Мрієте змінити навколишнє середовище? Подавайте екопроект!

Франковий виш започаткував проект “ECO LIFE: життя у стилі еко”. Усі львівські студенти можуть запропонувати власний проект, який допоможе місту

Якщо у країнах Європи уже кілька років поспіль більшість людей сортує сміття, використовує багаторазові торбинки для продуктів і носить з собою скляні тари для молока, то в Україні такі екотренди лише набувають популярності. Нині українці тільки вчаться викидати сміття у різні відерка – на органіку, скло, пластик, папір, а також намагаються мінімізувати використання поліетилену, клеячи наліпку безпосередньо на овочі і фрукти або ж використовуючи паперові пакети. Та, на жаль, лиш одиниці справді слідують за екотенденціями. Мовляв, немає жодного сенсу сортувати сміття, якщо його й надалі скидають в одну машину!
А ось питання мінімізації відходів нині справді актуальне. Адже кожен з нас може допомогти планеті! І тішить, що виші та влада Львова активно пропагують екотенденції, а заодно заохочують молодь допомогти місту. Цього тижня економічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка, Львівська міська рада та Національна туристична організація України започаткували проект “ECO LIFE: життя у стилі еко”. Проект орієнтований на ініціативну студентську молодь, яка готова впроваджувати екологічні стратегії у повсякденне життя міста. Кінцевою метою проекту є розроблення студентами екопроектів і їхня реалізація.

Як звички впливають на екологію

Взаємодія людини з природою більш важлива, аніж ми собі уявляємо. На жаль, у нинішніх проявах ця взаємодія є драматичною, розповів ректор Франкового вишу Володимир Мельник.
“У чому драматизм? По-перше, масштаби перетворювальної діяльності суспільства стали співмірними з процесами екологічного масштабу. По-друге, проблема взаємодії людини з природою набула більш глобальних характеристик. Тобто вона охопила весь світ і життя кожної окремої людини. Отже, нині людина приречена боротись з природою, а значить вносити дискомфорт в органічну природну дійсність. Тому сьогодні мусимо по-новому подивитись на проблеми взаємодії людини і природи. Повинні побудувати нову етику, щоб вижити. І це має бути не етика перетворення, підкорення природи, а етика співпраці з природою”, – наголосив Володимир Мельник.
Ще 20 років тому не могли собі навіть уявити, що у квітні-травні може падати сніг. Хоч кліматичні зміни безповоротні, та все ж можемо допомогти природі, певен заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.
“Насправді потрібно просто почати з себе. Донедавна я навіть не усвідомлював, що наші буденні дії впливають на те, що відбувається у світі. Тобто усе починається з наших повсякденних звичок. Наприклад, усі львів’яни люблять каву і часто купують її з собою у одноразових склянках. А середньостатистична кав’ярня, яка продає каву на винос, у день генерує близько 300-500 невеличких паперових горняток. Звісно, це сміття формує ще більшу кількість ТПВ, яке наповнює полігон. Якщо ж привчити себе носити багаторазове горнятко і наповнювати його кавою, то таким чином зменшимо використання паперових стаканчиків”, – каже Андрій Москаленко.
З його слів, чимало таких простих звичок справді можуть покращити нашу планету.
“Ще одна хороша звичка – відмова від одноразових пакетів. Звісно, міськрада намагається сприяти цьому. Так, нещодавно, прийняли рішення поетапно відмовлятись від поліетиленових пакетів. Насправді львів’яни просто звикли йти в магазин, класти банани у кульок, і без цього ніяк. Однак цю звичку можна змінити на більш корисну – носити з собою екоторбинку з тканини або ж паперові мішечки. Тобто є дуже багато простих речей, які здатні вирішити глобальні проблеми. Варто лиш усвідомити, що від кожної нашої дії залежить наше майбутнє”, – певен Андрій Москаленко.
З його слів, на щастя, економічний факультет Франкового вишу нині вивчає це питання. Неабияк важливо порахувати економічну модель, бо усе починається саме з цифр.

Життя у стилі еко – тренд чи необхідність?

“Проект “ECO LIFE: життя у стилі еко” зорієнтований суто на студентів. Спершу організуємо круглі столи на тематичні напрями: HoReCa; установи, організації та офіси; дитячі дошкільні заклади та заклади середньої освіти; домогосподарства. Зокрема, обговорюватимемо якість води у школах, закладах громадського харчування, а також говоритимемо про якість тих мийних засобів, які вони використовують тощо. Тобто спершу студенти мають дізнатись про реальні екологічні проблеми у місті. Далі відбуватиметься навчання, тоді моніторинг екологічної проблематики, і насамкінець розроблення екопроектів та їх представлення”, – розповіла доцент кафедри економічної теорії Франкового вишу Наталія Ільків.
З її слів, студенти оберуть той напрям, у якому їм буде цікаво працювати. Вони проводитимуть опитування, дослідження і на основі зібраних даних виведуть економічний ефект.
“Тобто студенти порівнюватимуть витрати певного підприємства з витратами того ж підприємства після впровадження певного екологічного проекту. Наприклад, проекту відмови від пластику або ж від мийних засобів з фосфатами. Відтак студенти мають дослідити економічний ефект від прийняття певного екологічного проекту. Оскільки будь-якого бізнесмена насамперед цікавить те, що він виграє. Тобто студенти мають порахувати вигоди від прийняття екологічного проекту для суспільства, влади і самого бізнесмена”, – каже Наталія Ільків.
З її слів, наприкінці зими студенти представлятимуть свої проекти. У проекті мають бути представлені результати економічного дослідження, як саме його проводили, висновок і, звісно, спосіб впровадження. Проект студента, котрий займе перше місце, 100% реалізують.

Почни з себе! Врятуй планету!

Звісно, будь-які рішення влади у питаннях екології неабияк важливі. Однак кожен має почати з себе, тоді точно буде ефект. Після трагедії у Грибовичах львів’яни, та й зрештою усі українці, мають змінити своє ставлення до природи, розповіла “Львівській Пошті” львів’янка Вікторія.
“Скажу відверто, до 2014-го навіть не задумувалась над цим питанням. Тоді я вперше побувала у Великій Британії. Там я жила у жінки, яка ретельно мила пластикові пляшки з-під йогуртів і навіть етикетки! Потім вона все викидала у різні пакети – скло, папір, пластик, органіку. Таке я побачила вперше і задумалась… До слова, раніше часто бувала за кордоном і спілкувалась з іноземцями, які розповідали мені про те, що у магазин вони ходять з власними пластиковими відерками для сирів та скляними тарами для молока і кефіру. А з собою іноземці зазвичай носять торбинки з тканини, а не пакети”, – каже Вікторія.
Відтоді ставлення дівчини до утилізації сміття кардинально змінилось: “Щойно повернулась додому, одразу взялась за сортування сміття. По-перше, мінімізувала використання поліетилену. По-друге, під раковиною поставила три відерка – для органіки, паперу, пластику. По-третє, на базар тепер ходжу зі своєю сумкою з тканини, багаторазовим пластиковим відерком для фети і моцарели, а також скляною тарою для молока. І повірте, це не створює додаткових незручностей. Потрібно до цього просто дійти і зрозуміти, що кожен може допомогти планеті!”.
Важливо, щоб небайдужа молодь допомагала, давала підказки щодо рішень, які б покращили екологічну ситуацію у місті, наголошує голова комісії екології та природокористування, депутат Львівської міськради Ірина Оршак.
“Нещодавно виконавчий комітет Львівської міськради ухвалив рішення про те, щоб зменшити використання поліетиленових пакетів. Наразі ведемо переговори з супермаркетами, переконуємо їх відмовитись від поліетилену. Чимало з них готові замість поліетиленових мішечків запровадити альтернативне упакування. Певна, якщо по ціні воно буде конкурентоспроможним, то львів’яни легко відмовляться від поліетилену. Хоч насправді ті ж пакети зі швидким терміном розкладання не набагато дорожчі за поліетиленові. Просто вони ще не такі популярні. Тому одне з наших завдань – популяризація такої альтернативи поліетилену”, – каже Ірина Оршак.
З її слів, щодо пакування риби, м’яса, сирів, то це важче питання. Екологи стверджують, що потрібно носити із собою скляні тари, але насправді це не надто зручно. Однак, якщо львів’яни бодай перейдуть на екоторбинки, то це уже суттєво зменшить проблему.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8657 / 4.44MB / SQL:{query_count}