Замість трамвайного депо – інноваційно-креативний простір

Як виглядатиме після оновлення депо на Вітовського – Сахарова та що від цього отримає місто

фото: Олег Огородник
Старе трамвайне депо, розміщене на розі вулиць Вітовського і Сахарова, заживе по-новому. Європа вже давно прийшла до того, що занедбана промзона – не тягар для міста, а можливість! У європейських країнах останніми роками практикують ревіталізацію, іншими словами – відновлення індустріальних комплексів. Основне завдання ревіталізації – насамперед надати друге життя промисловим об’єктам і організувати простір навколо них. При цьому колишні промислові території в цілому зберігають архітектурний вигляд. Змінюється лиш інтер’єр та функціональне призначення. Таким прикладом є будівля колишнього заводу РЕМА, що на вулиці Заводській, або Fest Republiс на Старознесенській.
Дещо ширшу концепцію перетворення вирішили застосувати і до трамвайного депо. Ще сто років тому воно було одним із найбільших та найсучасніших промислових споруд міста. Сьогодні там старих приміщень за призначенням практично не використовують. Із кожним роком їхній стан погіршується. У міськраді кажуть: аби зберегти й осучаснити цю територію, знадобляться мільйони, яких зазвичай бракує на такі речі.
У 2016-ому міськрада взялася за ідею передати приміщення трамвайного депо під об’єкти інвестування. Торік у липні в ЛМР оголосили інвестиційний конкурс для пошуку інвестора для реставрації та ревіталізації старого трамвайного депо. На початку вересня цього ж року переможцем конкурсу стало ТзОВ “Лем Стейшн”, засновниками якого є низка відомих львівських підприємців, рестораторів та представників ІТ-галузі.
А наприкінці грудня ЛКП “Львівелектротранс” підписало інвестиційний договір із ТзОВ “Лем Стейшн”. Договір передбачає створення креативного простору “Лем Стейшн”. Отож, кажуть співрозмовники, цей договір підтверджує серйозні наміри перетворити занедбану промислову споруду на сучасний простір уже найближчим часом. За задумом, проект буде повністю інвестиційним, його втілюватимуть поступово впродовж чотирьох років.

Відкритий простір для всіх

“Новому етапу життя трамвайного депо бути! Інноваційно-креативний простір постане на базі трамвайного депо на розі вулиць Вітовського і Сахарова та передбачає зони для стартапів, ІТ, громадських подій, воркшопів, винахідництва, центрів для навчання, парковий та студентський простори, лабораторії для наукових розробок, новий громадський простір та багато іншого цікавого та дуже корисного. Нетерпляче чекаємо активної фази реалізації цього проекту”, – повідомив на своїй Facebook-сторінці в.о. начальника управління інвестицій та проектів Львівської міськради Роман Старецький.
Проект цього договору затвердили на засіданні Львівської міськради ще 20 вересня. Згідно з документом, ТзОВ “Лем стейшн” отримає на 50 років в оренду приміщення старого трамвайного депо площею близько 4,9 тис. м кв.
Як уже писала в 2017-ому “Львівська Пошта” у матеріалі “Друге життя для занедбаних заводів”, довший час тривали дискусії, у якому форматі мало б запрацювати це депо після оновлення. Спершу планували облаштувати там креативний квартал. Згодом змінили концепцію на креативний хаб “Лем Стейшн”. Після чого учасники дискусії зійшлися на думці, що це буде відкритий простір для всіх – така собі прохідна територія, куди будь-хто зможе прийти і взяти участь у тій чи тій події. Проект креативного простору в депо включає створення робочого простору, спільного простору, центру навчання та розвитку, майстерні, гастрономічного простору, паркового простору, автомобільного і велосипедного майданчиків для паркування, простору подій – внутрішньої та зовнішньої зон, студентського простору (кампусу). Окрім цього, місто планує реконструкцію вулиць, які прилягають до трамвайного депо.
Інноваційно-креативний простір передбачає зони для стартапів, ІТ, громадських подій, воркшопів, винахідництва, центрів для навчання, парковий та студентський простори, лабораторії для наукових розробок, новий громадський простір
Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, сказав у коментарі нашому виданню, що цей проект буде прецедентом, першим таким в Україні.
“Це буде не просто міський проект, я б навіть сказав – національний. Щось інноваційне для нас, але те, що вже поширене за кордоном. У Австрії, Німеччині, Польщі є чимало таких креативних просторів, локацій, зокрема депо, які після реставрації зберігають історичну площину та стають сучаснішими”, – зазначив він.
Відтак, із його слів, вдасться зберегти цей об’єкт як історичну спадщину, а ще створити нові робочі місця.

Перетворення з умовою збереження зовнішнього вигляду

Згідно з договором, інвестор повинен вкласти щонайменше 30 млн грн в реконструкцію будівель старого депо, створити інноваційно-креативний простір у реконструйованих приміщеннях, облаштувати прилеглу територію, прокласти необхідні інженерні мережі, але при цьому “забезпечити збереження зовнішнього об’ємно-просторового вигляду будівель та споруд”. Що важливо, принциповими умовами конкурсу було те, що територія не має бути перетворена на готель чи ресторан, а стати спільним креативним простором!
Окрім того, що старі приміщення отримають нове життя, до міського бюджету від оренди земельної ділянки компанія сплачуватиме близько 2 млн грн на рік, і це без урахування індексу інфляції. А за 50 років оренди буде сплачено близько 100 млн грн, пояснювала раніше директор юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич.
Андрій Москаленко називає це моделлю креативної економіки.

Із трьох ангарів два – під реставрацію

Донедавна місто розпоряджалося двома з трьох ангарів, які є на території депо. Фактично за призначенням його вже не використовували. Хіба що в одному ангарі поки що базується служба колії ЛКП “Львівелектротранс”. Саме їх, а також кілька допоміжних приміщень загальною площею понад 5 тис. м кв. і передадуть в оренду інвестору. Відтак після втілення інвестиційного проекту ЛКП “Львівелетротранс” своїх приміщень там не матиме.
“Усі наші підрозділи, які зараз розташовані на території старого трамвайного депо на вулиці Сахарова, мають переїхати, окрім служби енергогосподарства. Там є тягова підстанція №1, яка залишиться, як і всі приміщення, закріплені за нею. Що стосується служби колії, яка базується одразу при в’їзді на територію депо (крайній правий ангар), то вона переїде на вулицю Татарбунарська. Перебазуємо і медичний пункт та штаб контролерів”, – розповів “Львівській Пошті” речник ЛКП “Львівелектротранс” Іван Бондар.
Крайній третій ангар з боку вул. Героїв Майдану, розташований впритул до інших, ще в 2004 році передали Львівському історичному музею в оренду на 50 років. Там мали облаштувати сучасний музей науки і техніки, однак досі цього не зробили. А віддати приміщення місту під інвестиційний конкурс чи обміняти його на інше відмовились. Однак міськрада та самі інвестори стверджують, що ведуть із представниками музею перемовини, плануючи так чи інакше залучити до змін і цей третій ангар.

Друге дихання Фабрики повидла

Нещодавно у Львові погодили реконструкцію Фабрики повидла, що на вул. Б. Хмельницького, 124. Відповідні містобудівні умови та обмеження затвердили під час засідання виконавчого комітету Львівської міськради. Землі, на яких планують реконструкцію, призначені для обслуговування культурно-просвітницьких закладів та громадської забудови. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення, тож приміщення вежі планують реконструювати, а решта прибудов у висоту не мають перевищувати 23,6 м, інформує Твоє місто.
Нагадаємо, що Фабрику повидла придбав австрієць Гаральд Біндер. Він планує створити там некомерційний культурний проект із майстернями, галереями, просторами, внутрішнім двориком, кафе та технологічними приміщеннями. Архітектурними рішеннями нині займається австрійська компанія AtelierStephan Rindler, яка перемогла у відкритому конкурсі. Проектанти представили візуальний проект і обіцяють зберегти історичну архітектуру будівлі та поєднати її із сучасними елементами.

“Для нас цей проект – справа честі!”

Олег Мацех, засновник, СEO проекту “Lem Station”, – про ідею креативного простору Lem Station, інвестиції та терміни виконання

– Пане Олеже, скажіть, будь ласка, після підписання інвестиційного договору про створення у трамвайному депо креативного простору Lem Station, що далі і коли, ймовірно, почнуться перші роботи?
– Підписання договору – це лише один із кроків. Виконком має затвердити проект, далі – підписання договору оренди. Після чого ЛКП «Львівелекторанс» матиме місяць часу, щоб звільнити усі приміщення. Тоді ми станемо повноцінними орендарями цих площ. Фактично до кінця зими маємо отримати усі приміщення, а з весни хочемо почати активну діяльність: займемось робочим проектом і пошуком підрядної організації. Але паралельно працюватимемо над збільшенням кількості інвесторів. Хочемо, щоб рівні внески в цей проект робили кількадесят відомих львів’ян, які фактично з нуля виросли у цьому місті. Це дасть можливість рівноваги та паритету. Нам потрібні львів’яни, які прийдуть до нас зі свіжими ідеями, цікавими ресурсами. Відтак формат роботи по втіленню проекту буде цікавішим. Попередньо провели масштабні роботи по дослідженню цієї території, зокрема, ґрунтів, фундаментів, приміщень.
– Після отримання усіх необхідних дозволів чи встигнете за чотири роки  реалізувати задумане?
– Однозначно! Ухвалою передбачено поетапне виконання робіт та введення в експлуатацію приміщень. Буде графік виконання цих будівельних робіт.
Якщо хоч якісь площі можна буде задіяти під ті чи інші цілі раніше часу, плануємо це робити, аби вони не простоювали. Простір з першого дня має приносити користь місту! А допоки не буде проекту, не маємо права згідно з чинним законодавством здійснювати будь-які роботи. Тож ще не говоритиму про якісь конкретніші дати. Заплановано ще низку досліджень по цих приміщеннях і виведення їх з аварійного стану.
– За попередніми розрахунками, у скільки обійдеться створення креативного простору?
– Згідно інвестиційного договору це має бути, як мінімум, 30 млн гривень початкових інвестицій. Передбачаємо, що ця сума буде більшою і вона сягне до 90 млн гривень інвестицій.
– На кого або на що орієнтувались, коли вирішили взятись за перетворення старого трамвайного депо на креативний хаб?
– Річ у тому, що я чи мої колеги – Марк Зархін, Дмитро Косарєв, Тарас Кицмей, Тарас Добрянський, Олег Дрінь – успішні бізнесмени, які можуть уже похвалитись успішними проектами. І це не просто реалізовані проекти – це проекти з великою часткою креативу. Ми взагалі бачимо, що майбутнє бізнесу рухатиметься не по вертикальній лінії, де йдеться про централізоване підпорядкування, як колись, а по горизонтальній, де працює краще мережевий бізнес і де є первинна ідея, а за нею вже йдуть комерціалізація,  конвертація. Найважливіше, що сьогодні без креативного підходу немає успішних проектів. І саме Львів завжди було містом креативу, креативних людей. Відтак цим проектом по трамвайному депо хочемо показати приклад і бути яскравим зразком креативного Львову. Трамвайне депо на Сахарова свого часу було дуже інноваційним проектом. Це було одне із перших в Європі депо. Такі промислові простори змінюються в цілому світі. Їх перетворюють в публічні простори, як хочемо зробити і ми. Внутрішній вигляд подібних місць ревіталізують, але цінність для міста вони аж ніяк не втрачають. Просто з часом отримують іншу актуальність і це основне наше бачення. Бо, якщо говорити з точки зору комерції, однозначно там в рази краще було б зробити супермаркет чи готель. Але цього не буде!
– Один із трьох ангарів залишається у підпорядкуванні музею науки і техніки. Як з ними співпрацюватимете?
– Ідея створення креативного простору переплітається з ідеєю розвитку музею науки і техніки. Якщо розглянемо такі ж музеї у Варшаві, Мюнхені, то там вони працюють як креатині центри, де навчаються школярі, наприклад. Ми будемо всіляко співпрацювати і з нашим музеєм. Бо чим більше людей тут навідуватиметься, тим краще й для нас.
– Як думаєте, чому на інвестиційний конкурс подалась лише одна компанія – «Лем Стейшн»?
– Не дуже люблю припущень, але скажу, що конкурс був відкритим і подаватись міг будь-хто. Справа в тому, що всі розуміють, якщо за ухвалою, яку напрацювали у міській раді не буде виконано прописаних умов, то це буде підставою зі сторони міськради розірвати договір і забрати приміщення без компенсації. Розумію й те, що інвестор, який шукає надприбутки прочитав функціональне призначення проекту по депо і умови виконання, і він став нецікавим для нього. Але ми певні, що цей проект буде прибутковим і сам на себе зароблятиме! Бо до реалізації цієї ідеї вкладатимуться ті львів’яни, які переживають за своє місто і хочуть якогось майбутнього для міста Лева. Це люди, які мають фінансові можливості і які не просто роблять певну пожертву, а за ціль мають амбіцію зробити це місто ще цікавішим для своїх дітей, містян. Говорю, як один із засновників музичного фестивалю MozArt, який втілили самі ж львів’яни, що ще 10 років тому про це було годі думати. Тепер стверджую, що у Львові з’явилася еліта іншого масштабу. Ця еліта починає вкладати в освіту – бачимо це по УКУ, або в культуру – як от фестиваль MozArt, а відтак це означає, що місто має майбутнє! Не так просто еліту зорганізувати. Але для нас цей проект – справа честі! Адже за цим стоїть наша репутація.
Розмовляла Марія Терендій

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0153 / 4.51MB / SQL:{query_count}