно. Та потрудіться, аби їх знайти, бо мовиться про вашу безпеку! Часом такі фахівці є на фірмах, які займаються інсталяцією газових приладів. Вони також можуть провести обстеження.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.7957 / 4.47MB / SQL:{query_count}