Е-петиція як дієвий інструмент впливу

У Львові понад два роки працює сервіс електронних клопотань до міської ради. Найчастіше львів’яни просять владу покращити умови перевезення громадським транспортом та відремонтувати дороги

З лютого 2016-го у місті запрацював сервіс електронних клопотань. Ті, хто прагнуть щось змінити або якось вплинути на ту чи іншу ситуацію у Львові, реєструють у мережі свої звернення, пропозиції та вимоги до посадовців і депутатів міськради. За більш ніж два роки львів’яни подали близько 800 петицій. З них – лише 24 петиції з відповідями. Чому так мало? Бо через брак голосів зареєстровані пропозиції не проходять на другий етап. Нагадаємо, аби петицію подали на розгляд депутатів Львівської міськради, вона повинна набрати п’ятсот підписів за 60 днів. Сервіс електронних клопотань у місті називають доволі відомим і дієвим.

Які пропозиції подають мешканці

Клопотання львів’ян можуть стосуватися різних напрямків: транспорту, доріг, благоустрою міста та будівництва, екології, економіки та фінансів, житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров’я, промисловості та підприємництва, сім’ї, молоді, дітей тощо. Тож петиції бувають різного змісту. Зі слів начальника відділу громадського партнерства управління “Секретаріат ради” Львівської міськради Ореста Файфурки, навіть після того як у Львові запрацював проект “Громадський бюджет”, містяни й надалі активно користуються е-петиціями.
 “Конкуренції як такої між цими двома інструментами не бачу, бо вони доволі різні. Хоча і громадський бюджет, і е-петиції є формою громадської участі. Але кожен із них має свою нішу. Звичайно, не усі петиції набирають потрібну кількість голосів. Але якщо це дійсно важливе питання, то буквально за три дні її підтримають”, – розповідає Орест Файфурка.
Якщо е-петиція впродовж двох місяців не набрала потрібної кількості голосів, її можна зареєструвати повторно
Зараз кожен охочий, який має банківську платіжну картку, попередньо авторизувавшись на веб-сайті e-dem.in.ua, може проголосувати тут, наприклад, за створення паркової зони між вул. Липинського та Лінкольна, або за збільшення кількості автобусів на маршрутах №23, 27, 40, 44 чи підтримати петицію про створення парковок для мотоциклістів. Також просять врятувати каштани біля театру М. Заньковецької. Зауважимо, що більшість петицій, які зараз на етапі збору підписів, стосуються саме стану міських доріг та маршруток.
“З тих петицій, які пройшли усі відповідні етапи, було реалізовано пропозицію про безкоштовний wi-fi у центрі міста. Також тривають роботи зі створення ландшафтного заказника “Торфовище Білогорща”. Загалом ті е-петиції, які підтримав депутатський корпус міської ради, потрохи реалізовуємо. Розробляється дорожня карта і з нею працюють відповідні профільні управління”, – пояснює Орест Файфурка.
Додамо, електронне урядування успішно розвивається і в низці інших українських міст: понад півтори сотні громад долучилися до Єдиної системи місцевих петицій.

Мінус 10% петицій

Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до здійснення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор). В результаті близько 10% зареєстрованих петицій відхиляють через їхній некоректний зміст, каже Орест Файфурка:
“Є петиції, які потребують доопрацювання, бо некоректно викладають ті чи інші факти. Ми їх повертаємо автору і пояснюємо допущені помилки. Буває, що модератор вагається чи пропускати е-петицію далі. У такому випадку подаємо звернення до постійної депутатської комісії законності, яка і приймає остаточне рішення. Пригадую, була петиція із пропозицією заборонити російськомовні школи у Львові і не фінансувати їх. Тож на комісії законності депутати вирішуватимуть чи допускати до голосування таку пропозицію”.
Як додає співрозмовник, є й такі петиції, які ще до того, як набрали відповідну кількість голосів, беруться розглядати і вирішувати у міській раді. Мова про петицію, у якій йшлося про звільнення тротуару біля Стрийського ринку, який “заполонили” торговці квітів. Та якщо е-петиція впродовж двох місяців не набрала потрібної кількості голосів, її можна зареєструвати повторно. Утім, просять цим не зловживати.

Поради тим, що вагаються

Місцева активістка, авторка петиції про необхідність створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Торфовище Білогорща” Наталія Кузьма у розмові із “Львівською Поштою” ділиться успішним досвідом, коли певний задум насправді реалізовують через звернення е-петиції. Ця петиція була першою, яка у 2017-ому набрала 500 голосів через BankID. Зараз “бюрократична тяганина” затягує фініш роботи зі створення заказника. Але у тому, що його створять, уже й ніхто не сумнівається.
“Після того як депутати Львівської міськради підтримали мою петицію, створено дорожню карту. Щодо цієї карти тривають погоджувальні роботи. Заказник “Торфовище Білогорща” включатиме землі трьох територіальних громад: Рясно-Руської сільської ради, Зимноводівської сільської ради та Львівської міської ради. Зимноводівська рада не може погодити питання щодо передачі частини земель. Коли там проголосують за відповідне рішення, останній крок буде за Львівською облрадою. А взагалі це прецедент створення такого ландшафтного заказника не те, щоб у Львові, а й в Україні. Тож е-петиція допомогла мені привернути увагу усіх потрібних людей до заказника і насправді отримати результат”, – каже авторка петиції.
Була петиція із пропозицією заборонити російськомовні школи у Львові і не фінансувати їх
Співрозмовниця загалом говорить про переваги електронного урядування і, в тому числі, Єдиної системи місцевих петицій для міста та його мешканців.
“Е-петиція – хороший інструмент. Вона спонукає людину, яка має певну ідею, не просто говорити про це, а й об’єднати навколо себе людей. Таким чином формується спільнота однодумців. У реєстрації петиції є чіткий розписаний алгоритм. Якщо набереться потрібна кількість голосів, місцева влада зобов’язана дати бодай якусь відповідь. А після того як проголосують депутати є зобов’язання довести справу до кінця. Таким чином люди звикають до е-врядування, до голосування через банківську картку. До слова, є успішний досвід Естонії, де співпрацю мешканця з апаратом місцевого самоврядування фактично перевели в режим онлайн. Тут чимало переваг для усіх сторін”, – веде далі Наталія Кузьма.
Тим, хто має певні ідеї, але сумнівається у тому, як їх подати і отримати результат, вона рекомендує: “Звертайтесь за порадами до того, кому вже вдалось реалізувати свої задуми, збирайте команду однодумців, думайте, кому це також може бути вигідно і долучайте їх до співпраці. Має бути діловий підхід: чітке планування, розподілення обов’язків, аналіз проблеми”.

Механізми реєстрації

Через спроби накрутити голоси механізми подання електронних клопотань до міськради доопрацювали. Зокрема, прийняли рішення, щоб реєстрація і голосування відбувалося за допомогою BankID. Це допомагає ідентифікувати особу за допомогою банківської платіжної картки.
Аби створити е-петиції до Львівської міської ради, авторові потрібно  заповнити спеціальну форму на веб-сайті e-dem.in.ua, авторизуватися, вказати заголовок і суть прохання та адресу електронної пошти. Упродовж двох робочих днів із часу подання її перевірятиме адміністратор сайту на відповідність вимогам. Збір підписів на підтримку клопотання триватиме 60 днів із моменту опублікування на сайті. За цей час звернення повинне зібрати не менш ніж п’ятсот підписів. Лише після цього його розглядатимуть.
“Розглядає підтриману петицію депутатський корпус. Автор має право бути присутнім і виступати на засіданнях постійних депутатських комісій, які розглядають проект ухвали, і так само на пленарному засіданні. В кінцевому результаті, якщо петицію підтримують, виконавчий орган зобов’язаний створити дорожню карту з вирішення певного питання”, – резюмує Орест Файфурка.

Електронні петиції: а що в області

У 2016 році запрацювала система електронних петицій і у Львівській області. Та мешканці Львівщини у цьому плані не такі активні, як львів’яни, бо за неповних два роки подали лише 49 е-петицій. З них розглянули лише п’ять (мова про ті, які набрали відповідну кількість голосів – тисячу за 90 днів), каже Валентин Харлов, керуючий справами апарату Львівської облради.
“Львівщина одна із перших областей, що запровадила систему е-петицій. Та як бачимо, зараз наші люди не готові до співпраці у такій формі. Знову-таки, за неповних два роки подано майже півсотні петицій. Основні питання, які реєструють мешканці області, стосуються капітальних ремонтів доріг місцевого значення, як-от дороги Сокаль – Стоянів чи Камянка-Бузька – Рожанка. Є і чимало таких, які подають з порушеннями – наприклад, про встановлення автономних економічних зв’язків із Польщею”, – зазначає Валентин Харлов.
Та з його слів, ті петиції, які не набрали відповідну кількість голосів, теж розглядають: їх реєструють як звернення громадян, розглядають на комісії та надають заявнику відповідь.
“Думаю, у цьому випадку, якщо громада має якісь місцеві проблеми, дієвішим способом буде попрацювати конкретно із місцевими депутатами, які пройшли в облраду. Однак наголошу, що петиція залишається якісним і гарантованим способом сповістити про свої проблеми”, – резюмує співрозмовник.
Голосувати та подавати електронні петиції до Львівської облради можна за тим самим механізмом, що й до міської ради. В середньому процес голосування займає 3-5 хв.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8798 / 4.45MB / SQL:{query_count}