“Покращення” за сім гривень

Тариф на проїзд у маршрутках збільшили, але львів’яни не ймуть віри, чому якісної послуги так і не отримують. Посадовці мерії кивають на недобросовісну роботу приватних перевізників. Ті ж обіцяють “покращення” за місяць-два

фото: Олег Огородник
Із року в рік умови перевезення у львівських маршрутках не змінюються - лишень погіршуються. Львів’яни обурені, бо, мовляв, не знають, скільки ще чекати обіцяного “покращення” і пишуть в соцмережах: “Вікно в автобусі №184а настільки брудне, що в нього страшно дивитись – від часу виробництва, мабуть, не мили, а про безпеку і справність автобуса взагалі мовчу. Мер, вам не соромно?”, “автобус №32: пліснява на вікнах та стелі, порвані та брудні сидіння, колесо в салоні, відірвана обшивка на задньому майданчику, сміття під сидіннями… і за що 7 гривень?”, “маршрут №13: за півгодини один автобус поїхав порожній, інший не зупинився. Та ви замахали зі своїми “пакращеннями” за 7 гривень!”. У міській раді виправдовуються, що 90% усіх скарг стосуються роботи приватних перевізників, а не комунального транспорту. Та запевняють, що без уваги звернення містян не залишають і штрафують перевізників.

За три місяці – понад 60 штрафів

“У нас чітко ведеться облік на маршрути транспортних засобів. І якщо з автопарку комунального транспорту щодня на рейси виїжджає 90% автобусів, то приватні автобуси у певні дні, особливо у вечірні години, дозволяють собі виїжджати лише на 70%. Три місяці чинні нові договори з приватними перевізниками, за цей час накладено більше 60 штрафних санкцій на приватних перевізників. Зокрема, за невиїзд на маршрути штрафи складають від 1700 до 3400 гривень”, – пояснив “Львівській Пошті” Сергій Бабак, заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства.
Нагадаємо, у місті на ринку перевезень працює чотири приватні перевізники:  АТП-14630, “Міра і К”, “Успіх БМ”, “Фіакр-Львів” та комунальне підприємство АТП-1. Торік на початку листопада з ними підписали нові угоди на перевезення ще на п’ять років. Угоди передбачають штрафи за невиконання рейсів, неприбраний автобус чи порушення ПДР, а також оновлення рухомого складу.
Сергій Бабак додає, що насправді випадки, коли водій нагрубіянив чи замість одного квитка віддав пачку квитків не є масовими. Але, каже, і щодо цих випадків у міській раді проводять серйозну розмову з перевізниками. Та просить пасажирів й надалі реагувати на подібні історії. Із побажаннями та скаргами стосовно громадського транспорту можна телефонувати на гарячу лінію міста за номерами: 1580, 297-59-11 (або писати на їхню Facebook-сторінку) чи в управління транспорту та зв’язку міськради – 261-55-66.

Позиція перевізників: за два місяці – покращення

Перевізників за новими угодами справді штрафують, це підтверджують самі ж перевізники. “Нині у мене була головний бухгалтер підприємства, яка зазначила, що у нас актів на 12 тисяч гривень. І ми їх сплачуємо, бо розуміємо, що умови угод треба виконувати. Акти стосуються порушення графіків та коефіцієнту випуску автобусів на лінію”, – розповідає Іван Велійка, директор підприємства “Міра і К”, голова Асоціації перевізників Львівщини.
Та додає, що скарги, які публікують львів’яни в соцмережах, читає:  “Пригадую повідомлення, коли водій видав пасажиру замість одного квитка 297. Не знаю, що й на це казати…Такі люди дискредитують роботу інших. Знаю, що керівництво викликало його на бесіду”.
Щодо інших проблемних питань, каже, дайте час, щоб навести лад з роботою приватних маршруток.
“Тільки 1 лютого почав діяти новий тариф, а вже 3 лютого хочемо, щоб автобуси працювали як годинник і технічно бездоганно. Але швидко нічого не робиться. Я ще у жовтні говорив і попереджав міську владу, що автобуси з’їжджатимуть, коли не підвищать вартість проїзду. Тариф змінили лише зараз. За той час автопідприємства влізли у велику боргову яму, а тепер їх треба віддавати. Та, думаю, що до двох місяців ситуація з приватними перевезеннями буде кардинально іншою. Зараз готуємо графік, де розпишемо наше бачення, як забезпечити роботу приватних маршруток відповідно до договорів і щоб значно змінити їхній естетичний стан. Його подамо в мерію і поступово виконуватимемо прописане”, – запевнив Іван Велійка.
Юрій Мельник, директор АТП “Успіх БМ”, підприємство якого обслуговує лише три міські маршрути, заявив у розмові нашому виданню, що відколи діє новий тариф, ніяких скарг не отримували.
“Говорю за маршрути, які обслуговує “Успіх БМ”, а це лише три – №38, №51, №53. 95% наших маршруток щодня виїжджає на рейси. За інших говорити не можу”, – каже Юрій Мельник.
Він пояснює, що коли збільшиться виторг, планує найперше привести усі автобуси до ладу та оновити рухомий склад. Та просить незадоволених перевезеннями пасажирів зі скаргами дзвонити на гарячу лінію міста, а міське управління транспорту вже поінформує перевізника про звернення.

 Досвід Польщі: 80% перевезень – комунальний транспорт 

За підрахунками чиновників, сьогодні комунальне підприємство АТП-1 обслуговує понад 57% міських маршрутів, решта – приватні перевізники. Чимало… Тому мер міста Андрій Садовий та міські чиновники наполягають на тому, щоб збільшувати відсоток комунального транспорту, а отже не залишать вибору приватним перевізникам: або працюватимуть добросовісно, або ж змушені будуть піти з ринку перевезень.
У 2019-ому місто планує придбати 100 великих автобусів, 50 тролейбусів та 10 трамваїв. “Наведу статистику, яку опубліковував Мінрегіонбуд декілька тижнів тому на своєму сайті: в Україні за минулий рік у сукупності усі міста придбали 250 одиниць нових автобусів – великих, середніх і малих. З них лише Львів придбав 150 автобусів! Це і є та серйозна робота, яку проводить міська влада, щоби покращити умови перевезення. У наступному році ще сотнею автобусів оновимо автопарк АТП-1. Отож вийдемо на те, що комунальне підприємство охоплюватиме 70% ринку перевезень. За таких умов приватні перевізники не матимуть іншого виходу, як покращити якість перевезень або піти з ринку. Бо коли львів’яни матимуть вибір, то у малі маршрутки “Богдан” ніхто не сідатиме”, – веде далі Сергій Бабак.
Та варто нагадати, що транспорт закуповують за значні кредитні кошти, які з часом доведеться віддавати. Зокрема, 150 автобусів, про які розповідає Сергій Бабак, торік закупили на умовах лізингу загальною вартістю близько 800 млн гривень.
На питання, чи варто робити увесь транспорт у місті комунальним, він відповів, що за приклад можна взяти досвід Польщі: “Десь півроку тому Львів відвідувала делегація заступників мерів польських міст. Тоді вони розповідали, що у них 80% на ринку перевезень займає комунальний транспорт, а 20% – приватний. Переконаний, що нам теж треба йти цим шляхом, і ми це робимо”.
З його слів, якщо окрім запланованого закупити в перспективі ще 150-200 одиниць рухомого складу, то вдасться досягти повного оновлення громадського транспорту та зробити більшу частину ринку перевезень комунальним.
Приватні перевізники підтримують політику міста щодо оновлення комунального транспорту, але, кажуть, треба зважати на те, за які гроші роблять оновлення.
“Перш ніж говорити, що приватний перевізник не дотягує до рівня роботи АТП-1, треба забезпечити рівні умови праці на ринку перевезень. Приватний перевізник йде в банк, бере кредит і купує автобус, а потім ще сплачує відсотки. Тоді як комунальне підприємство цього не робить – за нього сплачують кредити з міського бюджету. Та нехай, але якби хоч АТП-1 сплачувало самостійно лізингові платежі і відсотки, тоді можна було б говорити, що ми в рівних умовах. А сьогодні я купую автобус, а завтра не маю ніяких гарантій, що працюватиму на ринку”, – обурливо каже Іван Велійка.
На питання, чи готові приватні перевізники залишити ринок, він відповів: “Дуже всі хочуть, щоб перевізники пішли. Не виключаю того, що це станеться. Нічого не хочу пророкувати, але, думаю, мине два-три роки і щоб ще не бігали та не просили нас повернутись”.

Е-квиток тестуватимуть цього року

Остаточний порядок на львівському ринку перевезень буде тоді, коли запрацює е-квиток у місті, кажуть співрозмовники нашого видання. Хоча, додають, що і він не кінцева інстанція. Бо треба розуміти, що при його впровадженні проїзд коштуватиме в рази дорожче – цифра може сягати 20-30 гривень. За попередніми обіцянками, він мав запрацювати ще торік. Обіцянки не дотримали, але у міській раді кажуть, що цього року вже точно тестуватимуть його.
“До 12 лютого триває міжнародний тендер на впровадження е-квитка у міському громадському транспорті. Здається, зараз подалось 27 компаній. Далі до травня опрацьовуватимуть результати та визначатимуть переможця тендеру. Після чого очікуємо, що у кінці 2019-го переможець почне спочатку в електротранспорті впроваджувати е-квиток, а з 2020-го і в усьому іншому транспорті. Кошти надає ЄБРР, і це серйозна структура, яка контролюватиме виконання проекту”, – запевняє Сергій Бабак.
Цього року у бюджеті Львова передбачили 240 млн гривень на компенсацію перевізникам за перевезення пільговиків: з них понад 60 млн скерують власне автомобільним перевізникам, інші – на електротранспорт. Та міські депутати певні, виділяючи такі значні кошти, вже цього року можна було б впровадити монетизацію пільг - надавати кошти адресно кожному пільговику. Тоді б не виникало суперечок щодо того, кому і скільки їздити безкоштовно в маршрутках.
“Щодо монетизації скажу, що відповідна постанова Кабміну прийняли більше року тому. Але це популістичне рішення написане людьми, які не розуміють, що відбувається на місцях. Перспектив впровадити  монетизацію у Львові при тому підході, який запропонував уряд, зараз немає. Зауважу, що нині ніде в Україні її не впроваджено”, – резюмував Сергій Бабак.

Нові квитки, контролери та безготівкова оплата в автобусах

 Львівське комунальне АТП №1 запроваджує квитки із захисною голограмою, яка захищає від підробок. Першу партію таких квитків підприємство має отримати найближчим часом.
“Дизайн квитків в автобусах буде подібним на дизайн квитків в електротранспорті. Для зручності пасажирів автобусні квитки відрізнятимуться кольором. Отримати їх пасажири зможуть при оплаті за проїзд у комунальних автобусах”, – розповів Орест Хамула, директор ЛК АТП-1, інформує прес-служба ЛМР.
Зі слів Андрія Білого, заступника директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, якщо пасажири братимуть квитки після оплати за проїзд, це дозволить якісно обліковувати пасажиропотік в автобусах. “В електротранспорті є прозорий і зрозумілий облік пасажиропотоку. Такий самий механізм хочемо запровадити і в комунальних автобусах. Також розглядаємо можливість введення посад контролерів-касирів, які б слідкували за оплатою проїзду. Таку схему роботи ми випробували б на одному із маршрутів, щоб зрозуміти, чи потрібні вони. Також розглядаємо можливість запровадження в автобусах безготівкової оплати за проїзд, як це є в електротранспорті”, – розповів Андрій Білий.


фото: Facebook-сторінка “Гаряча лінія міста Львова”

“Їхали як фірою, але терпимо….”

Щодня з десяток скарг та зауважень щодо роботи міського громадського транспорту адресують львів’яни міській владі: пишуть скарги на Facebook-сторінку гарячої лінії міста. “Львівська Пошта” виокремила кілька:
Андрюха Андроний: “Мав сьогодні щастя їхати маршруткою. Заплатив 7 гривень і сів на брудне, смердюче і порване крісло, яке трималося на скотчі і пластикових хомутах. До вул. Мазепи їхали більш-менш нормально, як фірою, але терпимо. А потім десь з-під автобуса почали лунати підозрілі звуки. Не дивлячись на це, водій продовжував їхати і набирати людей. Останніх метрів 200 перед тим, як припинити рух, думав, автобус розвалиться на ходу, бо внизу підлога трусилася. І таки зупинились посеред дороги, але віддавати людям гроші водій відмовився. Подзвонив колезі, що їхав позаду і попросив пересісти в його автобус безкоштовно. В результаті половина людей просто не влізла у вже і так “набиту” маршрутку! Коли цей жах припиниться?”.
Olga Soltys: “Сьогодні водій маршрутки 217а вигнав свекруху з маршрутки, яка пред’явила посвідчення людини з інвалідністю. Це нормально?”.
Тетяна Бура: “Водій 14 маршрутки не зупинився на зупинці на вул. Науковій. Думаю, через те, що окрім мене його зупиняли ще дві пані пенсійного віку. Чому я повинна стояти на холоді і чекати ще одну маршрутку? От вам і покращення для людей і пенсіонерів”.
Ігор Кіт: “Водій маршрутки №39 на вимогу надати три квитка за проїзд, видав нам 297 квитків! Питання: тепер маю безозплатний проїзд 297 разів?”.
Віталя Орищак: "Маршрутка №32: вітрове скло розбите з двох сторін, сидиш і думаєш, коли воно на тебе впаде... Замість комфорту, маємо небезпеку. Зверніть увагу власників і не чекайте, коли станеться біда".


Валерій Веремчук, депутат Львівської міської ради:
– Питання громадського транспорту у Львові залишається проблемою №1. Прикро, бо підрахував, що лише за останні три роки понад мільярд гривень(!) було виділено з бюджету міста на закупівлю нового транспорту. А люди і далі насправді не відчувають змін у перевезеннях. Тож це підтвереджує те, що сьогодні чиновники витрачають кошти львів’ян безладно, не маючи при цьому стратегії розвитку на майбутнє. Певен: корінь зла у цьому питанні ще й у тому, що теперішня команда чиновників не зробила обіцяного – не ввела е-квиток, відтермінувала його впровадження ще на півтора роки. А обіцяли торік в листопаді встановити у тестовому режимі обладнання. А поки маємо те, що маємо: приватні перевізники в обідній час чи підвечір дозволяють собі саботувати виїзд на маршрути, пояснюючи, що вигідніше не їхати. Торік місто уклало з приватними перевізниками нові договори на перевезення, де прописані штрафні санкції за такі речі і навіть йдеться про розірвання угод. Думаю, міське управління транспорту повинне ліпше контролювати їхню роботу. Та з думкою, аби повістю усунути приватного перевізника з ринку перевезень у Львові не погоджуюсь. Бо, по-перше, дуже дорого закуповувати самостійно громадський транспорт. Торік закупили 150 автобусів у борг вартістю 800 мільйонів гривень. Тепер їх треба повертати, але ці кошти ми могли б скерувати додатково на закупівлю медичного обладнання в лікарні чи ремонт якогось садочку. Інше питання, що із 150 закуплених автобусів 50 простоюють в парку, бо нема кому на них їздити. Приватних перевізників довго виживали з цього ринку, саме тому вони так себе поводяться – не дуже тримаються за маршрути. Зараз місту треба створити умови, щоби функції контролю насправді виконувались. Однак добре, що вдалось оновили трохи парк комунального транспорту. Хоча за прогнозами фахівців, через п’ять-сім років мало що залишиться з того ж нового транспорту. І поки ми віддамо один кредит, доведеться брати інший.
Юрій Кужелюк, депутат Львівської міської ради:
– Якщо проаналізувати скарги, які надходять від львів’ян щодо роботи громадського транспорту, то можна зауважити, що більшість стосуються маршрутів приватного перевізника. Тому я знову і знову говорю, поки місто не перебере більшість маршрутів під комунальний транспорт, доти порядку не буде. Як приклад назву два критичні маршрути – №19 і №39: коли перший передали комунальному АТП-1, то у час пік на маршруті їздить по 12 автобусів, тоді як на маршруті №39, який обслуговує надалі приватний перевізник – по три-чотири машини. Інший маршрут – №45, його теж обслуговує АТП-1 і там як таких скарг немає. Водії приватного перевізника працюють по-старому принципу: від’їздив кілька рейсів, зібрав готівку, з’їжджає з маршруту. І ти йому нічого не зробиш. Тому з ринку їх потрібно не те, щоб усунути, а потіснити. Щоби зрозуміли, що порядок роботи треба змінювати. Окрім того скажу, що програли усі від рішення, коли вирішили, що пенсіонери їздитимуть безкоштовно в маршрутках. Платити за проїзд повинні всі: хто більше, а хто менше. Нехай пільговики сплачують по гривні-дві. А то при всій повазі до них, але скоро у нас кількість працюючих стане меншою, аніж пільговиків.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.2489 / 4.53MB / SQL:{query_count}