“Батьки призовників, не робіть синів інвалідами!”

Олександр Тіщенко, військовий комісар Львівської області, – про осінній призов-2018, міфи і реалії сучасної армії та можливості служби за контрактом

У неділю, 14 жовтня, у свято Покрову Богородиці Україна традиційно вітатиме своїх захисників та вшановуватиме пам'ять усіх, хто захищав її від ворогів упродовж століть. І Україна справді має ким гордитися! Тішить, що це не день привітань для хлопчиків, а день, коли ми в особливий спосіб підкреслюємо свою вдячність і шану усім, хто захищає Україну, незалежно від статі, віку, освіти. Водночас це ще одна нагода нагадати, що бути військовим в Україні престижно і почесно, а кожен хто бажає долучитися до лав захисників має таку нагоду. Отож, про осінній призов до лав ЗСУ, про можливості контрактної служби, виховання справжніх патріотів та заходи, щодо тих, хто ухиляється від військової служби “Львівська Пошта” розпитала військового комісара Львівщини полковника Олександра Тіщенка (на фото).

Чи потрібен призов

– Стільки виборчих кампаній будувалося на реформі армії, мовляв, потрібно скасувати призов і повністю перейти на контрактну форму. Чи це можливо в Україні, зокрема сьогодні?
– Контрактна служба в нас успішно працює і розвивається, щокварталу ми призиваємо з області 450 контрактників. На мою думку, строкова військова служба в сьогоднішніх умовах необхідна. Адже передусім це школа. Тут навчають, як захистити Україну. Згодом – це надійний резерв, який за необхідності вже вмітиме захищати Україну. Адже за півтора  року строкової служби юнак вивчає військову спеціальність: хтось йде служити у сухопутні війська, хтось у військово-морські сили, хтось у залізничні. Після звільнення він і далі є військовозобов’язаним, а у випадку потреби, не дай бог війни, його призивають на військову службу у тій військовій спеціальності, яку він здобув під час строкової служби, і знають як діяти на фронті. Контрактна форма – це добре, але туди йдуть люди переважно старшого віку, які вже служили в армії. Ті ж які не служили йдуть на контракт через учбові частини.
– Чому ми всі святкуємо День захисника України (безсумнівно його треба святкувати!), але всіма зусиллями намагаємося уникнути призову, як це змінити?
– Це українське свято, тішить, що ми відійшли від старих чужих свят і традицій. Наша держава вже п’ятий рік захищає свої кордони та незалежність. Повірте, у нас насправді дуже багато патріотів, які дійсно встали на захист України, коли була така необхідність.
Тому, користуючись можливістю хочу привітати таких справжніх чоловіків та подякувати їм. Останні роки довели, що у нашої країни є єдність і разом ми можемо захистити свої кордони. Вважаю, що свято святкувати треба, але наші діти мають розуміти, що якби не дай бог прийшов такий час, а він і зараз вже є, коли треба ставати на захист своєї держави, то хто як не ми. І на цьому також має наголошувати і цього вчити це свято, показувати, що бути військовим – це престижно, що держава і суспільство цінує своїх захисників.
Відслужіть і нікому не платіть! Військові комісари грошей не вимагають!
Щодо уникнення призову, так, на жаль, ухильники є, але сьогодні спостерігаємо, що чимало юнаків самостійно, навіть без повістки, приходять до районних військових комісаріатів та виявляють бажання служити, дехто зголошується на контрактну службу ще навіть у допризовному віці. Є дуже велика ймовірність, що громадяни, які прагнуть уникнути призову, в майбутньому намагатимуться й далі уникати своїх обов’язків (сплати податків, виховання власних дітей, піклування про стареньких батьків). Це все закладається змалечку. Якщо громадянин відповідальний він обов’язково з’явиться до комісаріату (не факт, що він буде служити, адже він може бути непридатний за станом здоров’я або ж має право на відстрочку), але саме тут проявляється відповідальність та свідомість. Тож він має гарні шанси стати добрим батьком, сином, сумлінним громадянином.
– Кажуть, що погані ті батьки, які не “відмазали” сина від армії, або “Йдеш в армію – ти що дурень?”. Чим зумовлене таке ставлення в суспільстві, як його змінити?
– Батьки, які вважають за свій обов’язок заховати сина від армії, занадто сильно опікають своїх дітей. Багато з них навіть ліжко за собою не заправляють, оскільки все зробить мама. Це шкідливо. Неодноразово зустрічав таку категорію людей. Траплялося, що такі хлопці самі приходили до військкоматів і просилися в армію. Для них служба дає додатковий позитив – вони стають самостійними, навчаються приймати рішення, пристосовуються до самостійного життя і стають справжніми захисниками.

Міфи і реалії

– Міфи про армію: “дідівщина”, армія калічить, втрачені роки життя –наскільки вони відповідають сучасним реаліям?
– Під час призову весна-2017 ми призвали близько 700 осіб, багато з них відслужили встановлений термін та звільнилися в запас. Ми не отримали жодного звернення, що когось вбили, покалічили, чи хтось недоїдав. Щодо харчування, то у військових частинах вже є лінії роздачі. Завжди на вибір є кілька перших та других страв. Якщо сьогодні у меню солдата входить бограч, то це багато про що свідчить. Хоч я служив у 90-х роках, але і тоді нас непогано годували.
А “дідівщина” це один з варіантів застрашення молодого покоління. Нікого не калічать. Якщо йдеться про те, що сержант командує рядовим, то це не "дідівщина", а статут. Випадків "дідівщини" у нас немає.
– Чи насправді є чим переживати, чого боятися, якщо сина призвали на строкову службу? Чи служать призовники у зоні бойових дій?
– Насправді, батьки найбільше бояться, що їхніх дітей залучать до операції об’єднаних сил (АТО). Солдатів строкової служби не відправляють у зону бойових дій, вони постійно перебувають на мирній території. Більшість призовників з Львівщини в подальшому служитимуть у Львівській області. Звичайно, що частина служитиме в Президентському полку, що м. Київ та у військово-морських силах, що базуються в Миколаєві і Одесі.
– Що таке сучасна армія, в яку сьогодні потрапляє призовник?
– Сучасна армія – це передусім сучасне озброєння. Призовник, який потрапляє на службу, має справу з сучасним озброєнням, яке не так давно розроблене і поступило на оснащення ЗС. Сучасна армія це зовсім інша технологія ведення війни, багато чого змінилося – усе стало швидшим і досконалішим. Зовсім інша техніка, підходи, вимоги до призовника. Переконаний, що потрапивши в таку школу в армії, наші захисники повернуться змужнілими, загартованими, отримають досвід і навички.

Служба за контрактом

– Чи може призовник обрати контрактну форму і як?
– Контрактна форма військової служби можлива з 18 років, а призов стосується тих, кому виповнилося 20. Виявив бажання служити за контрактом – служи. Нерідко строковик, прослуживши три місяці, виявляє бажання підписати контракт - будь ласка.
– Чи є статистика щодо тих призовників, які виявили бажання продовжити службу?
– Якщо говорити про категорію солдат строкової служби, то орієнтовно кожен третій підписує контракт. Багато солдат впродовж року вступають до вищих військових навчальних закладів, адже умови дуже привабливі. Зокрема, їм не потрібно складати ЗНО, вони складають лише внутрішні екзамени, а при вступі укладають контракт на термін навчання. Тобто вони навчаються і отримують грошове забезпечення військового.
– Скажіть, будь ласка, хто може потрапити на контракт?
– Контракт – це добровільна форма залучення військовослужбовців. За ним на військовій службі можуть перебувати особи від 18 до 60 років, тобто подаватися можуть особи до 57 років, бо перший контракт укладається на три роки. Але якщо це не перший контракт, то можна і після виповнення цього віку, адже в армії можуть служити особи до 60 років. А де служитиме, то вже обирає сам, окрім того має значення, де людина вчилася, які має навички та досвід роботи.
– На яких умовах на військову службу йдуть жінки, дівчата?
– На загальних умовах контрактної служби. Потрібно звернутися у військкомат. До нас багато жінок, дівчат звертається.  Навіть просяться у бойові частини. І багато бойових командирів радо беруть їх до свої частин, навіть віддають їм перевагу перед чоловіками. Список військ, де сьогодні несуть військову службу жінки доволі довгий, зокрема багато є снайперів жінок.

Виховуємо захисників

– Чому так багато молоді не хоче йти служити?
– На жаль, з 1991 року патріотизм у нас систематично викорінювали. У школах відміняли уроки допризовної підготовки. Не так давно запровадили уроки Захисту Вітчизни.
– Чи допомагають вони, аби тих, що ухиляються від служби, ставало менше?
– Все залежить від викладачів. Є ще багато проблемних питань. Та сьогодні приходить нова генерація вчителів – учасники АТО, які із захопленням навчають дітей азам військової справи. В свою чергу районні військкомати також намагаються активно долучатися до викладання цього предмету. Зокрема, проводять уроки мужності. Але найбільшим досягненням вважаю те, що з минулого року ми відновили польові виходи для учнів випускних класів. До таких занять ми залучаємо демобілізованих учасників АТО та військовослужбовців військових комісаріатів, які також мають досвід АТО. Під час польових виходів діти виконують вправи зі стрільби автомата, вивчають озброєння, тактичну медицину, тактику.
Це дає свої результати. Чимало випускників шкіл відразу вступають до військових вишів. Цього року з Львівщини вчитися на офіцерів пішло понад три сотні юнаків та дівчат. Чимало тих, хто йде служити на контракт чи як призовник, кажуть у розмові, що ці уроки не минули на марне і мали вплив на прийняте рішення. Потихенько завдяки цим урокам, нашим спільним заходам повертається у школи реальний патріотизм, дієвий, а не лише “щоб поговорити”. Колись була військова гра “Зарница”, вважаю, що подібні заходи, звичайно з відповідною історичною та ідеологічною складовою, потрібно проводити для старшокласників.
Більшість призовників з Львівщини служитимуть в області. Частина – в Президентському полку (м. Київ) та у військово-морських силах, що базуються в Миколаєві і Одесі
– Патріотичні молодіжні організації сприяють вихованню?
– Безумовно, дуже важливо, якщо дитині в ігровій формі, таборовій вкладають розуміння, що армія мусить бути, що служити – це  не страшно. У нас чомусь асоціації, що армія – це завтра ти можеш загинути. Так, такий ризик є. А щодня на вулицях міста хіба нема? Скільки людей гине в ДТП? Але чомусь машин не зрікаються, їх не бояться…
– Нам завжди втовкмачували, що українці мирна нація, ні на кого не зазіхали... На що потрібно акцентувати увагу?
– Так, Україна – дуже мирна нація, ми не хотіли цієї війни, її розв’язали проти нас наші “брати”, як їх завжди називали. Вважаю, що прислів’я “хочеш миру – готуйся до війни” цілковито правдиве. До війни завжди треба бути готовим. Україна багата держава – надрами, землею, лісами… І завжди знайдуться ті, що зазіхатимуть на це добро. А держава завжди має бути готова відбити будь-який напад ворога. Треба винести уроки з історії і не повторювати помилок минулого. Нам чужого не треба, але і свого ми не віддамо. Але, щоб не віддати своє потрібно бути сильним та вміти це робити. Саме строкова служба за короткий термін вчить, як захищати нашу державу.
– Чимало юнаків, а передусім їхніх батьків, вважають військову кафедру у виші порятунком від армії і намагаються туди потрапити. Наскільки це відповідає реаліям?
– Військові кафедри сьогодні дають кадри для Збройних сил, туди поступає багато студентів, які в подальшому планують пов’язати своє життя з армією. Також слід зазначити, що в Україні є призов офіцерів запасу (випускників військових кафедр) і то на дуже привабливих умовах. Зокрема, за ними зберігається місце роботи та середньомісячна заробітна плата, а окрім того, під час служби за призовом їм виплачують грошове забезпечення осіб офіцерського складу (від 10 000 грн), вони перебувають на повному речовому та медичному забезпеченні.
Проте є і такі громадяни, що невдовзі після присвоєння військового звання стають вкрай хворими, хоча незадовго перед тим, коли проходили медогляд для отримання звання усі були здорові. На жаль…

Цьогорічний призов

– Яка явка призовників на військкомати області цієї осені?
– Ми вже відправили служити майже 200 призовників. Це приблизно чверть від наряду на область у цьому призові. Всього маємо призвати 810 осіб. Це непоганий показник, адже перший тиждень дуже тяжкий, молодь ще вагається, ще вичікує, ще не до кінця усвідомила, що відтягувати нікуди. Десятиденний термін від початку призову, визначений Указом Президента України для того, щоб особи, які підлягають призову, з’явилися до військових комісаріатів, сплинув 10 жовтня.
– Тобто, повістки чекати не потрібно?
– Ні, повістки чекати не потрібно. Повістка – це додатковий засіб оповіщення. Вже з 11 жовтня, тим, хто не з’явився – доставлятимуть повістки за місцем проживання чи за місцем праці. А в разі потреби їх розшукуватиме поліція. Усі, хто в десятиденний термін не прийшов у свій військкомат автоматично вважаються ухильниками і до них можуть бути застосовані адміністративні заходи, тобто штраф.
Чомусь всі вказують на Ізраїль, як швидко він постав як держава і як боронить свої інтереси, але в Ізраїлі ти народився і вже військовозобов’язаний, незалежно від статі, там служать усі
Ще раз наголошую, не потрібно чекати повістки! Призовники зобов’язанні з’явитися до комісаріату самостійно. А ті, хто має бажання служити за контрактом – будь-ласка, завжди радо приймемо.
– Чи буде адміністративне покарання для тих, хто добровільно у найближчі дні прийде у військкомати?
– Ні, вони пройдуть медичне обстеження і, якщо нема причин для відстрочки за станом здоров’я чи з інших причин, будуть скеровані для проходження військової служби.
– Скільки призовників набирають з Львівщини і де вони служитимуть?
– Під час осіннього призову з Львівщини лави війська поповнять 810 юнаків. Вони служитимуть у Збройних Силах України, Національній Гвардії України, Державній прикордонній службі та спеціальній службі транспорту. Здебільшого вони служитимуть у Львівській області. Дехто в Києві (полку Президента), ще частина В Миколаєві та Одесі (військово-морських силах).
– Кого не візьмуть до війська?
– Непридатних за станом здоров’я та тих хто має право на відстрочку.
– Чи побажання призовника вливає на визначення місця служби? Зрештою які чинники це визначають?
– Визначальним при розподілі є передусім стан здоров’я. Якщо юнак високий, здоровий, то може потрапити у десантні чи прикордонні війська, Нацгвардію. Якщо низенький – в танкісти (бо ж не влізе двометровий легінь в танк, а 1,65 м – ідеал для танкіста). Другим чинником є освіта. Якщо здобув в училищі фах тракториста – також пряма дорога в танкісти. Якщо десь займався парашутним спортом – всі шанси потрапити в десантні війська. Якщо хоче бути моряком і здоров’я дозволяє – вперед. Зрештою при проходженні медичної комісії кожного призовника запитують, де хоче служити. На жаль, переважно отримують відповідь: “Вдома”. Але є ті, які мають свої побажання, до прикладу: “Хочу служити в Нацгвардії”, то якщо нема заперечень медкомісії, даємо змогу проходити службу за вподобанням. Є ще певний перелік посад, на які ми повинні відібрати призовників. Ці посади вимагають певної освіти, фізичного розвитку, водійських прав тощо.

Не платіть!

– Яких заходів вживатимете щодо тих, що не з’явилися по повістці?
– Ті, що не з’явилися по бойовій повістці будуть передані в суд.
– Що таке бойова повістка?
– Це документ на відправку у війська, її отримують призовники, що прийшли у військкомат, пройшли медкомісію і визнані придатними до військової служби. Тож справу тих, хто отримав цей документ, але не з’явився на пункт збору розглядатиме суд. Торік у нас п’ятеро осіб отримали рік-два умовно. В такому віці отримати судимість – це дуже неприємна річ, адже це шлейф на все життя. Але молоді люди цього зазвичай просто не усвідомлюють, не задумуються над цим.
Нема нічого страшного в службі в армії. Півтори року послужив, виконав свій обов’язок, здоров’я набрався. І це потрібно зрозуміти і призовникам і їхнім батькам.
– Нерідко можна почути не тільки варіанти сценаріїв як уникнути служби, а й конкретні  суми, які потрібно заплатити. Як це прокоментуєте?
– На запитання “Скільки треба заплатити?” моя відповідь: “Не платіть!”
Я запевняю на 1000 відсотків, що жоден комісар в області не скаже: “Не хочеш йти в армію, дай мені грошей!”. Я за це готовий відповісти. Люди в нас самі шукають “виходи” – лікарів, інших впливових осіб, на жаль, такі випадки трапляються. Але моя порада – відслужіть і нікому не платіть! Військові комісари грошей не вимагають! Що більше – були випадки, коли їм пропонували гроші, однак ті діяли згідно законодавства і повідомляли правоохоронні органи, керівництво, факти спроби дати хабар були відповідно задокументовані і по них відкриті провадження, адже спроба дати хабар карається законом!
– Ваші поради і побажання призовникам і їхнім батькам.
– Порада батькам: якщо хочете, аби була здорова нація, яка любить свою державу, аби була міцна держава, то починати треба змолоду. А не ховати своїх дітей за спинами, за спідницями, не шукати різних “виходів”, “входів”, робити їх інвалідами через лікарні. А навпаки повернутися обличчям до армії, усвідомивши добре, що діється в нас на сході країни, і сказати: “Йди сину, відслужи і стань відповідальним і гідним громадянином цієї держави”.
Чомусь всі вказують на Ізраїль, як швидко він постав як держава і як боронить свої інтереси, але в Ізраїлі ти народився і вже військовозобов’язаний, незалежно від статі, там служать усі. На жаль, у нас деякі жінки набагато сильніші і мужніші за призовників. І це показує їхня служба на передовій. А наші призовники, яким виповнилося 20 років і більше – це вже навіть не юнаки, а дорослі чоловіки – ховаються, бояться.
Побажання призовникам – прийдіть на військкомати, відслужіть, навчіться захищати свою Вітчизну  і поверніться змужнілими чоловіками!
Розмовляла
Ольга Хворостовська

Осінній призов-2018

Триває з 1 жовтня по 30 грудня 2018-го

Скількох українців призвуть?

17 тисяч 960 осіб. Призовників розподілять таким чином:
• 9010 будуть скеровані на строкову службу до Збройних сил України;
• 6500 – у Національну гвардію;
• 1550 – у Державну прикордонну службу;
• 900 – до Державної спеціальної служби транспорту.
З Львівщини призовуть 810 юнаків, а на території нашої області нестимуть службу 860 осіб з числа усіх новобранців України, призваних цієї осені.

Скільки служитимуть призовники?

Термін служби складе до 18 місяців. Для українців з вищою освітою магістра (спеціаліста) – до 12 місяців.

Кого не призовуть?

Для відстрочки від призову є низка підстав:
1. Сімейні обставини – опікунство над непрацездатними родичами; дружина-інвалід; вагітна дружина; дитина-інвалід; двоє і більше дітей; дитина у віці до 3-х років; самостійне виховання дитини; сирітство; брат на строковій службі у цей час.
2. Стан здоров’я – якщо призовника визнали тимчасово непридатним до військової служби, тривалість відстрочки становитиме 1 рік.
3. Навчання – інтернатура, аспірантура, докторантура. Також мають право на відстрочку особи, молодші 21 року, які здобувають освіту за денною формою.
4. Професійна діяльність – священнослужителі; кандидати (доктори) наук, які працюють на посадах за спеціальністю; педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів з повною вищою освітою; медичні працівники, за умови повного навантаження на займаній посаді, у сільській місцевості; сільські, селищні, міські голови – на термін виконання ними цих повноважень; поліцейські – на весь період їхньої служби.
5. Не підлягають призову підозрювані у кримінальних злочинах.

Як карається ухилення від призову?

Якщо призовник не з’явився у визначений час і місце або не повідомив комісаріат про зміну місця проживання, законом передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.
Покарання за ухилення від призову:
1. Неявка до військкомату без поважних причин – штраф 85-119 грн
2. Повторне порушення протягом року збільшує штраф до 170-255 грн
3. Ухилення від призову карається обмеженням волі терміном до трьох років умовно.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7663 / 4.59MB / SQL:{query_count}