Паркінг під Франком: ви “за” чи “проти”?

Університетська спільнота та представники міста на чолі з головним архітектором обговорили доцільність будівництва у місті підземного паркінгу. Львівський виш й надалі категорично проти парковки під своїми вікнами

фото: Олег Огородник (3)
За останні два роки площа перед знаним в усьому світі Франковим університетом стала предметом гострих дискусій. Вся справа у тому, що львівська мерія ще раніше повідомила, що має на меті реконструювати площу перед Львівським національним університетом імені Івана Франка і збудувати на цьому місці підземний паркінг на 350 паркомість.   
Втім, освітяни категорично проти такого задуму. Мовляв, цей проект не тільки може зганьбити історично-культурну цінність будівлі навчального закладу та Львова загалом, а й може завдати непоправної шкоди прилеглим будівлям. До того ж, для реалізації проекту доведеться зрізати більшість насаджень парку імені Івана Франка, що також суперечить законодавству України. 
Громадські обговорення, які тривали у лютому цього року, на переконання освітян, також були проведені неналежним чином. Тому 5 липня й ініціювали проведення круглого столу на цю тему за участі усіх зацікавлених сторін. На зустрічі були присутні також архітектори ДП “Містопроект”, які розробляли детальний план території, обмежений вулицями Січових Стрільців, Листопадового Чину та Університетською, а також головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Що пропонує місто 

Від початку у міській раді наполягають на будівництві парковки під землею. Мовляв, львів’яни вже не перший рік потерпають через брак паркувальних місць у центрі й тому вони все частіше залишають свої автівки будь-де. Кажуть, що боротися з такою ситуацією вкрай складно, тому і прийшли до думки, що місту конче потрібен підземний паркінг, над яким проходитиме мале транспортне кільце, яке планують також побудувати у Львові. Цей паркінг якраз замикатиме майбутнє мале транспортне кільце, де люди залишатимуть свої авто та йтимуть до центру міста пішки або їхатимуть громадським транспортом.
Наразі існує шість проектів детального плану, хоча містобудівна рада рекомендувала лише один, який передбачає звуження дороги для проїзду авто до 7 м, залишає односторонній рух приватного транспорту дорогою перед університетом (як це є зараз), а громадський транспорт виводить на новий проїзд перед пам’ятником Франкові.
Під вул. Університетською хочуть спорудити дворівневий паркінг на 358 паркомісць. Його планують розділити на чотири секції. Вартість такого проекту – близько 150 мільйонів гривень, тобто приблизно 400 тисяч гривень за паркомісце.
Рити доведеться на глибину до шести метрів, а це створює гідрогеологічні проблеми. Заглиблення на чотири метри ще буде безпечним, а далі, як писала “Львівська Пошта” у матеріалі “Паркінг біля Університету: потреба чи загроза?”, доведеться застосовувати спеціальні технології на кшталт “стіни у ґрунті”.
Автори плану території вважають, що підземні паркінги є хорошою альтернативою наземним автостоянкам.
Наразі пропонують кілька варіантів для проїзду транспорту після реконструкції. Зокрема, затишна пішохідна площа між проїжджою частиною Університетської та парком імені Франка вже не буде такою, як зараз. Для інтеграції паркінгу тут необхідно змінити дорожній рух. Для цього є два варіанти. Згідно з першим, тролейбусні лінії винесуть на вулицю Січових Стрільців, проте це небажано через ймовірні затори на розі вулиць Січових Стрільців та Гнатюка. За другим планом тролейбуси та електробуси пустять окремою смугою біля пам’ятника Франкові між вулицями Крушельницької та Листопадового Чину. Проїзд буде розділений смугою безпеки півтора метри завширшки, на якій облаштують дві кінцеві тролейбусні зупинки. 

Чому університет проти

Проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка, професор Роман Гладишевський на зустрічі 5 липня зазначив: “Університет підтримує розвиток інфраструктури міста. Ми усвідомлюємо, що Львів потребує місць для паркування авто, проте актуальними залишаються загрози, які можуть виникнути у процесі спорудження багаторівневого паркінгу та його експлуатації. У лютому цього року комісія університету, яка вивчала це питання, підготувала висновок, у якому навела кілька аргументів, чому не варто будувати цей паркінг саме під площею Університету. У зв’язку із цим і викладацький, і студентський склад виступили проти реалізації проекту підземного паркінгу”. 
Ректор Львівського університету імені Івана Франка Володимир Мельник зазначив “Львівській Пошті”: “Університетський протест проти паркінгу – це не придумана акція, це бажання вберегти будівлю вищого навчального закладу Львова”. 
Оскільки йдеться про дворівневий паркінг, то при його будівництві потрібно буде заглибитись під землю на рівень не менше шести метрів. На цій глибині вже є напірні води, запевняє завідувач кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ ім. Івана Франка Петро Волошин. І щоб нормально працювати у котловані, потрібно буде понижувати рівень води. А це – небезпечно.  
“До освоєння на території, на якій зараз розташовується центральна частина міста, була заболочена місцевість. За майже сім століть існування міста природні умови суттєво не змінились. Більшість будинків, які збудовані неподалік площі, мають пошкодження або й зовсім аварійні. Для укріплення цих будівель часто використовували дерев’яні конструкції, які також дуже чутливі до зміни вологості. Пониження рівня води призведе до ущільнення цих ґрунтів та руйнування будівель, які і без того у поганому стані. Першою постраждає будівля університету. Такий прецедент ми вже мали у місті. Вкінці 80-их років минулого століття у Львові розпочали будівництво шахти підземного трамваю за Палацом Потоцьких, чим фактично зруйнували відому будівлю і прилеглі об’єкти. Пізніше Палац Потоцьких ще років десять виводили із гостро аварійного стану. Коли будівельники побачили наслідки відпомповування води, то вирішили припинити роботи. Хоча це був дуже масштабний і вартісний проект для Львова. Звичайно, у випадку будівництва паркінгу наслідки будуть менш згубними, але те, що постраждає будівля університету – не може бути й сумніву”, – запевнив присутніх завідувач кафедри Петро Волошин.
Водночас завідувачка кафедри екології Львівського університету імені Івана Франка Звенислава Мамчур вважає, що будівництво паркінгу паралізує роботу університету на кілька років. 
“Йдеться не тільки про шум, а й про вібрацію, яку ми всі змушені будемо відчувати”, – каже Звенислава Мамчур. Вона також говорить про те, що навряд чи паркінг буде рентабельним, адже водії не будуть готові платити високі суми за парковку.  
“Є думки, що паркінг хочуть збудувати для готелю, який нещодавно відкрився поруч – таким чином він матиме статус п’ятизіркового. Але скажіть про реальні причини, чому ви хочете побудувати паркінг саме тут, якщо від нього не будуть мати користі ані університет, ані парк” – звернулася до головного архітектора Львова Звенислава Мамчур.

Про що домовилися

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський поцікавився у Петра Волошина, чи є геологічні особливості львівських ґрунтів винятково унікальними у порівнянні з іншими містами із річками, зокрема, з Варшавою, Віднем, які забудовувались одночасно із Львовом. 
На що Петро Волошин відповів: “Важко порівнювати ці особливості, треба детальніше опрацювати цю тему, щоб дати конкретну відповідь”. Присутні у залі висловились, що кожне місто особливе, а тому порівнювати їх якось за загальними, а не конкретними характеристиками немає змісту. 
“При будівництві варшавського метрополітену не виникало жодних проблем, тому що там немає напірних вод. У Варшаві до ста метрів – глина. Тому там ситуація простіша”, – зауважив Петро Волошин. 
Водночас Юліан Чаплінський говорить, що низка європейських міст, на кшталт Відня і Варшави, ще 25 років тому будували в історичному центрі міста підземні паркінги.
“Ми ніколи не відкидали, що у середмісті Львова складні геологічні умови. Єдине, на що орієнтуємося – на закордонний досвід, який дозволяє таке будівництво. Щойно повернувся із Відня. Там у центрі міста на таких самих заболочених ґрунтах, як і у Львові, розташований семиповерховий паркінг. Він був побудований 25 років тому. Поділяю думку про екологічний аспект – це дуже велика жертва. Але ті 250 авто, які паркуються довкола університету, так чи інакше будуть витіснені звідти, бо на довколишніх вулицях будуть виділені смуги для громадського транспорту і для пішоходів. А паркуватися вже не буде де. Це нормальна практика розвитку міст. За статистикою, 55% мешканців користуються громадським транспортом. Крім паркінгу, тут необхідно реорганізовувати рух і вивільняти вулиці та смуги для громадського транспорту. Я не адвокат паркінгу, але я хочу, щоб Львівська політехніка повернула славу креативних архітекторів, які створили місто, а у сам Львів повернулася інноваційність”, – каже Юліан Чаплінський.
Згодом він додав: “Я дуже задоволений, що розпочалася справді фахова дискусія на тему необхідності та великої еволюційної доцільності розвитку університету. Нашою метою було показати досвід Заходу, їхні роботи. Запросити іноземних фахівців і послухати їхні поради та досвід роботи у цій сфері”, – каже Юліан Чаплінський. 
Директор ПАТ “Геотехнічний інститут” Михайло Наконечний зазначив, що у Львові є багато ділянок, де можна збудувати паркінг: “Наприклад, біля бібліотеки Стефаника або біля готелю “Дністер”, де взагалі під землею 20 метрів піску. Забрав пісок – і будуй паркінг”. 
Після дискусії Юліан Чаплінський повідомив: “Якщо категорично все вийде на те, що не можливо зробити паркінг у цьому місці, то ми з тим змиримося і не будемо його там будувати”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6891 / 4.45MB / SQL:{query_count}