А ви сортуєте сміття?

Як на Львівщині сортують відходи та чи усі мешканці розуміють необхідність їх роздільного збору

Ще кілька років тому більшість львів’ян і не задумувались над тим, що папір, скло і пляшки потрібно викидати у різні контейнери, на ринок можна ходити з багаторазовою сумкою для продуктів, а для молока брати скляну тару з дому. Іноземний досвід сортування сміття і мінімізації використання поліетилену був нам чужий і незрозумілий. Допоки біда не сколихнула всю Львівщину та навіть Україну. Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі навесні 2016-го змусила і владу, і населення серйозно задуматися над утилізацією відходів. Експерти кажуть, що сьогодні сміття сортує не більше 5% українців… Бо люди просто не розуміють, як це правильно робити, і головне – для чого це робити.
“Вважаю, що після трагедії у Грибовичах львів’яни, та й зрештою усі українці, мають змінити своє ставлення до сортування сміття. Скажу відверто, до 2014-го навіть не задумувалась над цим питанням. Тоді я вперше побувала у Великій Британії. Там я жила у жінки, яка ретельно мила пластикові пляшки з-під йогуртів і навіть етикетки! Потім вона все викидала у різні пакети – скло, папір, пластик, органіку. Таке я побачила вперше, і задумалась… До слова, раніше часто бувала за кордоном і спілкувалась з іноземцями, які розповідали мені про те, що у магазин вони ходять з власними пластиковими відерками для сирів та скляними тарами для молока і кефіру. А з собою іноземці зазвичай носять торбинки з тканини, а не мішечки”, – розповіла “Львівській Пошті” львів’янка Вікторія.
Відтоді ставлення дів­чини до утилізації сміття кардинально змінилось: “Щойно повернулась додому, одразу взялась за сортування сміття. По-перше, мінімізувала використання поліетилену. По-друге, під раковиною поставила три відерка – для органіки, паперу, пластику. По-третє, на базар тепер ходжу зі своєю сумкою з тканини, багаторазовим пластиковим відерком для фети і моцарелли, а також скляною тарою для молока. І повірте, це не створює додаткових незручностей. Потрібно до цього просто дійти і зрозуміти, що кожен може допомогти планеті!”

66% львів’ян сортують сміття

Сьогодні ще не усі львів’яни усвідомили необхідність сортування відходів, та більшість містян таки активно сортують сміття, розповів “Львівській Пошті” в.о. директора департаменту з питань поводження з відходами Львівської міськради Сергій Сало.
“Останні опитування показали, що 66% львів’ян сортують відходи. Усього маємо 1225 контейнерних майданчиків, з яких майже 1000 контейнерів для збору ПЕТ-пляшок, понад 300 контейнерів для збору скла та ще 200 для збору паперу. Тобто майже на усіх вулицях міста маємо контейнери для сортування сміття. Звісно, вони не розташовані біля кожного під’їзду. Здебільшого такі контейнери стоять на сміттєвих майданчиках для двох-трьох житлових будинків. Окрім цього, працюємо над створенням спеціальних зон для великогабаритних відходів – побутова техніка, меблі, шини тощо”, – каже Сергій Сало.
З його слів, у Львові щодня з майданчиків збирають близько 600 тонн сміття. Кожен контейнер забирає окрема машина. Після чого сміття ще раз пересортовують, бо, на жаль, ще не всі люди свідомо сортують відходи.
“Сьогодні напрацьовуємо різні програми, аби свідомість інших львів’ян таки прокинулась, і вони почали сортувати відходи. Зокрема, розробляємо спеціальні брошури і невдовзі проводитимемо уроки у школах. Бо діти все ж краще сприймають таку інформацію. Тож певен, з часом діти навчатимуть своїх батьків, як правильно сортувати сміття і чому це так важливо”, – пояснює Сергій Сало.

Область теж сортує відходи

Наприкінці 2017-го ЛОДА затвердила Стратегію поводження з відходами у Львівській області. Згідно з якою до 2030-го у всіх населених пунктах встановлять систему роздільного збору сміття. До слова, на Львівщині уже встановлюють контейнери для сортування відходів. Так, у Червонограді така система уже працює, так само як і у Львові, розповів “Львівській Пошті” директор департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської ОДА Назарій Романчук.
“У районних центрах і містах обласного значення уже встановлюємо окремі контейнери для пластику. Потім охопимо й сільські населені пункти. До слова, минулого року за кошти резервного фонду України – це майже 16 мільйонів гривень – закупили три сортувальні лінії для сміття. Дві з яких сьогодні монтують у Новояворівську та Самборі, і буквально за тиждень-два вони уже запрацюють. Відтак усе сміття, яке надходитиме на їх полігони, будуть сортувати. Такі ж лінії знаходяться у Золочеві, Червонограді, Стрию. Тобто сьогодні працюємо над тим, щоб сміття справді сортували, а головне – робили це якісно”, – зазначає Назарій Романчук.
З його слів, кожен мешканець має зрозуміти, що відходи – це вторсировина, яку можна використовувати повторно. Тим самим зменшуючи навантаження на природне середовище, і досить непогано заробляти на цьому.
На запитання, який шлях львівського сміття після того, як він потрапляє в контейнери, Назарій Романчук відповідає: “Коли мешканці викидають сортовані ТПВ, компанії-перевізники забирають цю вторсировину, пересортовують, бо не завжди ця сировина є якісно відсортована. Тоді доставляють її на підприємства, які займаються подальшою переробкою. В ідеалі кожен контейнер зі сміттям повинна забирати інша машина, щоб старання свідомих мешканців не були даремними. Та маємо розуміти, що не усі перевізники добросовісно виконують свою роботу. Тож подекуди усе сміття – і посортоване у тому числі – просто скидають в одну купу… Тут залишаються надії лише на свідомих громадян, які повідомлять безпосередньо у ЛОДА про такі дії перевізника”.
“Щоб люди стали більш свідомими, зрозуміли необхідність сортування відходів проводимо різні інформаційні кампанії. Зокрема, поширюємо інформацію через ЗМІ, знімаємо відеоролики, де показуємо, як правильно сортувати сміття. Також проводимо екоуроки, на яких намагаємось донести до діток розуміння необхідності сортувати відходи. Прогрес, безперечно, є! Однак маємо розуміти, що за день-два нічого не змінимо. Потрібен час і терпіння”, – наголошує Назарій Романчук.
І поки українці думають, куди подіти сміття, у країнах ЄС інша проблема – де б його взяти. Адже на переробці сміття можна зробити непоганий бізнес. А у розвинутих країнах перероблені відходи давно стали повноцінним продуктом міжнародної торгівлі. Із  вторинної сировини отримують теплову та електроенергію. До слова, “Пошта” уже писала, що одним із лідерів переробки сміття є Швеція, де переробляють 99% усіх відходів країни.

Сміття у мистецтві: запрошують на екопроект “Друге життя”

Чи може сміття стати витвором мистецтва? Чи може воно мати друге життя? Зрештою, чи можливо вирішити проблему зі сміттям в Україні за допомогою мистецтва? Відповісти на ці запитання зможуть талановиті студенти у четвер, 14 червня, о 13.00 у Музейно-культурному комплексі пивної історії “Львіварня” (вул. Клепарівська, 18, 2 поверх).
Студенти творчих спеціальностей з різних вишів України там представлятимуть свої арт-роботи із вторсировини у межах екопроекту “Друге життя”. До слова, арт-інсталяції виготовлені з пластикових, бляшаних, скляних пляшок, паперу тощо. Мета заходу – осучаснити підхід до обговорення екологічної теми та привернути увагу якомога більшої кількості людей. “Експозиція виставки включає арт-об’єкти з різноманітної вторсировини, а також конструкції, для виготовлення яких учасники використали близько 1000 бляшаних банок, 700 пластикових пляшок, 10 скла, 25 кг металу, 150 паперових склянок та 5 кг макулатури. Загалом представлять 11 об’єктів, які створювали безпосередньо у Львові впродовж червня”, – розповідають організатори екопроекту “Друге життя”.
Переглянути щоденник створення арт-об’єктів із вторсировини можна на сторінці Facebook-події “Друге життя”, а також шукати новини проекту за хештегом #друге_життя. Мистецька резиденція та виставка екопроекту “Друге життя” відбуваються за підтримки компанії Carlsberg Ukraine.
“Насправді сортування сміття – це не лише розвантаження сміттєвих полігонів та зниження негативного впливу елементів сміття на повітря та ґрунтові води. Це також фундаментальний підхід до використання ресурсів, основа циркулярної економіки, або економіки замкненого циклу. Переробка відходів – це створення нових матеріалів із уже використаних елементів та заощадження нових ресурсів. Певна, цей захід допоможе привернути увагу суспільства до цього питання. Бо саме мистецтво і талановита, натхненна молодь можуть актуалізувати проблему своїм нестандартним баченням вирішення проблеми сміття”, – каже “Львівській Пошті” старший директор з корпоративних відносин Carlsberg Ukraine Євгенія Піддубна-Смирнова. З її слів, сміття – це не завжди відходи. Подекуди сміття може стати ресурсом. Так, використаний папір чи скляна тара можуть отримати друге життя після переробки: стати новим папером, новою чи використаною повторно скляною пляшкою.
Виставка арт-об’єктів “Друге життя” триватиме до кінця червня. Вартість відвідування виставки включає також вартість візиту до Музейно-культурного комплексу пивної історії “Львіварня” та становить 60 гривень. До слова, у день відкриття вхід на виставку вільний.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7573 / 4.45MB / SQL:{query_count}