Аби місто не втратило історичного шарму

До спілки з львів’янами місто планує відреставрувати півсотні дверей та брам. Заявки щодо реставрації інших об’єктів на 2019 рік можна приносити вже сьогодні

фото: ЛКП “Архео­логічно-архітек­тур­на служ­ба” (2)
Історичну спадщину Львова надалі намагаються зберегти шляхом реставрації. Відтак через міські програми співфінансування рятують від повного занепаду вхідні двері та брами, які є в будинках, що є пам’ятками архітектури. Цього року реалізовують не усі програми, які започаткувало GIZ, бо немає відповідного фінансування. ЛКП “Архітектурно-археологічна служба” продовжує лише програму співфінансування реставрації історичних дверей і брам, започатковану в рамках українсько-німецького проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова” (GIZ), який діяв у Львові впродовж восьми років (2009 – 2017 роки).
З квітня ЛКП “Архео­логічно-архітек­тур­на служ­ба”, яке діє при управлінні охорони історичного середо­вища, розпочало прийом заявок на участь у цій програмі. Та можливості для львів’ян у 2018-ому дещо обмежені. ЛКП прийняло від мешканців 50 заявок на реставрацію брам і дверей. На цей рік прийом заяв уже припинено. Але просять готувати їх заздалегідь.
Та чому у місті діє ли­ше одна програма співфінансування, пояснює нашому виданню директор ЛКП “Археологічно-архітектурна служба” Тетяна Балукова: “Раніше ЛКП працювало і заробляло кошти само на себе. Цього року отримали відповідні кошти з міського бюджету – 3 мільйони гривень. У команді лише троє осіб. Відтак вирішили продовжити для початку одну із програм, які раніше започаткувало GIZ. Хтось обурюватиметься, чому за два місяці вдалося реставрувати лише одну браму, але скажу, що це дуже складний процес. До нього потрібно грамотно підійти”.
Що стосується реставрації балконів та вікон, цього року місто самостійно виділяє кошти на їх капітальний ремонт. Але у 2019-ому програми співфінансування для містян по цих об’єктах знову можуть запрацювати.

Фінансування “70/30” та нові межі

Щодо програми співфінансування реставрації історичних дверей і брам, 70% вартості робіт покриває міська рада, а 30% – мешканці. Таку частку вартості мешканці оплачували і при проекті GIZ. Реставрація може тривати від одного до трьох місяців. Все залежить від розміру та стану того чи іншого об’єкта.
“У нас обмежений бюджет. Спочатку здається, що три мільйони це багато. Але  є великі в’їзні брами, реставрація яких обійдеться коштом міста у 50-60 тис. грн. Ще кошти йдуть на зарплату майстрам. Невідомо чи вистачить цих коштів на всі 50 брам, які запланували відреставрувати”, – каже Тетяна Балукова.
Важливо, що цього року межі дії проекту збільшились та охоплюють тепер цілий історичний ареал міста. Відтак роботи додалось. Зі слів Тетяни Балукової, раніше йшлося про 1,9 кв. км, а тепер мешканці районів Львова теж можуть брати учать у програмі співфінансування.

Перші врятовані двері

Цього року під програму співфінансування потрапили вхідні двері будинку (на фото), що на пл. Старий Ринок, 2. Ймовірно їх вік – понад століття. Ці двері відновлював майстер-реставратор Юрій Танячкевич. Роботи тривали близько місяця. Загальна вартість реставрації дверей становила 32 тис. грн, з них фінансова частка міста – 22,4 тис. грн, а частка мешканців – 9,6 тис. грн. Попередньо реставратор пройшов навчання в рамках програми GIZ.
“Нас працювало троє. За місяць ми впоралися. Але було непросто, бо коли берешся за об’єкт, не одразу розумієш, яким буде кінцевий результат. Кожного разу ніби вперше. Під час виконання реставраційних робіт у дверях навіть знайшли осколок. Його ми зберегли і передамо мешканцям”, – зазначив Юрій Танячкевич.
Співрозмовник розповідає, що насправді мешканці рідко коли самі ініціюють реставрацію вікон чи то брам дерев’яних. Ще менше тих, які готові всі витрати взяти на себе. Радше поспішають повністю замінити їх. До слова, ідея реставрації старих дверей у будинку на пл. Старий Ринок, 2 теж була не жителів. Вони звернулися до приватної фірми, аби ті встановили домофон і нову металеву браму, яка є у новобудовах. Однак підприємець порадив мешканцям будинку взяти участь у програмі співфінансування. Відтак вдалося зберегти історичні ворота. Це перша цього року відреставрована брама. Паралельно на реставрації знаходяться брами в будинках за адресами: вул. Кониського, 5; вул. Котляревського, 15; вул. Залізнична, 4; вул. Чупринки, 46 тощо. Та чи завершать до кінця року роботи над іншими 49-ма брамами співрозмовники не певні, бо… бракує кваліфікованих майстрів.
“Якщо мешканці погоджуються на співфінансування, ми запрошуємо як мінімум двох майстрів, які зареєстровані як приватні підприємці. Вони розробляють кошторис і вже тоді ми повинні вибрати економічно вигіднішу пропозицію. До реставрації брам залучаємо власне тих майстрів, які пройшли нав­чання в рамках програми GIZ. Загалом маємо дев’ять майстрів-реставраторів (ще два, які спеціалізуються на роботі по металу). Це дуже мало”, – наголошує Тетяна Балукова.

Готуйте лижі ще з літа

Завчасно львів’яни можуть готуватись до участі в міських програмах співфінансування. З 2019-го року є ймовірність, що також запрацює програма з реставрації вікон, у тому числі продовжуватимуть реставрувати двері та брами.
Щодо останнього умови участі в програмі такі: будинок повинен розташовуватися в історичному ареалі міста, вхідні двері або брама мають бути в незадовільному стані, або “втрачені”, також має бути згода власників усіх квартир та нежитлових приміщень будинку на виконання робіт та часткову оплату у вигляді авансу ще перед початком виконання робіт. Потрібно й обрати уповноважену особу зі сторони мешканців.
Якщо ви готові виконати ці умови, то для початку вам варто звернутися в управління охорони історичного середовища (вул. Валова, 20, каб. 12, ЛКП “Архітектурно-археологічна служба” або за тел. 297-51-32).
Насамкінець додамо, за роки співпраці з німцями у Львові відреставрували понад 1000 вікон, 200 вхідних брам, 4 сходові майданчики та 16 внутрішніх двориків.

Львів’яни судяться з міською радою

Щотижня по вівторках у міській раді засідає адміністративної комісія, яка  створена 2 березня при виконавчому комітеті ЛМР. Комісія відслідковує як юридичні та фізичні особи дотримуються норм законодавств про охорону культурної спадщини. Йдеться про порушення, які передбачені ст. 92 Кодексу України про адмінправопорушення. Окрім того, така комісія має право накладати штрафи за так зване нищення пам’яток архітектури. Цього тижня комісія розглянула 12 протоколів. Йдеться про випадки, коли мешканці самовільно замінюють дерев’яні вікна на пластикові, або переплановують будинок, який є пам’яткою архітектури. Зокрема розглянули порушення у будинках за адресами: вул. Дорошенка, вул. І. Франка, вул. Князя Романа та пл. Ринок. Як результат на одинадцятьох фізичних осіб накладено штраф у розмірі 1,7 тис. грн. І на одну особу – у розмірі 850 грн, повідомляє прес-служба Львівської міськради. 
“Щотижня комісія розглядає десять-двадцять, а то й 30 протоколів. Поступово розглядаємо усі вулиці і будь-яке порушення не залишається без нашої уваги. За півтора-два місяці маємо понад 50 тис. гривень сплачених штрафів. Це понад сотня оштрафованих осіб, які сплатили кошти. Окрім того, ми не просто накладаємо штрафи, а зобов’язуємо повернути до попереднього вигляду своє вікно. Це тривала процедура, але вона працює”, – пояснив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, голова адміністративної комісії.
Про те, що цей механізм працює, свідчить і той факт, що є зворотна дія – почали заявлятись перші позови до мерії, де йдеться, що “штрафи за пластик – це не гуманно”. Поки що офіційно надійшов один такий позов. Та, зі слів Андрія Москаленка, комісія наступного вівторка засідатиме у звичному режимі. Цього разу розглядатимуть протоколи по об’єктах на вул. Коперника (“Будинок вчителя”), вул. Дорошенка (ПП “Євробуд”) та “Гранд Готель”, власники яких порушили законодавства про охорону історичної спадщини. 
До слова, як писала “Львівська Пошта”, загалом у Львові є 214 пам’яток національного значення. Тоді як пам’яток місцевого значення значно більше – понад 2000. Більшість із них розташовані у центрі. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7617 / 4.44MB / SQL:{query_count}