Сміття без політики

Вже рік як облдержадміністрація є господарем львівського сміття. До кінця року можуть почати будівництво сміттєпереробного заводу на території міста і на Львівщині. Екологи кажуть, що чиновники обирають найгірший досвід Європи

фото: Олег Огородник
1 липня минув рік відколи господарське питання вивезення сміття з львівських майданчиків передали у відповідальність Львівської облдержадміністрації. Торік, наприкінці червня, за відповідне рішення проголосували 55 міських обранців. Таким чином, два роки (до 30 червня 2019-го) ЛОДА повністю координує процес вивезення, захоронення та сортування сміття зі Львова. Місто ж погодилося сплачувати обласній адміністрації чималі суми за такі послуги – 150 млн грн у 2017 році, 300 млн грн у 2018-ому, 150 млн грн у 2019-ому. Тобто щомісяця по 25 млн грн.
Співрозмовники “Львівської Пошти” говорять, що в області із перейнятою задачею справляються. Проте стратегічно не думають, як правильно вирішити проблему на роки.
Як в міській раді, так і в облдержадміністрації запевняють, що без діла не сидять і знають, як у найближчий час вирішити до кінця питання зі сміттям. Мовиться про інфраструктурні проекти – сміттєпереробні заводи, які будуватимуть як на Львівщині, так і у Львові. Кажуть, це будуть перші заводи європейського зразка в Україні.

Чотири заводи і сім полігонів в області

ЛОДА напрацювала Стратегію поводження з відходами у Львівській області до 2030-го. У рамках цього документа в ЛОДА передбачили будівництво на території Львівщини чотирьох сміттєпереробних заводів, упорядкування семи полігонів і рекультивацію 154 несанкціонованих сміттєзвалищ.
Щодо заводів, то 25 липня у Новому Роздолі мають відбутись громадські слухання щодо будівництва сміттєпереробного заводу на території новороздільської “Сірки”.
“Уже досягнули домовленостей із польським інвестором, із компанією ТОВ “Вейст Менеджмент Системс”. Після підсумкових громадських слухань проведемо процедуру передачі земельної ділянки. Протягом дев’яти місяців, як гарантувала іноземна компанія, будуть виконувати роботи першого етапу будівництва заводу. Відтак за дев’ять місяців частину львівського сміття зможемо завозити вже туди і переробляти”, – каже Назарій Романчук, директор департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської ОДА.
Окрім власне заводу, на території також буде полігон для тимчасового зберігання відходів. Загалом термін будівництва становить три роки. Зі слів Назарія Романчука, сміттєпереробний комплекс зможе переробляти 276 тис. тонн сміття на рік. Відтак буде можливість переробляти сміття не лише зі Львова, а й районів області. Загальна вартість проекту – 85 млн євро. Відкриття такого проекту створить понад сто додаткових робочих місць.
Також співрозмовник додав, що компанія, яка будуватиме завод у Новому Роздолі, має попередні домовленості із цементними заводами в Польщі про те, що поляки закуповуватимуть у нас RDF-паливо. 
Окрім Нового Роздолу, сміттєпереробні заводи можуть побудувати в Дрогобичі, де міська рада вже нібито виділила земельну ділянку. Наразі її вивчає інвестор. Мова йде також і про Червоноград.
“Розглядаємо варіант, аби ці сміттєпереробні комплекси подавали теплову та електричну енергію як опалення для цих міст. Загалом маємо чимало інвесторів, готових співпрацювати з нами у питаннях сміття. Єдине чого вони хочуть – гарантію щодо кількості сміття і відповідну земельну ділянку”, – веде далі Назарій Романчук.До слова, область в рік продукує в середньому 700 тис. тонн відходів.

Відкрита сортувальна лінія та зекономлені мільйони

 Серед інших досягнень у роботі зі сміттям директор департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської ОДА виділяє і запуск трьох вагових комплексів для зважування автомобілів, що вивозять побутові відходи зі Львова. Окрім того, за автівками пильно стежать онлайн, аби ті не скидували сміття, де їм заманеться. З 1 січня 2018 року усі вантажні автомобілі обладнані GPS-трекерами.
Також Назарій Романчук виділяє і те, що ЛОДА відновила систему роздільного збору твердих побутових відходів у Львові. Серед іншого говорить й про значні зекономлені ресурси: “Завдяки посиленому контролю за вивезенням та оптимізації маршрутів перевезення вдалося зекономити 100 млн грн, які скерували у вигляді субвенції органам місцевого самоврядування, що приймають побутові відходи зі Львова. За ці кошти реалізували понад 170 різних проектів соціально-культурного та екологічного спрямування”.
Окрім того, 50 млн грн залучили з резервного державного фонду. Ці кошти скерували на облаштування та реконструкцію чотирьох полігонів, закупили вісім одиниць спецтехніки, яка працює на сміттєзвалищах та фактично встановили три сучасні сортувальні лінії. До слова, учора, 4 липня, на Самбірському полігоні твердих побутових відходів відкрили сучасну сортувальну лінію, яку Самбір отримав у відповідь на згоду приймати відходи зі Львова. Продуктивність лінії – 15 т/год, вартість – більше 5 млн грн. Тут відсортовуватимуть пластик, скло, папір і метал.  Невдовзі така ж лінія має запрацювати в Новояворівську та у Дрогобицькому районі.
Загалом же за рік зі Львова вивезли 226 тис. тонн ТПВ: 38% сміття захоронили на полігонах області, а більшу частину сміття – 62% – за межами Львівщини. Також ліквідували 98 стихійних сміттєзвалищ.

Міський завод на вул. Пластовій

У Львові теж планують збудувати сучасний сміттєпереробний завод, в якому перероблятимуть сміття, як в Європі. У березні керівник компанії Egis Крістофер Раунд та представник Львівської міської ради, директор ЛКП “Зелене місто” Вадим Ноздря представили журналістам робочий проект сміттєпереробного комплексу, який збудують для потреб міста.
Попередньо нагадаємо, що до проекту будівництва сміттєпереробного комплексу залучили французьку компанію Egis. Її роль полягала у розробці проекту рекультивації Грибовицького полігону ТПВ і створенні дорожньої карти будівництва заводу, починаючи з обрання місця. Іноземці наполягали на ділянці у Личаківському районі (вулиця Пластова, 13).
Фінальний вигляд комплексу, який мають побудувати, складатиметься із двох основних частин. Перший – це механічна обробка, розділення органічної та неорганічної фракції та сортування. І другий – це компостування органіки. “Зараз ми займаємося розробкою ПКД і дозволами на будівництво. Ці процедури доволі тривалі. Уже почали процедуру оцінки впливу на довкілля. 18 липня громада ініціювала друге громадське слухання відповідно до статуту територіальної громади. Тільки після успішних слухань можуть затвердити звіт про оцінку впливу на довкілля. Без цього не зможемо пройти комплексну державну експертизу. Очікую, що подаватимемо документи на цю експертизу у вересні”, – каже Вадим Ноздря.
Коли виконають ці передумови, тоді й розпочинатимуть будівництво. У міській раді сподіваються, що до кінця року це буде можливо. Зі слів співрозмовника, потужність заводу розрахована на потреби міста – це 250 тис. тонн змішаних відходів на рік. За планом завод працюватиме у дві зміни – у зміні 60-70 людей.
“З міського бюджету для виконання усіх проектних і дозвільних процедур було виділено 50 млн грн. Загалом без ПДВ очікувана вартість переробного комплексу першого етапу становить 21,5 млн євро. Термін будівництва – 24 місяці”, – зазначає Вадим Ноздря.

Протилежна позиція

Екологи критикують ідею будувати заводи механіко-біологічної переробки, де отримуватимуть RDF-паливо і компост. У кінцевому результаті кажуть, що буде ніде дівати ці продукти. Натомість Вадим Ноздря наголошує нашому виданню, що знає думку екологів і не погоджується з нею: “Є положення Національної стратегії про поводження з відходами, яку затвердили торік у листопаді. Там чітко визначено, які технології має застосовувати Україна у будівництві сміттєпереробних комплексів. Більш того, нам говорять, що Європа відмовляється від будівництва механіко-біологічних заводів, при тому, що загалом їх там понад 500. В наших реаліях, де немає жодного сміттєпереробного заводу, позиція і Європейської комісії, і наших екологів виглядає трохи дивною, адже вони не пропонують жодної альтернативи. Офіційно ніхто в Європі не відмовився від заводів механіко-біологічної переробки”.
Щодо того, хто ж прийматиме RDF-паливо у нас, він пояснює, що є кілька локацій, з якими вже не один місяць ведуться перемовини. Конкретних імен наразі не розголошують. Співрозмовник додає, що цементні заводи за кордоном дещо в інший ситуації, де пропозиція перевищує попит. У нас таке буде можливо через 10 років.

Що буде з Грибовичами?

Як і обласні, так і міські чиновники обіцяють не залишити без уваги Грибовицьке сміттєзвалище і таки привести його до ладу.
“Сподіваюсь, що рекультиваційні роботи тут починатимемо ще у цьому році. Зараз знаходимося на завершальному етапі коригування проекту. Також маємо провести комплексну державну експертизу і оцінку на довкілля”, – зізнається директор ЛКП “Зелене місто”. Водночас наголошує, що змагань між міською та обласною владою у питаннях зі сміттям немає.
“В жодному разі ми не залишимо без уваги Грибовицьке сміттєзвалище, адже несемо відповідальність за всю область. Те, що робить зараз міська рада, викликає занепокоєння. Та це процес контрольований”, – резюмує Назарій Романчук.

Алла Войціховська, еколог Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”:
– Відомо, що усю відповідальність за сміття у місті передали області й тому змінився розпорядник коштів. Але по суті, більше нічого й не змінилось! Перевізники і надалі дозволяють собі у лісі, біля річок чи на узбіччі дороги залишати гори сміття. Давно звучать заяви про будівництво сміттєпереробних заводів. Та зазначу, що міські і обласні чиновники обирають найгірший досвід. Йде мова про заводи механіко-біологічної переробки відходів. Коли наша організація брала участь у засіданні робочої групи Європейського екологічного бюро, представники європейської комісії у Брюсселі тоді наголошували, що не підтримуватимуть у майбутньому фінансування заводів власне механіко-біологічної переробки, бо є поганий досвід європейських країн, зокрема Польщі. І хоча Львівська ОДА в окремих моментах критикує таке рішення міста, але водночас проводить переговори з інвесторами і теж планує будувати механіко-біологічний комплекс з виготовлення RDF палива і компосту. В екологів є щонайменше два застереження щодо такого способу переробки: виготовлене RDF-паливо (з пластику, деревини) не буде куди відправити, бо наші цементні заводи на сьогодні не готові приймати його, а компост, якщо попередньо не відсортувати органічні відходи, буде забруднений. Ніхто не схоче взяти на свою ділянку компост, який побував до цього в одному контейнері, наприклад, з тарою від побутової хімії чи упаковкою від використаних ліків. Такий компост не буде придатний для грядок, клумб, вазонів, бо міститиме спектр забруднюючих речовин. Так, в Європі компост виготовляють, але на станціях компостування і перед тим органічні відходи роздільно збираються, є й окремий збір небезпечних відходів. Там діють директиви від 2008-го, які зобов’язують роздільно збирати органічні відходи. Повноцінний процес компостування займає близько п’яти місяців. Нам кажуть, що використовуватимуть й досвід Вільнюса. Наші журналісти поїхали туди, і виявляється там сміттєвий колапс, всі машини стоять, RDF-паливо нема куди вивозити. Тож знову-таки питання: для чого тоді нам витрачати мільйони? Побудувати монстра, який зовсім не вирішить проблему – це не вихід. Для початку необхідно облаштувати полігон, станцію компостування (без кисневого зброджування, щоб забирати метан) і сортувальну лінію. Разом з тим день за днем проводити інформаційну кампанію, розповідати людям про наслідки і найкращі приклади країн, які давно дали собі раду зі сміттям: Швейцарію, Швецію, Данію, де відходи – це ресурси. Європейське екологічне бюро раніше звернулося із листами до ЄБРР і голови Львівської ОДА, а також міського голови Львова. Про зворотну реакцію не знаю. Але очевидно, ніхто від ідеї побудувати такі заводи не відмовляється. Чи змінилась свідомість львів’ян щодо поводження з ТПВ? Думаю, вони готові сортувати сміття. Але водночас спостерігаю як кількість контейнерів для роздільного збору відходів у Львові зменшилася. Змінилися перевізники і де-не-де замість трьох-чотирьох контейнерів залишили по два – на скло і змішані відходи чи пластик. Цікаво, що наша організація проводила опитування по Україні і запитувала громадян, чи готові вони до сортування сміття. Близько 70% запевнили, що так. Тільки потрібні відповідні контейнери і гарантії, що опісля його не скинуть в одну купу.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8411 / 4.5MB / SQL:{query_count}