Транспортні обіцянки Садового і реалії

Попри те, що Львів закуповує автобуси та трамваї, містяни й далі нарікають на транспортний хаос. Чи у правильному напрямку рухається місто, продовжуючи брати мільйонні кредити на закупівлю рухомого складу

фото: Олег Огородник
Львів’яни втомились від того, що трамваї ламаються, тролейбуси горять, а у маршрутку не впхатись. Втомились чекати годинами громадський транспорт, спостерігати за хамським відношенням водіїв і їздити в нестерпних, брудних умовах. Втомились, бо як тільки вихідні та святкові дні, частина громадського транспорту може не виїжджати на маршрути (частіше це маршрути, які обслуговують приватні перевізники). В результаті нікого не карають за такі витівки. Тоді як обіцяного е-квитка містяни чекають роками і ще чекатимуть принаймні років два.
Тривалий час господарське питання транспорту у Львові просто не вирішували. Нині міська рада працює за програмою “Львів-2020”, за якою запланували оновити громадський транспорт на 70% до 2020 року. За планами мерії, у 2020-ому у Львові має курсувати 120 трамваїв, 120 тролейбусів і 290 великих автобусів. Також 120 середніх автобусів. Разом – 650 одиниць громадського транспорту. Поки все йде за графіком і в обіцяні терміни вкладуться, кажуть нашому виданню у міській раді. Втім, львів’яни наразі покращення не відчувають.

Із 150 нових автобусів – 46 уже доставили

У 2016-2017 роках у місті за кредитні кошти почали поповнювати автопарки АТП-1 “електронівськими” низькопідлоговими автобусами. Спочатку місто придбало 55 автобусів “Електрон”. Цього року у міській раді зробили акцент на оновленні електротранспорту.
“Спочатку у 2018-ому було заплановано придбати 50 трамваїв, 40 тролейбусів і 100 автобусів. В результаті ми змогли закупити лише 30 вживаних трамваїв із Берліну. Але водночас відкрили тендер на 50 тролейбусів і замість сотні автобусів купуємо 150”, – пояснює Програму оновлення громадського транспорту Андрій Білий, позаштатний радник міського голови з питань транспорту, заступник директора департаменту ЖКГ Львівської міської ради.
Зокрема, ці 150 автобусів мали закупити на умовах лізингу загальною вартістю близько 800 млн гривень. Це 100 автобусів МАЗ (білоруського виробника), та 50 “Електронів” (місцевого виробника). Із сотні обіцяних автобусів місто поки отримало 46.
“Доставка усіх автобусів до кінця року була нашою вимогою. Виробники зобов’язались виконати замовлення. Наразі маємо у користуванні АТП-1 46 автобусів МАЗ. Із них 30 автобусів вже курсують. Інші 16, які передали цього тижня, проходять всі необхідні процедури, щоби їх можна було випускати на міські дороги. Паралельно комунальне підприємство шукає водіїв. Тоді як найближчими днями очікуємо доставку перших із 50-ти “електронівських” автобусів”, – веде далі Андрій Білий.
Нові автобуси МАЗ можна побачити на маршрутах №1А, 2А, 3А, 5А, 16, 46, 47А. Ці маршрути “підсилили” новими маршрутками, а на деяких малі автобуси замінять на великогабаритні. Далі у міській раді обіцяють: інші  автобуси, які згодом доставлять, їздитимуть, зокрема, у напрямках Левандівки, Рясного, Рудного, Брюхович.
До слова, в ЛМР підрахували, що містом вже курсує 80 одиниць транспорту місцевого виробника – “Електрону”: 65 автобусів, 10 тролейбусів, 9 трамваїв і один електробус. Ще 50, власне, замовили.

фото: Олег Огородник

Ще десяток трамваїв, півсотні тролейбусів і сто електробусів

Цього тижня на сесії Львівської міськради депутати погодили умови кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на придбання нових тролейбусів та реконструкцію депо на вул. Промисловій та вул. Тролейбусній. Як йдеться в ухвалі, ЛКП “Львівелектротранс” отримає від ЄБРР 17,5 млн євро на оновлення тролейбусів. Відтак повинні закупити ще 50 нових низькопідлогових тролейбусів. Перші тролейбуси очікують на квітень-травень наступного року. Поки невідомо від якого виробника…
“Зараз відкритий тендер. Ми його оголосили трохи раніше ще перед прийнятою ухвалою. Подання пропозицій від учасників тендеру триватиме до 5 листопада. Після чого до місяця часу піде на перевірку кваліфікаційних вимог і вибір постачальника. Побачимо, хто яку ціну запропонує…”, – додає Андрій Білий.
Окрім того, на наступний рік повинні оголосити тендер на закупівлю 10 нових трамваїв та 100 додаткових великих автобусів. Паралельно у міській раді опрацьовують проект на закупівлю 100 електробусів. Про це заявив і міський голова Андрій Садовий на останній сесії.
“Насправді кілька місяців тому почалась робота з Міжнародною фінансовою установою на фінансування ста електробусів. Але це поки початкові етапи. Тут варіанти можуть бути різні. Тому поки що ніхто нічого гарантувати не може”, – зауважив Андрій Білий.
Щодо питання із берлінськими трамваями, в яких двері відкриваються назовні, то воно повноцінно вирішене, наголосив Андрій Білий. Ці трамваї їздитимуть на маршруті №3 та №6. А також, після закінчення ремонту вул. Замарстинівської – на №4 та №5.

Мільярдні кредити на десятки років: чи потрібно?

Черговий кредит у розмірі понад 17 мільйонів євро на транспортне – питання дискусійне. Бо раніше взяті кредити, які скерували на покращення роботи громадського транспорту, поки не надто змінили загальну ситуація з перевезеннями, вважає депутат Львівської міськради, член депутатської комісії фінансів та планування бюджету Валерій Веремчук. А сьогодні кредитні зобов’язання міста перевищують шість мільярдів гривень!
“І кожен такий кредит є серйозним тягарем для майбутніх поколінь. Зауважу, що бюджет розвитку передбачає понад 2, 5 мільярди гривень на рік. При ефективному і розумному використанню, їх було б цілком достатньо, щоб помалу вирішувати транспортну проблему у місті. Маємо розуміти, що станом на 2021 рік місто повинне погасити відсотки по кредиту на суму в майже один мільярд гривень! Тобто, через два роки, половина бюджету розвитку буде йти лише на те, щоб погасити відсотки по кредитах. Окрім цього, маємо ще лізингові зобов’язання”, – пояснює Валерій Веремчук.
З його слів, безперечно, є великі інфраструктурні проекти, втілення яких можливе лише із залученням кредитних коштів. Однак є чимало міських проектів, на втілення яких місту було б не обов’язково брати кредит.
“Наприклад, можна було б провести конкурс перевізників, який зобов’язав би їх закупляти великогабаритні автобуси. Перевізники б розуміли, що вони близько п’яти років працюватимуть на певних маршрутах, а відтак кошти їм повернуться. Таким чином місто могли б обійтись без придбання автобусів у лізинг. Це лише один приклад, а насправді чимало проектів у місті є такими, які могли б впроваджувати без кредитів”, – зауважує депутат.
Щодо вживаного транспорту співрозмовник певен: іншого виходу поки немає: “Новий “електронівський” трамвай коштує мільйон євро. А ті, які нещодавно закупили у Берліні, коштують близько 42 тис євро за один. Тобто маємо вибирати: або один новий трамвай, або 20 вживаних. Якщо зараз купуватимемо нові трамваї, то надалі місту не буде, за що будувати садочки, дитячі майданчики, закупляти медичне обладнання… Тобто постає питання: збудувати новий садочок і купити 10 вживаних трамваїв, чи закупити два нових трамваї. Радше оберемо перший варіант. Оскільки теперішня економічна ситуація у Львові змушує нас ретельно рахувати кожну копійку! Кредити місто віддаватиме наступних десять років”, – додає Валерій Веремчук.

Де обіцяний е-квиток і 100% комунальний транспорт?

Обіцяли, обіцяли і не виконали… У попередніх обіцянках щодо впровадження е-витка називали крайні терміни кінець 2018-го. Недавно Андрій Садовий повідомив, що “тестово плануємо вийти на впровадження електронного квитка не раніше кінця 2019-го”. Повноцінно електронний квиток  мав би запрацювати аж у 2020 році. Сам тендер планують завершити лише у січні 2019 року.
Валерій Веремчук пригадує, що уже з листопада львів’яни мали сплачувати за проїзд з допомогою е-квитка. Однак віз і далі там…
“Два роки тому чиновники закликали депутатів Львівської міськради проголосувати за черговий величезний кредит. Обіцяли, що уже в листопаді 2018-го у всьому комунальному транспорті працюватиме е-квиток. Тобто уже наступного місяця львів’яни мали б платити за проїзд за допомогою е-квитка, якби це не були пусті обіцянки чиновників. Втім, цього року ЛКП “Львівавтодор” витратив на логотип і назву е-квитка понад 10 мільйонів гривень! Для мене це незрозуміло… Чиновники, які взялись за питання е-квитка, надалі лише відтягують його впровадження і витрачають шалені гроші на маркетинг. А у Вінниці уже реально впроваджують систему е-квитка” – резюмував нашому виданню Валерій Веремчук.
Тим часом, нагадаємо, що тимчасові договори з перевізниками львівська мерія укладає уже понад рік. Цього тижня на міському виконкомі вирішили, що приватні перевізники продовжать працювати на львівському ринку перевезень за тимчасовими договорами. Договори діятимуть ще місяць або до моменту укладення нових договорів з переможцями конкурсу на визначення автомобільного перевізника на міських автобусних маршрутах.
Як пояснили “Львівській Пошті”, досі конкурс перевізників не відбувся, бо міська рада чекає на відповідь від “Укртрансбезпеки”.
Відповідно до рішення, яке прийняв виконком, управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР з 18 жовтня укладе тимчасові договори з:
ЛК “АТП-1”: №1А, 2А, 3А, 4А, 5А, 6А, 9, 10, 16, 20, 28, 29, 32, 37, 45, 46, 47А;
ТзОВ “Фіакр-Львів”: №13, 17, 18, 22, 24, 30, 34, 39, 41, 43;
ТзОВ “Міра і К”: №7, 8, 11, 12, 14, 25, 27, 33, 35, 40;
ПАТ “Львівське автотранспортне підприємство 14630: №15, 19, 21, 23, 26, 31, 36, 38, 42, 44. 
Також з 24 жовтня 2018-го буде укладено тимчасовий договір з ТзОВ “Успіх БМ: №48, 50, 51, 53.

“Місто не зацікавлене у тому, щоб проїзд львів’ян у громадському транспорті став комфортним”

Святослав Товстига, радник міністра інфраструктури України, голова ГО “За якісний транспорт”, – про те, як Львів нині вирішує проблеми з громадським транспортом та чому місту тролейбуси потрібні більше, ніж автобуси

–  Як Ви оцінюєте сьогодні ринок перевезень у місті Лева?
–  Чимало водіїв не виїжджають на маршрути у вихідні, а у будні дні громадський транспорт перестає курсувати уже після 20.00. У нас бракує водіїв. І це не дивно, бо вони заробляють 30-50 гривень на годину. Тоді як виконують декілька функцій: водія, касира, контролера. Окрім того, для них не створено елементарних умов для праці. Їм навіть нема куди сходити в туалет.
Пасажири далі їздять у маршрутках, як оселедці. Але у власності міста є великогабаритні автобуси, які просто простоюють! Щодо довгообіцяного е-квитка, то Львів починав шлях до його запровадження разом із Вінницею. Сьогодні там уже встановлюють обладнання, а у нас застрягли на третьому етапі, який передбачає визначення переможця тендера. Отже, якщо на початку 2018-го ми відставали від Вінниці на три місяці, то зараз – на одинадцять місяців. Також у місті досі немає малого транспортного кільця, про яке говоримо уже понад 10 років. Тому складається враження, що місто не зацікавлене у тому, щоб проїзд львів’ян у громадському транспорті ставав комфортнішим.
– У якому напрямку загалом рухається місто?
– Нині Львівська міськрада приймає багато незрозумілих рішень. Що ж стосується останнього – закупівлі 50 нових тролейбусів за кредитні кошти – то, по-перше, є велика ймовірність, що тендер виграє білоруський виробник. Оскільки жоден український виробник не зможе запропонувати таку ціну як білоруський. Та якщо б у тендері були чіткіше прописані критерії щодо, наприклад, гарантійного обслуговування, то білоруські виробники навіть не подавалися б.
По-друге, місто надалі продовжує закупляти 12-метрові тролейбуси, хоча Львову уже давно потрібні тролейбуси більшої місткості, так звані “гармошки”. Тим паче, що кілька українських виробників випускають такий транспорт. По-третє, ці кредитні кошти будуть використані ще й на ремонт і продовження тролейбусної мережі. Тобто незабаром тролейбуси курсуватимуть до ТРЦ King Cross Leopolis, по вул. Хуторівка і деякими вулицями у центральній частині міста. Нині Львів має всього 55 тролейбусів, а потрібно аж 140. Отже, коли продовжать тролейбусні мережі або ж запустять нові, рухомого складу й надалі бракуватиме.
Ще одна проблема у тому, що у місті часто дублюють автобусні маршрути. Невдовзі за кредитні кошти оновлять чимало тролейбусних ліній, а тому багато автобусних маршрутів можна буде закрити. Наприклад, маршрут автобуса 3А. Розширивши тролейбусну мережу до ТРЦ King Cross Leopolis, потреби у цій маршрутці не буде. Також продовження тролейбусної мережі по вул. Грінченка до Галицького перехрестя вплине на закриття автобусного маршруту №31. За моїми підрахунками можна скасувати до 20 автобусних маршрутів, замінивши їх тролейбусними. Тобто замість того, щоб збільшувати кількість автобусів, спершу потрібно закупити нові тролейбуси. І тільки після цього аналізувати, на яких маршрутах є потреба у автобусах.
Якщо переглянути одне останніх рішень мерії про закупівлю вживаних трамваїв з Берліна, можемо зробити висновок: місто рухається у неправильному напрямку стосовно ситуації із громадським транспортом. Оскільки двері у цих трамваях відкриваються назовні, а на зупинках платформа розташована на рівні першої сходинки трамваю. Тож двері вагонів просто не можуть відкритися, і тепер потрібно переробляти зупинки, а на це також потрібні кошти.
– Чи доцільно місту, на ваш погляд, й надалі вирішувати проблеми з громадським транспортом кредитними коштами?
– Насправді черговий кредит – це необґрунтоване рішення, і точно не вихід. Насамперед тому, що ці кошти неправильно застосовують. Маю на увазі і трамваї, які закупили у Берліні, які досі простоюють, і те, що місто надалі закупляє нові автобуси за кредитні кошти, хоч їхня загальна кількість не збільшується. Так, нещодавно до Львова прибуло кілька десятків нових автобусів МАЗ. Їх поставили на ті маршрути, де курсували великогабаритні автобуси, а старі автобуси ЛАЗ, які курсували містом лише п’ять-сім років, тепер просто стоять в АТП. Те ж стосується тролейбусів-“гармошок” ЛАЗ, які від’їздили лише три-чотири роки і тепер простоюють. Хоча гарантія на їхню експлуатацію – 10 років. Водночас старі моделі приватних перевізників – жовті маршрутки, які курсують уже 10-15 років, продовжують перевозити львів’ян. Хоча логічно було б, на мій погляд, ці старі великогабаритні автобуси, які списали, поставити на ті маршрути, де зараз курсують малі жовті маршрутки. Не розумію, для чого закупляти новий, часто вживаний, транспорт, якщо можемо провести огляд та полагодити ті автобуси, які уже маємо.
Розмовляла Діана Кормухіна

Петро Адамик, депутат Львівської міської ради:
– Маємо стратегію оновлення громадського транспорту у Львові, і вона однозначно буде виконуватись. Зараз нам потрібно чимало нового транспорту закуповувати і водночас підтримувати свого виробника – “Електрона”. Це робочі місця, достойні зарплати у робочих, немалі податки, які йдуть у міську казну. І тут ми ніяк не виграємо, коли обираємо білоруського виробника транспорту. Тим паче безвідповідально виглядає те, коли закупили автобуси МАЗ без кондиціонерів. Справа лише у тому, як швидко те чи інше підприємство може виконати замовлення. Бо нам потрібно негайно поновлювати автопарки, зокрема комунального підприємства. Так, за це треба було братись раніше, але.. А поки не маємо ніякого конкретного результату по е-квитку, досі не розуміємо до кінця собівартість перевезень пасажирів, у скільки місту все це обходиться. Довго думали, чи погоджувати черговий кредит на ремонт депо та купівлю транспорту на останній сесії. Щоб там не було, а кредити – це наразі для нас вихід. Невдовзі можуть взятися і за закупівлю сотні електробусів. Якщо такий електробус сертифікують в Німеччині, будемо передовим містом в Україні. Думаю, непогана ідея, адже це екологічно чистий транспорт.
Юрій Кужелюк, депутат Львівської міськради:
– Сьогодні існує нагальна потреба у закупівлі нових трамваїв та проведенні ремонту двох депо. Зазначу, що це необхідно робити зараз, а не довго і нудно чекати поки назбираємо грошей. Бо грошей не буде ніколи. Також тролейбуси у жахливому стані. Якщо зараз не подбаємо про їхню заміну, то невдовзі нам не буде, на чому їздити. Окрім цього, місту уже давним-давно час відмовитись від маршруток і перейти виключно на великогабаритні автобуси. Що ж стосується автобусів приватних перевізників, то сьогодні лише 53% з них виходить на свої маршрути. Тоді як автобуси, що знаходять у комунальній власності, виїжджають на свої маршрути у 92% випадків. Звісно, для львів’ян, які їздять транспортом приватних перевізників, це створює певні проблеми. Навколо теми вживаного транспорту сьогодні точиться чимало дискусій. Мовляв, потрібно купувати виключно вживаний громадський транспорт, бо він дешевший. Місто так і робить. Однак маємо розуміти, якщо не купуватимемо новий транспорт бодай у невеликих кількостях, то транспортні проблеми у Львові ніколи не закінчаться. Увесь цей транспорт з року в рік лише ламатиметься, і місто витрачатиме величезні кошти на його ремонт. Що ж стосується кредитів, які місто бере на те, щоб закупити громадський транспорт, то насправді іншого виходу у нас немає. Тим паче, що беручи кожен кредит, ми вираховуємо, скільки мусимо сплатити відсотків, і чи Бюджет розвитку нам це дозволяє. До того ж усі кредити погоджує Міністерство фінансів. І насамкінець скажу: нещодавно до Львова приїздила делегація з Херсонської міськради. Їхні депутати сказали дуже дивну для нас річ. Мовляв, у Львові добре курсує громадський транспорт. До чого я веду? Насправді маємо час до часу подивитись на себе зі сторони, і зрозуміти, що у Львові не все так погано транспортом. І не потрібно лише нарікати.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7759 / 4.57MB / SQL:{query_count}